Файл: yablonskii_v_a_praktichne_akusherstvo_ginekologiya_ta_bioteh.pdf
ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 02.12.2019
Просмотров: 6965
Скачиваний: 1
155
задня
частина
тулуба
буде
вище
за
передню
,
зменшують
у
раціоні
частку
грубих
кормів
.
При
повному
випаданні
піхви
треба
вправити
її
й
зафіксувати
.
Обмивши
піхву
та
обробивши
її
асептичним
розчином
,
змащують
слизову
оболонку
синтоміциновою
емульсією
,
ксероформною
,
фура
-
циліновою
чи
іншою
мазями
і
після
низької
сакральної
анестезії
вправляють
піхву
.
Усю
вивернуту
частину
піхви
для
цього
обгорта
-
ють
серветкою
або
рушником
,
який
зволожують
холодним
антисеп
-
тичним
розчином
(2 – 3 %-
м
галуну
, 5 %-
м
таніну
чи
фурациліну
в
розведенні
1 : 5000)
і
,
легко
натискаючи
,
вправляють
її
у
тазову
по
-
рожнину
.
Можна
вправляти
піхву
й
іншим
способом
—
рукою
,
що
затисну
-
та
в
кулак
і
обгорнута
вологою
серветкою
,
натискують
на
ділянку
шийки
матки
й
вивернуту
частину
піхви
і
вправляють
її
у
тазову
порожнину
.
Щоб
запобігти
пов
-
торним
випаданням
піхви
,
фіксують
її
одним
із
наве
-
дених
нижче
способів
(
рис
.
80):
накладають
на
вульву
шкіряний
,
мотузяний
або
металевий
бандаж
і
фіксу
-
ють
його
до
підпруги
;
обробивши
шкіру
вульви
5 %-
м
розчином
йоду
,
на
-
кладають
на
неї
5 – 7
швів
з
валиками
.
Голку
у
корів
та
нетелей
вводять
на
від
-
стані
3 – 4
см
від
країв
ву
-
льви
і
виводять
на
відстані
5 – 7
мм
,
дотримуючись
цих
вимог
і
на
другому
боці
піхви
;
видаляють
голки
і
між
вільними
кінцями
ниток
кладуть
валики
,
які
закріплю
-
ють
морським
вузлом
;
на
відповідно
оброблену
шкіру
вульви
накла
-
дають
,
починаючи
з
правого
боку
,
кисетний
шов
знизу
вгору
,
а
по
-
тім
зліва
,
зверху
й
донизу
,
відступаючи
від
краю
слизової
оболонки
4 – 3
см
,
з
довжиною
стібка
2 – 3
см
.
Щоб
запобігти
проривам
тканин
піхви
шовком
,
надівають
на
неї
після
кожного
введення
голки
відрізок
гумової
трубки
.
Кінці
ліга
-
тури
слід
зв
’
язати
в
нижньому
куті
вульви
,
залишаючи
щілину
для
виведення
сечі
.
Місця
введення
голки
обробляють
спиртовим
роз
-
чином
йоду
та
антисептичною
маззю
.
Інші
методи
фіксації
піхви
менш
ефективні
,
тому
ми
на
них
не
зупиняємося
.
Рис
. 80.
Схема
накладання
швів
для
фіксації
піхви
:
а
,
б
—
валикові
;
в
—
кисетний
(
1
—
нитка
,
введена
під
шкіру
,
2
—
гумові
трубки
для
зовнішньої
нитки
);
г
—
дротяні
шви
;
д
—
інструменти
для
накладання
шва
1
2
г
в
б
а
д
156
Залежування
вагітних
тварин
(
р
araplegia gravidarum).
Хвороба
зумовлена
ураженням
нервово
-
м
’
язового
та
зв
’
язкового
апарату
крупа
і
тазових
кінцівок
внаслідок
розладів
рухової
функції
.
Діагностуючи
захворювання
,
враховують
обставини
його
виник
-
нення
та
симптоми
перебігу
.
Можливими
причинами
його
можуть
бути
біологічно
неповноцінна
годівля
та
утримання
тварин
у
вузь
-
ких
приміщеннях
з
похилою
підлогою
.
У
тварин
при
цьому
виника
-
ють
похитування
заду
,
шкутильгання
,
вона
довго
лежить
,
важко
піднімається
або
взагалі
не
піднімається
;
зігнати
її
з
місця
не
вда
-
ється
.
Якщо
захворювання
виникає
задовго
до
родів
,
то
можливі
шлунково
-
кишкові
розлади
,
пролежні
.
Лікування
тварин
здійснюють
за
симптоматичним
принципом
.
Насамперед
забезпечують
тварину
м
’
якою
підстилкою
,
повертаючи
її
2 – 3
рази
на
день
з
боку
на
бік
;
масажують
круп
і
тазові
кінцівки
;
проводять
кварцове
опромінення
попереку
і
крижів
або
прогрівання
цих
ділянок
лампою
солюкс
чи
просто
кладуть
грілки
;
перегляда
-
ють
раціон
тварини
—
він
повинен
складатися
з
високоякісного
сі
-
на
,
концкормів
,
вітамінних
та
мінеральних
кормів
;
роблять
ін
’
єкції
ретинолу
,
кальциферолу
,
препаратів
вітаміну
В
та
С
, 40 %-
ої
глюко
-
зи
, 20 %-
го
розчину
кофеїну
;
вводять
внутрішньом
’
язово
в
ділянці
крупа
0,5 – 1
мл
0,5 %-
го
спиртового
розчину
вератрину
у
2 – 3
точ
-
ки
з
кожного
боку
,
повторюючи
ін
’
єкції
через
1 – 2
доби
.
Передчасні
перейми
і
потуги
у
корів
і
кобил
.
Виникають
за
кіль
-
ка
тижнів
(
місяців
)
до
родів
внаслідок
напування
їх
холодною
во
-
дою
,
згодовування
їм
промерзлих
та
запліснявілих
жому
,
трави
,
надмірної
експлуатації
кобил
,
грубого
ректального
та
вагінального
досліджень
їх
.
Діагноз
ставлять
за
ознаками
непокоєння
тварин
,
переймів
і
по
-
туг
при
відсутності
передвісників
родів
.
При
лікуванні
тварин
з
передчасними
переймами
і
потугами
кладуть
на
поперек
і
крижі
мішок
з
гарячою
сінною
потертю
,
вели
-
ким
тваринам
вводять
підшкірно
0,02
г
атропіну
,
внутрішньо
-
м
’
язово
—
прогестерон
,
роблять
сакральну
епідуральну
анестезію
.
Маткова
кровотеча
(haematometra)
виникає
у
вагітних
самок
при
розривах
кровоносних
судин
хоріона
чи
ендометрію
при
падіннях
,
стрибках
,
ударах
,
пошкодженні
їх
патогенними
мікроорганізмами
чи
простішими
джгутиковими
,
ендокринних
розладах
,
гіпо
-
вітамінозах
та
мінеральних
дефіцитах
.
Головними
діагностичними
ознаками
є
періодичне
або
постійне
виділення
крові
з
статевих
ор
-
ганів
,
яке
може
супроводжуватися
занепокоєнням
тварини
,
анемією
кон
’
юнктиви
та
слизових
оболонок
,
хиткою
ходою
,
тремтінням
м
’
язів
,
загальною
слабкістю
;
у
піхві
помітний
згусток
крові
.
Метою
лікування
є
зупинення
кровотечі
.
Для
цього
забезпечують
тварині
спокій
,
кладуть
на
її
поперек
мішок
з
льодом
або
холодний
157
компрес
;
вводять
підшкірно
чи
внутрішньом
’
язово
окситоцин
(
коро
-
вам
і
кобилам
30 – 60
ОД
,
свиням
30,
козам
,
вівцям
і
сукам
3 – 15
ОД
);
ін
’
єктують
внутрішньовенно
коровам
і
кобилам
200 – 300
мл
10 %-
го
розчину
натрію
хлориду
;
роблять
внутрішньом
’
язову
або
внутрішньовенну
ін
’
єкцію
коровам
вітаміну
С
по
2
г
щодня
протя
-
гом
5 – 6
днів
,
внутрішньовенну
2 %-
го
розчину
іхтіолу
з
розрахунку
1
мл
на
3
кг
живої
маси
.
При
кровотечах
із
шийки
матки
вставляють
у
її
устя
ватно
-
марлевий
тампон
,
просочений
3 %-
м
розчином
пероксиду
водню
або
розчином
фурациліну
.
Скручування
матки
(t
о
rsio uteri) —
обертання
усієї
вагітної
мат
-
ки
або
одного
рога
навколо
своєї
поздовжньої
осі
(
на
90°, 180°
чи
360°)
внаслідок
різких
рухів
,
стрибків
тварини
,
поштовхів
і
ударів
інших
тварин
у
її
черевну
стінку
.
При
постановці
діагнозу
зважають
на
такі
ознаки
:
у
першій
половині
вагітності
можливе
занепокоєння
тварини
:
вона
б
’
є
тазовими
кінцівками
по
череву
,
лягає
,
швидко
встає
й
іноді
,
ставши
на
зап
’
ясні
суглоби
,
довго
залишається
у
такому
стані
,
втра
-
чає
апетит
;
якщо
скручування
матки
сталося
в
кінці
вагітності
або
під
час
ро
-
дів
,
то
у
тварини
виникають
ознаки
родів
,
проте
плід
не
народжується
.
Для
постановки
остаточного
діагнозу
треба
провести
вагінальне
й
ректальне
дослідження
тварини
.
У
разі
,
коли
скручування
захо
-
пило
поряд
з
рогами
й
шийку
матки
,
то
при
вагінальному
дослі
-
дженні
на
стінках
піхви
виявляються
спіральні
складки
,
спрямова
-
ні
у
бік
скручування
.
Ці
складки
можна
промацати
введеною
у
піх
-
ву
рукою
,
проте
,
якщо
скручування
захопило
й
піхву
,
ввести
руку
в
її
порожнину
не
вдається
.
Під
час
ректального
дослідження
тварини
звертають
увагу
на
те
,
що
та
широка
маткова
зв
’
язка
,
у
бік
якої
відбулося
скручування
,
натягнута
,
а
протилежна
—
розслаблена
(
при
сильних
скручуван
-
нях
натягнуті
обидві
зв
’
язки
);
на
матці
виявляють
спіралеподібні
або
косі
складки
,
спрямовані
у
бік
скручування
(
рис
. 81).
Мета
лікуван
-
ня
—
виправлення
неприродного
поло
-
ження
матки
.
При
легких
формах
скручування
і
від
-
критій
шийці
мат
-
ки
вводять
руку
в
її
порожнину
,
роз
-
кривають
оболонки
плода
,
випускають
Рис
. 81.
Схема
скручування
матки
у
корови
(
за
Жебрацьким
)
158
води
і
,
захопивши
передлежачу
частину
плода
і
повертаючи
його
у
протилежному
до
скручування
напрямку
бік
,
виправляють
матку
.
Після
цього
у
порожнину
матки
вводять
2 – 3
л
стерильної
олійної
рідини
і
витягують
плід
.
За
важких
форм
скручування
матки
для
її
виправлення
необ
-
хідно
мати
не
менше
двох
помічників
.
Тварину
ставлять
на
крутому
схилі
так
,
щоб
передня
частина
її
тіла
була
значно
нижче
від
зад
-
ньої
.
Вводять
руку
в
пряму
кишку
й
визначають
напрямок
скручу
-
вання
.
Один
помічник
,
присівши
з
того
боку
тварини
,
в
який
стало
-
ся
скручування
,
впирається
плечем
у
нижню
черевну
стінку
і
,
підні
-
маючись
,
намагається
змістити
плід
у
протилежному
напрямку
(
лі
-
кар
при
цьому
допомагає
йому
рукою
,
через
пряму
кишку
).
Другий
помічник
у
цей
час
,
ставши
з
другого
боку
,
повинен
погладжувати
долонями
по
черевній
стінці
зверху
вниз
.
Можна
розкручувати
матку
й
у
лежачої
тварини
.
Для
цього
її
кладуть
на
спину
на
рівній
або
,
краще
,
похилій
поверхні
,
за
-
стеленій
соломою
,
зв
’
язують
і
підтягують
передні
кінцівки
до
гру
-
дей
,
а
задні
—
до
черева
.
Потім
різким
рухом
повертають
тварину
у
бік
скручування
.
Матка
при
цьому
,
відстаючи
в
обертанні
від
тіла
,
розкручується
і
набуває
нормального
положення
.
Іноді
доводиться
зробити
кілька
обертів
.
Щоб
розкрутити
матку
методом
Шефера
,
визначають
напрямок
скручування
і
валять
корову
на
той
бік
,
у
який
воно
відбулося
.
Зв
’
язують
попарно
передні
й
задні
кінцівки
і
кладуть
на
черево
тварини
між
останнім
ребром
та
маклаком
дошку
,
довжина
якої
3 – 4
м
,
ширина
30 – 40
см
і
товщина
4 – 6
см
.
Повільно
повертаючи
тварину
за
кінцівки
через
спину
,
одночасно
тиснуть
дошкою
на
мат
-
ку
,
завдяки
чому
вона
затримується
на
місці
і
розкручується
(
рис
. 82).
Рис
. 82.
Розкручування
скрученої
матки
методом
Шефера
(
а
)
та
Ауер
-
Шрайнера
(
б
)
159
Якщо
виконані
прийоми
виявилися
непридатними
або
неефек
-
тивними
за
даних
умов
,
вдаються
до
кесаревого
розтину
.
4.4.
Роди
та
післяродовий
період
Місце
проведення
заняття
:
клініка
та
лабораторія
кафедри
,
навчальне
господар
-
ство
.
Мета
заняття
:
визначити
особливості
перебігу
родів
та
післяродового
періоду
у
свійських
тварин
,
ознайомити
студентів
з
організацією
родової
допомоги
.
Оснащення
заняття
:
тази
самок
сільськогосподарських
тварин
,
консервовані
пло
-
ди
,
акушерський
фантом
,
схеми
розміщення
плода
під
час
родів
,
чучела
плодів
,
аку
-
шерські
мотузки
,
петлепровідники
,
клюки
,
акушерські
гачки
,
спецодяг
для
родової
допомоги
,
спиртовий
розчин
йоду
,
стерильний
вазелін
,
мило
,
рушники
,
антисептичні
препарати
,
утеротонічні
засоби
.
Короткі
методичні
вказівки
.
Спочатку
викладач
пояснює
план
заняття
,
розділяє
групу
на
підгрупи
по
2 – 4
студенти
в
кожній
і
видає
їм
завдання
.
Після
цього
за
допомогою
схем
,
плакатів
,
плодів
,
фантомів
студенти
вивчають
передвісники
родів
,
будову
родових
шляхів
,
анатомо
-
топографічні
взаємовідношення
плода
і
родових
шляхів
,
особливості
надання
акушерської
допомоги
під
час
патологічних
родів
і
ово
-
лодівають
методами
надання
акушерської
допомоги
при
нормальних
та
патологіч
-
них
родах
,
технікою
приймання
плода
та
вивчають
особливості
зрілого
плода
.
Під
час
виїзного
заняття
в
господарство
ознайомлюються
з
родильним
відділенням
,
по
-
рядком
його
роботи
,
вивчають
на
наявних
тваринах
перебіг
післяродового
періоду
,
особливості
утримання
і
догляду
новонароджених
і
роділь
,
порядок
знищення
послі
-
ду
.
Передвісники
родів
.
Роди
(partus) —
фізіологічний
процес
виве
-
дення
з
організму
вагітної
самки
дозрілого
живого
плода
,
плідних
оболонок
та
рідин
,
що
відбувається
в
результаті
активних
скорочень
матки
(
переймів
)
та
черевного
преса
(
потуг
)
за
участю
всього
орга
-
нізму
матері
й
плода
.
Досліджуючи
корів
родильного
відділення
,
звертають
увагу
на
вираження
у
них
наведених
нижче
передвісників
родів
залежно
від
строків
наближення
родів
:
перетворення
звичайного
таза
на
«
родовий
» —
за
12 – 36
год
до
початку
родів
настає
розслаблення
крижово
-
сідничних
зв
’
язок
та
зв
’
язок
—
фіксаторів
крижової
і
клубової
кісток
,
у
результаті
чого
крижова
кістка
стає
рухливою
;
між
коренем
хвоста
та
сідничними
горбами
виникають
глибокі
западини
;
збільшення
та
набрякання
статевих
губ
і
вим
’
я
—
за
10 –14
днів
до
родів
;
розрідження
цервікальної
слизової
пробки
вагітності
та
виділен
-
ня
з
вульви
тягучого
слизового
тяжа
—
за
1 – 2
дні
до
родів
;
поява
молозива
у
вим
’
ї
—
за
2 – 3
дні
до
родів
;
зміна
поведінки
дрібних
тварин
,
які
за
24 – 12
год
до
родів
непо
-
кояться
,
готують
собі
«
гніздо
».
Особливості
будови
родових
шляхів
у
різних
видів
свійських
тва
-
рин
.
Родові
шляхи
у
тварин
сформовані
тазовими
кістками
(
без
-
іменні
кістки
та
крижова
кістка
— «
тверда
частина
родових
шля
-