ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 27.05.2025
Просмотров: 660
Скачиваний: 0
СОДЕРЖАНИЕ
5.1. Загальні властивості лінійних однорідних диференціальних рівнянь n-го порядку
5.1.1. Властивості лінійного диференціального оператора
5.1.2. Властивості розв’язків лінійного однорідного диференціального рівняння n–го порядку
5.1.4. Формула Остроградського – Ліувілля
5.1.5. Фундаментальна система розв’язків та її існування
5.1.6. Загальний розв’язок. Число лінійно незалежних розв’язків
5.2 Лінійні диференціальні рівняння з сталими коефіцієнтами
5.2.1. Побудова загального розв’язку лінійного однорідного диференціального рівняння
5.3. Неоднорідні лінійні диференціальні рівняння n-го порядку
5.3.1. Структура загального розвязку неоднорідного рівняння
5.3.2. Метод варіації довільної сталої (метод Лагранжа)
5.5.3. Спряжені, самоспряжені диференціальні оператори, крайові умови і крайові задачі
Властивості власних значень і власних функцій задачі Штурма-Ліувілля:
5.5.7. Поняття повноти системи функцій. Зв'язок збіжності в середньому і повноти
Приклад 5.4.
Функції
,
– лінійно незалежні, так як співвідношення
,
де
не рівні одночасно нулю, виконуються
не більше ніж в одній точці. Це випливає
з
=
.
Приклад 5.5.
Функції
=sin
x
,
=cos
x
,
=1
– лінійно залежні на
, так як для будь-якогох
справджується
співвідношення
sin
x
+ cos
x
– 1 = 0 .
Розглянемо необхідні умови лінійної залежності n функцій .
Теорема 5.1.
Якщо функції
(x),
(x),
... ,
– лінійно залежні на (a,b),
то їх вронскіан W
(x) тотожно
дорівнює нулю на (a,b)
. Тут
W(x) =
.
(5.14)
Доведення. Згідно умови теореми
![]()
(x)
+
![]()
(x)
+ ... +![]()
![]()
0
, a < x < b,
де не всі
одночасно рівні нулю . Нехай
, тоді
. (5.15)
Диференціюємо (5.15) (n-1) раз і підставляємо в (5.14)
. (5.16)
Розкладаючи визначник (5.16) на суму визначників, будемо мати в кожному з них два однакові стовпці, тому всі визначники будуть рівні нулю і отже
W
(x)
0
, a < x < b.
Теорема доведена.
Нехай кожна з функцій
(x),
(x),
... ,
– розв’язок диференціального рівняння
(5.5). Тоді необхідні і достатні умови
лінійної незалежності цих розв’язків
даються теоремою 5.1 і наступною теоремою.
Теорема 5.2.
Якщо функції
(x),
(x),
... ,
– суть лінійно незалежні розв’язки
диференціального рівняння (5.5),
всі коефіцієнти якого неперервні на
(a,b)
, то вронскіан цих
розв’язків W
не дорівнює нулю в жодній точці інтервалу
(a,b).
Доведення.
Припустимо протилежне , що в точці
(a,b)
.
Складемо систему рівнянь
. (5.17)
Так
як визначник системи (5.17)
,
то вона має ненульовий розв’язок
.
Розглянемо функцію
y
=
, (5.18)
яка є розв’язком диференціального рівняння (5.5).
Система (5.17) показує
, що в точці
розв’язок (5.18) перетворюється в нуль
разом із своїми похідними до(n-1)
–го порядку . В силу теореми існування
і єдиності це значить , що має місце
тотожність
y(x)=
,a < x < b,
де
не всі
дорівнюють нулю . Останнє означає , що
розв’язки
– лінійно залежні
на (a,b).
Це протиріччя і доводить теорему.
З теорем 5.1 і 5.2 випливає: для того, щоб n розв’язків диференціального рівняння (5.5) були лінійно незалежними на (a,b) необхідно і достатньо , щоб їх вронскіан не дорівнював нулю в жодній точці цього інтервалу.
Виявляється, для вияснення лінійної незалежності n розв’язків диференціального рівняння (5.5) достатньо переконатися , що W(x) не дорівнює нулю хоча б в одній точці інтервалу (a,b) . Це випливає з наступних властивостей вронскіана від n розв’язків диференціального рівняння (5.5):
а)
якщо вронскіан дорівнює нулю в одній
точці
(a,b)
і всі коефіцієнти диференціального
рівняння (5.5) є
неперервними, то
на(a,b).
Дійсно, якщо
,
то по теоремі 5.2 функції
- лінійно залежні
на (a,b).
Тоді , по теоремі 5.1
на(a,b);
б)
якщо вронскіан n
розв’язків диференціального рівняння
(5.5) відмінний від нуля в одній точці
(a,b)
, то
на(a,b).
Дійсно , якби W(x)
дорівнював в одній точці з (a,b)
нулю, то згідно а)
на(a,b),
в тому числі і в точці
(a,b),
що суперечить умові.
Звідси випливає, якщо
n
розв’язків диференціального рівняння
(5.5)
лінійно незалежні на (a,b),
то вони будуть лінійно незалежні на
будь-якому
(a,b).
5.1.4. Формула Остроградського – Ліувілля
Ця формула має вигляд
. (5.19)
Доведення.
Розглянемо вронскіан W(x)
=
і обчислимо його похідну
![]()

+
+
.
Перших
(n-1) - визначників
рівні нулю , так як всі вони мають по дві
однакових стрічки. Далі домножимо перші
(n-1)
рядки останнього визначника відповідно
на
і складемо всіn
стрічок . В силу диференціального
рівняння (5.5) маємо
![]()
=
.
Звідки маємо формулу (5.19).
5.1.5. Фундаментальна система розв’язків та її існування
Означення 5.5 Сукупність n розв’язків диференціального рівняння (5.5) визначених і лінійно незалежних на (a,b) називається фундаментальною системою розв’язків .
З попереднього випливає, для того, щоб система n розв’язків диференціального рівняння (5.5) була фундаментальною системою розв’язків необхідно і достатньо, щоб вронскіан цих розв’язків був відмінний від нуля хоч в одній точці інтервалу неперервності коефіцієнтів диференціального рівняння (5.5). Всі ці розв’язки повинні бути ненульовими.
Теорема 5.3 (про існування фундаментальної системи розвязків). Якщо коефіцієнти диференціального рівняння (5.5) є неперервними на (a,b) , то існує фундаментальна система розв’язків на цьому інтервалі.
Доведення.
Візьмемо точку
(a,b)
і побудуємо, використовуючи метод
Пікара , розв’язки :