ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 27.05.2025
Просмотров: 662
Скачиваний: 0
СОДЕРЖАНИЕ
5.1. Загальні властивості лінійних однорідних диференціальних рівнянь n-го порядку
5.1.1. Властивості лінійного диференціального оператора
5.1.2. Властивості розв’язків лінійного однорідного диференціального рівняння n–го порядку
5.1.4. Формула Остроградського – Ліувілля
5.1.5. Фундаментальна система розв’язків та її існування
5.1.6. Загальний розв’язок. Число лінійно незалежних розв’язків
5.2 Лінійні диференціальні рівняння з сталими коефіцієнтами
5.2.1. Побудова загального розв’язку лінійного однорідного диференціального рівняння
5.3. Неоднорідні лінійні диференціальні рівняння n-го порядку
5.3.1. Структура загального розвязку неоднорідного рівняння
5.3.2. Метод варіації довільної сталої (метод Лагранжа)
5.5.3. Спряжені, самоспряжені диференціальні оператори, крайові умови і крайові задачі
Властивості власних значень і власних функцій задачі Штурма-Ліувілля:
5.5.7. Поняття повноти системи функцій. Зв'язок збіжності в середньому і повноти
,
,
які разом з розв’язком
(
– дійсні числа) утворюють фундаментальну
систему розв’язків на інтервалі
.
Приклад 5.6.Знайти загальний розв’язок диференціального рівняння
Розв'язання. Запишемо характеристичне рівняння і знайдемо його розв'язки
,
.
Тоді
– загальний розв’язок.
Приклад 5.7.Знайти загальний розв’язок диференціального рівняння
.
Розв'язання.
,
,
–
загальний розв'язок.
Приклад 5.8.Знайти загальний розв’язок диференціального рівняння
.
Розв'язання.
,
,
.
в). Випадок наявності кратних коренів характеристичного рівняння.
Припустимо, що
-кратний
корінь характеристичного рівняння
(5.30), так що
,
але
. (5.33)
Щоб
знайти розв’язки, які відповідають
характеристичному числу
,
продиференціюємо тотожність
(5.34)
раз по
,
використовуючи при цьому формулу
.
Для знаходження похідної від добутку функцій використовуємо формулу Лейбніца
,
де
.
Маємо
.
Використовуючи (5.33), запишемо
,
тобто функції
(5.35)
є розв’язками
диференціального рівняння (5.27). Ці
функції лінійно незалежні на
.
Таким
чином, кожному дійсному кореню
кратності
відповідає
дійсних лінійно незалежних розв’язків
виду (5.35).
Якщо
характеристичне рівняння має комплексні
корені
кратності
,
то
лінійно незалежних розв’язків будуть
мати вигляд
. (5.36)
Розв’язки (5.36) лінійно
незалежні на інтервалі
![]()
Приклад 5.9.Розв’язати диференціальне рівняння
.
Розв'язання. Запишемо розв’язки характеристичного рівняння
,
.
Тоді
,
![]()
– загальний розв’язок.
Приклад 5.10.Розв’язати диференціальне рівняння
.
Розв'язання.
,
,
,
![]()
– загальний розв'язок.
Приклад 5.11.Розв’язати диференціальне рівняння
.
Розв'язання.
,
,
,
–
загальний розв'язок.
5.2.2. Знаходження частинного розв’язку лінійно неоднорідного диференціального рівняння методом невизначених коефіцієнтів
Для
деяких частинних випадків функції
можна знайти частинні розв’язки
диференціального рівняння (5.26) без
квадратур.
I).Розглянемо диференціальне рівняння з правою частиною
, (5.37)
де
поліном з дійсними чи комплексними
коефіцієнтами,
-постійне
дійсне чи комплексне число.
Розглянемо два випадки.
Випадок 1.Число
не є коренем характеристичного рівняння.
Тоді частинний розв’язок диференціального
рівняння (5.37) шукають у вигляді
,
(5.38)
де
(5.39)
поліном
-ої
степені з невизначеними коефіцієнтами.
Тобто, в цьому випадку частинний розв’язок
має ту ж аналітичну структуру, що і права
частина диференціального рівняння
(5.37)
Коефіцієнти
знаходяться шляхом підстановки (5.38) в
(5.37) і прирівнювання коефіцієнтів при
однакових степенях
.
Переконаємося, що шукані коефіцієнти визначаються однозначно. Підставимо (5.38) в (5.37), отримаємо
Використовуючи вищенаведені формули, запишемо
.
На основі них маємо
Скорочуємо на
і прирівнюємо коефіцієнти при однакових
степенях
(5.40)
Так як
,
то з (5.40) послідовно визначаються всі
коефіцієнти
.
Випадок 2.Параметр
являється
-кратним
коренем характеристичного рівняння
,
тобто
.
(5.41)
В цьому випадку
частинний розв’язок не можна побудувати
в вигляді (5.38), так як
.
Його шукаємо у вигляді
,
(5.42)
де
– поліном вигляду (5.39).
Коефіцієнти полінома визначаються шляхом підстановки (5.42) в (5.37).
Звідки
.
Прирівнюємо коефіцієнти при однакових степенях
(5.43)
З (5.43) послідовно
однозначно визначаються
,
так як
.
II). Припустимо, що права частина диференціального рівняння (5.26) має вигляд
, (5.44)
де
,
– відомі поліноми степені менше або
рівне
(хоча б один має степінь
).
Використовуючи формули Ейлера, обчислимо
і перепишемо функцію
таким чином
де
і
– поліноми степені
,
тобто
є сума двох функцій, які розглянуті
вище.