Файл: 1905.docx

Доручення

Доручення – це письмове повідомлення, за яким організація чи окрема особа надає право іншій особі від її імені здійснювати юридичні чинності або отримувати матеріальні цінності.

Доручення видаються на розпорядження майном, отримання грошових і матеріальних цінностей. Вони поділяються на особисті та офіційні.

Особисті доручення видаються окремими особами, які передають свої права іншим особам (право на отримання заробітної плати, поштового переказу та ін.).

Обов’язковою умовою правомірності особистого доручення є наявність підпису службової особи і печатка установи, підприємства, яка засвідчує підпис довірителя (доручення, які видаються студентам, можуть засвідчуватись навчальним закладом).

офіційному дорученні обов’язково зазначаються:

назва організації, яка видає доручення;

номер доручення й дата видання;

посада, прізвище, ім’я, по батькові особи, якій видано доручення;

назва організації чи підприємства, від якого повинні бути отримані матеріальні

цінності ;

перелік цінностей із зазначенням їх кількості і вартості;

строк дії доручення;

зразок підпису особи, якій видано доручення;

назва документа, що посвідчує особу утримувача цінностей (паспорт, посвідчення);

підписи службових осіб, які видали доручення;

печатка організації, що видала доручення.

Офіційні доручення бувають разовими, спеціальними і загальними.

Разове доручення видається для виконання певної одноразової дії (отримання коштів, товарно-матеріальних цінностей і т. ін.) У ньому обов’язково вказують термін, до якого діє доручення.

Зразок разового доручення:

Доручення № 34

1 Жовтня 2009 р.

Видано доцентові кафедри української та іноземних мов Тимощук Наталії Миколаївні (паспорт: серія ПМ, № 489754, виданий 3 травня 2000 року Вінницьким РВ УМВС у Вінницькій області) для одержання у Вінницькій науковій бібліотеці ім. Тімірязєва книг для бібліотеки Вінницького державного аграрного університету за нарядом № 245 від 27.09.09.

Доручення дійсне до 30 жовтня 2009 р.

Підпис особи, яка одержала доручення, Тимощук Наталії Миколаївни

( підпис ) засвідчуємо.

Ректор (підпис)

Головний бухгалтер (підпис)

Спеціальне доручення надає повноваження посадовцеві на виконання однотипних дій (представництво установи в органах суду, здійснення транспортних, банківських операцій), містить інформацію про термін дії.

Зразок спеціального доручення:

Вінницька міська Рада народних депутатів Виконавчий комітет

Доручення № 9

15.06.09

Виконком Вінницької міської Ради народних депутатів доручає представляти інтереси міськвиконкому в судових засіданнях, де розглядають майнові питання, завідувачеві юридичного відділу Вінницького міськвиконкому Іванюку Борису Васильовичу.

Доручення дійсне з дня підписання до 31 грудня 2010 року.

Голова міськвиконкому (підпис) В.І. Онисюк

Загальне (генеральне) – доручення по управлінню майном. Його видають на термін не більше трьох років. Якщо термін не вказано, то доручення діє протягом одного року від дати підписання. Доручення без дати укладання не має юридичної сили.

Зразок загального доручення:

Доручення

м. Вінниця шосте вересня дві тисячі дев’ятого року

Я, Павленко Василь Сергійович, мешкаю за адресою: м. Вінниця , вул . І Богуна, 114, доручаю громадянинові Василюку Іванові Петровичу, що мешкає у м . Калинівка по вул. Вишневій, 15, продати будинок, який є моєю власністю у м. Калинівка Вінницької області за ціну й на умовах, які будуть доцільними на його розсуд, одержувати всі необхідні документи, писати від мого імені заяви й підписати договір про купівлю-продаж, одержати належні за проданий будинок кошти, підписатися за

мене й виконувати всі дії, пов’язані з виконанням цього доручення. Доручення дійсне протягом року з дня його підписання.

(підпис)

06.09.09 це доручення засвідчене мною, Гуцуляком М.М., керуючим справами Вінницької міської Ради народних депутатів. Доручення підписане гр. Павленком Василем Сергійовичем у моїй присутності, особу його встановлено, дієздатність

перевірено.

Гербова печатка (підпис)

Розписка

Розписка – це документ, що підтверджує передачу й одержання документів, грошей, матеріальних цінностей від установи чи особи. Розписку пишуть від руки в одному примірнику, її підписує особа-одержувач. У випадку одержання великих сум грошей, матеріальних засобів, які мають значну вартість, підпис особи, що дає розписку, засвідчується нотаріально або виконкомом місцевої Ради народних депутатів.

Розписка належить до документів з невисоким рівнем стандартизації, складається довільно, але в ній треба зазначити:

прізвище, ім’я, по батькові та посада того, хто дає розписку;

кому дається розписка (посада, прізвище, ім’я, по батькові);

у чому конкретно дано розписку (обов’язково слід вказати точне найменування матеріальних цінностей, предметів);

дата і підпис того, хто отримує цінності.

Якщо передаються великі суми грошей, у розписці вказуються адреса , номер і серія паспорта того, хто їх отримує. Грошові суми пишуть цифрами, а після цифр – у

дужках словами: 600 000 (шістсот тисяч) гривень.

Дати у тексті розписки і біля підпису пишуться так: 12 серпня 2009 р. Розписки можуть бути службові та приватні. Наприклад:

Зразок службової розписки:

Розписка

Я, доцент кафедри історії України та філософії Вінницького державного аграрного університету Бойко Ю. М., отримав від завідувача складу Бережного Т. В. у тимчасове користування для членів археологічної експедиції: 1) 20 (двадцять) рюкзаків; 2) 6 (шість) наметів; 3) 23 (двадцять три) лопати; 4) 5 (п’ять) емальованих відер.

Увесь зазначений інвентар раніше був у вжитку . Підстава: наказ ректора університету № 325 від 12. 07. 09.

16 липня 2009 р. Підпис

Зразок приватної розписки:

Розписка

Я, Проценко Тимофій Максимович, отримав від Сорокіна Анатолія Григоровича гроші в сумі 1000 (однієї тисячі) гривень. Зобов’язуюся повернути всю суму 01.10.09.

Домашня адреса: Вінниця, вул. Артема, 31, кв. 8. Паспорт серія АА № 630085.

14 травня 2009 року Підпис

ІНФОРМАЦІЙНІ ДОКУМЕНТИ

АНОТАЦІЯ

Анотація – це коротка, стисла характеристика змісту книги, статті, рукопису тощо. В ній зосереджується увага на найсуттєвішому: викладається зміст роботи та її мета. Анотація суттєво допомагає під час добору та вивчення літератури з того чи іншого питання та ознайомлення зі змістом книги. До анотації входять:

опис бібліографічних ознак книги (вказуються автор, назва, місто, видавництво, рік, кількість сторінок);

короткий переказ змісту;

вказівка, кому ця книга адресована.

Інколи до анотацій включають відомості про автора(-ів) книги, відомості про те, як оцінюють цю книгу у науковому світі.

Розміщують анотацію на звороті титульної сторінки. Прочитавши її, можна скласти уявлення про зміст книги; інакше кажучи, анотація – елемент довідкового апарату книги.

Зразок анотації:

Олександр Пономарів. Культура слова: Мовностилістичні поради: Навч. посібник.

– К.: Либідь, 1999. – 240 с.

посібнику даються поради щодо вибору слів, вимовних, наголосових та морфологічних варіантів, синтаксичних конструкцій для найкращого висловлення думки в різних стилях української літературної мови. Рекомендації автора ґрунтуються на мовному досвіді українського народу, відбитому у творах класичного та сучасного письменства.

Для студентів, викладачів, науковців, редакторів, лекторів, журналістів.

Рецензія

Рецензія – це критичний відгук на художній, науковий або інший твір, що містить зауваження, пропозиції тощо. Мета рецензії – рекомендація твору до друку, захисту. Реквізити рецензії є такими:

Назва документа.

Заголовок, що містить:

назву рецензованої роботи;

прізвище та ініціали її автора;

видавництво та рік публікації;

кількість сторінок.

Текст, що складається з двох частин:

стислий виклад змісту роботи;

зауваження, пропозиції, висновки автора рецензії.

Підпис особи, яка рецензувала роботу.

Дата.

разі необхідності підпис завіряють печаткою.

РЕЦЕНЗІЯ на комплексну контрольну роботу

з української мови за професійним спрямуванням для студентів 1-го курсу

Вінницького державного педагогічного університету імені М. Коцюбинського

Питання комплексної контрольної роботи, підготовлені кафедрою стилістики української мови, складені відповідно до власної програми курсу „Українська мова за професійним спрямуванням”, яка затверджена Радою університету (іншої програми немає).

Завдання, що становлять зміст контрольної роботи, охоплюють усі розділи курсу. Отже, завдання комплексної контрольної роботи сформульовані так, що повною

мірою дають змогу перевірити, як студенти оволоділи етикетом ділового спілкування, лексичними, орфоепічними, орфографічними, пунктуаційними та стилістичними нормами українського ділового мовлення, а також умінням укладати ділові папери.

Кожен варіант контрольної роботи містить три завдання. Усі варіанти рівнозначні за своєю складністю і вимагають глибоких знань з ділового мовлення.

Комплексна контрольна робота заслуговує позитивної оцінки, її можна рекомендувати для перевірки знань студентів з курсу „Українська мова за професійним спрямуванням”.

Завідувач кафедри української

та іноземних мов Вінницького

державного аграрного університету доц. Тимкова В.А.

Відгук

Відгук – документ, в якому приводу роботи ( наукової праці, збірниках тощо), а також висновки

висловлюються думки спеціаліста (колективу) з підготовленої до друку в журналах, наукових про різні наукові, навчальні роботи, звіти тощо.