Файл: yablonskii_v_a_praktichne_akusherstvo_ginekologiya_ta_bioteh.pdf
ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 02.12.2019
Просмотров: 6966
Скачиваний: 1
160
хів
»),
шийкою
матки
,
піхвою
та
вульвою
(«
м
’
яка
частина
»).
М
’
яка
частина
родових
шляхів
на
час
родів
інфільтрується
,
розслаб
-
люється
і
,
як
правило
,
не
перешкоджає
родам
.
Тверді
ж
родові
шля
-
хи
створюють
деяке
утруднення
при
виведенні
плода
.
Оцінюючи
будову
таза
,
користуються
такими
поняттями
,
як
вер
-
тикальні
та
поперечні
діаметри
входу
в
таз
,
тазової
порожнини
та
виходу
з
таза
,
а
також
тазова
вісь
—
лінія
,
умовно
проведена
вздовж
тазової
порожнини
на
рівній
відстані
від
усіх
однойменних
симет
-
рично
розміщених
точок
.
В
будові
таза
звертають
увагу
на
те
,
що
його
порожнина
має
фо
-
рму
конуса
,
який
поступово
звужується
;
вхід
із
черевної
порожнини
у
таз
(
обмежений
зверху
крижовою
кісткою
,
знизу
і
з
боків
—
клубо
-
вими
кістками
)
нагадує
своєрідне
,
стиснуте
з
боків
кісткове
кільце
,
яке
є
основною
перешкодою
при
народженні
плода
.
Найменш
сприятливий
для
родів
таз
корови
,
тому
його
необхідно
вивчити
де
-
тально
(
рис
. 83).
Клубові
кістки
тут
піднімаються
догори
майже
під
прямим
кутом
,
вхід
у
таз
має
форму
стиснутого
з
боків
овалу
,
сідничні
гребені
кісткових
пластинок
піднімаються
догори
і
утворюють
частину
бічних
стінок
.
Поперечний
діаметр
тазової
порожнини
значно
менший
за
поперечний
діаметр
входу
в
таз
.
Вихід
із
таза
з
боків
обмежений
сідничними
горбами
у
вигляді
кісткових
пластинок
,
що
затискують
плід
при
його
виведенні
.
На
-
решті
,
увігнута
поверхня
кри
-
жів
і
нерівне
,
із
заглиблен
-
ням
,
дно
надає
тазовій
осі
ви
-
гляду
ламаної
лінії
.
Вихід
із
тазової
порожнини
назовні
у
кобил
(
рис
. 84)
об
-
межений
хвостовими
хребця
-
ми
,
сідничними
горбами
та
крижово
-
сідничними
зв
’
язками
.
У
кобили
сідничні
гребені
слабко
виражені
;
більша
час
-
тина
бічних
стінок
тазової
по
-
Рис
. 83.
Схема
будови
таза
корови
:
а
–
б
—
тазова
вісь
;
1
—
висота
входу
в
таз
;
2
—
висота
тазової
порожнини
;
3
–
висота
виходу
з
таза
Рис
. 84.
Схема
будови
таза
кобили
:
а
–
б
—
тазова
вісь
;
1
—
висота
входу
в
таз
;
2
—
висота
тазової
порожнини
;
3
—
висота
виходу
з
таза
1
а
2
б
3
161
рожнини
утворена
широкими
тазовими
зв
’
язками
;
поверхні
кри
-
жової
кістки
та
дна
таза
майже
рівні
;
тазова
вісь
майже
пряма
;
ви
-
хід
із
таза
зверху
утворений
рухомими
хвостовими
хребцями
,
з
бо
-
ків
—
крижово
-
сідничними
зв
’
язками
,
знизу
—
сідничними
кіс
-
тками
,
що
мають
незначні
сідничні
горби
й
велику
сідничну
виріз
-
ку
.
Така
будова
таза
у
кобили
сприяє
легкому
перебігу
родів
.
Таз
свині
має
сильно
розвинені
сідничні
гребені
й
горби
,
проте
це
компенсується
широким
входом
у
таз
і
великим
нахилом
клубо
-
вих
кісток
,
який
настільки
зміщує
крижову
кістку
вперед
,
що
вер
-
шина
вертикального
діаметра
тазової
порожнини
збігається
з
тілом
останнього
крижового
або
першого
хвостового
хребців
.
Таз
дрібних
тварин
також
має
сильно
розвинені
сідничні
гребені
та
горби
,
проте
нахил
клубових
кісток
,
рівна
нижня
поверхня
кри
-
жової
кістки
,
рухомість
її
останніх
хребців
і
крижово
-
клубового
з
’
єднання
,
рівне
,
дещо
випукле
дно
таза
та
пряма
або
дещо
вигнута
тазова
вісь
сприяють
легким
родам
.
Родильні
відділення
.
Як
зазначалося
вище
,
для
проведення
ро
-
дів
у
великих
господарствах
створюють
спеціальні
родильні
відді
-
лення
.
На
фермах
,
де
утримують
до
400
корів
і
нетелей
,
родильне
відділення
розраховують
на
12 %
поголів
’
я
,
а
на
великих
фермах
(
понад
600
отелень
на
рік
)
обладнують
два
ізольованих
родильних
відділення
із
секційними
профілакторіями
,
розрахованими
на
16 %
поголів
’
я
.
У
кожному
родильному
приміщенні
має
бути
передродова
(20 – 25 %
головомісць
),
родова
з
денниками
для
проведення
родів
(35 – 40 %)
і
післяродова
(40 %)
секції
.
У
передродову
секцію
корів
і
нетелей
переводять
за
5 – 7
днів
до
передбачуваних
родів
з
обов
’
язковим
клінічним
обстеженням
та
са
-
нітарною
обробкою
задньої
частини
тулуба
,
молочної
залози
,
кінці
-
вок
і
утримують
тут
на
прив
’
язі
.
Довжина
стійла
тут
2 – 2,2
м
,
ши
-
рина
1,5
м
.
За
1 – 2
дні
до
родів
знову
здійснюють
санітарну
обробку
шкіри
вим
’
я
та
кінцівок
тварин
і
переводять
їх
у
денники
(
бокси
)
родильної
секції
.
Ізольовані
денники
(
шириною
3
м
,
довжиною
3 – 3,5
м
,
висо
-
тою
1,7
м
)
розраховані
на
1,5 – 2 %
поголів
’
я
корів
.
Тварин
перево
-
дять
у
денник
при
виявленні
у
них
перших
ознак
родів
і
утримують
тут
безприв
’
язно
.
Після
родів
корову
з
телям
залишають
у
деннику
на
1 – 2
дні
,
а
потім
переводять
корову
у
післяродову
секцію
,
а
теля
—
у
профілакторій
.
Після
кожних
родів
денник
ретельно
очищають
,
миють
і
дезінфікують
3 %-
м
розчином
натрію
гідроксиду
.
Ознайомлюючись
у
господарстві
з
родильним
відділенням
,
з
’
ясо
-
вують
насамперед
,
якого
воно
типу
—
спеціальне
приміщення
чи
пристосоване
.
Визначають
місткість
приміщення
(
на
який
процент
корів
і
нетелей
розраховане
)
і
зіставляють
з
потребами
господарства
у
приміщеннях
.
Звертають
увагу
на
вологість
,
освітлення
та
венти
-
162
лювання
приміщення
;
наявність
вигульного
двора
для
корів
,
дез
-
бар
’
єру
при
вході
в
приміщення
.
Якщо
це
родильний
цех
,
то
які
є
в
ньому
секції
?
З
’
ясовують
,
якого
розміру
бокси
родової
секції
.
Цікав
-
ляться
,
ми
є
в
приміщенні
тепла
вода
,
мило
,
рушники
,
деззасоби
,
як
укомплектована
аптечка
;
чи
організоване
цілодобове
чергування
в
родильному
відділенні
,
за
якими
раціонами
годують
тварин
,
чи
до
-
пускаються
у
приміщення
сторонні
особи
,
як
проводиться
санітарна
обробка
тварин
перед
переведенням
їх
у
родильне
відділення
,
чи
є
ізолятор
для
хворих
тварин
,
у
якому
він
стані
.
Анатомо
-
топографічні
співвідношення
між
плодом
і
родовими
шля
-
хами
.
Нормальний
перебіг
родів
залежить
від
співвідношення
між
об
’
ємом
плода
і
розмі
-
ром
таза
роділлі
,
а
та
-
кож
від
розміщення
плода
у
родових
шля
-
хах
.
На
фантомах
або
плодах
вивчають
поря
-
док
визначення
поло
-
ження
плода
,
його
по
-
зицію
,
передлежання
та
членорозміщення
(
рис
. 85, 86).
Положення
плода
—
відношення
поздовжньої
осі
його
тіла
до
по
-
здовжньої
осі
тіла
матері
.
Воно
може
бути
поздовжнім
(
правильним
—
хребет
плода
розміщений
паралельно
до
хребта
матері
),
попере
-
чним
(
неправильним
—
хребет
плода
розташований
між
правою
і
лівою
черевною
стінками
,
під
прямим
кутом
до
осі
тіла
матері
)
і
ве
-
ртикальним
(
неправильним
,
при
перпендикулярному
розміщенні
хребта
плода
щодо
хребта
матері
).
Позиція
плода
—
розміщення
його
спини
до
черевних
стінок
ма
-
тері
.
Розрізняють
верхню
позицію
(
правильна
—
спина
плода
пове
-
рнена
до
хребта
матері
),
нижню
(
неправильна
—
спина
плода
пове
-
рнена
до
нижньої
черев
-
ної
стінки
)
і
бічну
праву
чи
ліву
позицію
(
непра
-
вильна
—
спина
плода
повернена
до
тієї
або
ін
-
шої
бічної
стінки
черева
матері
).
З
початком
родів
внаслідок
скорочень
мат
-
ки
плід
«
переходить
»
у
верхню
позицію
.
Передлежання
—
від
-
ношення
анатомічної
ді
-
Рис
. 85.
Розміщення
теляти
(
а
)
та
лошати
(
б
)
у
матці
до
родів
а
б
Рис
. 86.
Правильне
положення
,
позиція
і
члено
-
розміщення
плода
під
час
родів
при
головному
(
а
)
і
тазовому
(
б
)
передлежанні
а
б
163
лянки
плода
до
входу
в
таз
.
Воно
може
бути
правильним
—
голо
-
вним
чи
тазовим
і
неправильним
—
боковим
,
спинним
черевним
—
при
правильних
і
неправильних
положеннях
.
Членорозміщення
—
відношення
голови
,
кінцівок
і
хвоста
плода
до
його
тулуба
.
При
правильних
членорозміщеннях
при
головному
передлежанні
з
родових
шляхів
виступають
витягнуті
передні
кін
-
цівки
і
розміщена
на
них
голова
плода
;
при
тазовому
передлежанні
—
витягнуті
тазові
кінцівки
з
розміщеним
на
них
хвостом
.
Методика
проведення
нормальних
родів
у
корів
.
Родовими
си
-
лами
,
що
забезпечують
виведення
плода
з
матки
,
є
скорочення
м
’
язів
матки
—
перейми
та
скорочення
м
’
язів
черевної
стінки
й
діа
-
фрагми
—
потуги
.
Залежно
від
їх
характеру
та
змін
,
що
відбувають
-
ся
у
статевих
органах
під
час
родів
,
розрізняють
три
їх
стадії
:
перша
—
підготовча
,
або
стадія
розкриття
шийки
матки
;
друга
—
родова
;
третя
—
послідова
(
стадія
відокремлення
посліду
;
табл
. 13).
За
нор
-
мальних
родів
плід
виводиться
за
20 – 30
хв
самостійно
,
без
аку
-
шерської
допомоги
.
При
появі
у
корови
перших
переймів
встанов
-
люють
,
наскільки
виражені
передвісники
родів
,
коли
вони
розпоча
-
лися
і
як
перебігали
;
не
слід
без
потреби
турбувати
роділлю
;
потріб
-
но
лише
спостерігати
за
перебігом
родів
і
не
перешкоджати
їх
само
-
стійному
завершенню
.
13.
Тривалість
родових
стадій
у
сільськогосподарських
тварин
Стадія
родів
Вид
тварини
підготовча
,
год
родова
послідова
Корова
6 – 12 – 24
15
хв
– 4
год
0,5 – 6 – 12
год
Кобила
2 – 4 – 12
5 – 30
хв
5 – 30
хв
Свиня
8 – 12 – 18
3 – 6 – 12
год
До
3
год
Вівця
,
коза
3 – 30
15
хв
– 4
год
0,5 – 5
год
При
затягуванні
родів
досліджують
тварину
,
стан
її
родових
шляхів
та
розміщення
у
них
плода
.
При
цьому
суворо
дотримуються
вимог
асептики
й
антисептики
(
миють
руки
теплою
водою
з
милом
,
зрошують
їх
асептичним
розчином
),
одягають
спецодяг
акушера
.
Якщо
шийка
матки
ще
не
повністю
відкрита
і
в
родових
шляхах
не
-
має
перешкод
для
виведення
плода
,
то
виводять
руку
і
чекають
по
-
яви
плодового
міхура
.
Витягувати
плід
можна
лише
після
вклиню
-
вання
його
в
родові
шляхи
і
затримання
з
його
виведенням
.
Робити
це
можна
лише
під
час
переймів
і
потуг
:
напрямок
зусиль
має
збіга
-
тися
з
тазовою
віссю
(
тобто
тягнути
«
на
себе
»
і
трохи
догори
).
У
випадках
,
коли
роди
затягуються
і
в
родових
шляхах
не
з
’
являється
плід
або
виступають
лише
окремі
його
органи
,
треба
до
-
слідити
розміщення
плода
,
його
положення
,
позицію
,
передлежан
-
ня
й
членорозміщення
,
а
також
встановити
,
чи
живий
плід
.
Для
164
цього
промацують
у
нього
пульс
,
перевіряють
наявність
больового
рефлексу
(
натискаючи
на
кінцівку
або
очні
яблука
)
і
рефлексу
ссан
-
ня
(
вставивши
палець
у
рот
).
Якщо
після
лопання
плодового
міхура
плід
затримався
у
родових
шляхах
,
то
,
потягуючи
за
ніжки
й
голову
,
допомагають
йому
у
виве
-
денні
.
Особливо
енергійно
треба
діяти
у
разі
затримання
у
родових
шляхах
плода
з
тазовим
передлежанням
,
оскільки
при
защемленні
в
тазовій
порожнині
пуповини
плід
може
загинути
від
припинення
плацентарного
дихання
,
рефлекторного
виникнення
вдиху
та
аспі
-
рації
навколоплідної
рідини
.
Відразу
після
народження
теляти
чистою
серветкою
звільняють
від
слизу
його
ніздрі
,
рот
й
очі
.
Якщо
пуповина
обірвалася
сама
,
то
занурюють
її
куксу
в
скляночку
з
5 %-
м
спиртовим
розчином
йоду
або
5 %-
м
розчином
карболової
кислоти
чи
іншим
асептичним
роз
-
чином
.
У
разі
,
коли
пуповина
не
обірвалася
,
у
поросят
,
ягнят
,
козе
-
нят
та
інших
дрібних
плодів
її
стискають
пальцями
однієї
руки
на
відстані
4 – 6
см
від
пупкового
кільця
,
а
другою
рукою
обривають
її
.
Щодо
новонароджених
телят
і
лошат
чинять
так
само
або
накла
-
дають
на
необірвану
пуповину
дві
лігатури
—
на
8 – 10
см
від
пуп
-
кового
кільця
і
на
3 – 4
см
нижче
та
розрізають
між
ними
пуповину
.
Обтирають
шкіру
теляти
солом
’
яним
жмутом
чи
серветкою
або
да
-
ють
його
облизати
корові
.
Відразу
після
виведення
плода
обмивають
задню
частину
тулуба
корови
,
випоюють
їй
1 – 1,5
відра
підсоленої
теплуватої
води
чи
2 – 3
л
навколоплідних
вод
,
розведених
удвічі
водою
.
Розтирають
їй
задні
кінцівки
,
боки
й
крижі
солом
’
яним
жмутом
.
Не
пізніш
як
че
-
рез
40 – 60
хв
після
народження
теляти
обмивають
корові
вим
’
я
2 %-
м
розчином
соди
або
теплою
водою
,
витирають
сухим
рушником
,
видоюють
корову
і
випоюють
молозиво
теляті
з
напувалки
або
пус
-
кають
теля
до
вим
’
я
.
Після
цього
вміщують
теля
у
продезінфіковану
чисту
й
суху
індивідуальну
клітку
профілакторію
або
залишають
на
одну
добу
біля
матері
.
При
відсутності
у
матері
молозива
можна
використовувати
моло
-
зиво
інших
корів
,
що
отелилися
в
той
самий
час
,
або
замінити
його
штучною
сумішшю
такого
складу
:
свіже
молоко
— 1
л
,
свіжий
ри
-
б
’
ячий
жир
— 15
г
,
натрію
хлорид
— 10
г
і
2 – 3
свіжих
курячих
яй
-
ця
.
Штучна
суміш
для
лошат
складається
з
розведеного
удвічі
ко
-
ров
’
ячого
молока
,
до
1
л
якого
додають
дві
столові
ложки
цукру
.
Догляд
за
тваринами
у
перші
дні
після
родів
.
Ослаблений
вагіт
-
ністю
та
родами
організм
тварини
потребує
спеціального
догляду
.
Насамперед
його
необхідно
захистити
від
простуди
.
Аналізують
,
на
-
скільки
додержують
цих
вимог
у
післяродовому
приміщенні
.
Під
роділлю
постійно
має
бути
суха
й
чиста
підстилка
.
Щодня
треба
проводити
ветеринарний
огляд
роділлі
вранці
й
увечері
(
до