Біологічні новоутворення (тваринного і рослинного походження) можуть мати такі форми: червороїни – хвилясті ходи-канальці черв'яків; копроліти – екскременти дощових черв'яків у вигляді невеликих клубочків. Це шматочки землі, що пройшли крізь травний апарат черв'яків і просочені (склеєні) їх виділеннями; кротовини – пусті та заповнені ходи риючих тварин (ховрахів, байбаків, кротів тощо); кореневими – згнилі великі корені рослин.

Скипання ґрунту від соляної кислоти. Під час морфологічного опису ґрунту визначають наявність у ґрунтовому профілі карбонатів, які можна побачити,зробивши пробу на закипання ґрунту з 10% розчином HCl. Скипання буває: сильне, середнє, слабке і відсутність скипання.

Включеннями називаються різні відокремлені тіла, розташовані в масі ґрунту, утворення яких не пов’язане з ґрунтотворним процесом. Це корені та інші частини рослин різного ступеня розкладу (кореневища, цибулини, заорані пожнивні залишки і гній, залишки лісової підстилки); черепашки і кістки тварин, валуни, уламки гірських порід, шматочки цегли, вугілля, скла, заліза тощо.

Описуючи кореневу систему, слід вказувати, до якої групи вона належить: кореневища, бульби, цибулини трав'янистих рослин, корені трав’янистих рослин, корені дерев і кущів. Необхідно також оцінити величину біологічної маси. Цю оцінку проводять відносно до об'єму ґрунтового горизонту за такими градаціями кількості коренів: дуже рідкі – менше 5%; рідкі – 5-25%; звичайні – 25-50%; густі – більше 50% від об'єму ґрунту.

Перехід одного горизонту до іншого визначають за забарвленням, структурою, складанням, новоутворенням і гранулометричним складом. За ступенем виразності лінія переходу між горизонтами буває: різкою – коли смуга зміни одного забарвлення іншим становить менше 2 см, ясною – 2-5 см, поступовою – більше 5 см.

За формою границя між горизонтами буває: рівною, хвилястою, ящикоподібною, пилкуватою, кишенеподібною, розмитою тощо.

2.3. Національна класифікація ґрунтів

Класифікація ґрунтів є відображенням рівня ґрунтознавчої науки у будь-якій країні і, одночасно, її фундаментом. В Україні проблема класифікації ґрунтів залишається не вирішеною при достатньо великому спектрі запропонованих схем. Детальна типологія ґрунтів України представлена у вигляді номенклатурних списків для крупномасштабних ґрунтових обстежень.
Класифікація ґрунтів України, що сьогодні використовується за вимогами ДСТУ, створена на генетичних принципах, а її параметри анонсовані у 1988 році. У ній використані традиційні в українському ґрунтознавстві підходи, рівень знань і базу даних щодо генезису і властивостей ґрунтів України.

Класифікація включає такі таксономічні одиниці:

клас — поділ ґрунтів на так звані "зональні" і "азональні";

тип — основна таксономічна одиниця. В один тип об’єднуються ґрунти з одноманітними гідротермічними умовами під однотипною рослинністю, на материнських породах подібного мінералогічного складу, з однотипною будовою профілю, близьким рівнем родючості і єдністю заходів щодо поліпшення;

---

підтип — розкриває зміст типу і включає ґрунти, у яких поряд з типовими є властивості, що характерні для інших типів;

рід — таксономічна одиниця, що відображає карбонатність, кислотність, оглеєння, прояв солонцюватості і засолення ґрунтів тощо;
літологічна серія — таксономічна одиниця, що відображає генетичну природу ґрунтоутворювальних порід;

вид — таксономічна одиниця, що відображає ступінь прояву ознак типу, підтипу, роду і літологічних ознак;

Варіант — таксономічна одиниця, що відображає трансформацію грунту в результаті його використання;

Різновидність — таксономічна одиниця, що відображає гранулометричний склад ґрунту.

У 2005 році в Україні запропонована класифікація ґрунтів генетично-субстантивного типу. Вона включає такі таксономічні одиниці: тип — підтип — рід — вид — варіант — літологічна серія.

2.4. Номенклатура ґрунтів

У ґрунтознавстві широко розповсюджена система індексів горизонтів, запропонована В.В.Докучаєвим. За цією класифікацією генетичні горизонти позначаються першими літерами латинського алфавіту:

А — гумусово-акумулятивний горизонт,

В — перехідний до материнської породи,

С — материнська порода.

Ця символіка горизонтів розроблена для чорноземів, а потім була перенесена на інші типи ґрунтів. Недоліком такого індексування було те, що ці символи вказують тільки на порядок їх розташування у ґрунтовому профілі і вони однакові в різних за генезисом ґрунтах.

В Україні нині використовується символіка генетичних горизонтів, введена академіком О. Н.Соколовським. За цією індексацією кожен генетичний горизонт у профілі ґрунту позначається початковими латинськими літерами слів, які вказують на генезис і властивості горизонту.

Індексація і характеристика основних генетичних горизонтів:

Т — торфовий — складається більш ніж на 70% з рослинних решток

різного ступеня розкладу;

ТН — торфово-перегнійний — складається зі спресованих гуміфікованих рослинних решток, має слабку пилувато-грудкувату структуру, чорний колір. Спостерігається на окультурених торфовищах;

ТС — торфово-мiнералiзований — складається із сильноподрібнених мінералізованих рослинних решток. Вони порохоподібні, гідрофобні. Пролягають на переосушених торфовищах;

Но — лісова підстилка — надґрунтовий поверхневий шар різного ступеня розкладу, лісовий опад (Нл) або залишки трав’янистої рослинності (повстина ) (Нс);

Нd — дернинний — складається більше ніж наполовину з живих і мертвих коренів трав’янистої рослинності ;

Н — гумусови й — горизонт акумуляції гумусу, який рівномірно забарвлює його у чорний колір i тісно пов’язаний з мінеральною частиною ґрунту, зернистої або грудкуватої структури;

E — елювіальний — збіднений на органічні та мінеральні колоїди речовини внаслідок їх вимивання. Має ясно-сірі й білясті кольори, горизонтально-подільний;

---

I — ілювіальний — збагачений колоїдами (глинистими часточками, рухомими півтораоксидами й органічними речовинами). Має бурувато-червоний, м’ясо-червоний, бурувато-брунатний, темно-сірий колір, щільний, призматичної , горіхуватої структури;

І (SL) — солонц евий — ґрунтова маса дуже сильно пептизована, збагачена на колоїди (глину, півтораоксиди, органічні речовини ) сірого або ч орного кольору, стовбчастої, призматичної, горіхуватої структури;

Gl —глейовий — мінеральний або органо-мінеральний горизонт оливкового, сталево-сірого, блакитного чи сизого кольору, безструктурний, що утворився внаслідок відновних процесів у гідроморфних умовах;

М — мергелистий — горизонт акумуляції мергелю гідрогенним шляхом.

Перехідні горизонти позначаються змішаним символом, який складається із символів суміжніх горизонтів :

Рf — псевдофібровий горизонт;

R — ортзандовий горизонт;

Rt— ортштейновий горизонт;

EI — елювiально-ілювiальний — перехідний горизонт, у якому проявляються ознаки двох суміжних горизонтів , у даному разі елювіального та ілювіального;

Нр — верхня частина перехідного горизонту — спостерігається в ґрунтах з поступовим переходом ознак гумусового горизонт у до материнської породи;

Рh — нижня частина перехідного горизонту, що межує з материнською породою;

Н Е — гумусово-елюв iальний горизонт — характеризується тим, що в ньому разом з накопиченням гумусу відбувається гідроліз мінералів і частковий винос продуктів руйнування (колоїдів, солей тощо);

НІ — гумусово-iлювiальний — горизонт, у якому акумулюються органічні і мінеральні колоїди, солі, що вимиті з верхніх елювіальних горизонтів;

Р — материнська порода — гірська порода, з якої утворився ґрунт.

Д — пiдстилаюча порода — порода, що залягає нижче материнської.

Майже всі ознаки , що виділяються в основних горизонтах, можуть

проявлятися по-різному: в одних випадках — бути основними ознаками, а в інших — допоміжними, де вони проявляються в меншій мірі. У такому випадку їх позначають такими ж самими, але маленькими літерами і пишуть праворуч від основного символу, наприклад Не, Нрі, Ір.

Особливі властивості позначаються так:

k — наявність карбонатів;

s — наявність легкорозчинних солей (Cl^-, SO₄^2-);

g — наявність гіпсу;

с — наявність соди;

r — м ’які Fe-Mn- конкреції;

rt (n) — тверді F -Mn-конкреції;

rk(kn) — карбонатні конкреції;

f — наявність вохристих плям;

mf — метаморфізований горизонт;

les — лесивований (оглинений) горизонт;

q — уламки щільних безкарбонатних порід;

qk — уламки щільних карбонатних порід;

z —копроліти, червороїни, кротовини;

n — орний горизонт;

df — гумусовий еолово-відкладений;

pl — плантажований;

ag— насипні (рекультивовані) горизонти;

---

m — ознаки пов’язані з осушенням;

mo— ознаки пов’язані зі зрошенням;

de(eol) — еолові наносні горизонти на поверхні ґрунту;

dl — делювіальні наносні горизонти на поверхні ґрунту;

al — алювіальні наносні горизонти на поверхні ґрунту;

a(орн ) — орні горизонти;

(h), (s), (gl), ...— слабкий прояв морфологічних ознак;

/k, /s , /h, ...— прояв певних морфологічних ознак у нижній частині

профілю .

Горизонти, що з’являються внаслідок діяльності людини, але за своїми властивостями не відрізняються від природних , позначаються такими ж літерами, що й природні.

2.5. Грунтовий покрив

Розріз грунту № 1.

Був зроблений 3.07.13 Начальне містечко ХНАУ Харківський р-н Харківська обл.., угіддя природне.

Прив'язка: від теплиці на пн.-зх. 200м, на пд.-зх. 400м від дороги на Учгосп.

Рельєф: дволесова тераса р. Уди, територія водо розділу, прибалковий схил. Кочки утворені мурахами і кротами, також за рахунок лінійної ерозії.

Розріз розташований у середній частині прибалкового схилу. Експозиція північна, форма опукла, крутизна <5°.

Стан поверхні грунту: у природному стані, задернована трав’яною рослинністю.

Рівень та якість грунтових вод: розрірозом грунтові води невскриті. Рівень підґрунтових вод приблизно 30м.

Від 10% НCl починає скипатися на глибині 57см.

Hd_{0 0-6cм} Колір грунту темно-сірий майже чорний,свіжий пухкий грунт переплетений травами коріння тонке і дуже тонке,дернина без вмісту карбонатів. Структура зерниста щільнопористий ,перехід за кольором поступовий до

Н_6-55см темно сірий майже чорний однорідний,гумусно-акумулятивний, містить кварцовий пісок сухий,структура мілко зерниста,ущільнений тонкопористий включення - тонке коріння середньо суглинковий.перехід за кольором поступовий до

Н_рк5-87мс верхній перехідний горизонт неоднорідний плямистий темно – сірий з паливним відтінком,сухий середньосуглинковий ,зернисто-комкуватий щільний карбонати у вигляді псевдоміцелію ,перплетений корінням трав також є кротовина ,тонкопористий перехід за кольором поступовий до

НР_к87-120см перехідний до породи,неоднорідний плямистий темно-сірий і буро-паливий,свіжий середньосуглинковий грудкуватий щільний, карбонати у вигляді псевдо міцелію,поодиноке коріння, кротовина заповнена льосовим матеріалом який дуже карбонатний,перехід поступовий до

Р_{к120-150см} грунтова порода ,суглинок сильно карбонатний лесовий.свіжий буро-паливий,середньосуглинковий шаруватий щільний ,мілко пористий комкуватий, карбонати у вигляді псевдо міцелію.

Материнська порода: лесовидний суглинок

Назва грунту: чорнозем типовий слабо змитий середньо суглинковий на лесовидному суглинку.

---

Розріз грунту № 2.

Був зроблений 3.07.13 Начальне містечко ХНАУ Харківський р-н Харківська обл., угіддя природне.

Прив'язка: від шляху на учгосп на пд. 200м, від шляху на Рогань на зх. 250м

Рельєф: дволесова тераса р. Уди, вирівненна територія водорозділу, вирівненна лісополоса між учбовими полями.

Стан поверхні грунту: у природному стані, непорушена

Від 10% НCl починає скипатися на глибині 70см.

Н_{0 0-2см} складається з листя і гілок,поділяється на перетворену частину і напіврозкладену з’являється труха ,залишаються гілочки та жилки листків.

Н_2-52см темно-сірий майже чорний ,сирий рівномірно гумусова ний, ущільнений мілко пористий і зустрічаються ходи земле роїв,включення корені дерев,наявність пилу,поступовий перехід до

Н/_{кр 52-76см} тено-срий з буруватим відтінком шаруватий горизонт,сирий комкувато-зернистий ущільнений мілко пористий,включення поодинокі грунт карбонатний,поступовий перехід до

НР_к76-106см нерівномірний ,темно-сірий паливий,ущільнений мілко-зернисто пилувата,карбонатна пліснява поодинокі корені свіжий,неміцно грудкуватий перехід поступовий до

Р_{к106-145см} паливий,лесовидний суглинок,сильно карбонатний неміцно грудкуватий, кротовина заповнена гумусним матеріалом 15 см діаметр,порода щільна свіжа неоднорідна поодиноке мілке коріння.

Материнська порода: лесовидний суглинок

Назва грунту: чорнозем типовий глибокоскипаючий середньосуглинковий на лесовидному суглинку.

---

Смотрите также файлы

• ZVIT_stud_LES_2009.docx

• екзамен механызацыя.docx

• шпори 1-15.docx

• ЕНТО.docx

• курсовая яблон плодож.docx