Файл: yablonskii_v_a_praktichne_akusherstvo_ginekologiya_ta_bioteh.pdf
ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 02.12.2019
Просмотров: 6959
Скачиваний: 1
140
жової
кістки
,
виявляється
велика
внутрішня
здухвинна
артерія
,
яка
сильно
пульсує
(a. hypogastrica)
і
від
якої
відходить
середня
геморо
-
їдальна
артерія
(a. haemorrhoidalis media),
а
від
неї
—
задня
матко
-
ва
артерія
—
єдина
рухома
артерія
тазової
порожнини
.
1
міс
вагітності
.
Шийка
матки
розміщена
у
тазовій
порожнині
,
роги
матки
—
на
передньому
краї
лобкових
кісток
,
міжрогова
боро
-
зенка
добре
виражена
,
ріг
-
плодовмістище
дещо
збільшений
(5 – 6
см
у
діаметрі
замість
2 – 3),
м
’
якший
,
не
скорочується
.
У
яєчнику
вагітного
рога
матки
пальпується
жовте
тіло
.
2
міс
вагітності
.
Матка
дещо
опущена
в
черевну
порожнину
,
вагі
-
тний
ріг
її
у
1,5 – 2
рази
більший
за
невагітний
,
його
стінки
тонші
,
при
пальпації
флуктує
.
Ригідність
не
спостері
-
гається
,
міжрогова
бо
-
розенка
слабше
вира
-
жена
,
в
яєчнику
рога
-
плодовмістища
—
жовте
тіло
вагітності
.
3
міс
вагітності
.
Ма
-
тка
на
2/3
опущена
в
черевну
порожнину
.
Ріг
з
плодом
має
форму
флуктуючого
міхура
діаметром
12 – 15
см
.
Щоб
не
сплутати
його
із
сечовим
міхуром
,
треба
виявити
зв
’
язок
з
ший
-
кою
матки
та
бі
-
фуркацією
.
Іноді
вда
-
ється
промацати
у
мат
-
ці
«
плаваючий
»
плід
і
вловити
слабку
вібра
-
цію
середньої
маткової
артерії
вагітного
рога
.
4
міс
вагітності
.
Ма
-
тка
нагадує
тонкостін
-
ний
флуктуючий
мішок
,
що
звисає
у
черевну
по
-
рожнину
.
Легко
пальпу
-
ються
карункули
(
роз
-
міром
з
біб
)
і
плід
.
Від
-
чувається
вібрація
сере
-
дньої
маткової
артерії
рога
-
плодовмістища
,
діаметр
якої
збільшу
-
Рис
. 72.
Визначення
вагітності
та
неплідності
коро
-
ви
ректальним
методом
(
за
А
.
П
.
Студенцовим
):
а
—
пальпація
невагітної
матки
старої
корови
;
б
—
скоро
-
чена
невагітна
матка
;
в
— 2
місяці
вагітності
;
г
— 4
місяці
вагітності
;
д
—
схема
кровопостачання
матки
на
4-
му
місяці
вагітності
;
е
— 7 – 8
місяців
вагітності
;
1
—
піхва
;
2
—
пря
-
ма
кишка
;
3
—
тіло
матки
;
4
—
вільний
(
невагітний
)
ріг
матки
;
5
—
вагітний
ріг
матки
141
ється
(0,5
–
0,7
см
),
вона
стає
звивистою
,
при
її
стисканні
від
-
чувається
характерне
«
дзижчання
».
5
міс
вагітності
.
Шийка
матки
,
матка
і
яєчники
опущені
в
че
-
ревну
порожнину
.
Легко
промацуються
карункули
(
розміром
з
жо
-
лудь
)
і
плід
.
Вібрує
середня
маткова
артерія
вагітного
рога
(
діаметром
0,7 – 0,8
см
)
і
слабко
вібрує
однойменна
артерія
вільного
рога
.
6
міс
вагітності
.
Матка
глибоко
опущена
в
черевну
порожнину
,
тому
плід
важко
промацується
.
Карункули
розміром
із
грецький
го
-
ріх
.
Сильно
вібрує
середня
маткова
артерія
вагітного
рога
і
слабко
—
однойменна
артерія
вільного
рога
.
7
міс
вагітності
(
рис
. 72).
Шийка
матки
«
повертається
»
у
тазову
порожнину
,
легко
пальпується
великий
плаваючий
плід
та
карун
-
кули
розміром
від
голубиного
до
курячого
яйця
.
Чітко
вібрують
се
-
редні
маткові
артерії
обох
рогів
матки
,
іноді
вібрує
й
задня
маткова
артерія
.
8
міс
вагітності
.
Шийка
матки
на
краю
лобкових
кісток
,
при
вході
в
таз
промацується
великий
плід
,
карункули
розміром
з
куряче
яй
-
це
.
Сильно
вібрують
обидві
середні
й
помітно
—
задня
маткова
ар
-
терія
рога
-
плодовмістища
.
9
міс
вагітності
.
Шийка
матки
і
передлежачі
органи
плода
в
та
-
зовій
порожнині
,
різко
вібрують
середні
й
задні
маткові
артерії
,
з
’
являються
передвісники
родів
:
набряки
статевих
губ
,
розслаблен
-
ня
тазових
зв
’
язок
,
набряки
вим
’
я
і
нижньої
черевної
стінки
тощо
.
4.2.2.
Клінічні
методи
діагностики
жеребності
кобил
Рефлексологічне
дослідження
кобил
починають
з
8-
го
дня
після
осіменіння
.
Розковану
на
задні
кінцівки
кобилу
виводять
на
двір
і
тримають
лівою
рукою
під
вуздечку
,
а
правою
—
за
холку
.
Пробни
-
ка
(
молодого
енергійного
жеребця
)
виводять
на
двох
довгих
поводах
і
підводять
спочатку
до
голови
кобили
,
а
потім
,
якщо
вона
стоїть
спокійно
, —
до
її
паху
і
крупа
.
Можна
робити
пробу
також
через
де
-
рев
’
яний
бар
’
єр
,
довжина
якого
2,5
м
,
висота
1,2 – 1,3
м
.
Жеребця
ставлять
з
одного
боку
бар
’
єра
,
а
кобилу
—
з
другого
.
Спостерігають
за
поведінкою
кобили
:
якщо
вона
в
охоті
,
то
підпускає
до
себе
проб
-
ника
, «
мигає
»
статевою
щілиною
,
наближається
до
нього
,
обнюхує
його
,
стає
в
позу
для
статевого
акту
.
Жеребна
кобила
,
як
і
кобила
під
час
лютеїнової
фази
статевого
циклу
,
негативно
реагує
на
проб
-
ника
.
Зовнішнє
дослідженням
кобил
на
вагітність
можна
проводити
лише
у
другій
її
половині
.
У
жеребних
кобил
помітне
випинання
лівої
черевної
стінки
.
Ставши
з
її
лівого
боку
,
обличчям
до
крупа
,
кладуть
ліву
руку
на
холку
,
а
правою
долонею
пальпують
ліву
че
-
ревну
стінку
в
ділянці
від
колінного
суглоба
у
напрямку
до
пупка
,
відступивши
приблизно
на
долоню
від
білої
лінії
черева
.
Відчуття
твердого
тіла
свідчить
про
вагітність
.
142
Для
вагінального
дослідження
кобили
на
вагітність
треба
зафік
-
сувати
її
,
надівши
парувальну
шлею
,
спутати
тазові
кінцівки
або
просто
завести
у
станок
,
підняти
голову
трохи
догори
і
обмити
у
неї
задню
частину
тулуба
.
Беруть
чисте
стерильне
піхвове
дзеркало
,
зволожують
його
і
вводять
в
піхву
.
У
вагітних
кобил
відчувається
деякий
опір
при
його
введенні
внаслідок
появи
згустків
липкого
го
-
могенного
слизу
на
слизовій
оболонці
піхви
.
На
початку
вагітності
слизова
оболонка
піхви
у
кобил
бліда
,
рожева
,
суха
,
неблискуча
,
вкрита
липким
слизом
.
У
цервікальному
каналі
є
слизовий
корок
вагітності
.
Із
збільшенням
терміну
вагітності
збільшується
кількість
слизу
на
поверхні
слизової
оболонки
піхви
.
У
кобил
можна
також
здійснювати
вагінальну
пальпацію
.
Обрі
-
завши
коротко
нігті
,
помивши
і
змазавши
ліву
руку
стерильним
ва
-
зеліном
,
обережно
вводять
її
у
піхву
.
Пальпуючи
піхву
,
звертають
увагу
на
стан
слизової
оболонки
:
у
вагітних
тварин
відчувається
її
сухість
,
в
’
язкість
.
Шийка
матки
щільно
закрита
,
її
устя
«
заліплене
»
слизовою
пробкою
.
З
другої
половини
вагітності
можна
промацати
частини
плода
через
склепіння
піхви
.
Однак
цей
метод
неточний
.
Ректальне
дослідження
кобил
на
вагітність
.
Витримавши
кобилу
12
год
на
голодній
дієті
,
фіксують
її
за
допомогою
парувальної
шлеї
.
Забинтовують
корінь
хвоста
й
відводять
його
вбік
.
Відповідно
готу
-
ють
руку
і
,
склавши
її
пальці
конусом
,
вводять
у
пряму
кишку
.
Зві
-
льнивши
кишку
від
калових
мас
,
просувають
руку
до
розміщеної
за
ампулоподібним
розширенням
звуженої
частини
прямої
кишки
і
намагаються
знайти
на
рівні
4 – 5-
го
поперекових
хребців
трохи
спереду
клуба
лівий
яєчник
.
Він
має
розмір
курячого
яйця
,
твердий
,
пружний
,
під
час
дозрівання
фолікула
набуває
грушоподібної
фор
-
ми
.
Промацавши
лівий
яєчник
,
досліджують
ріг
матки
,
її
тіло
,
пра
-
вий
ріг
матки
і
правий
яєчник
.
У
нежеребних
кобил
роги
матки
си
-
метричні
,
втратили
пружність
,
скорочуються
при
погладжуванні
.
1
міс
жеребності
.
Яєчник
вагітного
рога
трохи
збільшений
,
біля
основи
рога
промацується
потовщення
розміром
з
куряче
яйце
.
2
міс
жеребності
.
Матка
в
тазовій
порожнині
.
Ріг
-
плодовмістище
й
тіло
матки
заокруглені
,
в
основі
тіла
матки
промацується
міхур
розміром
з
середній
кавун
.
Яєчник
трохи
збільшений
і
опущений
.
Слід
враховувати
,
що
подібна
картина
може
спостерігатися
при
ен
-
дометритах
,
проте
стінка
матки
при
цьому
буває
стоншеною
і
з
ста
-
тевих
органів
виділяється
ексудат
.
3
міс
жеребності
.
Обидва
яєчники
опускаються
до
рівня
дна
таза
.
Ріг
-
плодовмістище
нагадує
переповнений
міхур
розміром
з
великий
кавун
.
4
міс
жеребності
.
Яєчники
й
матка
опускаються
у
черевну
поро
-
жнину
,
шийка
матки
—
на
краю
лобкових
кісток
.
Промацується
143
плід
,
відчувається
слабка
вібрація
середньої
маткової
артерії
рога
-
плодовмістища
.
5
міс
жеребності
.
Шийка
матки
зміщується
у
тазову
порожнину
.
Решта
ознак
—
ті
самі
,
що
й
у
4
міс
вагітності
.
6
міс
жеребності
.
Матка
ще
більше
опускається
в
черевну
порож
-
нину
.
Промацується
плід
,
вібрують
середні
маткові
артерії
обох
ро
-
гів
.
7 – 8
міс
жеребності
.
Матка
глибоко
опущена
в
черевну
порож
-
нину
,
що
утруднює
промацування
плода
.
Чітко
вібрують
середні
артерії
обох
рогів
,
починає
вібрувати
задня
маткова
артерія
рога
-
плодовмістища
.
9
міс
жеребності
.
Шийка
матки
переміщується
на
край
лобкових
кісток
,
плід
легко
промацується
.
10
міс
жеребності
.
Тіло
матки
разом
із
плодом
входить
у
тазову
порожнину
.
11
міс
жеребності
.
З
’
являються
ознаки
наближення
родів
.
4.2.3.
Клінічна
діагностика
вагітності
овець
і
кіз
Діагностику
вагітності
у
цих
тварин
проводять
рефлексологіч
-
ним
,
вагінальним
та
зовнішнім
методами
.
Рефлексологічне
дослідження
овець
на
вагітність
проводять
на
10 – 30-
й
,
кіз
5 – 30-
й
день
після
осіменіння
.
У
цей
час
в
отару
осіме
-
нених
тварин
запускають
пробника
на
1 – 2
год
і
спостерігають
за
поведінкою
самок
.
Відсутність
у
них
ознак
охоти
свідчить
про
мож
-
ливу
вагітність
.
Зовнішнє
дослідження
овець
на
вагітність
проводять
після
їх
12-
годинної
голодної
дієти
з
третього
місяця
вагітності
,
поставивши
тварину
так
,
щоб
її
тазовий
пояс
був
вище
передньої
частини
тулуба
(
іноді
доцільно
дещо
підняти
тварину
за
тазові
кінцівки
).
Ставши
з
правого
боку
досліджуваної
вівці
,
охоплюють
лівою
рукою
її
тулуб
зліва
,
а
правою
—
справа
.
Плавно
стискаючи
черевні
стінки
під
по
-
перековими
хребцями
,
знаходять
тверде
на
дотик
і
рухоме
тіло
—
це
нирка
.
Нижче
можна
промацати
плоди
у
вигляді
різних
за
розміром
і
формою
твердих
ділянок
(
органів
плода
).
Можна
користуватися
й
іншими
прийомами
.
Наприклад
,
таким
:
присівши
зліва
біля
тварини
,
підводять
під
її
черево
свою
праву
но
-
гу
,
зігнуту
в
коліні
і
,
плавно
піднімаючи
вентральну
черевну
стінку
,
одночасно
пальпують
матку
.
Зовнішній
метод
застосовують
лише
у
другій
половині
вагітності
.
Вагінальний
метод
можна
застосовувати
лише
у
другій
половині
вагітності
,
коли
введеним
у
піхву
вказівним
пальцем
вдається
від
-
чути
вібрацію
задніх
маткових
артерій
.
144
4.2.4.
Клінічні
методи
діагностики
вагітності
свиней
У
свиней
вагітність
діагностують
рефлексологічним
,
зовнішнім
і
ректальним
методами
.
Основним
є
рефлексологічний
метод
.
Рефлексологічне
дослідження
свиноматок
на
вагітність
прово
-
дять
з
15-
го
по
30-
й
день
після
осіменіння
,
пускаючи
у
клітку
до
них
кнура
-
пробника
.
Відсутність
у
свиноматок
ознак
охоти
свідчить
про
можливу
вагітність
.
Зовнішню
діагностику
поросності
у
свиноматок
проводять
з
3-
го
місяця
після
осіменіння
.
Свиню
кладуть
на
бік
,
погладжуючи
у
неї
черево
,
і
обережно
пальпують
черево
через
бокову
стінку
.
На
3-
му
місяці
вагітності
у
слабковгодованих
тварин
на
рівні
передостанніх
двох
сосків
вдається
промацати
плоди
.
Можна
діагностувати
вагітність
у
свиноматок
і
за
шкірними
ре
-
флексами
(
Гавриляк
).
Охоплюють
великим
і
вказівним
пальцями
ділянку
остистих
відростків
3 – 4-
го
грудних
хребців
і
проводять
їх
вздовж
хребта
в
каудальному
напрямку
,
поступово
збільшуючи
тиск
.
У
ділянці
10 – 12-
го
хребців
рух
руки
зупиняють
і
протягом
6 – 8
с
збільшують
тиск
на
цю
ділянку
.
Поросна
свиноматка
при
цьому
не
прогинає
спини
,
а
непоросна
прогинає
спину
в
попереко
-
вій
ділянці
.
Ректальний
метод
можна
застосовувати
у
свиноматок
з
живою
масою
не
менше
150
кг
,
віком
понад
15
міс
,
які
вже
поросилися
.
Свиноматку
бажано
помістити
в
клітку
для
штучного
осіменіння
і
зафіксувати
петлею
за
верхню
щелепу
.
Змащену
вазеліном
руку
вводять
у
пряму
кишку
і
звільняють
її
від
калових
мас
.
Якщо
при
цьому
виникають
сильні
скорочення
м
’
язів
кишки
,
руку
тимчасово
виймають
.
Основною
ознакою
на
1-
му
місяці
вагітності
є
пульсація
зовніш
-
ньої
здухвинної
та
середньої
маткової
артерій
,
які
виявляють
на
рів
-
ні
останніх
поперекових
хребців
,
та
сечостатевої
артерії
,
що
про
-
ходить
по
бічній
стінці
передньої
половини
тазової
порожнини
.
І
у
невагітних
,
і
у
вагітних
маток
протягом
перших
2 – 3
тижнів
вагіт
-
ності
вібрації
артерій
немає
;
під
кінець
першого
місяця
вагітності
відчувається
вібрація
середньої
маткової
артерії
,
що
проходить
у
матковій
зв
’
язці
,
і
слабка
пульсація
сечостатевої
артерії
.
На
2-
му
місяці
вагітності
середня
маткова
артерія
добре
вібрує
,
а
сечостате
-
ва
—
лише
пульсує
,
на
3-
му
—
середня
маткова
артерія
добре
віб
-
рує
,
виникає
пульсація
сечостатевої
артерії
.
Дослідження
м
’
ясоїдних
на
вагітність
.
У
невгодованих
сук
та
кішок
вільно
промацується
як
невагітна
,
так
і
вагітна
матка
.
Сук
великих
порід
досліджують
у
стоячому
положенні
на
підлозі
,
сук
середніх
і
дрібних
порід
та
кішок
—
на
столі
,
поклавши
їх
на
спину
.