Таблиця 6 – Коефіцієнт (К_Р) для орієнтованого визначення розрахункової маси поковки

Група	Характеристика деталі	Типові представники	КР
1 1.1 1.2	Подовженої форми З прямою віссю Із зігнутою віссю	Вали, осі, цапфи, шатуни Важелі, сошки рульового керування	1,3-1,6 1,1-1,4
2 2.1 2.2 2.3	Круглі і багатогранні в плані Круглі Квадратні, прямокутні, багатогранні З відростками	Шестерні, ступиці, фланці Фланці, ступиці, гайки Хрестовини, вилки	1,5-1,8 1,3-1,7 1,4-1,6
3	Комбінованої конфігурації (сполучаються елементи груп 1 і 2)	Кулачки поворотні, колінчасті вали	1,3-1,8
4	З великим обсягом необроблюваних поверхонь	Балки передніх осей, важелі переключення коробок передач, буксирні гаки	1,1-1,3
5	З отворами, заглибленнями, що не виготовлені в поковці при штампуванні	Пустотілі вали, фланці, блоки шестерень	1,8-2,2

Таблиця 7 – Густина для деяких матеріалів

Матеріал	Густина, г/см3	Границя міцності, МПа	Питома міцність
Сталь 40	7,7	600	78
Чавун СЧ 30	7,6	320	42
Алюмінієвий сплав	2,7	300	111
Титановий сплав ВТ6	4,5	1000	222
Мідний сплав ЛС59-1	8,89	400	45

---

Рисунок 25 – Найпростіші фігури, в які можуть бути вписані

заготовки

---

Р
исунок 26 – Поковки з тонкими елементами

Рисунок 27 – Плоска лінія роз’єму штампа

---

Рисунок 28 – Симетрично вигнута лінія роз’єму штампа

Конфігурація поверхні роз’єднання штампа. Лінія роз’єднання може бути плоскою П (рис.27), симетрично вигнутою Iс (рис.28), несиметрично вигнутою.

П
ри виборі конфігурації та положення лінії роз’єднання штампа перш за все розглядається можливість вільного виходу заготовки із порожнини штампа (рис.29).

Рисунок 29 – Вплив поверхні роз’єднання штампа на форму поковок

У більшості випадків роз’єднання встановлюють у площині найбільших габаритних розмірів поковки. У цьому випадку порожнини штампів одержують неглибокими, що полегшує їх заповнення, зменшуються напуски, але збільшується периметр і об’єм облою (рис.29, б), г). Якщо інше положення дає істотне зменшення маси поковки за рахунок намітки отвору (рис.29, а) чи відходів за рахунок зменшення периметра поковки (рис.29, в), допускається розташовувати роз’єднання й у площині менших габаритних розмірів. При цьому бажано використовувати природні нахили.

Д
ля поковок шестерень при будь-яких співвідношеннях розмірів більшу перевагу має поздовжнє штампування, тому що макроструктура поковки виходить однаковою у всіх зубців шестерні, що забезпечує високу і рівну їх міцність. При поперечному штампуванні частина зубців шестерні ослаблена через невигідне розташування в них волокон.

Рисунок 30 – Штампування осаджуванням (а) і втискуванням (б, в)

Якщо можна, поверхня роз’єднання повинна проходити по осі симетрії деталі для того, щоб в обох половинах штампа розташовувався приблизно однаковий об’єм металу. Важкозаповнювані елементи штампа, що формують тонкі високі ребра, бобишки і т.п., повинні розташовуватися в його верхній половині.

На бічних поверхнях поковки не повинно бути впадин. Заповнення штампа осаджуванням у ньому металу (рівчак ширший заготовки,
рис.30, а) відбувається легше, ніж втискуванням (рівчак вужчий заготовки,
рис.30, б), в).

Лінія стику частин штампа повинна проходити по тілу поковки
(рис.31, а). У цьому випадку вже невеликий зсув однієї з половин штампа легко знайти. Якщо роз’єднання проходить по торцевій поверхні, зсув помітити важко (рис.31, б). Якщо деталь має бобишку з однієї сторони, поковку можна розташувати в одній половині штампа
(рис. 31, в), г).

Бажано, щоб поверхня роз’єднання штампа була плоскою (рис.32, а), що забезпечує відносно просте виготовлення штампів і гарні умови обрізання облою. Ламана лінія роз’єднання (рис.32, б) знижує витрату металу за рахунок зменшення висоти нахилів, але ускладнює виготовлення штампів.

---

Рисунок 31 – Положення поверхні роз’єднання: а) – правильне;

б
) – неправильне; в), г) – зміщене для поковок з однобічною бобишкою;

1 – зсув половини штампа; 2 – поверхня роз’єднання

Рисунок 32 – Роз’єднання штампів для довгих поковок:

I—I – пряма і II—II – ламана лінія роз’єднання штампа

---

Смотрите также файлы

• ONDR-konsp.doc

• Пример.doc

• СРС_2_для студентов.doc

• 2лаба.docx

• Zvit_6_Ya_1.doc