Файл: yablonskii_v_a_praktichne_akusherstvo_ginekologiya_ta_bioteh.pdf

150 

й

продезінфікувати

її

стійло

; 

виключити

заразний

характер

аборту

і

встановити

його

причини

. 

Для

виключення

інфекційного

чи

інвазійного

характеру

аборту

враховують

епізоотичну

ситуацію

 (

благополуччя

господарства

щодо

заразних

захворювань

, 

дані

періодичних

досліджень

маточного

по

-

голів

’

я

та

плідників

); 

аналізують

анамнестичні

дані

 (

на

якій

стадії

і

за

яких

умов

стався

аборт

); 

досліджують

абортований

плід

та

на

-

вколоплідні

оболонки

, 

вміщують

їх

у

водонепроникну

тару

й

від

-

правляють

у

лабораторію

ветеринарної

медицини

разом

із

пробою

крові

; 

при

підозрі

на

вібріоз

чи

трихомоноз

 — 

з

пробою

піхвово

-

шийкового

слизу

 (

в

холодну

пору

року

краще

у

двостінному

спермо

-

приймачі

, 

щоб

не

загинули

трихомонади

). 

При

бруцельозі

плодові

оболонки

та

пуповина

плода

з

кровови

-

ливами

, 

місцями

драглисто

-

набряклі

, 

вкриті

слизисто

-

гнійною

або

фібринозною

масою

. 

Плід

інколи

буває

просочений

кров

’

янистою

рідиною

. 

На

його

шкірі

можуть

бути

темно

-

червоні

плями

, 

а

на

пло

-

дових

оболонках

 — 

крововиливи

, 

інфільтрація

та

поверхневі

некро

-

тичні

ділянки

. 

При

підозрі

на

бруцельоз

у

лабораторію

відправляють

плід

  (

об

-

митий

попередньо

 2 %-

ним

розчином

карболової

кислоти

) 

у

водоне

-

проникній

тарі

, 

щільно

закритій

кришкою

. 

Якщо

належної

тари

не

-

має

, 

в

лабораторію

надсилають

шлунок

з

передшлунками

, 

селезінку

, 

трубчасту

кістку

, 

печінку

, 

нирки

, 

легені

в

добре

закупореній

банці

. 

У

лабораторії

плід

розтинають

і

за

виявленими

патоморфологіч

-

ними

змінами

, 

результатами

мікроскопічного

та

культурального

досліджень

встановлюють

діагноз

. 

Остаточний

висновок

роблять

за

сукупністю

усіх

виявлених

ознак

. 

При

трихомонозі

абортований

плід

буває

блідо

-

сірого

кольору

. 

Виділення

з

його

піхви

нагадують

 «

гороховий

суп

». 

При

підозрі

на

захворювання

плідників

у

лабораторію

направ

-

ляють

препуційний

слиз

, 

змив

чи

скарифікат

, 

сперму

й

секрет

міхур

-

цеподібних

залоз

. 

У

лабораторії

матеріал

піддають

мікроскопічному

та

культуральному

дослідженням

. 

Для

дослідження

на

вібріоз

у

лабораторію

надсилають

абортова

-

ний

плід

, 

цервікальний

слиз

корів

та

препуційний

слиз

бугаїв

. 

Із

досліджуваного

матеріалу

в

лабораторії

виготовляють

мазки

й

після

відповідної

обробки

розглядають

їх

під

мікроскопом

. 

Клінічне

обстеження

тварин

, 

що

абортували

, 

проводять

за

при

-

йнятими

схемами

. 

Тварину

заводять

у

станок

, 

обмивають

задню

ча

-

стину

її

тулуба

і

досліджують

стан

статевих

органів

звичайним

оглядом

і

за

допомогою

піхвового

дзеркала

. 

Якщо

під

час

піхвового

дослідження

виявляють

велику

кількість

дрібних

вузликів

на

сли

-

зовій

оболонці

піхви

розміром

від

макового

до

конопляного

зерна

, 

шорстких

на

дотик

  (

при

дослідженні

рукою

) 

і

якщо

у

цієї

тварини

151 

виник

аборт

на

 1 – 3-

му

місяці

тільності

, 

то

це

викликає

підозру

на

трихомоноз

.  

Аборт

, 

що

стався

на

 2 – 3-

му

місяці

тільності

 (

іноді

пізніше

) 

і

сли

-

зо

-

кров

’

янисті

виділення

з

піхви

свідчать

про

можливий

вібріоз

. 

Аборт

на

  4 – 7-

му

місяці

тільності

при

наявності

передвісників

родів

, 

гіперемії

слизової

оболонки

піхви

та

бурих

або

червоно

-

жовтих

слизових

виділеннях

із

піхви

є

ймовірними

ознаками

бру

-

цельозу

. 

Остаточний

же

діагноз

можна

поставити

тільки

за

сукупністю

да

-

них

 — 

аналізу

анамнестичних

даних

, 

утримання

, 

годівлі

та

догляду

за

тваринами

, 

клінічного

їх

дослідження

, 

результатами

лаборатор

-

ного

дослідження

плода

та

плодових

оболонок

. 

Під

час

аналізу

умов

утримання

тварин

звертають

увагу

на

стан

приміщень

, 

станків

, 

проходів

, 

підлоги

, 

порядок

вигулювання

тва

-

рин

та

інші

фактори

, 

що

можуть

призвести

до

виникнення

травма

-

тичних

абортів

. 

Рівень

годівлі

оцінюють

за

повноцінністю

раціонів

(

загальною

й

за

компонентами

живлення

), 

відповідністю

їх

фізіологі

-

чним

потребам

тварин

. 

Вивчають

також

умови

зберігання

кормів

, 

їх

якість

, 

способи

підготовки

до

згодовування

, 

визначають

кислотність

силосу

й

жому

тощо

. 

Результати

такого

дослідження

враховують

при

проведенні

відповідних

лікувальних

, 

профілактичних

та

госпо

-

дарських

заходів

. 

Аборт

із

вигнанням

викидня

чи

недоноска

настає

на

 3-

й

день

пі

-

сля

дії

причини

, 

причому

в

першій

половині

вагітності

він

виникає

раптово

, 

а

в

другій

 — 

після

попереднього

пригнічення

тварини

, 

по

-

гіршення

апетиту

та

зниження

надою

. 

Після

вигнання

плода

інко

-

ли

затримується

послід

. 

Ознаками

наявності

в

матці

мертвого

плода

є

: 

відсутність

його

рефлекторних

рухів

, 

що

відчуваються

при

зов

-

нішньому

дослідженні

та

ректальній

пальпації

; 

набрякання

вим

’

я

та

поява

у

ньому

молозива

; 

зниження

надою

у

лактуючих

корів

та

зсідання

молока

при

кип

’

ятінні

. 

Якщо

недоношений

плід

живий

, 

вкритий

шерстю

і

в

нього

є

рефлекс

ссання

, 

його

потрібно

швидко

висушити

, 

закутати

, 

обкласти

грілками

й

напоїти

теплим

материн

-

ським

молоком

. 

Якщо

після

з

’

ясування

причини

аборту

не

підтвер

-

дився

його

заразний

характер

, 

то

догляд

, 

утримання

та

лікування

корови

, 

що

абортувала

, 

організовують

так

, 

як

при

затриманні

по

-

сліду

. 

Муміфікація

  (

висихання

) 

плода

 (mumificatio foetus) — 

наслідок

переривання

вагітності

, 

за

якого

шийка

матки

залишається

за

-

критою

, 

порожнина

матки

стерильною

, 

у

яєчнику

зберігається

жов

-

те

тіло

, 

в

корі

головного

мозку

 — 

домінанта

вагітності

. 

Через

знево

-

днення

тканин

, 

розсмоктування

рідин

плода

, 

навколоплідних

вод

і

оболонок

, 

а

також

скорочення

матки

плід

перетворюється

на

мумію

(

рис

. 76). 

152 

При

постановці

діагнозу

врахо

-

вують

такі

ознаки

муміфікації

: 

при

-

пинення

розвитку

зовнішніх

ознак

вагітності

, 

відсутність

передвісників

родів

та

статевої

циклічності

, 

прома

-

цування

в

матці

твердого

тіла

, 

в

яє

-

чнику

 — 

жовтого

тіла

. 

Лікування

тварин

у

разі

муміфі

-

кації

плода

проводять

за

такою

схе

-

мою

: 

розкриття

шийки

матки

; 

звіль

-

нення

матки

від

абортованого

плода

або

продуктів

його

розкладу

; 

знешкодження

наявних

у

матці

мікрофлори

й

токсинів

;  

викликан

-

ня

розсмоктування

жовтого

тіла

; 

стимулювання

фолікулогенезу

; 

стимулювання

скорочень

матки

; 

загальностимулююча

й

симптома

-

тична

терапія

.  

З

цією

метою

вводять

внутрішньом

’

язово

 2 

мл

естрофану

, 

есту

-

фалану

чи

іншого

простагландину

, 

зрошують

гарячою

водою

 (40 –

45 °

С

) 

протягом

  30 – 40 

хв

піхвову

частину

шийки

матки

; 

роблять

сакральну

анестезію

  1,5 – 2 %-

м

розчином

новокаїну

  (15 – 20 

мл

); 

розкривають

цервікальний

канал

на

  4 – 5 

пальців

і

вводять

у

по

-

рожнину

матки

стерильний

слизовий

відвар

чи

олійну

емульсію

фурациліну

, 

синтоміцину

або

граміцидину

; 

роблять

підшкірну

чи

внутрішньом

’

язову

ін

’

єкцію

окситоцину

 (

коровам

 30 – 60 

ОД

, 

свино

-

маткам

 30, 

козам

, 

вівцям

, 

сукам

і

кішкам

  3 – 15 

ОД

). 

Якщо

після

цього

плід

не

вийшов

, 

то

видаляють

його

за

допомогою

акушерської

петлі

або

гачка

Крея

 – 

Шоттлера

. 

Після

виведення

плода

у

порожнину

матки

вводять

ан

-

тисептичні

засоби

 (

антибіотики

, 

сульфаніламідні

препарати

тощо

). 

Мацерація

плода

 (maceratio foetus) — 

ферментативне

розм

’

як

-

шення

та

розрідження

плодових

обо

-

лонок

і

тканин

абортованого

плода

в

порожнині

матки

внаслідок

катара

-

льного

чи

гнійно

-

катарального

ендо

-

метриту

 (

рис

. 77). 

При

клінічному

до

-

слідженні

тварини

звертають

увагу

на

її

стан

  (

пригнічення

і

навіть

ви

-

снаження

), 

гіперемію

слизової

обо

-

лонки

піхви

й

устя

шийки

матки

; 

трохи

відкриту

шийку

матки

; 

пері

-

одичні

потуги

з

виділенням

із

піхви

червонуватої

рідини

та

гнійних

мас

з

домішками

мацерованих

тканин

, 

кіс

-

ток

плода

. 

Рис

. 76. 

Муміфікований

плід

корови

Рис

. 77. 

Кістки

мацерованого

пло

-

да

153 

Проводять

ректальне

дослідження

матки

. 

При

мацерації

плода

вона

збільшена

, 

флуктує

, 

у

ній

промацуються

кістки

плода

. 

Лікування

хворої

тварини

здійснюють

у

такій

послідовності

: 

про

-

водять

анестезію

шийки

матки

; 

розкривають

шийку

матки

; 

вводять

у

порожнину

матки

слизовий

відвар

або

олійну

емульсію

; 

видаля

-

ють

з

неї

мацеровані

частини

плода

; 

промивають

її

гіпертонічним

розчином

натрію

хлориду

або

асептичними

розчинами

; 

вводять

під

-

шкірно

 2 – 5 

мл

 1 %-

го

масляного

розчину

синестролу

, 25 – 30 

г

ова

-

ріолізату

, 8 – 10 

мл

пітуїтрину

,  50 – 60 

ОД

окситоцину

або

інший

утеротонічний

засіб

. 

При

наявності

у

тварини

температури

внут

-

рішньом

’

язово

ін

’

єктують

антибіотик

 (

біцилін

-3, 

пеніцилін

або

стре

-

птоміцин

). 

Гнильний

розклад

, 

емфізема

, 

путресценція

плода

  (

р

utrescentio 

foetus) — 

гнильний

розклад

тканин

плода

внаслідок

проникнення

в

них

гнильних

анаеробних

мікроорганізмів

та

скупчення

великої

кількості

газів

 (

сірководню

, 

водню

, 

аміаку

, 

азоту

, 

вуглекислого

газу

та

ін

.). 

Плід

при

цьому

збільшується

, 

стає

кулястим

. 

При

клінічно

-

му

дослідженні

такої

тварини

у

неї

виявляють

пригнічення

, 

при

-

скорення

пульсу

й

дихання

, 

підвищення

температури

тіла

до

 40 –

 41 °

С

. 

Можливі

також

слабкі

потуги

, 

тимпанія

або

кольки

у

кобил

; 

гіперемія

слизової

оболонки

піхви

, 

сухість

родових

шляхів

, 

виді

-

лення

з

матки

коричнюватого

ексудату

з

неприємним

запахом

, 

іноді

з

домішками

шматків

розкладених

плодових

оболонок

. 

Проводять

ректальне

дослідження

тварини

. 

При

цьому

виявляють

збільшення

плода

та

крепітацію

його

тканин

. 

При

наданні

допомоги

керуються

такою

самою

схемою

. 

Видалити

емфізематозний

плід

із

порожнини

матки

потрібно

якомога

швидше

. 

Щоб

запобігти

проник

-

ненню

мікрофлори

крізь

шкіру

руки

під

час

надання

допомоги

, 

оброб

-

ляють

її

сумішшю

йодбензинпарафіну

чи

 5 %-

м

спиртовим

розчином

таніну

, 

подряпини

припікають

 5 %-

м

спиртовим

розчином

йоду

, 

за

-

ливають

колодієм

і

надівають

гінекологічну

рукавицю

. 

Для

посилення

серцевої

діяльності

тварини

та

профілактики

сеп

-

сису

вводять

підшкірно

 20 %-

й

розчин

кофеїну

, 

внутрішньом

’

язово

 — 

антибіотики

, 

внутрішньовенно

 — 

суміш

глюкози

з

кальцію

хлори

-

дом

. 

Змащують

родові

шляхи

олійними

фурациліновою

чи

граміци

-

диновою

емульсіями

. 

Для

зменшення

об

’

єму

плода

, 

видалення

із

тканин

газів

роблять

глибокі

розрізи

на

його

тілі

і

намагаються

видалити

його

. 

Якщо

це

не

вдається

, 

роблять

фетотомію

  (

див

. «

Фетотомія

»). 

Відокремлюють

послід

, 

зрошують

порожнину

матки

асептичним

розчином

і

вводять

у

неї

 3 – 5 

фуразолідонових

палички

, 

п

’

ять

капсул

септометрину

або

1 – 2 

таблетки

екзутеру

; 

ін

’

єктують

підшкірно

утеротонічні

засоби

, 

а

внутрішньом

’

язово

 — 

антибіотики

пролонгованої

дії

  (

біцилін

-3, 

бі

-

цилін

-5). 

Обмивають

виведений

плід

і

послід

 10 %-

м

розчином

хлор

-

154 

ного

вапна

і

знищують

їх

, 

а

використовувані

інструменти

стерилі

-

зують

кип

’

ятінням

, 

мотузки

також

знищують

. 

Заходи

профілактики

абортів

повинні

передбачати

загальну

профілактику

статевих

інфекцій

під

час

осіменіння

, 

догляду

за

ва

-

гітними

тваринами

, 

організації

родової

допомоги

та

утриманні

ро

-

діль

. 

Загальногосподарські

заходи

мають

передбачати

забезпечення

належних

умов

утримання

тварин

, 

догляду

та

повноцінної

годівлі

. 

У

стійловий

період

особливу

увагу

звертають

на

вітамінне

та

міне

-

ральне

живлення

і

моціон

тварин

. 

Невід

’

ємним

елементом

профі

-

лактичних

заходів

є

також

роз

’

яснювальна

робота

серед

тваринни

-

ків

. 

Вивертання

і

випадання

піхви

. 

Випинання

стінки

піхви

за

межі

статевої

щілини

буває

частковим

 (

неповним

) 

і

повним

 (

рис

. 78, 79). 

Встановлюючи

діагноз

, 

зважають

на

такі

ознаки

: 

при

частковому

випаданні

піхви

дорзальна

її

стінка

випинається

із

статевої

щілини

у

вигляді

червоного

міхура

розміром

з

гусяче

яйце

на

початку

хво

-

роби

лише

при

лежачому

положенні

тварини

, 

а

пізніше

 — 

й

коли

вона

стоїть

; 

при

повному

випаданні

 — 

з

вульви

виступає

яскраве

або

темно

-

червоне

кругле

утворення

, 

у

центрі

якого

видно

розетко

-

подібну

піхвову

частину

шийки

матки

. 

Іноді

крізь

розширений

отвір

сечовивідного

каналу

вивертається

сечовий

міхур

, 

на

поверхні

якого

видно

отвори

сечоводів

. 

Надаючи

допомогу

хворій

тварині

з

частковим

випаданням

піх

-

ви

, 

обмивають

спочатку

вульву

, 

промежину

та

корінь

хвоста

теплою

водою

з

милом

і

зрошують

слизову

оболонку

піхви

 2 %-

м

розчином

галуну

, 1 %-

м

розчином

таніну

, 

калію

перманганату

у

розведенні

1 : 5000, 

фурациліну

  1 : 5000, 

етакридину

  1 : 5000 

чи

іншим

анти

-

септичним

розчином

. 

Обробляють

рани

, 

тріщини

та

ерозії

 5 %-

м

розчином

йодгліце

-

рину

. 

За

допомогою

дерев

’

яного

щита

з

підкладкою

змінюють

нахил

підлоги

у

стійлі

й

забезпечують

тварині

таке

положення

, 

за

якого

Рис

. 79. 

Фіксація

піхви

після

вправлення

:  

а

  — 

мотузяною

петлею

; 

б

  —  

металевою

петлею

а

б

Рис

. 78. 

Випадання

піхви

у

корови

: 

а

  –  

неповне

; 

б

  –  

повне

а

б