Файл: yablonskii_v_a_praktichne_akusherstvo_ginekologiya_ta_bioteh.pdf
ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 02.12.2019
Просмотров: 7099
Скачиваний: 1
135
Продовження
табл
. 12
8
60 – 85
16 – 20
кг
Густий
волосяний
покрив
по
всьому
тулубу
9
80 – 100
20 – 74
кг
Поверхня
тіла
вкрита
густим
волосяним
покривом
,
добре
виражені
всі
різці
,
на
верхній
і
нижній
щелепах
прорізуються
премоляри
Дрібні
жуйні
1 1
7,7
г
Чітко
помітні
зяброві
щілини
;
грудна
й
черевна
по
-
рожнини
закриті
,
закладені
усі
органи
2 8
80
г
Починається
відкладення
солей
у
кістках
кінцівок
3 16 900
г
Ніздрі
закриті
4
20 – 25
До
2,9
кг
З
’
являються
волосинки
на
губах
і
надбрівних
дугах
5
30 – 50
4,0 – 4,3
кг
Шкіра
вкрита
звивистою
вовною
;
різці
та
премоляри
прорізані
Свині
1
1,6 – 1,8
15 – 20
г
Закладені
всі
органи
,
зародок
набуває
видових
ознак
2
8
90 – 190
Починається
окостеніння
трубчастих
кісток
,
помітні
статеві
відмінності
3
14 – 18
700 – 900
З
’
являються
волосинки
на
губах
,
надбрівних
дугах
,
хвості
та
вухах
,
прорізаються
різці
4
20 – 25
1 – 2
кг
Вся
шкіра
плода
вкрита
щетиною
,
є
різці
й
ікла
Коні
1
0,5 – 0,7
50
г
Видові
відмінності
не
виражені
,
кінцівки
мають
ви
-
гляд
тупих
виступів
2
5,5 – 7
62 – 70
Голова
чітко
окреслена
,
на
кінцівках
виділяються
копитця
,
порожнини
тіла
закриті
3
12 – 15
100 – 150
Добре
виражені
копитця
.
Є
короткі
вуха
й
соски
на
молочній
залозі
4
20 – 30
1,3 – 1,6
На
шкірі
губ
подекуди
є
волосинки
,
з
’
являються
обриси
зовнішніх
статевих
органів
5
30 – 37
3 – 4,5
кг
Густе
волосся
на
шкірі
губ
,
рідке
–
в
ділянці
надбрівних
дуг
і
кінчика
хвоста
;
добре
виражені
зовнішні
статеві
органи
,
слабо
–
мошонка
і
препуцій
6
40 – 75
4 – 6
кг
Густо
розміщені
волосинки
на
верхній
губі
,
надбрівних
дугах
.
Окремі
волосинки
на
дорзальній
та
вентральній
поверхнях
хвоста
і
кінчиках
вух
7
45 – 85
4,5 – 7,5
кг
Добре
виражене
волосся
гриви
;
кінчики
та
краї
вух
вкриті
волосинками
8
50 – 90
9 – 15
кг
Шкіра
всієї
голови
вкрита
волосинками
;
вздовж
хребта
та
на
боках
черева
окремі
волосинки
.
Дорзальна
і
вентральна
поверхні
хвоста
,
спина
,
грива
і
вуха
густо
вкриті
волосинками
9
60 – 115
12 – 20
кг
Вся
шкіра
тулуба
та
вінчика
вкрита
рідкими
воло
-
синками
,
хвіст
–
густим
волоссям
10 80 – 125
18 – 30
кг
Вся
шкіра
вкрита
короткими
волосинками
.
Значний
наріст
рогу
на
підошвах
копит
11 100 – 150 26 – 60
кг
Шкіра
вкрита
густим
волоссям
;
прорізуються
різці
,
ікла
,
верхні
та
нижні
премоляри
;
сім
’
яники
опу
-
щені
в
порожнину
мошонки
136
4.2.
Діагностика
вагітності
та
неплідності
у
корів
,
кобил
,
овець
,
свиней
Місце
проведення
заняття
:
м
’
ясокомбінат
,
навчальне
господарство
,
тваринницькі
господарства
.
Мета
заняття
:
оволодіти
клінічними
методами
діагностики
вагітності
та
неплід
-
ності
у
корів
,
кобил
,
овець
,
свиней
,
кролематок
.
Оснащення
заняття
:
вагітні
та
невагітні
тварини
,
схеми
і
муляжі
статевих
орга
-
нів
;
халати
,
фартухи
,
нарукавники
,
гумові
чоботи
,
ковпаки
,
парувальні
шлеї
(
або
мотузки
),
рушники
,
ножиці
зігнуті
,
розчин
йоду
,
дезрозчин
,
вата
,
мило
,
вазелін
,
від
-
ра
,
кухлі
,
тепла
вода
,
спиртові
тампони
,
гінекологічні
рукавиці
,
стетоскопи
,
піхвові
дзеркала
.
Короткі
методичні
вказівки
.
Вислухавши
пояснення
викладача
про
техніку
підго
-
товки
дослідника
і
тварини
,
методику
рефлексологічного
,
зовнішнього
,
вагінального
й
ректального
досліджень
та
одержавши
завдання
,
студенти
поділяються
на
групи
по
2 – 3
у
кожній
і
приступають
до
самостійного
виконання
завдання
,
консультую
-
чись
при
потребі
у
викладача
;
при
підведенні
підсумків
заняття
з
’
ясовують
допущені
помилки
.
Попередні
зауваження
.
Перед
дослідженням
тварини
збирають
про
неї
анамнестичні
дані
,
звертаючи
увагу
на
такі
ймовірні
ознаки
вагітності
:
відсутність
ознак
тічки
,
статевого
збудження
та
охоти
після
чергового
осіменіння
;
поліпшення
апетиту
та
вгодованості
тварини
,
іноді
спотворення
апетиту
(
лизання
каменів
),
посилене
прагнення
до
поїдання
мінеральних
речовин
;
швидка
втомлюва
-
ність
та
потіння
,
спокійна
поведінка
,
ослаблення
або
припинення
лактації
;
набряки
кінцівок
та
нижньої
стінки
черева
;
часті
сечови
-
ділення
та
дефекація
.
Все
це
ймовірні
ознаки
вагітності
.
Проте
зро
-
бити
висновок
про
вагітність
лише
на
підставі
ймовірних
її
ознак
неможливо
.
4.2.1.
Клінічні
методи
діагностики
тільності
у
корів
Рефлексологічне
спостереження
.
Таке
дослідження
корів
прово
-
дять
з
10-
го
по
30-
й
день
після
осіменіння
.
Для
цього
їх
випускають
у
загін
разом
із
бугаєм
-
пробником
щодня
на
1,5 – 2
год
.
Спостереження
за
поведінкою
корів
у
присутності
пробника
дає
змогу
зробити
ви
-
сновок
про
наявність
чи
відсутність
у
них
охоти
.
Виявлена
у
цей
час
пробником
охота
у
корови
свідчить
про
відсутність
у
неї
вагітності
.
Відсутність
же
охоти
є
ознакою
можливої
вагітності
.
Зовнішнє
дослідження
корів
(
рис
. 70)
проводять
у
другій
полови
-
ні
вагітності
(
з
5-
го
місяця
)
за
допомогою
огляду
,
пальпації
та
аус
-
культації
.
Краще
це
робити
вранці
,
до
годівлі
тварин
.
Огляд
.
Тварину
ставлять
на
рівне
місце
,
щоб
виявити
ймовірні
ознаки
вагітності
:
зміни
контурів
черева
,
набряки
кінцівок
,
черев
-
ної
стінки
,
вим
’
я
,
статевих
губ
,
западання
крижів
.
Точною
ознакою
вагітності
є
помічений
рух
плода
(
випинання
черевної
стінки
поміт
-
ні
з
правого
боку
).
137
Пальпація
.
Ставши
з
правого
боку
біля
тварини
і
приклавши
долоню
лівої
руки
до
правої
черевної
стінки
по
уявній
лінії
,
проведеній
від
колінного
суглоба
до
пупка
,
натискають
на
черевну
стінку
,
відтискають
її
всередину
,
а
потім
швидко
відводять
руку
назад
,
не
відриваючи
її
від
поверхні
шкіри
.
Зміщений
під
час
натиску
плід
пове
-
ртатиметься
у
попереднє
положення
,
наштовхнеться
на
долоню
,
і
дослідник
від
-
чує
поштовх
твердого
тіла
.
Щоб
переконатися
у
наяв
-
ності
плода
,
цей
прийом
повторюють
кілька
разів
.
Аускультація
.
За
допомогою
фонендоскопа
прослуховують
у
цьо
-
му
ж
місці
тони
серця
плода
(120 – 130
ударів
/
хв
).
Проте
за
даними
зовнішнього
дослідження
неможливо
діагносту
-
вати
вагітність
на
ранніх
стадіях
.
Воно
дає
змогу
лише
поставити
по
-
зитивний
діагноз
,
а
заперечити
вагітність
з
його
допомогою
і
визна
-
чити
термін
вагітності
неможливо
.
Позитивним
є
те
,
що
цей
метод
дуже
простий
,
доступний
,
не
потребує
ніякого
обладнання
,
приладів
.
Вагінальне
дослідження
корів
на
вагітність
.
Зафіксувавши
коро
-
ву
в
станку
і
обмивши
у
неї
задню
частину
тулуба
,
помічник
відво
-
дить
її
хвіст
убік
і
фіксує
його
.
Дослідник
бере
у
праву
руку
просте
-
рилізоване
і
зволожене
піхвове
дзеркало
з
прикріпленим
до
його
внутрішнього
боку
спеціальним
освітлювачем
і
,
трохи
відкривши
пальцями
лівої
руки
вульву
,
обережно
вводить
дзеркало
(
зі
складе
-
ними
браншами
і
відведеними
вбік
ручками
)
у
піхву
.
Потім
обереж
-
но
повертає
його
ручками
донизу
і
,
звівши
їх
разом
,
розкриває
його
,
зробивши
доступ
до
огляду
піхви
та
шийки
матки
.
У
невагітних
корів
слизова
оболонка
піхви
рожева
,
волога
,
блис
-
куча
,
вкрита
невеликою
кількістю
прозорого
або
дещо
каламутного
слизу
;
в
шийці
немає
слизової
пробки
вагітності
.
Ректальне
дослідження
корів
на
тільність
.
Насамперед
дослід
-
ник
готує
себе
і
тварину
до
проведення
ректального
дослідження
.
Для
цього
обрізує
нігті
на
руках
і
старанно
зарівнює
їх
пилочкою
.
Одягає
халат
,
зверху
на
нього
фартух
,
взуває
гумові
чоботи
,
закачує
рукави
халата
,
одягає
нарукавник
,
добре
миє
руки
з
милом
.
При
Рис
. 70.
Зовнішнє
дослідження
тварин
на
вагі
-
тність
:
а
–
кобили
(
1
—
методом
огляду
та
2
—
пальпації
);
б
—
корови
(
3
—
методом
огляду
та
4
—
пальпації
);
в
—
свиноматки
(
методом
промацування
через
черев
-
ну
стінку
);
г
—
кози
(
методом
промацування
через
черевну
стінку
)
138
наявності
на
шкірі
невеликих
ран
чи
подряпин
дезінфікують
їх
розчином
йоду
,
змащують
зверху
колодієм
і
одягають
гінекологічну
рукавицю
.
Руку
змащують
вазеліном
або
добре
намилюють
.
Можна
використати
п
’
ятипалу
поліетиленову
рукавицю
(
гумову
чи
по
-
ліетиленову
),
зволожену
теплою
водою
.
Зафіксувавши
тварину
в
станку
,
підходять
до
неї
ззаду
і
трохи
зліва
,
відводять
хвіст
лівою
рукою
на
лівий
бік
.
Склавши
конусом
пальці
правої
руки
,
вводять
її
через
анальний
отвір
до
рівня
третіх
фаланг
і
розширюють
пальці
так
,
щоб
через
утворені
щілини
між
пальцями
повітря
могло
про
-
никнути
в
пряму
кишку
.
Це
викликає
рефлекторне
скорочення
прямої
кишки
і
звільнення
її
від
калу
.
Залишки
калових
мас
вида
-
ляють
рукою
.
Пальпацію
статевих
органів
слід
починати
лише
при
повному
звільненні
прямої
кишки
від
калу
і
в
момент
її
розслаблення
.
Якщо
стінка
кишки
перебуває
в
стані
скорочення
,
то
діагностичне
дослі
-
дження
проводити
не
можна
;
потрібно
перечекати
до
моменту
її
розслаблення
(
не
виймаючи
руки
).
Під
час
розслаблення
кишки
просувають
руку
вперед
(
у
звужену
частину
кишки
).
Тоді
,
подавши
її
назад
у
тазову
порожнину
,
відшукують
шийку
матки
.
Пальпацію
проводять
легким
погладжуванням
пучками
пальців
з
боку
в
бік
(
то
вліво
,
то
вправо
),
легенько
притискаючи
пальці
руки
до
дна
таза
.
При
цьому
під
рукою
відчувається
шийка
матки
у
вигляді
щільного
тіла
циліндричної
форми
,
розміщеного
на
дні
таза
.
Якщо
шийку
матки
важко
знайти
,
вводять
другу
руку
(
продезін
-
фіковану
і
зволожену
фізрозчином
)
у
піхву
,
захоплюють
пальцями
піхвову
частину
шийки
матки
і
промацують
її
через
пряму
кишку
.
Знайдену
шийку
матки
підтягують
на
себе
,
просувають
руку
трохи
вперед
і
знаходять
її
тіло
(
коротке
,
м
’
яке
),
а
відразу
за
ним
—
між
-
рогову
борозну
завдовжки
5 – 6
см
і
завглибшки
1 – 2
см
у
невагіт
-
них
тварин
.
Помістивши
середній
палець
у
борозну
,
просуваючи
його
вперед
,
доходять
до
біфуркації
матки
,
після
чого
обережно
па
-
льпують
роги
матки
пучками
пальців
.
Для
цього
підводять
під
ос
-
нову
одного
рога
чотири
пальці
руки
,
охоплюють
його
зверху
і
па
-
льпують
пучками
.
Дійшовши
до
верхівки
правого
рога
матки
,
зразу
внизу
і
збоку
знаходять
яєчник
.
Пальпують
його
,
визначають
роз
-
мір
,
форму
,
особливості
поверхні
,
консистенцію
,
чутливість
,
на
-
явність
у
ньому
фолікулів
,
жовтого
тіла
.
Повертаються
по
рогу
мат
-
ки
знову
до
біфуркації
і
досліджують
у
такій
самій
послідовності
лівий
ріг
і
яєчник
.
Про
відсутність
вагітності
свідчить
те
,
що
вся
матка
розміщена
у
тазовій
порожнині
;
роги
її
симетричні
,
при
погладжуванні
пальця
-
ми
скорочуються
;
всю
матку
можна
зібрати
під
долонею
і
пальцями
руки
;
міжрогова
борозна
чітко
промацується
;
яєчники
розміщені
у
тазовій
порожнині
.
139
Тільних
корів
перевіряють
на
наявність
у
них
таких
ха
-
рактерних
ознак
:
зміна
топо
-
графії
шийки
матки
,
опус
-
кання
матки
в
черевну
по
-
рожнину
,
збільшення
її
роз
-
мірів
,
асиметрія
рогів
,
флук
-
туація
у
них
,
незначні
скоро
-
чення
рогів
або
їх
відсутність
,
згладжування
міжрогової
бо
-
розенки
,
наявність
плацент
,
вібрація
судин
,
що
живлять
матку
.
Під
час
вагітності
істотно
змінюється
судинна
система
матки
—
просвіт
судин
та
характер
їх
пульсації
.
Потрібно
знайти
маткові
судини
(
рис
. 71).
Їх
топографію
визначають
двома
способами
:
1)
вводять
руку
в
пряму
кишку
до
рівня
поперекових
хребців
,
відводять
кисть
руки
вправо
так
,
щоб
можна
було
торкнутися
паль
-
цями
до
правої
черевної
стінки
в
ділянці
голодної
ямки
,
і
плавно
проводять
нею
уздовж
черевної
стінки
в
бік
тазу
.
В
ділянці
маклака
рука
натикається
на
напружений
тяж
,
що
йде
згори
донизу
(
крані
-
альний
тяж
маткової
брижі
)
та
яєчник
.
Просуваючи
далі
руку
вниз
і
дещо
назад
,
натрапляють
на
щільний
тяж
—
зв
’
язку
між
яєчником
та
рогом
матки
з
розміщеним
у
ній
яйцепроводом
та
судинами
;
2)
повернувши
руку
долонею
догори
,
просувають
її
до
рівня
2 – 3-
го
поперекового
хребця
,
розправляють
трохи
пальці
і
витягують
їх
уперед
.
Якщо
прикласти
тепер
руку
до
тіл
хребців
,
то
можна
відчу
-
ти
пульсацію
розміщеної
під
хребтом
аорти
.
Прикладають
руку
до
аорти
так
,
щоб
до
неї
прилягав
середній
палець
,
а
трохи
розставлені
в
боки
вказівний
,
безіменний
палець
і
мізинець
прилягали
до
дор
-
зальної
стінки
черевної
порожнини
з
боків
аорти
.
Просувають
по
-
вільно
руку
вперед
,
при
цьому
легко
промацується
поодинокий
ве
-
ликий
стовбур
задньої
брижової
артерії
,
що
відходить
від
аорти
вниз
дещо
вбік
(a. mesenterica caudalis, s. posterior).
При
легкому
натис
-
канні
на
цей
стовбур
відчувається
характерна
вібрація
стінки
суди
-
ни
.
При
повільному
просуванні
руки
назад
пальці
намацують
спра
-
ва
і
зліва
від
аорти
пульсацію
товстих
окружних
здухвинних
глибо
-
ких
артерій
(aa. circumflexae ilium profundae).
Ще
далі
ззаду
під
па
-
льцями
промацуються
зовнішні
здухвинні
артерії
(a. iliacae exter-
nae),
від
яких
відходять
середні
маткові
артерії
.
Промацавши
цю
артерію
у
місці
відходу
від
здухвинної
артерії
,
можна
виявити
у
матковій
брижі
передню
маткову
артерію
,
діаметр
якої
дещо
мен
-
ший
,
а
трохи
справа
і
зліва
від
медіанної
лінії
,
під
хребцями
кри
-
Рис
. 71.
Схема
ректального
промацування
судин
матки
(
за
А
.
П
.
Студенцовим
)