ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 16.11.2021
Просмотров: 758
Скачиваний: 2
40 топографія будова і функції мязів грудної кінцівки тварин.
М'язи грудної кінцівки поділяють на групи м'язів, що діють на плечовий суглоб; м'язи, які діють на ліктьовий суглоб; м'язи, що діють на зап'ястний суглоб; м'язи, що діють на суглоби пальців. На плечовий суглоб діють такі м'язи: розгиначі — передостний м 'яз — починається в передостній ямці лопатки і закінчується на горбах проксимального кінця плечової кістки; коракоїдо-плечовий м 'яз — починається на коракоідному відростку лопатки і закінчується на медіальній поверхні проксимального кінця плечової кістки; згиначі: дельтоподібний м 'яз — починається на ості лопатки й заостному м'язі і закінчується на дельтоподібній горбистості плечової кістки; круглий малий м 'яз — починається від каудального краю нижньої третини лопатки і закінчується на шийці плечової кістки; круглий великий м 'яз — починається на каудальному краї лопатки і закінчується на круглій горбистості плечової кістки; відвідні: заостний м 'яз — починається в заостній ямці лопатки і закінчується на латеральному горбі плечової кістки; привідні: підлопатковий м 'яз — починається в підлопатковій ямці і закінчується на медіальному горбі проксимального кінця плечової кістки. На ліктьовий суглоб діють такі м'язи: розгиначі — триголовий м 'яз плеча — трьома голівками (довга, латеральна й медіальна) починається від каудального краю лопатки і плечової кістки і закінчується на горбі ліктьового відростка; ліктьовий м'яз — починається на краю ліктьової ямки плечової кістки і закінчується на горбі ліктьового відростка; напружувач фасції передпліччя — починається від каудального краю лопатки і закінчується на горбі ліктьового відростку та фасції передпліччя; згиначі: двоголовий м'яз — починається від надсуглобового горба лопатки та закінчується на горбистості променевої кістки; плечовий м 'яз — починається на каудальній поверхні шийки плечової кістки та закінчується на променевій горбистості променевої та частково на ліктьовій кістках.На зап 'ястний суглоб діють такі м'язи: розгиначі — променевий розгинач зап 'ястя — починається від латерального надвирост- ка плечової кістки і закінчується на проксимальному кінці третьої п'ясткової кістки; довгий абдуктор великого пальця — починається на латеральній поверхні променевої кістки та закінчується на другій п'ястковій кістці; згиначі: променевий згинач зап 'ястя — починається на медіальному надвиростку плечової кістки і закінчується на проксимальних кінцях другої та третьої п'ясткових кісток; ліктьовий згинач зап 'ястя — починається на медіальному надвиростку плечової кістки і медіальній поверхні горба ліктьового відростку і закінчується на додатковій кістці зап'ястя; ліктьовий розгинач зап 'ястя — починається на латеральному надвиростку плечової кістки і закінчується на додатковій кістці зап'ястя і четвертій та п'ятій п'ясткових кістках (рис. 24).На суглоби пальців діють такі м'язи: розгиначі — загальний пальцьовий розгинач — починається на латеральному надвиростку плечової кістки і закінчується на розгинальних відростках кісток третіх фаланг пальців; боковий пальцьовий розгинач — починається на латеральній боковій зв'язці ліктьового суглоба й проксимальних кінцях кісток передпліччя і закінчується разом із загальним пальцьовим розгиначем на 3—5 пальцях; спеціальний розгинач третього пальця — починається з розгинального надвиростка плечової кістки і закінчується на третьому пальці; згиначі: поверхневий пальцьовий згинач — починається на медіальному надвиростку плечової кістки і закінчується на плантарній поверхні проксимальних кінців кісток других фалангів пальців; глибокий пальцьовий згинач — починається трьома голівками (плечовою — на медіальному надвиростку плечової кістки; ліктьовою — на горбі ліктьового відростка; променевої кістки — на латеральній поверхні променевої кістки) та закінчується на копитових, або ратичних, кістках.
41 мязи тазової кінцівки.
М'язи тазової кінцівки поділяють на м'язи, що діють на кульшовий суглоб; м'язи, що діють на колінний, заплесновий суглоби; м'язи, що діють на суглоби пальців.М'язи, що розгинають кульшовий суглоб, поділяють на дві групи: сідничну й задньостегнову. До сідничної групи належать три м'язи: поверхневий сідничний — починається на сідничній фасції і крижовій кістці і закінчується в коня на третьому вертлюзі стегнової кістки, а в жуйних і свиней він зливається з двоголовим м'язом стегна; середній сідничний — починається на сідничній поверхні крила клубової кістки, поперекових і крижових хребцях і закінчується на великому вертлюзі стегнової кістки; сідничний глибокий — починається від латеральної поверхні сідничної ості і закінчується на великому вертлюзі стегнової кістки, цей м'яз ще відводить тазову кінцівку вбік. У задньостегнову групу об'єднуються чотири м'язи: двоголовий м 'яз стегна — починається двома голівками: однією — на крижовій кістці, другою — від сідничного горба тзакінчується трьома гілками: колінною — на надколіннику та його зв'язках, гомілковою — на гребені великогомілкової кістки, п'ятковою — на горбі п'яткової кістки; напівперетинчастий м 'яз — починається від сідничного горба і закінчується на медіальних виростках стегнової і великогомілкової кісток; напівсухожильний м 'яз — починається на сідничній кістці і закінчується на гребені великогомілкової кістки й п'ятковому горбі; квадратний м 'яз стегна — починається від вентральної поверхні сідничної кістки і закінчується на каудальній поверхні проксимального кінця стегнової кістки.Протилежну дію виконують м'язи, що згинають кульшовий суглоб: попереково-клубовий м 'яз — складається з двох самостійних м'язів: великого поперекового м'яза, який починається від тіл останніх грудних і поперекових хребців і закінчується на малому вертлюзі стегнової кістки, та клубового м 'яза, що починається від клубової кістки і крила крижової кістки та закінчується на малому вертлюзі стегнової кістки; кравецький м 'яз — відходить від клубової фасції і сухожилка малого поперекового м'яза і закінчується на надколіннику й гребені великогомілкової кістки; гребінчастий м 'яз — починається від клубового підвищення і закінчується на стегновій кістці; напружувач широкої фасції стегна — починається від маклака і закінчується в широкій фасції стегна. Привідні м'язи кульшового суглоба: стрункий — відходить від тазового зрощення і закінчується на прямій зв'язці надколінника, гребені великогомілкової кістки та фасції гомілки; привідний м 'яз стегна — починається від вентральної стінки таза і закінчується на каудальній поверхні стегнової кістки від меншого вертлюга до медіального виростка.До м'язів-обертачів кульшового суглоба належать зовнішній затульний м 'яз — закріплюється навколо затульного отвору тазової кінцівки і закінчується у вертлюжній ямці стегнової кістки; внутрішній затульний м 'яз — починається від дорсальної поверхні тазової кістки навколо затульного отвору і закінчується у вертлюжній ямці стегнової кістки. На колінний суглоб діють такі м'язи: розгиначі — чотириголовий м 'яз стегна — починається чотирма голівками: прямою — на тілі клубової кістки, латеральною, медіальною і проміжною — на стегновій кістці, всі голівки зростаються між собою і закріплюються на надколіннику; згиначі: підколінний м 'яз — відходить від ямки підколінного м'яза латерального виростка стегнової кістки і закінчується на каудальній горбистості проксимального кінця великогомілкової кістки.На заплесновий (скакальний) суглоб діє розгинач — триголовий м'яз гомілки, що складається з двох м'язів: литкового і підошовного, або п'яткового. Кінцевий сухожилок триголового м'яза гомілки закріплюється на п'ятковому горбі і називається ахілловим, до нього приєднуються сухожилки поверхневого згинача пальців, двоголового м'яза стегна та напівсухожильного м'яза Згиначами скакального суглоба є великогомілковий передній м'яз (починається на великогомілковій кістці і закінчується на плеснових і заплеснових кістках); третій малогомілковий м'яз — починається від стегнової кістки та закінчується на кістказаплесна і третьої плеснової кістки; довгий малогомілковий м'яз — починається на малогомілковій і великогомілковій кістках і закінчується на кістках заплесна й плесна. У коней цього м'яза немає. Пальцьові суглоби згинають такі м'язи: поверхневий згинач пальців — починається на стегновій кістці і закінчується на вінцевих кістках третього й четвертого пальців; глибокий згинач пальців — починається на великогомілковій і закінчується на копитовій, або ратичній кістках. Розгиначами суглобів пальців є: довгий розгинач пальців — починається на стегновій кістці і закінчується на копитовій кістці; і боковий розгинач пальців — починається на малогомілковій кістці і закінчується на 4—5 пальцях. У коня його сухожилок зливається з сухожилком довгого розгинача пальців.
42 топографія будова і функції мязів голови тварин.
За розміщенням та іннервацією м’язи голови поділяють натакі групи:1. Лицеві м’язи іннервуються лицевимнервом 2. Жувальні м’язи , іннервуються нижньощелепним нервом з трійчастого нерва.
3. М’язи язика та під’язикового апарату іннервуються під’язиковим нервом .4. М’язи глотки, іннерву-
ються язикоглотковимта блукаючим нервами.5. М’язи гортані, іннервуються блукаючим нервом
6. М’язи очного яблука, іннервуються окоруховим,блоковим та відвідним нервами.М’язи язика та під’язикового апарату, глотки, гортані й очного яблука
описані в розділах, де описується будова цих органів.За походженням (з другої зябрової дуги) розрізняють поверхневі й глибокі лицеві м’язи.Поверхневі лицеві м’язи, які іннервуються різними гілками лицевого нерва, пов’язані з рухливістю шкіри губ, щік, носа, повік і у всіх тварин дужерухливою вушною раковиною. Їх ще називають мімічними м’язами.Глибокі лицеві м’язи, що іннервуються гілками лицевого нерва, подібнідо типових скелетних м’язів. Сюди відносять: 1) каудальне черевце двочеревцевого м’яза (у хижаків і свинейнечітко відмежоване від рострального черевця, яке іннервується від трійчастого нерва); 2) потилично-під’язиковий— і шилопід’язиковий м’язи; 3) стременний м’яз ,який змістився в середнє вухо, а спочатку був м’язом примітивного щелеп-ного суглоба.
Мімічні м’язи — це комплекспластинчастих м’язів, що починаються на кістковій основі, азакінчуються навколо отворів голови. Одні зцих м’язів, що звужують чи закривають отвір (сфінктери), розміщуються по периметру отвору, інші, щорозширюють його (дилататори), розміщені радіально до отвору. М’язи
вушної раковини обертають вушнураковину, опускають та підіймаютьїї, спрямовуючи в бік джерела звуку.Коловий м’яз рота становить основу губ.Зовні вкритий шкірою, зсередини слизовою оболонкою. У м’язі розріз-няють крайову ігубну частини.
Верхній різцевий м’яз розміщений під слизовоюоболонкою. Починається на губній поверхні тіла різцевої кістки вздовж верхніх різців, тягнеться в бік іклів, спрямовується у верхню губу, вплітаючись
у коловий м’яз рота. Напружує верхню губу і притискає її до кістки.Нижній різцевий м’яз починається вздовж різцівнижньої щелепи і спрямовується в коловий м’яз рота, де й закінчується. Забудовою та функцією схожий на попередній м’яз.
Опускач кута рота є продовженням шкірногом’яза шиї, який проходить через жувальний і щічний м’язи до кута рота йнижньої губи.
Носо-губний підіймач починається в усіх тварин від фасції носо-лобової ділянки, а у великих жуйних
і від лобового м’яза. У жуйних і коней м’яз має дві частини: носову й губну, між якими проходить ікловий м’яз. Закінчується м’яз в коловому м’язірота — у верхній губі, а також в латеральному крилі носа, крім свиней. Підіймає верхню губу і розширює ніздрі.
Опускач нижньої губи,у жуйних починається на щічній поверхні нижньої щелепи, зростаючись з закінчується у вентральній половині колового м’яза рота. У коней м’яз бере початок на щелепному горбі або на вінцевому відростку нижньої щелепи, прикритий жувальним м’язом, з-під рос-трального краю якого виходить і тягнеться паралельно ряду корінних зубівдо нижньої губи, в якій і закінчується. У свиней м’яз починається ближче докута рота і своїми сухожилками вливається у верхню губу. У м’ясоїдних цьогом’яза немає. Опускає і тягне назад нижню губу.
Щічний м’яз лежить підслизовою оболонкою щоки, формуючи її основу. Латерально спереду прикритий шкірним м’язом губ, а ззаду — жувальним м’язом. Позаду кута ротавін є продовженням колового м’яза рота. Як широкий, пластинчастий м’язрозміщений між комірковими відростками нижньої й верхньої щелеп і закриває ротову порожнину збоку. Щічний м’яз більш-менш чітко поділенийна краніальну (поверхневу) і каудальну (глибоку) частини. Переміщує корм з щічної ділянки присінка рота на зуби істискує щічні залози.
Лобовий м’яз похідний поверхневогостискача шиї. У жуйних добре розвинений, у свиней — слабко. Рухає і зморщує шкіру лоба.
м’язи починаються частково на черепі,частково на хрящовій пластинці, що лежить спереду від вушної раковини —щитку, і закінчуються на вушній раковині спереду, знизу, ззадуі зверху. Поділяються на ростральні, дорсальні, вентральні й каудальні.Ростральні м’язи вушної раковини До них належать: щитково-вушнораковинні поверхневі м’язи —щитково-вушнораковинні глибокі м’язилобово-щитковий м’яз;вилично-щитковий м’яз; виличновушнораковинний м’яз —
М’язи цієї групи підіймають вушну раковину вгору, вперед, опускають її
донизу.Дорсальні м’язи вушної раковини До них належать: міжщитковий м’яз —тім’янощитковий м’яз; тім’яно-вушнораковинний м’яз.Ці м’язи тягнуть вушну раковину досередини і вперед.
ЯМКИ
Коловий м’яз ока —поділяєтьсяна дві частини: повікову— та очноямкову.
Жувальний м’яз найсильніший з групи жувальних м’язів (за винятком м’ясоїдних). Бере початок
коротким товстим сухожилком на лицевому гребені (лицевому горбі у жуйних) і м’ясисто навентральному краї виличної дуги, закінчується на латеральній поверхні та нижньому краї гілки нижньої щелепи від судинної вирізки до висково-нижньощелепного суглоба. У свиней м’яз починається також на медіальній поверхні виличної дуги і частково від вискового м’яза.
43 мязи плечового поясу
Із спеціалізацією грудної кінцівки як органа руху значно обмежуєтьсясвобода рухів у плечовому (кулястому) суглобі, а у коней зводиться практично до одновісного блокоподібного суглоба. На це обмеження рухів впливаютьпевною мірою і його м’язи. Так, сильно пронизані сухожилками підлопатковий і надостний м’язи діють як бічні зв’язки. Всі м’язи плечового суглоба починаються на лопатці, охоплюючи її з медіального й латерального боків, ізакінчуються на внутрішній і зовнішній поверхнях проксимальної половиниплечової кістки. Їх поділяють на латеральні м’язи лопатки — m. supraspinátus,m. infraspinátus, m. téres mínor, m. deltoídeus — і медіальні м’язи
лопатки — m. téres májor, m. subscapuláris, m. articuláris húmeri, m. coracobrachiális
44 мязи грудної стінки
М’язи грудної стінки поділяють на такі, що розширюють грудну порожнину або звужують її, тобто забезпечують вдих або видих . Легені, що розміщені в безповітряній плевральній порожнині, пасивно беруть участь у цих рухах завдяки своїй еластичності й розтяжності.Усі дихальні м’язи мають закінчення на елементах грудної клітки, рухливих ребрах і реберних хрящах, а тому діють на стінку грудної порожнини.За їх дією розрізняють м’язи, що забезпечують вдих і видих. Перші з нихмають початок, закінчення і напрям дії на ребра спереду і ззовні, останні ззаду і зсередини. Значно впливає надихання діафрагма, що розділяє грудну й черевну порожнини.Дорсальний зубчастий краніальний
тонкий пластинчастий м’яз, починаєтьсявід надостистої зв’язки передніх грудних хребців, спрямовуєть
ся вниз каудовентрально і закінчується зубцями на краніальних краях ребер.Підіймачі ребер на поперечних чи соскоподібних відростках усіх грудниххребців, спрямовуються каудовентрально і закінчуються на краніальнихкраях ребер з 2-го по останнє, в ділянці кута. Перше ребро не має такого
м’яза. Підіймачі ребер прикриті клубово-реберним і найдовшим м’язамигрудної клітки. Функціонально допомагають зовнішнім міжребернимм’язам.Міжреберні зовнішні м’язи це тонкі, пронизані сухожилками м’язові пластинки, що разом зміжреберними внутрішніми м’язами і фасціями та скелетом грудної кліткиутворюють грудну порожнину. М’язи починаються на каудальних краяхребер,спрямовуються вентрокаудально і закінчуються на краніальних краяхребер, розміщених позаду. Під час скорочення м’язів ребра відводяться назовні і вперед, розширюючи грудну клітку, щозабезпечує вдих. Вони лежатьлатерально, у свиней місцями їх немає. У собак вони продовжуються й міжреберними хрящами.Прямий м’яз грудної клітки.невеликий м’яз, що починається на першому ребрі,має каудовентральний напрям волокон, що переходять в апоневроз, закін-чується на 3–4-муреберному хрящі. Апоневроз має зв’язок з апоневрозомпрямого м’яза живота.
закінчення, як і попередній м’яз, але відмежований від нього підключичною
до кінця мечоподібного відростка,
виражений у перших восьми міжреберних проміжках, у
верхній частині м’язистий, внизу сухожилковий. Міжхрящові м’язи лежать
44 мязи живота
М’язи живота це порівняно тонкім’язові пластинки, що закінчуються апоневрозами.
Прямий м’яз живота не має апоневроза. Решта м’язів живота охоплюютьйого своїми апоневрозами, утворюючи піхву прямого м’яза живота . Вони розміщені пошарово так, що пучки м’язовихволокон кожних двох м’язів перехрещуються майже під прямим кутом. Цім’язи формують нижню та бічні стінки порожнини живота.Апоневрози м’язів живота з’єднуються на серединній білій лінії , що проходить від груднини до краніальної лобкової зв’язки. В ділянцібілої лінії у плода є пупкове кільце, через яке проходятьпупкові судини. Після народження кільце заростає.Зовнішній косий м’яз живота —