ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 27.05.2025
Просмотров: 667
Скачиваний: 0
СОДЕРЖАНИЕ
5.1. Загальні властивості лінійних однорідних диференціальних рівнянь n-го порядку
5.1.1. Властивості лінійного диференціального оператора
5.1.2. Властивості розв’язків лінійного однорідного диференціального рівняння n–го порядку
5.1.4. Формула Остроградського – Ліувілля
5.1.5. Фундаментальна система розв’язків та її існування
5.1.6. Загальний розв’язок. Число лінійно незалежних розв’язків
5.2 Лінійні диференціальні рівняння з сталими коефіцієнтами
5.2.1. Побудова загального розв’язку лінійного однорідного диференціального рівняння
5.3. Неоднорідні лінійні диференціальні рівняння n-го порядку
5.3.1. Структура загального розвязку неоднорідного рівняння
5.3.2. Метод варіації довільної сталої (метод Лагранжа)
5.5.3. Спряжені, самоспряжені диференціальні оператори, крайові умови і крайові задачі
Властивості власних значень і власних функцій задачі Штурма-Ліувілля:
5.5.7. Поняття повноти системи функцій. Зв'язок збіжності в середньому і повноти
.
Згідно крайових умов
,
,
,
.
Розглянемо дві
системи: перше і третє, друге і четверте
рівняння. Для першої системи
і
розглядаємо як ненульовий розв'язок
.
Це можливо тоді і тільки тоді, коли
.
Аналогічно можна
отримати
.
Співвідношення (5.103), таким чином, буде
виконуватися.
Властивості власних значень і власних функцій задачі Штурма-Ліувілля:
а)
власні функції
і
,
що відповідають різним власним значенням
і
,
ортогональні з ваговою функцією
,
тобто
. (5.104)
Дійсно, домножаючи
рівняння
і
відповідно на
і
і
проінтегрувавши їх різницю, отримаємо
.
Згідно властивості
б) перший доданок дорівнює нулю, так як
,
то виконується (5.104);
б) всі власні значення дійсні.
Дійсно,
якби знайшлося комплексне власне
значення
з власною функцією
,
то спряжене з ним комплексне число
також було б власним значенням, а функція
була б його власною функцією. З
ортогональності власних функцій
та
випливає
,
тобто
![]()
.
Це означає, що число
не є власним значенням;
в) будь-якому власному значенню відповідає тільки одна лінійно незалежна власна функція.
Дійсно, припустимо,
що маємо дві лінійно незалежні власні
функції
і
,
які відповідають одному власному
значенню
.
Тоді ліва частина в (5.102) дорівнює нулю,
так як
,
.
Тому
,
тобто
. (5.105)
Ліва частина
співвідношення (5.105) в точці
дорівнює нулю, так як для функцій
і
виконується крайові умови. Постільки
,
то в точці
.
Це означає, що в точці
вронскіан від функцій
і
дорівнює нулю. Тобто функції
і
–
лінійно-залежні;
г)
довільну власну функцію
можна пронормувати
. (5.106)
5.5.6. Функція Гріна
Припустимо, що
не є власним значенням задачі
Штурма-Ліувілля (5.100), (5.101). Тоді крайова
задача не має ненульових розв'язків.
Нехай функцій
і
–
розв'язки рівняння
,
які задовольняють відповідно крайові
умови
та
.
Такі розвязки існують і їх можна отримати як розвязки задачі Коші, наприклад, при початкових умовах:
,
;
,
.
Функції
і
будуть лінійно–незалежні, інакше якби
,
де с–
постійна, то виконувалися б умови
,
.
А це б означало, що задача (5.100),(5.101) при
мала б ненульовий розв'язок. В силу
(5.102)
(5.107)
і
ця константа, в силу лінійної незалежності
функцій
і
,
буде відмінною від нуля.
Функцію
(5.108)
будемо
називати функцією впливу або функцією
Гріна крайової задачі (5.100), (5.101) при
,
тобто
,
,
,
. (5.109)
Властивості функції Гріна:
а)
функція Гріна неперервна на
;
б)
на кожному з інтервалів
,
двічі неперервно диференційовна і
задовольняє рівняння
;
в)
,
;
г)
;
д)
функція Гріна є симетричною функцією,
тобто
.
Властивості а), б), в), д) випливають з побудови функції Гріна у вигляді (5.108).
Доведемо властивість г):
;
.
Тому
.
Приведемо без доведення ряд теорем, які часто використовуються при розв'язанні різних прикладних задач.
Теорема 5.5.
(Про інтегральне представлення розв'язку
з допомогою функції Гріна). Якщо
не є власним числом задачі Штурма-Ліувілля
(5.100), (5.101), тобто якщо крайова задача
(5.109) має ненульовий розв'язок, то для
того , щоб функція
була двічі неперервно диференційовним
на
розв'язком крайової задачі
(5.110)
необхідно і достатньо, щоб
, (5.111)
де
-функція
Гріна крайової задачі (5.109).
Теорема 5.6.
Якщо
не є власним числом задачі Штурма-Ліувілля
(5.100), (5.101), то для того, щоб функція
була двічі неперервно диференційовним
розв'язком цієї задачі на
необхідно і достатньо, щоб вона була
розв'язком інтегрального рівняння