Файл: yablonskii_v_a_praktichne_akusherstvo_ginekologiya_ta_bioteh.pdf

170 

кальний

канал

спочатку

пальцями

, 

а

потім

ру

-

кою

. 

Коли

і

ці

прийоми

не

дають

бажаних

ре

-

зультатів

, 

тоді

можна

застосувати

поздовжні

розрізи

шийки

матки

(

максимально

підтягну

-

вши

її

корнцангом

для

зручності

) 

на

половину

її

товщини

з

обов

’

язко

-

вим

накладенням

швів

після

виведення

плода

або

зробити

кесарів

розтин

 (

див

. 

нижче

). 

Затримання

посліду

у

корови

 (retentio 

р

lacentae) (

рис

. 87). 

Роди

зазвичай

закінчуються

відокремленням

плодової

частини

плаценти

від

материнської

і

виведенням

її

. 

Якщо

послід

не

відокремився

у

корів

протягом

 6 

год

, 

в

овець

і

кіз

 — 5, 

свиней

 — 3 

год

, 

кобил

 — 30 

хв

після

народження

плода

, 

це

свідчить

про

його

затримання

. 

Для

постановки

діагнозу

враховують

час

, 

що

минув

від

народження

пло

-

да

, 

і

ступінь

затримання

посліду

: 

повне

, 

коли

зберігається

зв

’

язок

хоріона

з

карункулами

в

обох

рогах

матки

і

з

родових

шляхів

звисає

невеликий

тяж

 (

частина

сечової

і

водної

оболонок

), 

неповне

 — 

коли

хоріон

зберігає

зв

’

язок

із

карункулами

лише

в

розі

-

плодовмістищі

, 

а

з

родових

шляхів

звисає

довгий

тканинний

тяж

 (

амніон

, 

алантоїс

і

частина

хоріона

) 

і

часткове

 (

коли

хоріон

зберігає

зв

’

язок

лише

з

кількома

карун

-

кулами

рога

-

плодовмістища

, 

що

можна

встановити

при

старанному

огляді

виді

-

лених

плодових

оболонок

 (

рис

. 88). 

Лікування

корів

із

затриманням

по

-

сліду

починають

  (

протягом

першої

доби

після

виведення

плода

) 

із

застосування

консервативних

методів

, 

розрахованих

на

підвищення

загального

тонусу

орга

-

нізму

та

скоротливості

матки

, 

пригнічен

-

ня

розвитку

мікрофлори

та

розкладу

по

-

сліду

в

матці

. 

Корові

дають

  1 – 1,5 

кг

патоки

, 300 – 

400 

г

цукру

з

пійлом

або

внутрішньо

-

венно

вводять

  200 – 300 

мл

 40 %-

го

роз

-

чину

глюкози

та

  100 – 150 

мл

 10 %-

го

кальцію

хлориду

або

кальцію

глюко

-

Рис

. 87. 

Затримання

посліду

у

корови

(

зовнішній

вигляд

) 

Рис

. 88. 

Схема

затримання

посліду

:  

1

 — 

повне

; 

2

 — 

неповне

; 

3

 — 

част

-

кове

; 

4

 — 

матка

після

виділення

посліду

171 

нату

, 

ін

’

єкції

пітуїтрину

 (40 – 50 

МО

) 

чи

окситоцину

 (8 – 10 

мл

) 

під

-

шкірно

, 

двічі

на

день

чи

внутрішньовенно

 10 – 15 

ОД

 (2 – 3 

мл

) 

у

 40 –

 50 

мл

 40 %-

го

розчину

глюкози

; 

підшкірно

вводять

  3 – 5 

мл

 1 %-

го

розчину

синестролу

; 

комбіновано

підшкірно

вводять

фолікулін

чи

синестрол

, 

а

через

  3 – 5 

год

 — 

окситоцин

або

пітуїтрин

; 

внутріш

-

ньом

’

язово

 5 – 6 

мл

 0,02 %-

го

розчину

ергометрину

 1 – 2 

рази

на

до

-

бу

; 6 – 8 

мл

 0,05 %-

го

розчину

ерготалу

; 

підшкірно

 0,5 %-

го

розчину

прозерину

 (2 – 3 

мл

) 

чи

 0,1 %-

го

розчину

карбахоліну

 (2 – 3 

мл

); 

вну

-

трішньочеревно

  10 – 15 

мл

 10 %-

го

розчину

новокаїну

. 

Обмивають

задню

частину

тулуба

, 

вульву

і

частину

посліду

, 

що

звисає

, 

розчи

-

ном

калію

перманганату

  1 : 1000 –  1 : 3000, 

етакридину

лактату

1 : 1000 –1 : 2000, 2 %-

м

розчином

ваготилу

, 

фурациліну

 1 : 5000. 

Виділенню

посліду

при

атонії

матки

сприяє

також

прив

’

язування

його

бинтом

до

хвоста

на

відстані

 30 

см

від

його

кореня

. 

Помахуючи

хвостом

з

боку

вбік

, 

корова

збуджує

цим

матку

до

скорочень

та

відо

-

кремлення

посліду

. 

Заслуговує

на

увагу

використання

електростимуляції

при

за

-

триманні

посліду

за

допомогою

приладів

  «

Тонус

-1» (

ДТ

50-3), «

То

-

нус

-2», «

Ендотон

», «

СНИМ

-1». 

Один

електрод

приладу

вводять

у

матку

, 

а

другий

прикріплюють

до

звислої

із

статевих

органів

час

-

тини

посліду

і

за

допомогою

сигнального

годинника

проводять

се

-

анс

електростимуляції

упродовж

 60 – 70 

хв

. 

Можна

також

застосо

-

вувати

метод

електроакупунктури

  (

рефлексотерапії

, 

голковколю

-

вання

). 

Якщо

після

консервативного

лікування

упродовж

 24 

год

послід

не

відокремився

, 

його

видаляють

оперативно

  (

рукою

) 

двома

спосо

-

бами

: 

традиційним

і

В

. 

П

. 

Поліщука

.  

При

традиційному

способі

обмивають

вульву

, 

хвіст

і

промежину

дезінфікуючим

розчином

, 

підв

’

язують

хвіст

убік

, 

роблять

низьку

са

-

кральну

анестезію

, 

відповідно

обробляють

одну

руку

і

змащують

її

вазеліном

, 

олією

чи

іншою

індиферентною

маззю

, 

другою

рукою

за

-

хоплюють

звислу

частину

посліду

, 

скручують

її

на

 1 – 2 

оберти

і

лег

-

ко

натягують

, 

обережно

вводять

оброблену

руку

в

матку

і

по

натяг

-

нутій

частині

посліду

 «

підходять

» 

до

найближче

розміщених

карун

-

кулів

. 

Фіксують

за

ніжку

по

черзі

рукою

кожен

карункул

із

котиле

-

доном

між

середнім

і

вказівним

пальцями

і

великим

пальцем

обе

-

режно

відокремлюють

котиледони

від

карункулів

. 

Так

поступово

звільняють

від

посліду

всі

карункули

. 

Вводять

у

матку

антисептич

-

ні

засоби

: 

НІЛ

-1 — 100 

мл

препарату

,  3 – 5 

супозиторіїв

неофуру

,  

1 – 2 

брикети

гістеротону

,  1 – 2 

свічки

метромаксу

, 

еридону

, 

ендо

-

ксеру

тощо

. 

При

відокремленні

посліду

за

В

. 

П

. 

Поліщуком

корову

фіксують

, 

відводять

її

хвіст

убік

і

мотузкою

прив

’

язують

до

шиї

корови

. 

Оброб

-

172 

ляють

руки

, 

надівають

на

праву

руку

акушерську

рукавицю

з

обрі

-

заними

пальцями

, 

зволожують

її

поверхню

розчином

калію

пер

-

манганату

, 

захоплюють

лівою

рукою

звислу

частину

посліду

і

, 

не

натягуючи

, 

утримують

її

так

, 

щоб

оболонки

в

матці

займали

природ

-

не

положення

. 

Вводять

праву

руку

в

матку

, «

підходять

» 

до

найбли

-

жче

розміщеного

котиледона

, 

захоплюють

плодові

оболонки

навко

-

ло

його

основи

і

стискають

їх

до

повного

відділення

від

карункула

. 

Після

цього

пальці

просувають

по

судинній

оболонці

до

наступних

котиледонів

і

чинять

так

само

. 

Плодові

оболонки

захоплюють

так

, 

щоб

великий

та

вказівний

пальці

руки

були

біля

основи

котиледо

-

на

. 

Поступово

відокремлюючи

котиледони

від

карункулів

, 

вводять

руку

в

середню

частину

рога

матки

, 

а

потім

 — 

у

його

верхівку

.  

173 

5

5. 

О

ПЕРАТИВНЕ

АКУШЕРСТВО

Мета

занять

: 

оволодіння

методами

діагностики

неправильних

розміщень

плода

в

матці

та

родовому

каналі

, 

його

патології

, 

прийомами

оперативної

акушерської

допо

-

моги

. 

Місце

проведення

занять

: 

клініка

кафедри

, 

навчальний

пункт

м

’

ясокомбінату

, 

акушерський

практикум

. 

Оснащення

занять

: 

схеми

-

рисунки

неправильних

розміщень

плода

, 

чучела

те

-

лят

, 

кісткові

тази

корів

, 

фантом

акушерський

, 

набори

акушерських

інструментів

, 

халати

, 

нарукавники

, 

фартухи

, 

гумові

чоботи

, 5 %-

й

спиртовий

розчин

йоду

, 

йодова

-

ний

спирт

, 

мило

, 

колодій

, 

стерильний

вазелін

, 

іхтіолова

мазь

, 

рушники

. 

Короткі

методичні

вказівки

. 

Після

обговорення

з

викладачем

видів

неправиль

-

них

розміщень

плода

у

матці

, 

вад

його

розвитку

, 

основних

правил

надання

родової

допомоги

та

її

організації

, 

ознайомлення

з

акушерськими

інструментами

та

їх

засто

-

суванням

студенти

відпрацьовують

на

фантомі

та

плодах

прийоми

діагностики

не

-

правильних

положень

, 

позицій

, 

передлежань

та

членорозміщень

, 

методи

оператив

-

ної

акушерської

допомоги

. 

Набуті

знання

потрібно

закріпити

в

родильному

відділен

-

ні

господарства

. 

Попередні

зауваження

. 

Головними

причинами

важких

родів

бу

-

вають

наведені

нижче

неправильні

співвідношення

плода

і

родових

шляхів

роділлі

, 

а

також

спотворення

та

аномалії

розвитку

плода

: 

1. 

Невідповідність

розмірів

плода

і

порожнини

таза

роділлі

: 

1) 

перерозвиток

плода

; 2) 

вузькість

таза

. 

2. 

Неправильні

членорозміщення

плода

. 

При

головному

перед

-

лежанні

: 1) 

заворот

голови

набік

; 2) 

заворот

голови

донизу

; 3) 

за

-

кидання

голови

догори

; 4) 

скручування

шиї

; 5) 

карпальне

передле

-

жання

кінцівки

; 6) 

згинання

кінцівки

в

ліктьовому

суглобі

; 7) 

пле

-

чове

передлежання

кінцівки

; 8) 

потиличне

розміщення

кінцівок

. 

При

тазовому

передлежанні

плода

: 1) 

стегнове

передлежання

кі

-

нцівки

; 2) 

п

’

яткове

передлежання

кінцівки

; 3) 

неправильне

розмі

-

щення

хвоста

. 

3. 

Неправильні

положення

плода

:  1) 

поперечне

з

черевним

або

спинним

передлежанням

; 2) 

вертикальне

зі

спинним

або

черевним

передлежанням

. 

4. 

Неправильні

позиції

плода

:  1) 

нижня

позиція

при

головному

передлежанні

 (

з

правильним

або

неправильним

членорозміщенням

голови

чи

кінцівок

); 2) 

нижня

позиція

при

тазовому

передлежанні

; 

3) 

бічна

позиція

при

головному

передлежанні

; 4) 

бічна

позиція

при

тазовому

передлежанні

. 

Акушерські

інструменти

і

техніка

їх

застосування

. 

В

акушерсь

-

кій

практиці

звичайно

користуються

трьома

групами

інструментів

. 

174 

Допоміжні

інструменти

. 

Петлепровідник

Цвіка

  (

довжи

-

ною

 25 

см

) 

застосовують

для

обведення

акушерської

петлі

навколо

шиї

, 

кінцівки

чи

тулу

-

ба

плода

 (

рис

. 89, 

1). 

Петлепровідпик

Афанасьєва

меншого

розміру

, 

тому

за

його

допомогою

легко

провести

пет

-

лю

між

тісно

прилеглими

час

-

тинами

плода

 (

рис

. 89, 

2). 

Петлепровідник

Ліндгорста

має

форму

еліптичного

кільця

з

круглого

нешліфованого

заліза

довжиною

 14 

см

і

шириною

 4 

см

(

рис

. 89, 

3).  

Інструменти

для

відштовхування

плода

  (

акушерські

костури

) 

слід

застосовувати

обережно

, 

під

контролем

введеної

у

матку

руки

, 

щоб

захистити

її

від

можливих

травм

.  

Костур

 (

клюка

) 

Гюнтера

виготовлений

з

металу

, 

довжина

 — 

бли

-

зько

 1 

м

, 

товщина

 1 – 1,5 

см

, 

передній

край

має

форму

напівкруглої

виделки

, 

а

задній

обладнаний

ручкою

. 

Впираючись

костуром

у

гру

-

ди

, 

плече

чи

сідничну

вирізку

плода

, 

його

відштовхують

у

матку

для

виправлення

неправильних

членорозміщень

, 

положень

та

позицій

(

рис

. 89, 

4). 

Костур

Кюна

можна

використовувати

як

для

відштовхування

, 

так

і

для

виведення

плода

. 

Для

цього

на

кінцях

напівкруглої

вилки

є

по

одному

отвору

для

мотузки

 (

рис

. 89, 

5). 

Передній

кінець

костура

Бейкера

має

кулясту

форму

, 

що

захи

-

щає

матку

від

пошкоджень

. 

Продіта

крізь

нього

мотузка

дає

змогу

надійно

фіксувати

необхідну

частину

плода

 (

рис

. 89, 

6). 

На

передньому

кінці

рухомої

конструкції

костура

Кайзера

є

ви

-

делкоподібні

виступи

, 

що

міцно

фіксують

відштовхувану

ділянку

плода

і

запобігають

сповзанню

костура

 (

рис

. 89, 

7). 

Інструменти

для

витягування

плода

. 

Основними

інструментами

для

виведення

плода

є

акушерські

мотузки

 (

рис

. 90, 

1). 

Вони

пови

-

нні

бути

гладенькими

, 

міцними

, 

мати

товщину

 0,5 – 0,7 

см

і

дов

-

жину

  2 – 3 

м

. 

Менш

придатна

для

цієї

мети

тасьма

, 

яка

сильно

врізується

у

тканини

плода

і

може

сповзати

. 

Акушерські

мотузки

можна

використовувати

лише

при

наданні

родопомочі

: 

їх

стерилі

-

зують

кип

’

ятінням

, 

просочують

дезрозчином

; 

змащують

вазеліном

, 

а

під

час

роботи

періодично

занурюють

у

 2 %-

й

розчин

креоліну

чи

лізолу

. 

Перед

накладанням

мотузки

на

ту

чи

іншу

ділянку

плода

(

кінцівку

, 

голову

, 

нижню

щелепу

) 

з

неї

роблять

одинарну

або

по

-

Рис

. 89. 

Петлепровідннки

: 

Цвіка

 (

1

); 

Афа

-

насьєва

  (

2

); 

Ліндгорста

  (

3

) 

та

акушерські

костури

 — 

Гюнтера

 (

4

); 

Кюна

 (

5

); 

Бейкера

(

6

); 

Кайзера

 (

7

)