Файл: R5.doc

Розділ 5. Лінійні диференціальні рівняння n –го порядку

5.1. Загальні властивості лінійних однорідних диференціальних рівнянь n-го порядку

5.1.1. Властивості лінійного диференціального оператора

Лінійним диференціальним рівнянням називається рівняння вигляду

, (5.1)

де ,i =1,2,…, n , f(x) – задані функції, неперервні на (a,b).

При цих умовах диференціальне рівняння (5.1) має єдиний розв’язок y=y(x), який задовольняє початковим умовам

.

Цей розв’язок визначений і n раз неперервно диференційований на (a,b).

Особливих розв’язків диференціальне рівняння (5.1) не має. Будь-який розв’язок при конкретних початкових умовах є частинним. Якщо при стоїть, то точки, в яких=0, називаються особливими.

Якщо f(x)=0, то диференціальне рівняння (5.1) називають однорідним

. (5.2)

Для скорочення запису введемо лінійний диференціальний оператор

. (5.3)

Властивості оператора L :

1. L (ky)=k L (y), k = const;

2. L ()=L () + L ();

3. L , де – деякі числа.

Використовуючи оператор L диференціальні рівняння (5.1) і (5.2) перепишемо у вигляді

L (y) = f (x),

L (y) = 0 .

Означення 5.1. Функція y=y(x) називається розв’язком диференціального рівняння (5.1), якщо L(y) f(x) (для диференціального рівняння (5.2) ).

Лінійне диференціальне рівняння (5.1) залишається бути лінійним при будь-якій заміні незалежної змінної .

Лінійне диференціальне рівняння (5.1) залишається бути лінійним при будь-якій лінійній заміні шуканої функції

(5.4)

при певних обмеженнях на функції та.

5.1.2. Властивості розв’язків лінійного однорідного диференціального рівняння n–го порядку

Наша задача полягає в тому, щоб знайти всі дійсні розв’язки диференціального рівняння

. (5.5)

Для розв’язування такої задачі доцільно знайти деякі комплексні розв’язки.

Означення 5.2. Функцію z(x) = w(x) + iv(x), де w(x), v(x) дійсні функції, , будемо називати комплексною функцією від дійсної змінноїх (w(x) – дійсна частина, v(x) – уявна частина).

Приклад 5.1. Показати справедливість формул

, . (5.6)

Розв'язання. Формули (5.6) доводяться шляхом розкладу відповідних експонент в ряд, наприклад.

.

Похідна n-го порядку від z(x) дорівнює

. (5.7)

Приведемо формули для обчислення похідних:

а) . (5.8)

Дійсно

б) для дійсного і будь-якогосправедлива формула

; (5.9)

в) використовуючи (5.9) можна показати

, (5.10)

де – поліноми степеняn;

г) при будь-якому (дійсному або комплексному) справедлива формула

. (5.11)

Формула (5.11) доводиться шляхом представлення і використання формули (5.8).

Означення 5.3. Комплексна функція

(5.12)

називається розв’язком однорідного диференціального рівняння (5.5), якщо

.

Комплексний розв’язок (5.12) утворює два дійсних розв’язки (x),(x). Дійсно

L (y(x)) = L ((x) + i(x)) = L((x)) + iL((x)) = 0 .

Звідки L((x)) = 0, L((x)) = 0.

Властивості розв’язків лінійного однорідного диференціального рівняння (5.5):

а) Якщо (x) – розв’язок , тобто L()0, то y=c(x), де с – довільна константа , теж розв’язок диференціального рівняння (5.5)

L(с) = сL() = 0;

б) якщо (x),(x) – розв’язки диференціального рівняння (5.5) , то

у= (x)+(x) теж розв’язок . Дійсно L (+) = L ()+L () = 0;

в) якщо (x),(x), ... ,– розв’язки диференціального рівняння (5.5), то їх лінійна комбінація також є розв’язком

.

Приклад 5.2. Записати двопараметричне сімейство розв’язків диференціального рівняння

.

Розв'язання. Очевидно, що , – розв’язки, тоді – розв’язок.

5.1.3. Необхідні і достатні умови лінійної незалежності n розв’язків лінійного однорідного рівняння n – го порядку

Означення 5.4. Функції (x),(x), ..., називаються лінійно незалежними на (a, b) , якщо між ними не існує співвідношення виду

, (5.13)

де , ... ,– постійні числа не рівні нулю одночасно . В противному випадку функції називають лінійно залежними на (a, b).

Для двох функцій поняття лінійної незалежності на (a,b) зводиться до того, щоб відношення функцій , () не було постійним на(a,b).

Зауваження 5.1. Якщо одна із функцій на (a,b) тотожно дорівнює нулю, то ці функції лінійно залежні.

Приклад 5.3. Функції =1, =x, ... , - лінійно незалежні на будь-якому інтервалі (a,b) .

Дійсно, співвідношення 1+x + ... +x=0 , в якому не всі дорівнюють нулю, не може виконуватися для будь-якихx , так як рівняння

(n-1) – го степеня має не більше (n-1) – го кореня.