ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 19.03.2024

Просмотров: 289

Скачиваний: 0

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

СОДЕРЖАНИЕ

Переріз 3-3 (0X150см)

Переріз 4-4 (0X50см)

2. Епюри крутних моментів

Переріз 1-1

Переріз 1-1 (0Xа)

Переріз 2-2 (0Xа)

Переріз 3-3 (0Xа)

Переріз 1-1 (0Xа)

Переріз 1-1 (0Xа)

Перенапруження

5. Геометричні характеристики поперечних перерізів бруса.

Моменти інерції перерізу

Зміна моментів інерції при повороті осей. Головні осі і головні моменти інерції

6. Розрахунок на міцність при згині

Круглий переріз

7. Позацентровий розтяг (стиск) стержня високої жорсткості

В системі координат z0 і y0, знаходимо центр ваги складного перерізу с і проводимо головні центральні осі zc і yc (ось yc для даного перерізу є головною як ось симетрії).

8. Згин з крученням

Приклад

На ділянці cd

На ділянці de

9. Визначення переміщень в пружних системах

1.Метод Мора.

2. Спосіб Верещагіна.

10. Статично невизначені системи

Приклад

Деформаційна перевірка

11. Розрахунок стиснутих стержнів на стійкість

12. Наближений розрахунок на удар

Додатки

Механічні характеристики вуглецевих конструкційних сталей

Додаток 2 Механічні характеристики чавуну

Додаток 3 Орієнтовні значення основних допустимих напруг на розтяг і стиск

Додаток 4 Модуль пружності і коефіцієнт Пуассона

Додаток 5 Значення коефіцієнту 

Переріз 1-1 (0Xа)

Рівняння поперечної сили:

Qy=-F=-10кН.

В рівняння поперечної сили не ввійшла координата x, відповідно маємо рівняння прямої паралельної осі X.

Проводиться горизонтальна лінія, паралельна осі балки і в масштабі яка відповідає довжині балки. По вертикалі відкладається в масштабі величина поперечної сили. Додатні значення поперечної сили відкладаються вверх, від’ємні – вниз.

Рівняння згинаючого моменту:

Mz=Fx.

В рівняння згинаючого моменту x входить в перші степені, відповідно маємо рівняння прямої.

Mz(x=0)=0,

Mz(x=a)=Fa=101.5=15кНм.

Проводиться горизонтальна лінія, паралельна осі і в масштабі яка відповідає довжині балки. По вертикалі відкладається згинаючий момент: від’ємний – вниз, додатній – вверх. В загальному випадку масштаб Qy і Mz приймається неоднаковим.

Переріз 2-2 (0Xа)

Рівняння поперечної сили:

Qy=-F-qx.

Текуча координата входить в рівняння поперечної сили в перші степені, відповідно маємо рівняння прямої лінії. Для її побудови визначаються дві точки.

Qy(x=0)=-F=-10кН,

Qy(x=a)=-F-qa=-10-151.5=-32.5кН.

Рис.3.3

Рівняння згинаючого моменту:

.

Отримано рівняння кривої лінії (параболи), тому що x входить у другій степені. Для орієнтовної побудови кривої необхідно мати хоча б три точки.

Mz(x=0)=Fa=101.5=15кНм,

,

.

Переріз 3-3 (0Xа)


Qy=-F-q(a+x),

Qy(x=0)=-F-qa=-10-151.5=-32.5кН,

Qy(x=a)=-F-q(a+a)=-10-15(1.5+1.5)=-55кН,

,

,

Приклад 2

Для заданої балки (рис.3.4) побудувати епюри поперечних сил і згинаючих моментів, якщо: а=2м, М=25кНм, F1=15кН, F2=25кН.

В точках А і В виникають реактивні сили RА і RВ. Горизонтальна складова в шарнірно-нерухомі опорі А дорівнює нулю, тому що немає зовнішніх сил, які діють в горизонтальному напрямку.

З умови рівноваги балки визначаються реакції.

Рівняння статики:

МА=0, М-F1а- F2(а+а) +RВ(а+а+а)=0,

,

МВ=0, -RА(а+а+а)+М+F1(а+а)+F2а =0,

.

Перевірка:

Y=0, RА+RB-F1-F2=22.5+17.5-15-25=0.

Розрахункова схема балки креслиться в масштабі і розбивається на ділянки. За ділянку балки приймається відстань між суміжними навантаженнями. Дана балка розбивається на три ділянки. Проводяться перерізи на кожні ділянці і записуються рівняння поперечної сили та згинаючого моменту.

Переріз 1-1 (0Xа)

Qy=RA=22.5кН,

Mz=RAx-M,

Mz(x=0)=-M=-25кНм,

Mz(x=a)=RAа-M=22.52-25=20кНм.

Переріз 2-2 (0xа)

Qy=-RВ=-17.5кН,

Mz=RВx,

Mz(x=0)=0,

Mz(x=a)=RВа=17.52=35кНм.

Рис.3.4


Переріз 3-3 (0xа)

Qy=-RВ+F2=-17.5+25=7.5кН,

Mz=RВ(a+x)-F2x,

Mz(x=0)=RВa=17.52=35кНм,

Mz(x=a)=RВ(a+а)-F2а =17.5(2+2)-252=20кНм.

Приклад 3

Для заданої балки (рис.3.5) побудувати епюри поперечних сил і згинаючих моментів, якщо: а=1м, q=10кН/м, М=30кНм, F=20кН.

Рівняння статики:

МА=0, Fа-М-q3а(а+1.5а)+RВ(а+3а)=0,

МВ=0 F(а+а+3а)-RА(а+3а)-М+q3а1.5а=0,

Перевірка:

Y=0, -F+RА-q3а+RB=-20+28.75-1031+21.25=0.

Переріз 1-1 (0xа)

Qy=-F=-20кН,

Mz=-Fx,

Mz(x=0)=0,

Mz(x=a)=-Fa=-201=-20кНм.

Рис.3.5

Переріз 2-2 (0xа)

Qy=-F+RA=-20+28.75=8.75кН,

Mz=-F(a+x)+RAx,

Mz(x=0)=-Fa=-201=-20кНм,

Mz(x=a)=-F(a+а)+RAa=-20(1+1)+28.751=-11.25кНм.

Переріз 3-3 (0x3а)

Qy=-RB+qx,

Qy(x=0)=-RB=-21.25кН,

Qy(x=3a)=-RB+q3a=-21.25+1031=8.75кН,

,

Mz(x=0)=0,

.

Для визначення максимуму згинаючого моменту використовується диференціальна залежність між Qy і Mz.


Функція має максимум, коли перша похідна дорівнює нулю, а поперечна сила міняє знак з “+” на “-”. Значення поперечної сили для третього перерізу прирівнюємо до нуля і визначаємо значення x, при якому Qy=0

-RB+qx=0,

.

Знайдене значення x підставляємо в рівняння згинаючого моменту

.

Таким чином, на відстані 2.125м від точки В згинаючий момент має максимум і дорівнює 22.58кНм.

Приклад 4

Для заданої рами (рис.3.6) побудувати епюри поперечних сил і згинаючих моментів, якщо: а=2.5м, q=15кН/м, М=15кНм, F1=20кН, F2=30кН.

Рівняння статики:

МА=0, ,

,

Y=0, YB-qа+F2-YA=0,

YA=YB-qа+F2=16.375-152.5+30=8.875кН,

X=0, -F1+XA=0,

XA=F1=20кН.

Рис.3.6


Переріз 1-1 (0Xа)

Qy=YB=16.375кН.

Величина осьових зусиль визначається з умови рівноваги відсіченої частини

X=0, -N+F1=0,

N=F1=20кН,

Mz=YBx,

Mz(x=0)=0,

Mz(x=a)=YBa=16.3752.5=40.94кНм.

а)б)

в)

Рис.3.7

Переріз 2-2 (0xа)

Qy=-F2+qx,

Qy(x=0)=-F2=-30кН,

Qy(x=a)=-F2+qa=-30+152.5=7.5кН,

N=0,

,

Mz(x=0)=0,

,

Qy=-F2+qx=0; ,

.

Переріз 3-3 (0xа)

Qy=YA=8.875кН,

N=XA=20кН,

Mz=YAx,

Mz(x=0)=0,

Mz(x=a)=YAa=8.8752.5=22.19кНм.

Переріз 4-4 (0xа)

Qy=-XA=-20кН,

N=YA=8.875кН,

Mz=YAa-XAx+M,

Mz(x=0)=YAa+M=8.8752.5+15=37.19кН,

Mz(x=a)=YAa-XAa+M =8.8752.5-202.5+15=-12.81кНм.

4. Статично невизначені стержневі системи

На практиці зустрічаються системи, для визначення внутрішніх зусиль в яких рівнянь статики виявляється недостатньо. Такі системи називають статично невизначеними. В цих системах число накладених зв’язків більше, чим це необхідно для їх кінематичної незмінності, тобто для їх рівноваги. Іншими словами, всі с.н.с. мають додаткові або “зайві” з точки зору кінематичної незмінності зв’язки, постановка яких диктується умовами міцності або жорсткості.


Смотрите также файлы