Файл: yablonskii_v_a_praktichne_akusherstvo_ginekologiya_ta_bioteh.pdf
ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 02.12.2019
Просмотров: 6960
Скачиваний: 1
175
двійну
петлю
(
рис
. 91),
недоуз
-
док
.
Іноді
для
накладання
пе
-
тель
користуються
петлепровід
-
никами
.
На
кінцівки
петлі
на
-
кладають
вище
путових
суглобів
,
на
голову
—
за
вушні
раковини
,
щоб
вона
проходила
через
рот
,
або
навколо
голови
плода
із
за
-
хопленням
одного
вуха
.
Акушерськими
гачками
Крея
-
Шоттлера
,
Афанасьєва
та
Беккера
(
див
.
рис
. 90,
2, 3, 5)
плід
захоплюють
за
хребет
,
шию
,
крижі
,
шкіру
та
інші
його
частини
.
Сила
захоплення
ними
тканин
плода
зростає
при
натя
-
гуванні
мотузки
.
Якщо
гачок
зривається
,
то
не
травмує
тка
-
нин
плода
.
Очні
гачки
Гармса
(
див
.
рис
.
90,
4)
застосовують
при
неправи
-
льних
розміщеннях
голови
пло
-
да
.
Живим
плодам
їх
вводять
лише
у
внутрішні
кути
очей
,
а
мертвим
—
у
будь
-
яку
міцну
тканину
(
шкіру
,
сухожилки
,
кісткові
отвори
).
Перед
введенням
гачка
до
нього
прикріплюють
мотузку
.
Щоб
уникнути
травмування
геніталій
гачками
,
їх
прикривають
ки
-
стю
руки
,
вушко
гачка
притискають
до
долоні
,
іншою
рукою
акушер
натягує
мотузку
.
З
акушерських
щипців
найзручнішими
є
щипці
Талліха
(
див
.
рис
. 90,
7).
Їх
застосовують
тоді
,
коли
не
вдається
вивести
плід
іншими
прийомами
.
Щипці
Вітта
та
Вальха
Рис
90.
Акушерські
петлі
та
вуздечки
(
1
);
акушерські
гачки
—
Крея
-
Шоттлера
(
2
),
Афанасьєва
(
3
),
очні
(
4
),
Беккера
(
5
),
анальні
(
6
);
акушерські
щипці
—
Таліха
(
7
),
Віта
(
8
),
Вальха
(
9
),
де
Брюена
для
собак
(
10
),
Вейта
(
11
),
де
Брюена
для
овець
(
12
)
Рис
. 91.
Фіксація
петлі
на
руці
Рис
. 92.
Акушерські
ножі
:
перстеневі
(
1
—
Гюн
-
тера
;
2
—
Тапкена
;
3
—
Гольвека
),
приховані
но
-
жі
(
4, 5
—
Малькмуса
;
6, 7
—
Афанасьєва
)
та
акушерські
шпателі
(
8
)
176
(
див
.
рис
. 90,
8, 9)
застосовують
,
надаючи
родопоміч
свиням
,
а
щипці
де
Брюена
(
див
.
рис
. 90,
10, 12) —
вівцям
,
їх
також
можна
викорис
-
товувати
при
наданні
акушерської
допомоги
великим
сукам
,
тоді
як
для
дрібних
сук
більш
придатні
щипці
Вейта
(
див
.
рис
. 90,
11),
ві
-
кончасті
пінцети
та
корнцанги
.
Перстеневі
ножі
(
Гюнтера
,
Тапкена
,
Гольвека
) (
рис
. 92,
1 – 3)
ви
-
користовують
для
розрізування
м
’
яких
тканин
плода
.
При
цьому
перстень
(
персні
)
ножа
надівають
на
середній
палець
,
прикриваючи
іншими
пальцями
лезо
ножа
при
його
введенні
та
виведенні
з
родо
-
вих
шляхів
.
Інструменти
для
фетотомії
.
Приховані
ножі
(
Малькмуса
,
Афана
-
сьєва
) (
див
.
рис
. 92,
4 – 7)
вводять
у
матку
в
закритому
вигляді
,
по
-
передньо
прикріпивши
до
ручки
мотузку
.
Натискаючи
пальцем
правої
руки
на
тупу
поверхню
ножа
й
потягуючи
лівою
рукою
за
мо
-
тузку
,
регулюють
напрямок
і
глибину
розрізу
.
Акушерські
шпателі
(
див
.
рис
. 92,
8)
призначені
для
відокрем
-
лення
шкіри
від
інших
тканин
при
закритих
методах
фетотомії
,
акушерські
долота
(
Маркграфа
,
де
Брюена
) —
для
роздрібнення
кісток
при
відокремленні
хребта
і
голови
плода
.
Акушерські
пилки
—
ланцюгову
і
дротяну
(
рис
. 93)
викорис
-
товують
для
розрізування
шкіри
,
м
’
язової
та
кісткової
тканин
,
обво
-
дячи
їх
навколо
необхідної
ділянки
за
допомогою
петлепровідника
та
мотузки
.
Складними
фетотомами
ві
-
докремлюють
кінцівки
,
голову
або
розчленовують
тулуб
пло
-
да
.
Фетотом
Пфлянца
(
рис
. 94,
1)
складається
з
ланцюгового
ножа
,
ланцюга
,
рами
і
зуб
-
частої
передачі
.
Рукою
або
за
Рис
. 93.
Акушерські
пилки
:
а
—
дротяна
пилка
Ван
-
Стаа
;
б
—
лан
-
цюговий
ніж
Ліндгорста
;
в
—
ланцюго
-
вий
ніж
Маша
Рис
. 94.
Фетотоми
:
1
—
Пфлянца
,
2
—
Тігезена
,
3
—
Афанасьєва
,
4
—
Аврутіса
177
допомогою
акушерської
мотузки
та
петлепровідника
обводять
лан
-
цюг
навколо
необхідної
ділянки
плода
,
пропускають
вільний
кінець
ланцюга
крізь
вушко
рами
і
напрямне
кільце
і
прикріплюють
до
спеціального
гачка
вала
.
Акушер
спрямовує
ланцюговий
ніж
фето
-
тома
,
а
помічник
,
притримуючи
раму
,
намотує
ланцюг
на
вал
.
На
-
тягнутий
при
цьому
ланцюговий
ніж
розсікає
всі
захоплені
частини
плода
і
втягується
у
вушко
фетотома
.
Фетотом
Тігезена
(
див
.
рис
. 94,
2)
складається
з
двох
з
’
єднаних
між
собою
металевих
трубочок
,
через
які
проходить
дротяна
пилка
,
вільний
кінець
якої
попередньо
обводять
навколо
тієї
частини
пло
-
да
,
яку
потрібно
ампутувати
.
Натягуючи
позмінно
рукоятки
пилки
,
відрізають
відповідну
ділянку
плода
.
Фетотоми
Афанасьєва
та
Аврутіса
-
Бесхлєбнова
(
див
.
рис
. 94,
3, 4)
мають
таку
саму
принципову
будову
,
за
винятком
деяких
конструк
-
тивних
відмінностей
.
В
останньому
,
зокрема
,
металеві
трубки
замі
-
нено
гумовими
.
Спотворення
та
аномалії
розвитку
плода
(
рис
. 95).
Вади
розвитку
плода
можуть
виявлятися
спотвореннями
—
змінами
цілого
органі
-
зму
чи
аномаліями
—
змінами
будь
-
якої
ділянки
плода
.
Причинами
спотворень
та
аномалій
бувають
розлади
обміну
речовин
у
гаметах
чи
ембріоні
,
несприятливі
впливи
на
них
факторів
внутрішнього
та
зовнішнього
середовищ
,
мутації
тощо
.
Основними
з
них
є
:
Рис
. 95.
Спотворення
та
аномалії
розвитку
плода
:
а
—
водянка
плода
;
б
—
водянка
черевної
порожнини
плода
;
в
—
шистозома
рефлексум
;
г
—
перосома
;
д
—
голово
-
грудна
двійня
;
е
—
плід
з
подвійною
головою
178
водянка
плода
(
скупчення
великої
кількості
серозної
рідини
в
його
тканинах
внаслідок
розладів
крово
-
та
лімфообігу
в
організмі
плода
і
плодових
оболонках
);
водянка
грудної
або
черевної
порожнини
(
скупчення
серозної
рі
-
дини
в
грудній
або
черевній
порожнинах
;
водянка
голови
плода
(
скупчення
великої
кількості
серозної
рі
-
дини
—
до
7
л
у
черепній
порожнині
телят
);
шистозома
(
розщеплення
черевної
стінки
та
викривлення
хребта
плода
у
випадку
неправильного
зростання
плодових
оболонок
,
на
-
тягування
урахуса
і
пуповини
);
перосома
—
сильний
перерозвиток
голови
і
грудного
пояса
з
анкі
-
лозом
майже
всіх
суглобів
,
відсутністю
попереку
,
крижів
та
хвоста
;
подвійні
спотворення
—
біцефали
(
двоголові
виродки
),
торакоом
-
фалопаги
(
грудо
-
черевні
двійні
),
цефалоторакопаги
(
голово
-
гру
-
динні
двійні
);
ішіопаги
(
зрощені
тазом
двійні
).
5.1.
Родова
допомога
при
невідповідності
між
розмірами
плода
та
просвітом
таза
матері
,
неправильних
членорозміщеннях
,
положеннях
та
позиціях
плода
Роди
можуть
завершитися
нормально
,
якщо
розміри
плода
від
-
повідають
промірам
таза
і
якщо
його
положення
,
позиція
та
члено
-
розміщення
є
нормальними
.
Для
надання
родової
допомоги
тварину
фіксують
,
обмивають
теплою
водою
з
милом
її
зовнішні
статеві
ор
-
гани
,
промежину
,
внутрішню
поверхню
стегон
,
круп
та
корінь
хвос
-
та
,
відводять
хвіст
набік
і
фіксують
.
Миють
і
обробляють
відповідно
руки
,
одягають
спецодяг
(
безрукавку
,
халат
,
нарукавник
,
клейонча
-
стий
фартух
,
клейончасті
чи
брезентові
штани
,
гумові
чоботи
).
Готують
акушерські
інструменти
—
стерилізують
і
зберігають
їх
під
час
роботи
в
стерилізаторі
акушерського
набору
Афанасьєва
або
у
відрі
з
гарячим
дезрозчином
.
Проводять
дослідження
роділлі
—
збирають
анамнез
,
здійснюють
клінічне
її
дослідження
з
визначен
-
ням
стану
плода
та
родових
шляхів
,
розміщення
його
в
матці
.
Обстежуючи
родові
шляхи
,
визначають
їх
температуру
,
прохід
-
ність
,
розтягнутість
,
вологість
,
наявність
травм
,
ступінь
розкриття
шийки
матки
,
цілість
плодових
оболонок
і
доступної
для
промацу
-
вання
частини
матки
.
Визначають
також
положення
плода
,
пози
-
цію
,
передлежання
,
членорозміщення
,
життєвість
та
відповідність
його
розмірів
і
просвіту
таза
матері
.
Живий
плід
звичайно
реагує
при
натисканні
на
очні
яблука
чи
вінчики
кінцівок
,
виявляє
рефлекс
ссання
,
якщо
йому
у
рот
ввести
179
палець
.
У
нього
відчувається
пульсація
великих
артерій
голови
,
шиї
,
пуповини
,
тазових
і
стегнових
.
При
введенні
пальця
в
анус
плода
відчувається
стискання
його
сфінктером
.
Поставивши
діагноз
,
складають
план
надання
акушерської
до
-
помоги
,
передбачаючи
в
ньому
використання
ослизнювальних
речо
-
вин
,
відповідних
медикаментів
,
інструментів
,
помічників
,
і
присту
-
пають
до
його
виконання
.
Наводимо
орієнтовний
план
акушерської
допомоги
при
основних
ускладненнях
родів
у
великої
рогатої
худоби
.
Великий
плід
чи
вузький
таз
.
Ознаки
:
незважаючи
на
правильні
положення
,
позицію
та
членорозміщення
плода
,
добре
виражені
перейми
та
потуги
,
розкриття
шийки
матки
,
плід
не
народжується
.
Пальпують
передлежачі
органи
плода
і
,
провівши
пельвіметричні
вимірювання
(
розставивши
пальці
кисті
на
всю
ширину
,
по
відстані
між
пучкою
великого
пальця
і
кінцем
кожного
з
решти
пальців
мо
-
жна
визначити
висоту
входу
в
таз
,
вертикальний
і
поперечний
діа
-
метри
тазової
порожнини
,
висоту
виходу
з
таза
),
роблять
висновки
про
відповідність
між
розмірами
плода
та
просвітом
тазової
порож
-
нини
.
Допомога
.
У
разі
перерозвитку
плода
чи
вузькості
таза
фіксують
передлежачі
органи
плода
;
змащують
родові
шляхи
й
доступні
ді
-
лянки
плода
стерильними
маслянистими
та
ослизнювальними
ре
-
човинами
і
зусиллями
3 – 4
чоловік
витягують
плід
.
Можна
при
цьому
позмінно
потягувати
то
за
одну
кінцівку
,
то
за
другу
,
а
також
за
кінцівку
й
голову
.
У
разі
защемлення
тазового
пояса
плодові
на
-
дають
бічну
позицію
.
Потрібно
чітко
пам
’
ятати
,
що
коли
при
головному
передлежанні
з
родових
шляхів
виступають
лише
кінцівки
,
то
перед
витягу
-
ванням
плода
обов
’
язково
слід
зафіксувати
і
ввести
в
родові
шляхи
й
голову
плода
.
Інакше
може
статися
заворот
голови
.
При
тазовому
передлежанні
плода
його
витягують
почерговим
потягуванням
за
задні
кінцівки
.
Якщо
неможливо
вивести
плід
че
-
рез
родові
шляхи
,
роблять
кесарів
розтин
.
Заворот
голови
набік
.
Ознаки
:
з
родових
шляхів
виступають
оби
-
дві
грудні
кінцівки
,
причому
та
,
на
бік
якої
завернута
голова
,—
ме
-
нше
.
Пальпацією
виявляють
зігнуту
шию
(
рис
. 96).
Допомога
.
Накладають
на
передлежачі
кінцівки
акушерські
петлі
;
вводять
у
порожнину
матки
ослизнювальну
рідину
;
відштов
-
хують
плід
рукою
або
костуром
(
впершись
у
його
грудну
кістку
чи
плече
)
в
матку
;
захопивши
пальцями
очні
орбіти
або
мордочку
пло
-
да
(
це
можна
зробити
за
допомогою
гачків
або
наклавши
петлю
на
нижню
щелепу
),
виводять
його
голову
в
родові
шляхи
.
Щоб
запобіг
-
ти
при
цьому
скручуванню
шиї
,
притримують
рукою
нижній
край
щелепи
.