Файл: yablonskii_v_a_praktichne_akusherstvo_ginekologiya_ta_bioteh.pdf
ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 02.12.2019
Просмотров: 6964
Скачиваний: 1
165
припинення
виділення
лохій
),
обмивати
задню
частину
тулуба
і
зрошувати
її
асептичним
розчином
,
періодично
вимірювати
у
неї
температуру
.
Досліджуючи
роділлю
,
з
’
ясовують
,
чи
відокремився
у
неї
послід
і
через
скільки
часу
після
народження
плода
;
якщо
до
6
год
з
часу
народження
теляти
він
не
відокремився
,
детальніше
досліджують
клінічний
стан
тварини
,
її
геніталій
і
відділяють
послід
.
Клінічним
оглядом
кожної
роділлі
встановлюють
перебіг
у
неї
ін
-
волюції
статевих
органів
(
за
характером
та
кількістю
виділюваних
лохій
).
У
перший
день
лохії
кров
’
янисті
,
потім
коричнюваті
.
З
5 – 7-
го
дня
після
родів
вони
стають
слизовими
;
на
10 – 14-
й
день
їх
ви
-
ділення
припиняється
.
Починаючи
з
3 – 4-
го
дня
роділлі
треба
влаштовувати
моціон
.
У
перший
день
після
отелення
корові
згодовують
4 – 5
кг
добро
-
якісного
сіна
і
випоюють
2 – 3
відра
теплої
бовтанки
з
висівок
(1 – 1,5
кг
),
з
2 – 3-
го
дня
збільшують
кількість
висівок
та
сіна
;
з
3 – 4-
го
—
вводять
у
раціон
4 – 5
кг
коренеплодів
,
а
в
наступні
дні
її
переводять
на
повний
раціон
.
Новонароджених
телят
відразу
після
обробки
пуповини
та
обти
-
рання
шкірного
покриву
(
або
після
1 – 2-
денного
перебування
біля
матері
)
вміщують
у
чисті
продезінфіковані
клітки
профілакторію
,
де
утримують
протягом
10
днів
.
Як
зазначалося
вище
,
першу
порцію
молозива
теля
має
отримати
не
пізніш
як
через
1
год
після
народження
.
Протягом
першого
тижня
після
народження
йому
дають
4 – 5
разів
на
день
по
1,5 – 2
л
молози
-
ва
з
таким
розрахунком
,
щоб
добова
його
кількість
становила
6 – 7
кг
.
Для
профілактики
захворювань
та
збереження
новонароджених
телят
необхідно
дотримувати
санітарно
-
гігієнічних
вимог
їх
утри
-
мання
,
годівлі
та
вирощування
.
Вим
’
я
корови
перед
доїнням
потрібно
обмивати
теплою
чистою
водою
або
1 %-
м
розчином
соди
й
витирати
насухо
чистим
рушником
;
перші
цівки
молока
слід
здоювати
в
окре
-
мий
посуд
і
знищувати
;
соскові
напувалки
перед
використанням
спо
-
ліскувати
гарячою
водою
,
а
після
нього
—
старанно
мити
.
Окремі
автори
радять
з
4 – 5-
го
дня
перед
випоюванням
молози
-
ва
і
через
0,5 – 1
год
після
цього
давати
телятам
переварену
і
трохи
підсолену
воду
,
а
із
6 – 7-
го
дня
перевести
на
триразове
випоювання
молоком
за
прийнятими
у
господарстві
схемами
і
привчати
до
по
-
їдання
сіна
.
4.5.
Патологія
родів
Місце
проведення
заняття
:
клініка
кафедри
чи
ферма
навчально
-
дослідного
гос
-
подарства
.
Мета
заняття
:
оволодіти
прийомами
діагностики
,
терапії
та
профілактики
слаб
-
ких
переймів
і
потуг
,
бурхливих
переймів
і
потуг
,
вузькості
вульви
та
піхви
,
затри
-
мання
посліду
(
патологія
родів
на
основі
невідповідності
розмірів
плода
і
родових
шляхів
та
неправильних
розміщень
у
них
плода
розглядається
в
розділі
«
Оперативне
акушерство
»).
166
Оснащення
заняття
:
хворі
тварини
,
мотузки
для
фіксації
та
повалу
тварини
,
схе
-
ми
,
таблиці
,
слайди
,
халати
,
ковпаки
,
фартухи
,
нарукавники
,
гумові
чоботи
,
мило
,
рушники
,
дезінфікуючі
засоби
,
акушерські
мотузки
,
петлепровідники
,
малий
хірургіч
-
ний
набір
,
шприци
,
кружка
Есмарха
,
емальоване
відро
, 15 %-
й
розчин
новокаїну
, 5 %-
й
розчин
йоду
,
колодій
, 40 %-
й
розчин
глюкози
, 10 %-
й
розчин
хлоралгідрату
, 10 %-
й
розчин
кальцію
глюконату
,
окситоцин
,
пітуїтрин
, 2 – 3 %-
й
розчин
натрію
гідрокар
-
бонату
,
фурацилін
,
маткові
препарати
,
антибіотики
,
електровідокремлювач
посліду
конструкції
Рязанського
.
Короткі
методичні
вказівки
.
Спочатку
викладач
,
користуючись
таблицями
,
схе
-
мами
та
слайдами
,
ознайомлює
студентів
з
основними
принципами
діагностики
та
терапії
слабких
переймів
та
потуг
,
бурхливих
переймів
та
потуг
,
вузькості
вульви
та
піхви
.
Після
цього
студенти
,
розділившись
на
підгрупи
по
3 – 4,
освоюють
методи
дослідження
,
постановки
діагнозу
та
лікування
тварин
з
цією
патологією
.
Другу
по
-
ловину
заняття
проводять
на
ізольованих
матках
з
послідом
і
без
нього
,
які
прикріп
-
люють
до
фантома
,
вивчають
методи
ручного
відокремлення
посліду
.
На
виїзному
занятті
на
фермі
студенти
закріплюють
набуті
знання
з
діагностики
та
лікування
зазначених
захворювань
на
тваринах
.
Попередні
зауваження
.
Патологічні
роди
виникають
внаслідок
розладів
скоротливої
функції
матки
та
черевного
преса
,
аномалій
зовнішніх
статевих
органів
і
піхви
,
неповного
розкриття
,
спазмів
шийки
матки
чи
скручування
матки
.
Другою
причиною
па
-
тологічних
родів
є
невідповідність
між
розміром
плода
і
просвітом
родових
шляхів
,
неправильне
розміщення
у
них
плода
.
Основні
правила
надання
допомоги
під
час
родів
:
головна
мета
родопомочі
—
збереження
здоров
’
я
роділлі
та
витя
-
гування
неушкодженого
плода
;
перед
наданням
акушерської
допомоги
необхідно
з
’
ясувати
,
чи
вже
надавалася
тварині
допомога
і
яка
;
при
наданні
акушерської
допомоги
враховують
особливості
будо
-
ви
родових
шляхів
та
анатомію
плода
,
пам
’
ятаючи
,
що
найбільші
перепони
для
проходження
плода
чинять
кісткова
основа
таза
,
шийка
матки
та
вульва
роділлі
;
найбільші
ділянками
плода
—
го
-
лова
,
плечовий
і
тазовий
пояси
;
надавати
допомогу
під
час
родів
можна
лише
після
ретельного
дослідження
самки
,
стану
її
родових
шляхів
,
плода
,
його
розміщен
-
ня
у
них
;
під
час
надання
акушерської
допомоги
потрібно
суворо
додержу
-
вати
правил
асептики
й
антисептики
;
виправляти
неправильні
положення
,
позиції
та
членорозмішен
-
ня
плода
можна
тільки
в
матці
,
для
чого
на
всі
передлежачі
части
-
ни
плода
накладають
акушерські
петлі
і
відштовхують
його
під
час
паузи
у
матку
;
у
разі
сухості
родових
шляхів
для
поліпшення
відштовхування
та
наступного
витягування
плода
у
порожнину
матки
вводять
кілька
літрів
вазелінового
масла
,
відвару
насіння
льону
,
рису
,
крохмалю
,
4 – 5 %-
го
розчину
карбоксиметилцелюлози
,
білок
курячих
яєць
,
інші
ослизнювальні
речовини
або
добре
змащують
родові
шляхи
і
шкіру
плода
нейтральним
жиром
;
167
виправляти
неправильне
положення
,
позицію
та
членорозмі
-
щення
можна
тільки
під
час
пауз
,
а
тягнути
плід
—
лише
під
час
переймів
і
потуг
;
бажано
,
щоб
частини
плода
,
які
підлягають
виправленню
,
були
в
матці
зверху
,
для
чого
роділлі
слід
надати
необхідного
положення
,
іноді
навіть
покласти
на
спину
;
витягувати
плід
силою
не
більше
2 – 3
чоловік
;
напрямок
сили
має
відповідати
тазовій
осі
;
щоб
поліпшити
надання
допомоги
,
зняти
потуги
,
що
перешко
-
джають
рододопомозі
,
можна
застосовувати
сакрально
-
епідуральну
анестезію
,
новокаїнову
блокаду
тазового
сплетіння
за
В
.
І
.
Завірю
-
хою
,
А
.
Д
.
Ноздрачовим
чи
надплевральну
блокаду
за
В
.
В
.
Мосіним
;
не
слід
передчасно
розривати
оболонки
плодового
міхура
(
до
по
-
вного
розкриття
шийки
матки
);
робити
це
можна
лише
за
умови
,
що
крізь
оболонки
видно
плід
і
він
уже
«
перевісився
»
через
сідничну
вирізку
;
якщо
неможливо
витягнути
плід
з
родових
шляхів
,
роблять
кеса
-
рів
розтин
або
фетотомію
;
не
можна
розрізати
живий
плід
:
по
-
перше
це
негуманно
,
а
по
-
друге
,
під
впливом
больових
подразнень
він
може
перфорувати
ма
-
тку
;
умертвляють
плід
перерізуванням
великих
судин
;
надаючи
родову
допомогу
,
треба
постійно
стежити
за
станом
ро
-
діллі
,
її
серцевою
діяльністю
та
диханням
.
При
сумнівних
прогно
-
зах
не
можна
застосовувати
дезінфікуючі
та
лікарські
речовини
,
що
мають
неприємний
запах
(
карболова
кислота
,
креолін
,
камфорне
масло
,
йодоформ
тощо
);
після
закінчення
родової
допомоги
треба
провести
повторне
аку
-
шерське
обстеження
роділлі
для
того
,
щоб
переконатися
,
що
у
матці
не
залишилося
більше
плодів
,
і
ввести
в
її
порожнину
антимікробні
та
протизапальні
засоби
.
Слабкі
перейми
і
потуги
(hypodynamia uteri) —
нетривалі
,
рідкі
,
слабкі
скорочення
матки
й
черевного
преса
,
що
виникають
з
самого
початку
родів
(
первинні
)
або
після
попередніх
нормальних
чи
на
-
віть
бурхливих
переймів
і
потуг
(
вторинні
слабкі
перейми
та
поту
-
ги
).
Первинна
форма
може
виникнути
на
ґрунті
неповноцінної
го
-
дівлі
вагітних
тварин
,
відсутності
моціону
,
виснажливих
захворю
-
вань
,
а
вторинна
—
через
перевтому
м
’
язів
матки
та
черевного
пре
-
са
при
невідповідності
розмірів
плода
та
родових
шляхів
або
непра
-
вильних
розміщеннях
у
них
плода
.
Клінічно
захворювання
виявляється
у
в
’
ялому
,
затяжному
розвит
-
ку
родів
,
слабкості
чи
навіть
відсутності
потуг
(
первинні
слабкі
пе
-
рейми
і
потуги
)
або
в
поступовому
ослабленні
скорочень
матки
та
168
черевного
преса
(
вторинні
слабкі
перейми
та
потуги
).
Для
уточнен
-
ня
діагнозу
проводять
вагінальне
дослідження
роділлі
,
визначають
,
як
у
неї
розкрита
шийка
матки
,
перевіряють
цілісність
плодового
міхура
,
розміщення
плода
,
відповідність
його
розміру
входу
в
таз
матері
.
Якщо
шийка
матки
розкрита
недостатньо
і
плодовий
міхур
не
ро
-
зірваний
,
корові
вводять
внутрішньовенно
150 – 200
мл
40 %-
го
розчи
-
ну
глюкози
і
стільки
ж
10 %-
го
розчину
кальцію
глюконату
.
Якщо
піс
-
ля
цього
перейми
й
потуги
не
нормалізувалися
,
через
1 – 2
год
вводять
підшкірно
30 – 40
ОД
чи
внутрішньовенно
8 – 10
ОД
на
100
кг
маси
тіла
роділлі
окситоцину
або
пітуїтрину
в
40 – 50
мл
40 %-
го
розчину
глюкози
.
При
вторинних
слабких
переймах
і
потугах
,
якщо
шийка
матки
розкрита
,
плодовий
міхур
не
розірваний
,
а
сильно
розтягнутий
ве
-
ликою
кількістю
вод
, —
його
розривають
і
легко
масажують
слизову
оболонку
матки
.
Це
може
викликати
рефлекторне
збудження
родів
.
Якщо
цього
не
сталося
,
розміщення
плода
нормальне
і
його
розміри
відповідають
входу
в
таз
,
фіксують
передлежачі
органи
плода
й
ви
-
тягують
його
.
Бурхливі
перейми
і
потуги
(hyperdynamia uteri).
Перейми
і
поту
-
ги
часті
,
тривалі
(
іноді
безперервні
),
інтенсивні
.
Виникають
при
не
-
відповідності
розмірів
плода
просвіту
таза
матері
,
неправильних
положеннях
,
позиціях
та
членорозміщеннях
плода
або
при
невміло
-
му
застосуванні
утеротонічних
засобів
.
Для
діагностування
проводять
вагінальне
дослідження
просвіту
таза
і
розмірів
передлежачої
частини
плода
,
його
положення
,
позиції
,
передлежання
та
членорозміщення
;
враховують
також
надто
швид
-
кий
розвиток
родів
із
передчасним
розривом
плодового
міхура
.
Не
-
обхідно
з
’
ясувати
,
чи
надавалася
тварині
акушерська
допомога
і
яка
.
Допомогу
слід
надавати
у
певній
послідовності
.
Насамперед
тре
-
ба
заспокоїти
тварину
.
Для
цього
її
обережно
проводять
,
ставлять
на
похилому
місці
так
,
щоб
таз
був
вище
передньої
частини
тіла
.
Роблять
епідуральну
анестезію
.
Кобилі
можна
ввести
внутріш
-
ньовенно
150 – 300
мл
10 %-
го
розчину
хлоралгідрату
.
Після
ослаб
-
лення
переймів
і
потуг
приступають
до
виведення
плода
.
Вузькість
вульви
і
піхви
(vulva et vagina angusta
)
спостерігається
переважно
у
первісток
внаслідок
недорозвиненості
,
а
також
через
непідготовленість
їх
до
родів
,
що
буває
при
передчасному
осіменін
-
ні
,
а
також
при
уроджених
вадах
розвитку
.
У
старших
корів
вузь
-
кість
вульви
та
піхви
є
наслідком
недостатньої
їх
інфільтрації
чи
рубцевих
стягувань
на
основі
запальних
процесів
.
Для
діагностування
захворювання
потрібно
врахувати
такі
сим
-
птоми
:
при
вузькості
вульви
з
неї
виступають
лише
кінцівки
плода
,
169
а
об
’
ємні
його
частини
затримуються
у
піхві
;
при
вузькості
піхви
з
вульви
кінцівки
або
не
виступають
,
або
лише
прорізуються
копитця
.
Проводячи
вагінальне
дослідження
роділлі
,
уточнюють
місце
і
сту
-
пінь
звуження
вульви
та
піхви
.
Допомогу
роділлі
надають
у
такій
послідовності
:
роблять
епі
-
дуральну
анестезію
;
змащують
слизову
оболонку
вульви
і
піхви
олійною
емульсією
,
вазеліном
,
олією
або
вводять
у
піхву
відвар
на
-
сіння
льону
;
фіксують
передлежачі
органи
плода
й
,
розтягуючи
ру
-
ками
вульву
,
виводять
плід
.
Під
час
виведення
об
’
ємних
ділянок
плода
необхідно
захищати
рукою
верхній
кут
вульви
від
можливого
розриву
.
Якщо
звуження
вульви
настільки
значне
,
що
можливі
її
розриви
при
виведенні
плода
,
то
треба
зробити
поздовжній
розріз
верхнього
її
кута
в
напрямку
до
ануса
і
після
виведення
плода
накласти
вуз
-
луваті
шви
на
слизову
оболонку
разом
із
м
’
язовим
шаром
і
на
шкіру
з
підшкірною
клітковиною
.
При
наявності
в
піхві
спайок
їх
не
-
обхідно
розірвати
рукою
або
розрізати
.
Якщо
наведені
вище
прийоми
не
дають
змоги
вивести
плід
,
роблять
кесарів
розтин
або
фетотомію
(
див
.
розд
. «
Оперативне
акушерство
»).
Звуження
шийки
матки
або
неповне
її
розкриття
(stenosis
cervicis uteri)
буває
внаслідок
недостатньої
інфільтрації
її
тканин
у
передродовий
період
або
сповільненого
розкриття
її
під
час
родів
.
Іноді
воно
зумовлюється
стійким
рубцевим
переродженням
тканин
шийки
матки
внаслідок
запальних
процесів
.
Оглядаючи
роділлю
у
таких
випадках
,
виявляють
,
що
роди
затягуються
і
,
незважаючи
на
наявність
переймів
і
потуг
,
плід
не
народжується
.
Досліджуючи
піхву
рукою
,
визначають
ступінь
розкриття
шийки
матки
.
У
таких
випадках
вона
буває
недостатньо
відкритою
або
на
-
віть
закритою
.
Збирають
анамнез
,
з
’
ясовують
причини
недостатньо
-
го
розкриття
шийки
матки
.
Якщо
причиною
цього
є
слабкі
перейми
і
повільний
перебіг
родів
,
то
для
їх
прискорення
можна
застосувати
один
із
таких
прийомів
:
промасажувати
рукою
слизову
оболонку
піхви
й
шийки
матки
;
зробити
корові
ін
’
єкцію
малих
доз
окситоцину
чи
пітуїтрину
(
підшкірно
20 – 25
ОД
,
внутрішньовенно
10 – 15
ОД
в
50 – 100
мл
40 %-
го
розчину
глюкози
).
При
добре
виражених
пере
-
ймах
і
потугах
ставлять
тварину
на
похиле
місце
(
щоб
тазовий
пояс
був
вище
грудного
),
накладають
теплий
компрес
на
крижі
й
попе
-
рек
,
роблять
тепле
(45 – 47 °
С
)
зрошення
піхви
(
перевареною
водою
,
2 %-
м
розчином
натрію
гідрокарбонату
чи
фурациліну
1 : 5000).
Якщо
ці
прийоми
виявилися
безрезультатними
,
пробують
розкрити
шийку
матки
рукою
.
Зробивши
низьку
сакральну
епідуральну
анес
-
тезію
або
знеболення
шийки
матки
обколюванням
з
обох
боків
1 %-
м
розчином
новокаїну
,
намагаються
поступово
розширити
церві
-