Файл: Ответы по муз. пед. высшей школы с сайта.docx

ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 04.07.2024

Просмотров: 260

Скачиваний: 0

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

СОДЕРЖАНИЕ

01 Обєкт та предмет м.П.

1. Система музыкального воспитания с . Кодая .

2. Система музыкального воспитания Карла Орфа

03 Отличия в подготовке кадров для профессиональной и просветительской музыкальной педагогики

04 Первые университеты и музыка в них

06 Перетворення консерваторій у вищі навч закл

07 Европейские консерватории в XIX – XX вв.

2) «Техникум» для подготовки музыканта; 3) Институт по исполнительным, научным и

1983-2004 P .; сейчас ректором является профессор Владимир Рожок.

21 Квітня 1907 р . Збори « Союзу Співацьких і Музичних Товариств » ухвалили змінити його назву на « Музичне Товариство імені Миколи Лисенка » .

14 Современные тенденции развития музыкального образования

15 Исторический путь муз. Педагогики от авторитарной к гуманной модели

18. Средства воздействия на особист и во музыканта в вузе

19. Інтерпретаційність як прояв креативної природи музичного мистецтва та педагогіки

20. Міжособ діалог у процесі формування муз-професіонала у муз внз

1. Властивості наочностей . Бажано застосовувати наочності , що є

25 Принцип послідовності навчання у музичній педагогіці вищої школи

26 Прочность («міцність навчання»)

27 Принцип активности

28. Принцип состязательности и

01 Обєкт та предмет м.П.

Обєкт та предмет м.п. – м.п. включає 2 сфери музичної діяльності – муз.пед. науку та муз.пед. практику. Об’єкт м.педагогіки – цілісний процес навчання, виховання та розвитку особистості засобами муз. мистецтва. Предмет м.педагогіки - зміст та форми організації муз.пед.процесу.

Об’єкт муз.пед. практики – взаємодія учасників музично-педагогічного процесу, предмет – способи взаємодії, зумовлені його цілями та змістом.

Категорії музичної педагогіки - музичне виховання - це спеціально організований процес, що передбачає формування особистісних якостей учня та розвиток його здібностей засобами муз. Мистецтва. Музичне навчання – це цілеспрямоване пізнання явищ муз.мис, освоєння способів музичної діяльності. Муз.освіта – з боку викладача – це поєднання навчання і виховання, з боку учня – використання та формування музичних знань, вмінь та навичок. Освіта як система розглядається в таких вимірах: 1. Соціальний масштаб (світова м.освіта, муз.осв. у певній країні, регіональна), 2. Ступінь освіти (дошкільна, професійна(бакалавр, магістр), післядипломна і т.д.)3. Профіль (музичний, музично-педагогічний)

Сучасні тенденції розвитку музичної освіти: 1. Гуманізація, 2. Особистісноорієнтоване навчання, 3. Фундаменталізація (багатопрофільність, вихід у суміжні сфери), 4. Гуманітаризація (формує духовність особистості, планетарне мислення, художня картина світу), 5. Національна спрямованість, 6. Перехід від інформативних методів до активних(пошук, проблемність і т.д.), 7. Створення умов до творчої реалізації учнів, 8. Безперервність музичної освіти, 9.Органічне поєднання музичного навчання, виховання і розвитку, 10.відкритість системи музичної освіти

Зв’язки музичної педагогіки з іншими науками – муз.пед. і філософія – відповідно до концепції Абдуліна(рос.музикознавець, доктор) результатом взаємодії філософії і м.п. може стати головне: продукування знань, які є основою осмислення та розв’язання актуальних проблем муз.осв. Сучасну муз.п. вже неможливо уявити без філософсько естетичної спадщини минулих часів. Ментальні настанови духовності знаходимо у Г. Сковороди, М. Гоголя, П. Юркевича, п. Куліша.

Музикознавство та музична педагогіка – постійно взаємозбагачуються. Специфіка музичного – інтонаційність, жанр, музичний стиль.


Психологія та музична педагогіка – головною спрямованість педагогіки і психології є вивчення людини як особистості в її музичному розвитку. Спільні питання: вплив музики на людину, муз.здібності та можливості їх розвитку, вікові особливості . Наука , яка об’єднує психологію і музику називається музична психологія. Вона інтегрує музикознавчий, культурно антропологічний та муз-пед підходи.

Методологічні основи музичної педагогіки

Наукові підходи в музичній педагогіці: спільні методи з іншими науками – Системний , феноменологічний (ключове поняття інтенціональність - (лат. intentio — намір, прагнення) — властивість свідомості бути спрямованою на деякий об'єкт.)-розробки Гуссерля, Шелера, Дюфренна),Синергетичний – напрям філософсько-педагогічної думки, який відштовхується від глобального аналізу сучасності і формування нової парадигми наукової картини світу. (вивчає закономірність явищ і процесів у складних системах). Важливе правильне розуміння діалектико-синергетичного підходу – «людина – природа». Німецькі вчені розробили теорію про психофізичні стани, орієнтуючись на які можна займатись тією чи іншою відповідною діяльність – навчально-пізнавальною, творчою, Герменевтичний – особливість його в цілісному сприйнятті , осягненню та розуміння художньо-естетичного образу, який дає змогу створити умови для розвитку смислів та ідей.

Методологічні принципи музичної педагогіки: 1. Особистісний підхід(особистість –центр), 2. Діяльнісний – діяльність умова розвитку, 3. Полісуб*єктісний або діалогічний – діяльність, ще не показник особистості, особистість складніша. Особистість розкривається у діалозі з іншою особистістю. 4. Культурологічний(цінності і ціннісна структура світу, взаємозв’язок людини і культури), 5. Етнопедагогічний – нац..традиції, культура.. 6. Антропологічний (Ушинський) – використання даних всіх наук про людину

Виокремлення методологічних принципів педагогіки як галузі гуманітарного знання дозволяє по-перше, краще зрозуміти її дійсні проблеми, визначити способи їх вирішення, по-друге, проаналізувати суму освітніх проблем, встановити їх ієрархію.

Методи дослідження в галузі музичної педагогіки: 3 групи: 1.методи вивчення педагогічного досвіду . 2. Методи теоретичного дослідження. 3. Математичні методи. 1 – спостереження, бесіда, інтерв’ювання, анкетування, вивчення робіт учнів, вивчення педагогічної документації. 2 – методи емпіричного пізнання, засіб збирання науково педагогічних фактів, на їх основі виявляють проблему, формують гіпотезу. Використовують індуктивні методи – від часткового до цілого, та дедуктивні – від цілого до часткового. 3 – все, що пов’язане з підрахуванням для формування теорії та вивчення педагогіки.


№ 2 Музыкальная педагогика , как система

Музична педагогіка – системний об ' єкт . І як частина педагогіки в цілому вона унаслідує від неї складові елементи . Складові елементи педагогіки , що перебувають в нерозривній єдності :

- Навчання : ставить на меті виховати професіонала , переважає в старший період

- Виховання : головна задача якого – вносити певні закони в свідомість . Виховання найбільш актуальне в перехідний період .

- Розвиток : перетворення задатків ( потенційних можливостей особистості ) в здібності . Набуті здібності перетворюються в задатки на новому рівні , які знову треба перетворювати в здібності . Превалює в дошкільному періоді та на початку шкільного .

Выступает отдельно : - Образование

Процеси музичної педагогіки розгортається в часі , різні її складові елементи мають різне за значенням місце в різні етапи виховання .

Існує поділ педагогіки по тому складовому елементу , що превалює : розвиваюча , виховуючи , навчальна педагогіка . Також педагогіка поділяється на професійну та просвітительську .

Існує цілий ряд авторських систем музичної педагогіки але найбільшу відомість і розповсюдження мають наступні три :


1. Система музыкального воспитания с . Кодая .

В основі цієї системи лежить принцип , запозичений ще з античної культури , за яким зайняття музикою мало займати центральне місце в виховання дитини . Зокрема це відображалось в тому , скільки часу пропонувалось виділяти на зайнятння музикою в загальноосвітній (!!) школі : 1-4 классы - одна час каждого дня , в более старших - 4 раза на и 2 часа для пения в хоре на неделю .

Характеристики музыкальной системы Кодая :

· Основним навчальним матеріалом , особливо на початкових етапах є фольклор ( для Кодаї – угорський , він випустив « Збірку пісень для школи » у 1943 році ), потім додаються твори епохи Відродження – Палестрина , Лассо , Монтеверді ), нарешті приєднуються і твори класиків

· Основными формами работы являются пение :

А ) релятивна сольмізація , взята Кодаєм і пристосована до петнатонічності угорського фольклору . Релятивна сольмізація – створення відповідності між ступенями ладу і певними , легко виголошуваними , складами + певними жестами ( задіяна кисть руки )

Б ) співочі вправи на розвиток внутрішнього слуху ( учень співає мелодію , потім по знаку вчителя продовжує її співати подумки , а потім знову продовжує її співати вголос ), на вироблення навику читки з листа

· Розвиток ладового почуття та звуковисотного слуху має наступну послідовність ( тенденція розширення ): трихорд – пентатоніка – мажорний та мінорний пентахорд та гексахорд – семиступенний мажор і мінор – ладові модуляції

· Розвиток почуття ритму будується на засвоєнні ритмічних фігур народних пісень , допомагає в цьому хода та плескання , порядок освоєння ( поступове ускладнення ): четвертні і восьмі – восьма пауза , дводольний розмір , половинна , чотиридольний розмір – тридольний розмір – синкопа і чверть з крапкою .

· Розвиток почуття форми за допомогою залучення учнів до імпровізації ритму чи мелодії

2. Система музыкального воспитания Карла Орфа

Вся суть системи Орфа викладено в 5 томах « Шульверку » , де детально розглядаються питання залучення дітей до активної творчої музичної діяльності . Орфівська система виховання серйозно зав ' язана на мові ( німецькій ).


Основные принципы системы :

· Опора на слово ( в широкому розумінні : сюди + рими , прислів ' я , приказки , лічилки , дражнили і т . п .), як елемент мови і поезії : на його метричну структуру , мелодико - інтонаційну вимову та характер звучання

· В більшій мірі опора на інструментальну музику і музично - ритмічний аспект

· Розробка спеціального інструментарію : ударні інструменти з визначеною висотою звучання – ксилофони , металофони , глокеншпілі , з невизначеною висотою звучання – литаври , подвійний барабан , маленькі тарілочки ; духові – народні сопілки , блок - флейти

· Следующая последовательность метро - ритмического воспитания :

1) Проплескування ритму дитячих віршів , імен – вивчення « ритмічних блоків »

2) Поєднання ритмічних блоків у прості музичні форми ( імпровізовано ): дво - тричастинні , рондо

3) Імпліментація « ритмічних блоків » в інструментальне виконавство

4) Використання ритмоблоків для супроводу різних мелодій , співу , декламацій

5) Импровизация на фоне остинатного фигур .

Послідовність ладово - мелодичного виховання : пентатоніка ( не менше року ) – семиступенний звукоряд ( використання паралельних секст і терцій ) – імпровізація на задану мелодію : створення підголоску чи варіювання початкової мелодії .

3. Система музыкального воспитания П " Пьера ван Хаува

П ' єр ван Хауве вивчивши дві попередні системи побачив в них спільні риси . Взявши краще він з ' єднав два методи + спробував з ' єднати креативний і перцептивний методи . Створив систему навчання , в якій співіснували просвітительська та любительська педагогіка . Спочатку , дітей дошкільного віку навчають максимально комплексно , в 7 років найбільш талановиті йдуть навчатись в спеціалізовані школи , інші продовжують навчатися комплексно і через кілька років такий поділ повторюється .

Некоторые черты системы :

- Вдале поєднання відносної і абсолютної сольмізації , читки нот з листа і спів по нотам

- Создание условий для коллективной работы преподавателя и ученика