Файл: yablonskii_v_a_praktichne_akusherstvo_ginekologiya_ta_bioteh.pdf
ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 02.12.2019
Просмотров: 6963
Скачиваний: 1
145
Пальцями
промацують
через
черевну
стінку
вже
з
3
тижнів
флук
-
туючі
ампули
під
поперековими
хребцями
,
а
з
6
тижнів
—
плоди
.
З
5 – 6-
го
тижня
можна
виявляти
плоди
на
рентгенограмах
.
Для
рефлексологічного
дослідження
кролематки
до
неї
у
клітку
через
кілька
днів
після
парування
підсаджують
самця
.
Не
-
вагітна
самка
допускає
коїтус
,
вагітна
—
ні
.
З
12 – 14-
го
дня
після
осіменіння
можна
промацати
через
черевну
стінку
ампулоподібні
флуктуючі
чоткоподібні
потовщення
розміром
з
лісовий
горіх
.
Змінюються
і
контури
живота
,
виникає
застійна
гіперемія
перед
-
двер
’
я
піхви
.
4.2.5.
Визначення
ранніх
строків
вагітності
у
тварин
з
використанням
методів
сонографії
1
Метод
ґрунтується
на
використанні
ультразвуку
.
При
дослі
-
дженні
вагітних
овець
було
виявлено
,
що
ультразвукові
хвилі
,
про
-
ходячи
через
плаценту
і
плід
тварини
,
дають
на
стрічці
аналізатора
криву
з
довжиною
хвилі
36
см
,
тоді
як
у
невагітних
овець
вона
ста
-
новить
12
см
.
В
Україні
нині
використовується
різна
ультразвукова
апаратура
,
переважно
з
Голландії
.
Найпридатнішими
для
діагнос
-
тики
вагітності
у
тварин
є
сканери
фірми
«Pie Medical»-50 S Tringa,
485 VET, 100 S, 100 LC, 240 PARUS, LOGIO a 200, LOGIO a 100.
Принцип
дії
приладів
ультразвукової
діагностики
(
УЗД
)
ґрунтуєть
-
ся
на
здатності
різних
тканин
та
рідких
структур
поглинати
і
відби
-
вати
хвилі
високої
частоти
.
Ультразвукові
хвилі
випромінюються
датчиком
,
сприймаються
ним
,
перетворюються
на
електричні
імпу
-
льси
—
і
зображення
висвітлюється
на
екрані
монітора
.
Рідкі
струк
-
тури
є
ехонегативними
,
і
на
екрані
мають
темний
колір
,
а
щільні
,
які
відбивають
промені
, —
ехопозитивними
і
на
зображенні
мають
білий
колір
.
Прилад
УЗД
«Scaner 100 S»
складається
з
монітора
,
клавіатури
і
секторного
датчика
частотою
5,0/7,5
МГц
.
Сканер
може
працювати
як
від
батареї
,
так
і
при
підключенні
до
напруги
220
В
.
При
дослідженні
кролиці
на
вагітність
на
1 – 10-
й
день
після
осіменіння
за
допомогою
приладу
УЗД
«Scaner 100 S»
із
секторним
датчиком
у
В
-
режимі
при
частоті
5,0
МГц
її
фіксують
у
спинному
положенні
.
Ділянку
черевної
стінки
збоку
,
за
останніми
сосками
,
вистригають
,
вибривають
,
наносять
на
неї
контактний
гель
і
спря
-
мовують
діючу
поверхню
датчика
у
бік
тазової
порожнини
.
На
моні
-
торі
знаходять
сечовий
міхур
,
який
слугує
анатомічним
і
акустич
-
1
За
Г
.
Г
.
Харутою
,
Д
.
В
.
Подвалюком
,
О
.
А
.
Хіцькою
та
ін
.
146
ним
орієнтиром
,
а
потім
,
змістивши
зонд
убік
від
нього
,
досліджують
матку
.
І
у
невагітних
,
і
у
вагітних
тварин
на
1 – 5-
й
день
після
осіме
-
ніння
зображення
матки
на
моніторі
немає
.
На
6-
й
день
видно
зо
-
браження
рогів
матки
у
вигляді
тяжів
середньої
ехогенності
.
Ембрі
-
ональні
міхури
візуалізуються
на
7 – 8-
й
день
вагітності
у
вигляді
утворень
овальної
форми
середньої
ехогенності
.
В
подальшому
їх
контури
стають
чіткішими
,
а
вміст
—
виразно
ехонегативним
.
На
10 – 11-
й
день
після
осіменіння
у
порожнинах
ембріональних
міхурів
з
’
являються
ембріони
,
які
мають
вигляд
видовжених
ехопо
-
зитивних
утворень
.
Дослідження
сук
на
вагітність
можна
проводити
з
17 – 18-
го
дня
після
осіменіння
,
а
ще
краще
—
з
25-
го
,
коли
ембріональний
міхур
досягає
1
см
в
діаметрі
і
всередині
його
знаходиться
ембріон
.
Сук
фіксують
у
лежачому
спинному
або
бічному
положенні
(
хоча
можна
досліджувати
і
в
стоячому
положенні
),
видаляють
шерстний
покрив
,
наносять
на
ділянку
черевної
стінки
контактний
гель
і
проводять
дослідження
.
Ультразвукове
дослідження
овець
можна
проводити
через
чере
-
вну
стінку
або
ректально
(
до
35 – 40-
го
дня
вагітності
).
З
40-
го
по
60-
й
день
вагітності
можна
використовувати
обидва
методи
.
В
цей
час
матка
розміщується
на
межі
тазової
і
черевної
порожнин
,
а
потім
опускається
в
черевну
порожнину
і
добре
піддається
дослідженню
.
Фіксують
тварину
у
стоячому
положенні
.
При
ректальному
доступі
змащують
головку
зонда
контактним
гелем
і
вводять
у
пряму
киш
-
ку
діючою
поверхнею
донизу
на
глибину
8 – 10
см
.
Знайшовши
на
моніторі
зображення
сечового
міхура
,
зміщують
зонд
на
45°
вниз
і
в
боки
для
пошуку
матки
.
Якщо
УЗД
вагітності
проводять
через
черевну
стінку
(
справа
чи
зліва
),
то
,
нанісши
на
вільну
від
вовни
ділянку
біля
основи
вим
’
я
контактний
гель
,
прикладають
до
неї
діючою
поверхнею
датчик
і
спрямовують
його
дорзокаудомедіально
.
З
22 – 23-
го
дня
вагітності
у
овець
можна
спостерігати
на
моніторі
появу
ембріональних
міхурів
у
вигляді
ехонегативних
порожнин
темного
ко
-
льору
(
рис
. 73).
Спочатку
вони
мають
видовжену
форму
,
яка
до
25-
го
дня
змі
-
нюється
на
округло
-
овальну
.
З
25-
го
до
30-
го
дня
всередині
ембріональних
мі
-
хурів
з
’
являються
ембріони
у
вигляді
видовжених
сірих
ехогенних
утворень
.
У
свиней
УЗД
можна
проводити
як
через
черевну
стінку
,
так
і
з
викорис
-
Рис
. 73.
Ультрасонографічне
зображення
ембріонального
мі
-
хура
у
вівці
на
22 – 23-
й
день
після
осіменіння
147
танням
ректального
датчика
.
Правда
,
останній
метод
потребує
на
-
дійної
фіксації
свиноматки
.
Розмір
зонда
при
цьому
—
не
більше
3
см
у
діаметрі
,
а
довжина
його
—
не
більше
10
см
.
Перші
ознаки
на
-
копичення
рідини
у
матці
і
потовщення
її
стінки
відмічають
з
12 –
14-
го
дня
поросності
.
На
16 – 17-
ту
добу
у
матці
з
’
являються
ембріо
-
нальні
міхурці
(
рис
. 74,
а
).
Діагноз
на
вагітність
з
високою
точністю
можна
встановити
з
24-
го
дня
поросності
.
У
кобил
появу
ембріонального
міхура
середньої
ехогенності
на
дні
матки
реєструють
на
11-
ту
добу
жеребності
(
рис
. 74,
б
).
Із
13-
ї
доби
ембріональні
міхурі
збільшуються
,
їх
контури
стають
чіткіши
-
ми
,
а
вміст
—
ехонегативним
.
З
23-
ї
доби
починають
візуалізуватися
ембріони
,
які
мають
вигляд
ехопозитивного
(
білого
)
утворення
0,3 – 0,6
см
завдовжки
(
рис
. 74,
в
).
Серцебиття
в
ембріонів
реєстру
-
ється
з
27-
ї
доби
жеребності
.
У
корів
ультрасонографічну
діагностику
вагітності
можна
прово
-
дити
як
через
ректальний
доступ
(
на
ранніх
стадіях
розвитку
пло
-
да
),
так
і
через
черевну
стінку
(
на
пізніх
стадіях
,
для
візуалізації
окремих
органів
та
частин
тіла
плода
).
При
ректальному
досліджен
-
ні
після
звільнення
прямої
кишки
від
калових
мас
вводять
у
неї
під
контролем
руки
ультразвуковий
зонд
і
спрямовують
його
діючу
час
-
тину
датчика
краніально
спочатку
в
ділянку
сечового
міхура
,
на
рівні
якого
,
трохи
вбік
на
моніторі
мають
зображення
матки
.
Посту
-
пово
переміщуючи
головку
датчика
з
ділянки
шийки
матки
до
бі
-
фуркації
рогів
,
досліджують
їх
бічну
поверхню
.
Звертають
увагу
на
товщину
стінки
матки
,
на
появу
ембріональ
-
ного
міхура
,
ембріона
та
зміну
їх
розмірів
.
На
14 – 16-
ту
добу
тільно
-
сті
у
корів
фіксують
появу
ембріонального
міхура
,
який
розміщуєть
-
ся
на
дні
матки
у
вигляді
видовженого
неправильної
форми
овалу
середньої
ехогенності
.
До
20-
ї
доби
тільності
збільшується
розмір
ембріонального
міху
-
ра
,
контури
його
стають
чіткішими
,
а
вміст
—
ехонегативним
.
На
моніторі
сканера
він
фіксується
фрагментами
,
у
результаті
чого
мож
-
Рис
. 74.
Ультрасонографічне
зображення
стінки
матки
у
свиноматки
(
а
)
на
12 – 14-
ту
добу
після
осіменіння
(
1
—
стінка
матки
,
2
—
рідина
в
матці
);
ультрасонографічне
зображення
ембріонального
міхура
та
ембріона
кобили
(
б
)
на
11-
й
день
після
осіме
-
ніння
(
1
—
стінка
матки
,
2
—
порожнина
ембріонального
міхура
)
і
на
23-
й
день
же
-
ребності
(
в
) (
1
—
ембріон
,
2
—
ембріональний
міхур
)
148
на
виміряти
лише
деякі
його
частини
(
рис
. 75,
а
).
З
21-
ї
до
26-
ї
доби
тіль
-
ності
відмічають
появу
ембріона
у
вигляді
ехо
-
позитивного
білого
утворення
на
фоні
ехонегативного
зо
-
браження
ембріо
-
нального
міхура
.
Ембріон
на
цій
стадії
розвитку
прикритий
стінками
матки
,
і
знайти
його
буває
до
-
сить
важко
.
Відрізнити
його
від
стінки
матки
допомагає
інтенсив
-
ніша
ехогенність
його
тканин
та
серцебиття
(
рис
. 75,
б
).
На
30-
й
день
вагітності
закінчується
відокремлення
ембріона
від
стінки
матки
і
його
зображення
набуває
чіткішого
вигляду
,
тому
саме
з
цього
терміну
можна
практично
використовувати
сонографію
для
діагностики
вагітності
у
корів
.
Лабораторні
методи
діагностики
вагітності
у
корів
ґрунтуються
на
виявленні
змін
складу
крові
,
сечі
та
молока
,
зумовлених
відпові
-
дними
змінами
гормонального
балансу
та
обміну
речовин
у
вагіт
-
них
тварин
,
а
також
надходженням
до
материнського
організму
продуктів
обміну
речовин
плода
.
Проте
точність
більшості
лабора
-
торних
методів
невисока
,
а
для
гормональних
не
вистачає
реактивів
та
обладнання
,
тому
ми
лише
згадаємо
їх
.
Визначення
рівня
прогестерону
в
крові
чи
молоці
корів
на
21 –
24-
ту
добу
,
свиней
—
на
18 – 20-
ту
,
овець
—
на
18-
ту
добу
після
осі
-
меніння
за
допомогою
тестових
трубочок
(
вносять
у
трубочку
3
кра
-
плі
молока
і
при
високому
рівні
прогестерону
виникає
яскраво
-
голубе
забарвлення
)
або
радіоізотонічним
методом
(
діагноз
позитив
-
ний
при
вмісті
прогестерону
11
нг
/
мл
,
негативний
— 2
нг
/
мл
і
менше
).
Гормональна
діагностика
жеребності
кобил
за
реакцією
геніта
-
лій
статевонедозрілих
білих
мишей
на
гонадотропний
гормон
кобил
.
У
кобили
беруть
у
стерильну
пробірку
10 – 15
мл
крові
,
відстоюють
її
,
розріджують
1
мл
сироватки
в
15
мл
фізрозчину
і
вводять
підшкі
-
рно
по
2
мл
п
’
ятьом
мишам
у
віці
21 – 25
днів
з
живою
масою
7 – 8
г
.
Через
76
год
їх
присипляють
ефіром
і
розтинають
.
Для
порівняння
одночасно
присипляють
і
розтинають
5
контрольних
мишей
та
оці
-
нюють
стан
матки
.
Позитивною
вважають
реакцію
збільшення
матки
у
2 – 3
або
на
-
віть
7
разів
.
Кобилу
вважають
жеребною
при
позитивній
реакції
у
трьох
мишей
з
п
’
яти
.
Рис
. 75.
Ультрасонографічне
зображення
ембріонального
міхура
у
корови
на
14 – 20-
й
день
тільності
(
а
)
та
ембріона
на
21 – 26-
й
день
тільності
(
б
):
1
–
порожнина
ембріонального
міхура
;
2
–
ембріон
149
Реакція
Фрідмана
та
Шнейдера
.
Вводять
10
мл
сироватки
крові
досліджуваної
кобили
у
вушну
вену
кролиці
масою
900 – 1200
г
і
че
-
рез
36 – 48
год
роблять
лапаротомію
.
Реакцію
вважають
позитивною
,
якщо
в
яєчниках
кролиці
виявляють
фолікули
,
заповнені
кров
’
ю
,
або
крововиливи
на
місці
фолікулів
,
що
овулювали
.
Після
огляду
яєчників
рану
зашивають
.
Найперспективнішим
є
імуноферментний
метод
визначення
концентрації
гормонів
(
прогестерону
)
в
сироватці
крові
чи
молоці
.
В
деяких
країнах
з
цією
метою
застосовують
індукцію
тічки
в
осіменених
корів
та
свиноматок
за
допомогою
гормональних
препа
-
ратів
на
17 – 24-
ту
та
38 – 42-
гу
добу
після
осіменіння
.
4.3.
Хвороби
вагітних
тварин
Місце
проведення
заняття
:
ферми
навчально
-
дослідного
господарства
,
сусідніх
підприємств
,
клініка
кафедри
або
навчальний
пункт
на
м
’
ясокомбінаті
.
Мета
заняття
:
ознайомити
студентів
з
основними
захворюваннями
вагітних
тва
-
рин
,
навчити
їх
методів
діагностики
,
лікування
та
профілактики
цих
захворювань
.
Оснащення
заняття
:
халати
,
фартухи
,
рушники
,
гумові
чоботи
та
інші
матеріали
;
хворі
тварини
,
абортовані
плоди
,
плодові
оболонки
та
виділення
із
статевих
органів
,
термометри
,
фонендоскопи
,
піхвові
дзеркала
,
шприци
та
ін
’
єкційні
голки
,
прилад
Павловського
для
взяття
слизу
з
шийки
матки
,
ложка
Корчака
,
прилад
ПСК
-
І
(
Казеє
-
ва
);
малий
хірургічний
та
акушерський
набори
;
хірургічні
та
гінекологічні
рукавиці
,
шовний
матеріал
,
вата
,
марля
,
гумова
трубка
,
непроникні
місткості
для
транспорту
-
вання
плода
та
навколоплідних
оболонок
,
емальоване
відро
,
кружка
Есмарха
,
мікро
-
скопи
,
предметні
та
накривні
скельця
,
пробірки
із
стерильним
фізіологічним
розчи
-
ном
натрію
хлориду
,
термоси
з
льодом
,
бандажі
,
дезінфікуючі
,
маткові
,
антисептичні
,
гормональні
та
інші
лікарські
препарати
.
Короткі
методичні
вказівки
.
Після
пояснення
викладачем
суті
основних
захворю
-
вань
періоду
вагітності
,
методу
їх
діагностики
та
принципів
лікування
студенти
отримують
персональні
завдання
,
що
передбачають
реєстрацію
хворої
тварини
,
з
’
ясування
анамнестичних
даних
,
клінічне
дослідження
тварини
з
постановкою
діаг
-
нозу
,
лікуванням
та
розробкою
профілактичних
заходів
.
Аборт
.
Методи
діагностики
та
профілактики
.
Аборт
(abortus)
—
переривання
вагітності
,
що
може
мати
незаразне
,
інфекційне
або
інвазійне
походження
.
Наслідками
аборту
можуть
бути
розсмоктування
(
резорбція
)
за
-
родка
або
плода
,
вигнання
мертвого
(
викидень
)
чи
недоношеного
плода
(
недоносок
),
затримання
в
утробі
матері
мертвого
плода
з
йо
-
го
подальшими
змінами
(
муміфікація
,
мацерація
чи
путресценція
)
та
ін
.
Резорбція
зародка
перебігає
,
як
правило
,
непомітно
,
у
формі
так
званої
ранньої
ембріональної
смертності
чи
прихованого
аборту
.
Го
-
ловною
її
ознакою
є
нехарактерні
,
подовжені
інтервали
між
черго
-
вими
охотами
.
Всі
інші
аборти
є
клінічно
вираженими
.
При
виник
-
ненні
в
господарстві
абортів
необхідно
:
ізолювати
тварину
;
очистити