Файл: yablonskii_v_a_praktichne_akusherstvo_ginekologiya_ta_bioteh.pdf
ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 02.12.2019
Просмотров: 7120
Скачиваний: 1
150
й
продезінфікувати
її
стійло
;
виключити
заразний
характер
аборту
і
встановити
його
причини
.
Для
виключення
інфекційного
чи
інвазійного
характеру
аборту
враховують
епізоотичну
ситуацію
(
благополуччя
господарства
щодо
заразних
захворювань
,
дані
періодичних
досліджень
маточного
по
-
голів
’
я
та
плідників
);
аналізують
анамнестичні
дані
(
на
якій
стадії
і
за
яких
умов
стався
аборт
);
досліджують
абортований
плід
та
на
-
вколоплідні
оболонки
,
вміщують
їх
у
водонепроникну
тару
й
від
-
правляють
у
лабораторію
ветеринарної
медицини
разом
із
пробою
крові
;
при
підозрі
на
вібріоз
чи
трихомоноз
—
з
пробою
піхвово
-
шийкового
слизу
(
в
холодну
пору
року
краще
у
двостінному
спермо
-
приймачі
,
щоб
не
загинули
трихомонади
).
При
бруцельозі
плодові
оболонки
та
пуповина
плода
з
кровови
-
ливами
,
місцями
драглисто
-
набряклі
,
вкриті
слизисто
-
гнійною
або
фібринозною
масою
.
Плід
інколи
буває
просочений
кров
’
янистою
рідиною
.
На
його
шкірі
можуть
бути
темно
-
червоні
плями
,
а
на
пло
-
дових
оболонках
—
крововиливи
,
інфільтрація
та
поверхневі
некро
-
тичні
ділянки
.
При
підозрі
на
бруцельоз
у
лабораторію
відправляють
плід
(
об
-
митий
попередньо
2 %-
ним
розчином
карболової
кислоти
)
у
водоне
-
проникній
тарі
,
щільно
закритій
кришкою
.
Якщо
належної
тари
не
-
має
,
в
лабораторію
надсилають
шлунок
з
передшлунками
,
селезінку
,
трубчасту
кістку
,
печінку
,
нирки
,
легені
в
добре
закупореній
банці
.
У
лабораторії
плід
розтинають
і
за
виявленими
патоморфологіч
-
ними
змінами
,
результатами
мікроскопічного
та
культурального
досліджень
встановлюють
діагноз
.
Остаточний
висновок
роблять
за
сукупністю
усіх
виявлених
ознак
.
При
трихомонозі
абортований
плід
буває
блідо
-
сірого
кольору
.
Виділення
з
його
піхви
нагадують
«
гороховий
суп
».
При
підозрі
на
захворювання
плідників
у
лабораторію
направ
-
ляють
препуційний
слиз
,
змив
чи
скарифікат
,
сперму
й
секрет
міхур
-
цеподібних
залоз
.
У
лабораторії
матеріал
піддають
мікроскопічному
та
культуральному
дослідженням
.
Для
дослідження
на
вібріоз
у
лабораторію
надсилають
абортова
-
ний
плід
,
цервікальний
слиз
корів
та
препуційний
слиз
бугаїв
.
Із
досліджуваного
матеріалу
в
лабораторії
виготовляють
мазки
й
після
відповідної
обробки
розглядають
їх
під
мікроскопом
.
Клінічне
обстеження
тварин
,
що
абортували
,
проводять
за
при
-
йнятими
схемами
.
Тварину
заводять
у
станок
,
обмивають
задню
ча
-
стину
її
тулуба
і
досліджують
стан
статевих
органів
звичайним
оглядом
і
за
допомогою
піхвового
дзеркала
.
Якщо
під
час
піхвового
дослідження
виявляють
велику
кількість
дрібних
вузликів
на
сли
-
зовій
оболонці
піхви
розміром
від
макового
до
конопляного
зерна
,
шорстких
на
дотик
(
при
дослідженні
рукою
)
і
якщо
у
цієї
тварини
151
виник
аборт
на
1 – 3-
му
місяці
тільності
,
то
це
викликає
підозру
на
трихомоноз
.
Аборт
,
що
стався
на
2 – 3-
му
місяці
тільності
(
іноді
пізніше
)
і
сли
-
зо
-
кров
’
янисті
виділення
з
піхви
свідчать
про
можливий
вібріоз
.
Аборт
на
4 – 7-
му
місяці
тільності
при
наявності
передвісників
родів
,
гіперемії
слизової
оболонки
піхви
та
бурих
або
червоно
-
жовтих
слизових
виділеннях
із
піхви
є
ймовірними
ознаками
бру
-
цельозу
.
Остаточний
же
діагноз
можна
поставити
тільки
за
сукупністю
да
-
них
—
аналізу
анамнестичних
даних
,
утримання
,
годівлі
та
догляду
за
тваринами
,
клінічного
їх
дослідження
,
результатами
лаборатор
-
ного
дослідження
плода
та
плодових
оболонок
.
Під
час
аналізу
умов
утримання
тварин
звертають
увагу
на
стан
приміщень
,
станків
,
проходів
,
підлоги
,
порядок
вигулювання
тва
-
рин
та
інші
фактори
,
що
можуть
призвести
до
виникнення
травма
-
тичних
абортів
.
Рівень
годівлі
оцінюють
за
повноцінністю
раціонів
(
загальною
й
за
компонентами
живлення
),
відповідністю
їх
фізіологі
-
чним
потребам
тварин
.
Вивчають
також
умови
зберігання
кормів
,
їх
якість
,
способи
підготовки
до
згодовування
,
визначають
кислотність
силосу
й
жому
тощо
.
Результати
такого
дослідження
враховують
при
проведенні
відповідних
лікувальних
,
профілактичних
та
госпо
-
дарських
заходів
.
Аборт
із
вигнанням
викидня
чи
недоноска
настає
на
3-
й
день
пі
-
сля
дії
причини
,
причому
в
першій
половині
вагітності
він
виникає
раптово
,
а
в
другій
—
після
попереднього
пригнічення
тварини
,
по
-
гіршення
апетиту
та
зниження
надою
.
Після
вигнання
плода
інко
-
ли
затримується
послід
.
Ознаками
наявності
в
матці
мертвого
плода
є
:
відсутність
його
рефлекторних
рухів
,
що
відчуваються
при
зов
-
нішньому
дослідженні
та
ректальній
пальпації
;
набрякання
вим
’
я
та
поява
у
ньому
молозива
;
зниження
надою
у
лактуючих
корів
та
зсідання
молока
при
кип
’
ятінні
.
Якщо
недоношений
плід
живий
,
вкритий
шерстю
і
в
нього
є
рефлекс
ссання
,
його
потрібно
швидко
висушити
,
закутати
,
обкласти
грілками
й
напоїти
теплим
материн
-
ським
молоком
.
Якщо
після
з
’
ясування
причини
аборту
не
підтвер
-
дився
його
заразний
характер
,
то
догляд
,
утримання
та
лікування
корови
,
що
абортувала
,
організовують
так
,
як
при
затриманні
по
-
сліду
.
Муміфікація
(
висихання
)
плода
(mumificatio foetus) —
наслідок
переривання
вагітності
,
за
якого
шийка
матки
залишається
за
-
критою
,
порожнина
матки
стерильною
,
у
яєчнику
зберігається
жов
-
те
тіло
,
в
корі
головного
мозку
—
домінанта
вагітності
.
Через
знево
-
днення
тканин
,
розсмоктування
рідин
плода
,
навколоплідних
вод
і
оболонок
,
а
також
скорочення
матки
плід
перетворюється
на
мумію
(
рис
. 76).
152
При
постановці
діагнозу
врахо
-
вують
такі
ознаки
муміфікації
:
при
-
пинення
розвитку
зовнішніх
ознак
вагітності
,
відсутність
передвісників
родів
та
статевої
циклічності
,
прома
-
цування
в
матці
твердого
тіла
,
в
яє
-
чнику
—
жовтого
тіла
.
Лікування
тварин
у
разі
муміфі
-
кації
плода
проводять
за
такою
схе
-
мою
:
розкриття
шийки
матки
;
звіль
-
нення
матки
від
абортованого
плода
або
продуктів
його
розкладу
;
знешкодження
наявних
у
матці
мікрофлори
й
токсинів
;
викликан
-
ня
розсмоктування
жовтого
тіла
;
стимулювання
фолікулогенезу
;
стимулювання
скорочень
матки
;
загальностимулююча
й
симптома
-
тична
терапія
.
З
цією
метою
вводять
внутрішньом
’
язово
2
мл
естрофану
,
есту
-
фалану
чи
іншого
простагландину
,
зрошують
гарячою
водою
(40 –
45 °
С
)
протягом
30 – 40
хв
піхвову
частину
шийки
матки
;
роблять
сакральну
анестезію
1,5 – 2 %-
м
розчином
новокаїну
(15 – 20
мл
);
розкривають
цервікальний
канал
на
4 – 5
пальців
і
вводять
у
по
-
рожнину
матки
стерильний
слизовий
відвар
чи
олійну
емульсію
фурациліну
,
синтоміцину
або
граміцидину
;
роблять
підшкірну
чи
внутрішньом
’
язову
ін
’
єкцію
окситоцину
(
коровам
30 – 60
ОД
,
свино
-
маткам
30,
козам
,
вівцям
,
сукам
і
кішкам
3 – 15
ОД
).
Якщо
після
цього
плід
не
вийшов
,
то
видаляють
його
за
допомогою
акушерської
петлі
або
гачка
Крея
–
Шоттлера
.
Після
виведення
плода
у
порожнину
матки
вводять
ан
-
тисептичні
засоби
(
антибіотики
,
сульфаніламідні
препарати
тощо
).
Мацерація
плода
(maceratio foetus) —
ферментативне
розм
’
як
-
шення
та
розрідження
плодових
обо
-
лонок
і
тканин
абортованого
плода
в
порожнині
матки
внаслідок
катара
-
льного
чи
гнійно
-
катарального
ендо
-
метриту
(
рис
. 77).
При
клінічному
до
-
слідженні
тварини
звертають
увагу
на
її
стан
(
пригнічення
і
навіть
ви
-
снаження
),
гіперемію
слизової
обо
-
лонки
піхви
й
устя
шийки
матки
;
трохи
відкриту
шийку
матки
;
пері
-
одичні
потуги
з
виділенням
із
піхви
червонуватої
рідини
та
гнійних
мас
з
домішками
мацерованих
тканин
,
кіс
-
ток
плода
.
Рис
. 76.
Муміфікований
плід
корови
Рис
. 77.
Кістки
мацерованого
пло
-
да
153
Проводять
ректальне
дослідження
матки
.
При
мацерації
плода
вона
збільшена
,
флуктує
,
у
ній
промацуються
кістки
плода
.
Лікування
хворої
тварини
здійснюють
у
такій
послідовності
:
про
-
водять
анестезію
шийки
матки
;
розкривають
шийку
матки
;
вводять
у
порожнину
матки
слизовий
відвар
або
олійну
емульсію
;
видаля
-
ють
з
неї
мацеровані
частини
плода
;
промивають
її
гіпертонічним
розчином
натрію
хлориду
або
асептичними
розчинами
;
вводять
під
-
шкірно
2 – 5
мл
1 %-
го
масляного
розчину
синестролу
, 25 – 30
г
ова
-
ріолізату
, 8 – 10
мл
пітуїтрину
, 50 – 60
ОД
окситоцину
або
інший
утеротонічний
засіб
.
При
наявності
у
тварини
температури
внут
-
рішньом
’
язово
ін
’
єктують
антибіотик
(
біцилін
-3,
пеніцилін
або
стре
-
птоміцин
).
Гнильний
розклад
,
емфізема
,
путресценція
плода
(
р
utrescentio
foetus) —
гнильний
розклад
тканин
плода
внаслідок
проникнення
в
них
гнильних
анаеробних
мікроорганізмів
та
скупчення
великої
кількості
газів
(
сірководню
,
водню
,
аміаку
,
азоту
,
вуглекислого
газу
та
ін
.).
Плід
при
цьому
збільшується
,
стає
кулястим
.
При
клінічно
-
му
дослідженні
такої
тварини
у
неї
виявляють
пригнічення
,
при
-
скорення
пульсу
й
дихання
,
підвищення
температури
тіла
до
40 –
41 °
С
.
Можливі
також
слабкі
потуги
,
тимпанія
або
кольки
у
кобил
;
гіперемія
слизової
оболонки
піхви
,
сухість
родових
шляхів
,
виді
-
лення
з
матки
коричнюватого
ексудату
з
неприємним
запахом
,
іноді
з
домішками
шматків
розкладених
плодових
оболонок
.
Проводять
ректальне
дослідження
тварини
.
При
цьому
виявляють
збільшення
плода
та
крепітацію
його
тканин
.
При
наданні
допомоги
керуються
такою
самою
схемою
.
Видалити
емфізематозний
плід
із
порожнини
матки
потрібно
якомога
швидше
.
Щоб
запобігти
проник
-
ненню
мікрофлори
крізь
шкіру
руки
під
час
надання
допомоги
,
оброб
-
ляють
її
сумішшю
йодбензинпарафіну
чи
5 %-
м
спиртовим
розчином
таніну
,
подряпини
припікають
5 %-
м
спиртовим
розчином
йоду
,
за
-
ливають
колодієм
і
надівають
гінекологічну
рукавицю
.
Для
посилення
серцевої
діяльності
тварини
та
профілактики
сеп
-
сису
вводять
підшкірно
20 %-
й
розчин
кофеїну
,
внутрішньом
’
язово
—
антибіотики
,
внутрішньовенно
—
суміш
глюкози
з
кальцію
хлори
-
дом
.
Змащують
родові
шляхи
олійними
фурациліновою
чи
граміци
-
диновою
емульсіями
.
Для
зменшення
об
’
єму
плода
,
видалення
із
тканин
газів
роблять
глибокі
розрізи
на
його
тілі
і
намагаються
видалити
його
.
Якщо
це
не
вдається
,
роблять
фетотомію
(
див
. «
Фетотомія
»).
Відокремлюють
послід
,
зрошують
порожнину
матки
асептичним
розчином
і
вводять
у
неї
3 – 5
фуразолідонових
палички
,
п
’
ять
капсул
септометрину
або
1 – 2
таблетки
екзутеру
;
ін
’
єктують
підшкірно
утеротонічні
засоби
,
а
внутрішньом
’
язово
—
антибіотики
пролонгованої
дії
(
біцилін
-3,
бі
-
цилін
-5).
Обмивають
виведений
плід
і
послід
10 %-
м
розчином
хлор
-
154
ного
вапна
і
знищують
їх
,
а
використовувані
інструменти
стерилі
-
зують
кип
’
ятінням
,
мотузки
також
знищують
.
Заходи
профілактики
абортів
повинні
передбачати
загальну
профілактику
статевих
інфекцій
під
час
осіменіння
,
догляду
за
ва
-
гітними
тваринами
,
організації
родової
допомоги
та
утриманні
ро
-
діль
.
Загальногосподарські
заходи
мають
передбачати
забезпечення
належних
умов
утримання
тварин
,
догляду
та
повноцінної
годівлі
.
У
стійловий
період
особливу
увагу
звертають
на
вітамінне
та
міне
-
ральне
живлення
і
моціон
тварин
.
Невід
’
ємним
елементом
профі
-
лактичних
заходів
є
також
роз
’
яснювальна
робота
серед
тваринни
-
ків
.
Вивертання
і
випадання
піхви
.
Випинання
стінки
піхви
за
межі
статевої
щілини
буває
частковим
(
неповним
)
і
повним
(
рис
. 78, 79).
Встановлюючи
діагноз
,
зважають
на
такі
ознаки
:
при
частковому
випаданні
піхви
дорзальна
її
стінка
випинається
із
статевої
щілини
у
вигляді
червоного
міхура
розміром
з
гусяче
яйце
на
початку
хво
-
роби
лише
при
лежачому
положенні
тварини
,
а
пізніше
—
й
коли
вона
стоїть
;
при
повному
випаданні
—
з
вульви
виступає
яскраве
або
темно
-
червоне
кругле
утворення
,
у
центрі
якого
видно
розетко
-
подібну
піхвову
частину
шийки
матки
.
Іноді
крізь
розширений
отвір
сечовивідного
каналу
вивертається
сечовий
міхур
,
на
поверхні
якого
видно
отвори
сечоводів
.
Надаючи
допомогу
хворій
тварині
з
частковим
випаданням
піх
-
ви
,
обмивають
спочатку
вульву
,
промежину
та
корінь
хвоста
теплою
водою
з
милом
і
зрошують
слизову
оболонку
піхви
2 %-
м
розчином
галуну
, 1 %-
м
розчином
таніну
,
калію
перманганату
у
розведенні
1 : 5000,
фурациліну
1 : 5000,
етакридину
1 : 5000
чи
іншим
анти
-
септичним
розчином
.
Обробляють
рани
,
тріщини
та
ерозії
5 %-
м
розчином
йодгліце
-
рину
.
За
допомогою
дерев
’
яного
щита
з
підкладкою
змінюють
нахил
підлоги
у
стійлі
й
забезпечують
тварині
таке
положення
,
за
якого
Рис
. 79.
Фіксація
піхви
після
вправлення
:
а
—
мотузяною
петлею
;
б
—
металевою
петлею
а
б
Рис
. 78.
Випадання
піхви
у
корови
:
а
–
неповне
;
б
–
повне
а
б