ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 16.11.2021
Просмотров: 766
Скачиваний: 2
28 будова грудного хребця ребер і груднини тварин.
Підкреслити, що ребро складається з довгого зігнутого кісткового ребра і реберного хряща.
Наголосити, що розрізняють три види ребер:
1. справжні (груднинні, стернальні) – costa verae (sternales) – перші сім-вісім пар ребер, які з’єднуються з грудниною реберними хрящами і утворюють з нею тугі, малорухливі суглоби;
2. несправжні (астернальні) – costa spuriae (asternales) – ребра, які безпосередньо з грудниною не з’єднуються;
^ 3. висячі – costa fluctuans – дорсально прикріплюються до першого поперекового хребця, а вентрально, вільним кінцем, розміщуються в м’язах черевної стінки, не мають реберних хрящів.
Необхідно підкреслити, що хрящі астернальних ребер вентрально звужуються, послідовно прикріплюються до попередніх ребер зв’язками і разом з останнім кістковим ребром утворюють реберну дугу.
Акцентувати увагу, що кількість пар ребер відповідає кількості грудних хребців, тобто в собаки їх 13, свині – 14 (15), великої рогатої худоби – 13, коня – 18 (19).Груднина утворює вентральну стінку грудної клітки, з’єднуючись з вентральними кінцями справжніх ребер. Для зручності і полегшення визначення видової приналежності груднини свійських тварин доцільно поділити на дві групи за спільною ознакою: А – тіло кістки розташоване в середній сагітальній (медіанній) площині – собака і кінь, Б – тіло кістки розташоване у фронтальній (дорсальній) площині – велика рогата худоба і свиня. При цьому, необхідно звертати увагу на форму груднини та ручки, з’єднання її з тілом.
Наприкінці відмітити, що ребра, груднина та грудні хребці утворюють грудну клітку, що нагадує конус із зрізаною вершиною (вхід) і косо зрізаною основою (вихід). Вхід у грудну клітку – знаходиться на вершині конуса і обмежений першим грудним хребцем, першою парою ребер та ручкою груднини. Вихід із грудної клітки – основа конуса, обмежений останнім грудним хребцем, реберною дугою та мечоподібним відростком груднини. Дорсальну стінку грудної клітки утворюють грудні хребці, вентральну – груднина, бічні – ребра.
Звернути увагу на особливості будови грудної клітки в різних видів тварин. Відмітити, що у великої рогатої худоби вона дуже об’ємна, передня частина стиснута з боків, за лопатками сильно розширюється каудально, має трикутний вихід. У свині довга, стиснута з боків, висота і ширина в різних порід коливається. В коня має вигляд конуса, довга, дещо стиснута з боків, особливо в ділянці прикріплення плечових поясів. У собаки конусоподібної форми з крутими боками, вхідний отвір округлий, міжреберні простори великі, широкі.
редньому відділі грудної клітки остисті відростки дуже великі і разом з хребцями, ребрами та лопаткою формують остов холки. В коня остов холки утворюють перші 10 грудних хребців, дорсальна третина перших десяти пар ребер та хрящ і дорсальна третина лопатки, у великої рогатої худоби – перші 8 грудних хребців, дорсальна третина перших восьми пар ребер та хрящ і дорсальна третина лопатки.
29 будова кісток кисті і стопи різних видів тварин.
У тварин скелет грудних і тазових кінцівок складається з поясів і вільних кінцівок. У свійських тварин пояс грудної кінцівки утворений однією кіст кою — лопаткою, інші — редуковані. Рудимент коракоїдної кістки зрощується з лопаткою, утворюючи дзьобоподібний відросток, від ключиці залишився лише сухожилок у плечоголовному м’язі. У хижаків замість сухожилка може бути невеличка кісткова пластинка як рудимент ключиці Пояс тазової кінцівки складається з трьох кісток — клубової, лобкової і сі дничної. Плечовий пояс. Лопатка
пластинчаста, трикутної форми кістка. На лопатці розрізняють латеральну і реберну поверхні дорсальний, краніальний і каудальний краї краніальний, каудальний і вентральний (суглобовий) кути). На вентральному куті лопатки є суглобова западина для зчленування з голівкою плечової кістки. На краніальному краї вентрального кута міститься надсуглобовий горб —на якому закріплюється двоголовий м’яз плеча, на медіальній повер хні горба випинається дзьобоподібний відросток на якому закріплюється дзьобо-плечовий м’яз. Розширений кінець лопатки — основа лопатки доповнюється великим лопатковим хрящемНа латеральній поверхні лопатки від її основи до суглобового
кута проходить поздовжній кістковий виступ — ость лопатки У деяких тварин на нижньому кінці ость лопатки закінчується відростком — акроміоном —Ость лопатки поділяє латеральну поверхню лопатки на дві ямки — передостну, або надостну, —— і заост ну, або підостну, —в яких розміщені однойменні м’язи. На медіальній поверхні лопатки є підлопаткова ямка де знаходиться підлопатковий м’яз. Біля основи лопатки проходить зубчаста лінія, яка відмежовує від підлопаткової ямки зубчасту поверхню.
Каудальний край лопатки тупий і шорсткий. На ньому ближче до вент
рального кута знаходиться вирізка — шийка лопатки. У тварин лопатка лежить косо, основа її спрямована дорсокаудально, а суглобовий кут — краніовентрально. У великої рогатої худоби акроміон досягає шийки лопатки, надостна ямка вузька, лопатковий хрящ великий. У коня на ості лопатки акроміона немає, суглобова западина на краніальному краї має вирізку. На ості лопатки є невеликий горбок. Лопатковий хрящ дуже великий. У свині на ості лопатки є значний горб, який спрямовується каудально, і дуже глибока підостна ямка. Акроміона немає. У собаки акроміон розвинутий і досягає суглобової западини. Надостна і підостна ямки майже однакового розміру. Краніальний кут лопатки заокруглений
Кістки зап’ястка
Кістки зап’ястка — утворюють куб, що складається з двох рядів асиметричних кісток, розміщених між кістками передпліччя і п’ястка У проксимальному, масивнішому ряду чотири кістки: променева кістка зап’ястка з медіального боку (під променевою кісткою); проміжна кістка зап’ястка ліктьова кістка зап’ястка (під ліктьовою кісткою з латерального боку; додаткова кістка зап’ястка пальмарно. У
дистальному ряду є три-чотири кістки — І, ІІ, ІІІ, IV + V. Відлік кісток починають з медіального боку на латеральний. Дорсальна поверхня кісток зап’ястка поступово переходить у латеральну й медіальну. Пальмарна поверхня горбиста внаслідок закріплення міцних пальмарних зв’язок. Проксимальна та дистальна суглобові поверхні кісток зап’ястка несуть відбиток кісток передпліччя і п’ястка. Міжрядова дисталь на суглобова поверхня вздовж свого краю дорсально утворює заслінку, що має вигляд опуклої чи вгнутої площини, ззаду якої є жолобоподібне заглиб лення. Міжрядова проксимальна поверхня також має заслінку і позаду валик. На бічних кістках суглобові площини розміщені тільки з одного боку, тоді як на середніх — з обох боків. Додаткова кістка зап’ястка має суглобову поверхню тільки на передньому кінці для ліктьової кістки зап’ястка. У великої рогатої худоби кістки проксимального ряду нерівні, горбисті. На проксимальній і дистальній поверхнях чітко виступає заслінка вздовж
дорсального краю. Променева кістка зап’ястка видовжена спереду назад, проміжна кістка має дві пальмарні гілки, ліктьова — проксимально сідлоподібну суглобову поверхню, яка опускається на дистальний гачок кістки. Додаткова кістка має сідлоподібну суглобову поверхню. ІІ–ІІІ зап’ясткові кістки зрослися по дібно до IV + V, але трохи більші за розміром. Дистальні поверхні цих кісток
плоскі. Першої зап’ясткової кістки немає. У коня в кістках проксимального ряду на обох поверхнях (проксимальній і дистальній) виділяються заслінки по дорсальному краю. Променева кістка зап’ястка кубоподібна, проміжна — клиноподібна, ліктьова — багатокутна, має суглобову поверхню для додаткової кістки зап’ястка. На додатковій кістці зап’ястка виділяється ще одна суглобова площина для променевої та ліктьо вої кісток. Латеральна поверхня вигнута. Перша кістка зап’ястка горохопо дібна, ІІ — подібна до IV + V, дистальні поверхні цих кісток плоскі; ІІ має дві, а IV + V — вісім суглобових площин, ІІІ — трикутної форми.
У великої рогатої худоби п’яткова кістка довга і сплющена з боків. Підпо ра надп’яткової кістки масивна, медіальний край її гострий у свині, а у великої рогатої худоби має два ребра. Дорсолатеральний край тіла надп’яткової кістки тягнеться в кісточковий відросток для кісточки чи малогомілкової кістки.
У коня п’яткова кістка коротка, масивна, підпора надп’яткової кістки до бре розвинута, по краю має два косих гребені.
У собаки п’ятковий горб має жолоб, повернутий проксимально. Суглобова
поверхня для заплеснових кісток горизонтальна. Надп’яткова кістка у вели-
кої рогатої худоби, як і в свині, коротка, її блок має прямо поставлені гребе-
ні, які розділяються глибоким жолобом. На проксимальному гребені є сугло-
бова поверхня для кісточки. У коня гребені блока надп’яткової кістки поставлені косо. Голівка має для
центральної заплеснової кістки плоску, петлеподібну суглобову площину, з медіальної поверхні випинається дуже розвинутий зв’язковий горб. У собаки для з’єднання з центральною заплесновою кісткою є спеціальна голівка надп’яткової кістки Центральна заплеснова кістка у великої рогатої худоби зрощена з IV + V заплесновими кістками. На її проксимальній поверхні є ввігнута жолобопо-
дібна суглобова поверхня для надп’яткової кістки, на латеральній — вигнута вузька суглобова поверхня для п’яткової кістки. На дистальній поверхні з медіального краю проходить вирізка для ІІІ заплеснової кістки. У коня центральна заплеснова кістка має вигляд чотирикутної пластинки. Прок-
симальна поверхня її має петлеподібну суглобову поверхню для надп’яткової кістки, дистальна — дві поверхні для кісток дистального ряду. Заплеснова кістка І— у великої рогатої худоби горохоподібна. У коня зростається з ІІ в кістку неправильної гачкоподібної форми. У свині плоска, видовжена зверху донизу, у собаки схожа на чобіток. Заплеснова кісткаІІ— у великої рогатої худоби зростається з ІІІ, у свині клиноподібно видовжена зверху донизу, у собаки клиноподібна із спрямованою плантарно основою. Заплеснова кістка ІІІ — os tarsále tértium — у коня має вигляд трикутної пластинки з проксимальною пет леподібною плоскою суглобовою площиною Дистальних площин дві. У свині.
ця кістка плоска, квадратна, у собаки клиноподібна, основа її спрямована дорсально.
30 будова кісток мозкового відділу скелета голови.
До кісток мозкового відділу черепа належать чотири непарні кістки (потилична, міжтім’яна, клиноподібна, решітчаста) і три парні (тім’яні, вискові лобові). Здебільшого це плоскі кістки, які з’єднуються між собою нерухомо швами і утворюють стінки мозкової порожнини з отворами. На внутрішній поверхні кісток мозкового відділу черепа є втиснення та підвищення. Потилична кістка обмежує задню та нижню стінки мозкової порожнини черепа). Спереду і зверху вона межує з міжтім’яною й тім’яною, збоку — з висковими а знизу — з клиноподібною кістками. Потилична кістка складається з основної частини (тіла), луски і двох бічних частин, які обмежують великий отвір У великої рогатої худоби основна частина потиличної кісткина внутрішній поверхні рострально має втиснення моста мозку, а каудально втиснення довгастого мозку. Спереду основна частина з’єднується з тілом клиноподібної кістки. На місці їх з’єднання виділяються м’язові горбки. Бічні частини— мають короткі, широкі й зігнуті кінцями всередину яремні відростки та потиличні вирости —— для з’єднання з атлантом. Латерально від основи виростка з вентральної поверхні є заглиблення — вентральнавиросткова ямка подвійний отвір каналу під’язикового нерва. Каудально від нього розміщується один або кілька отворів виросткового каналу. Луска— потиличноїкістки рано зростається з тім’яними й міжтім’яною кістками в одну пластинку, на місці зрощення якої виділяється каркова лінія
Бічні частини потиличної кіст ки мають злегка вигнуті латерально яремні відростки Зовнішня поверхня
луски поділяється на каркову й невелику тім’яну частини, які розділені поперечним карковим гребенем що з боків переходить у вискові гребені луски вискової кістки. На карковій поверхні посередині висту-
пає потиличне підвищення.вентрально від нього розміщена каркова ямка Вони є місцем фіксації каркової зв’язки. Зовні тім’яна частина луски по серединній лінії має слабко виражений зовнішній стріловий гребінь
тіло різцевої кістки .ІІ, 1, 2, 3) — має вигляд пластинки з валикоподібним потовщеним краєм безкомірок для різцевих зубів. У серединній площині між тілами в дорсовент-ральному напрямі проходить міжрізцева щілина —Край від тіла різцевої кістки до першого кутнього зуба нази-
вають міжкомірковим краєм Носовий відросток —— довгий, широкий
і з’єднується з носовою пластинкою верхньощелепної та носової кісток.Піднебінний відростоквідходитьвід медіального кінця тіла. Між піднебінним відростком і основою носовогоє значних розмірів піднебінна щілина
31 будова кісток лицьового відділу скелета голови
Лицевий відділ черепа є кістковою основою початкових шляхів апаратів
травлення й дихання, а також вмістилищем для органів чуття (зору, нюху).
До лицевого відділу скелета голови відносять парні (різцеву, носову, слізну,
виличну, піднебінну, крилоподібну, верхньощелепну, нижньощелепну) та
непарні (леміш, кістку рила та під’язиковий скелет) кістки.
Носова кістка каудально межує з лобо-вою, латерально — з верхньощелепною, різцевою, слізною (кінь, велика ро-гата худоба), вентрально — з решітчастою кістками. Зовнішня поверхня— у більшості тварин вигнута в поперечному напрямі, у свинірівна. Передній кінець носової кістки загострений (свиня, кінь) або роздвоє-ний (велика рогата худоба). На внутрішній поверхні.— розміщений решітчастий гребінь дляприкріплення дорсальної раковини Кістка рила —роз-міщена між тілами різцевих кісток і верхівкою носових кісток. Як постійниутвір є лише у свині, формуючи основу рила. Вона має клиноподібну формуз передньою чотирикутною й двома бічними поверхнями. Каудальнийкрай має борозну, куди заходить ростральний кінець хрящової носової пере-городки.Різцева кістка —формує вхід у носову таротову порожнини. Вона межує з лемешем, верхньощелепною й носовоюкістками. На ній розрізняють тіло з комірками для різцевих зубів і дві вели-кі пари відростків: носові й піднебінні У великої рогатої худоби тіло різцевої кістки.має вигляд пластинки з валикоподібним потовщеним краєм безкомірок для різцевих зубів. У серединній площині між тілами в дорсовент-ральному напрямі проходить міжрізцева щілина ). Край від тіла різцевої кістки до першого кутнього зуба називають міжкомірковим краєм Носовий відросток — proc. nasális (див.— довгий, широкийі з’єднується з носовою пластинкою верхньощелепної та носової кісток.