Файл: yablonskii_v_a_praktichne_akusherstvo_ginekologiya_ta_bioteh.pdf
ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 02.12.2019
Просмотров: 6950
Скачиваний: 1
200
матки
,
скріплюють
стібком
поперечну
фасцію
з
очеревиною
,
захоп
-
люючи
одночасно
й
серозно
-
м
’
язовий
шар
матки
,
і
прикріплюють
його
до
очеревини
.
Такі
самі
шви
накладають
і
позаду
матки
,
і
вона
виявляється
пришитою
двома
-
трьома
стібками
до
очеревини
та
по
-
перечної
фасції
і
охоплена
краями
шкірної
рани
.
Потім
накладають
на
виступаючу
частину
матки
дві
марлеві
лі
-
гатури
і
відрізають
між
ними
матку
.
Обробляють
куксу
5 %-
м
спир
-
товим
розчином
йоду
,
припудрюють
її
сульфаніламідними
препара
-
тами
,
накладають
колодійну
пов
’
язку
.
На
7 – 10-
й
день
кукса
матки
відпадає
,
а
її
місце
епітелізується
.
Якщо
в
матці
немає
гнійно
-
гни
-
льного
процесу
,
то
куксу
матки
не
пришивають
до
черевної
стінки
,
а
змащують
5 %-
м
спиртовим
розчином
йоду
чи
припікають
термокау
-
тером
і
вправляють
в
черевну
порожнину
.
201
6
6
.
.
П
АТОЛОГІЯ
ПІСЛЯРОДОВОГО
ПЕРІОДУ
Місце
проведення
заняття
:
клініка
кафедри
чи
ферма
навчально
-
дослідного
гос
-
подарства
.
Мета
занять
:
виробити
у
студентів
навички
діагностики
та
лікування
основних
захворювань
тварин
,
що
виникають
у
післяродовий
період
(
вивертання
та
випадання
матки
,
субінволюція
матки
,
післяродовий
вульвіт
,
вестибуліт
,
ендометрит
,
післяро
-
довий
парез
).
Оснащення
заняття
:
хворі
тварини
,
фіксаційний
станок
,
кружка
Есмарха
,
апарат
Еверса
,
тепла
вода
,
мило
,
рушники
;
необхідні
розчини
— 1 – 2 %-
й
соле
-
содовий
, 5 %-
й
йоду
, 0,1 %-
й
олійний
синестролу
, 0,05 %-
й
ерготалу
, 0,02 %-
й
ергометрину
, 0,05 %-
й
ерготаміну
, 0,5 %-
й
прозерину
, 0,1 %-
й
карбахоліну
, 1 %-
й
прегнантолу
, 40 %-
й
глю
-
кози
, 10 %-
й
кальцію
хлориду
, 10 %-
й
кальцію
глюконату
, 0,25 %-
й
та
1 %-
й
новокаїну
,
окситоцин
,
пітуїтрин
,
фолікулін
,
пеніцилін
,
стрептоміцин
,
неоміцин
,
гентаміцин
;
ма
-
лий
хірургічний
набір
,
шприци
на
5, 10
і
20
мл
,
шовк
,
вата
гігроскопічна
,
бинт
,
рідка
мазь
Вишневського
,
іхтіолова
,
цинкова
,
пеніцилінова
,
стрептоміцинова
та
інші
бак
-
терицидні
мазі
;
ксероформна
,
йодоформна
,
біоміцинова
емульсії
;
антимікробні
свіч
-
ки
,
екзутер
,
метромакс
,
фурацилінові
палички
,
лампа
солюкс
,
кварцова
лампа
,
схе
-
ми
,
таблиці
,
слайди
,
халати
,
ковпаки
,
фартухи
,
нарукавники
,
гумові
чоботи
,
емальо
-
ване
відро
.
Короткі
методичні
вказівки
.
Першу
частину
заняття
проводять
у
навчальному
практикумі
кафедри
,
з
’
ясовують
суть
захворювань
та
принципи
їх
лікування
.
На
ізольованій
і
вмонтованій
у
фантом
матці
освоюють
методи
вправляння
та
ампутації
виверненої
матки
.
Другу
частину
заняття
проводять
в
клініці
чи
на
фермі
господар
-
ства
,
де
студенти
,
розподілені
на
групи
,
під
контролем
викладача
або
лікаря
-
ординатора
,
оволодівають
навичками
дослідження
тварин
,
постановки
діагнозу
та
лікування
при
згаданих
вище
захворюваннях
.
Вивертання
та
випадання
матки
.
Вивертання
матки
(
і
nversio
uteri) —
вклинювання
рога
плодовмістища
у
свою
порожнину
та
випадання
матки
(
р
rolapsus uteri) —
вивертання
і
вихід
матки
на
-
зовні
за
межі
статевої
щілини
.
Виникають
внаслідок
бурхливих
пе
-
реймів
та
потуг
,
примусового
виведення
плода
при
атонії
і
гіпотонії
матки
,
короткому
пупковому
канатику
.
Основними
симптомами
,
на
підставі
яких
ставлять
діагноз
на
ви
-
вертання
матки
,
є
занепокоєння
твари
-
ни
,
часті
й
сильні
потуги
,
що
можуть
су
-
проводжуватися
сечовиділенням
та
де
-
фекацією
.
При
вагінальному
досліджен
-
ні
в
піхві
і
порожнині
матки
виявляють
-
ся
складки
стінки
матки
.
Іноді
складку
матки
вдається
промацати
при
ректаль
-
ному
дослідженні
корови
.
Матка
,
що
випала
,
звисає
до
скакаль
-
них
суглобів
,
її
поверхня
вкрита
карун
-
кулами
,
часто
з
невідокремленим
по
-
слідом
(
рис
. 115).
Рис
. 115.
Випадання
матки
у
корови
202
Слід
мати
на
увазі
,
що
випадання
матки
супроводжується
знач
-
ними
розладами
кровопостачання
,
сильними
набряками
,
інфікуван
-
ням
і
травмуванням
її
тканин
,
тому
допомога
має
бути
своєчасною
.
При
випаданні
матки
роблять
тварині
епідуральну
хвостову
або
парасакральну
анестезію
нервів
тазового
сплетіння
за
В
.
І
.
Завірю
-
хою
.
Якщо
тварина
лежить
,
то
треба
трохи
підняти
їй
таз
і
підстелити
під
матку
,
що
випала
,
чисту
клейонку
чи
рядно
,
відокремити
послід
,
обмити
матку
холодним
розчином
калію
перманганату
1 : 5000 –
1 : 6000,
фурациліну
1 : 5000,
етакридину
лактату
1 : 1000 – 1 : 2000,
накласти
шви
з
кетгуту
на
глибокі
рани
;
змастити
всю
поверхню
ма
-
тки
рідкою
маззю
Вишневського
,
стрептоміциновою
або
іншою
антимікробною
емульсією
і
вправити
її
на
місце
.
Обхоплюють
матку
двома
руками
біля
вульви
і
,
поступово
переміщуючи
їх
у
напрямку
верхівки
рога
матки
,
вправляють
її
у
тазову
порожнину
.
Потім
вводять
руку
в
порожнину
матки
і
розправляють
можливі
складки
.
Якщо
тварина
стоїть
,
тоді
трохи
піднімають
випалу
матку
на
клейонці
чи
рядні
до
рівня
вульви
і
вправляють
її
так
само
.
При
сильному
набряканні
матки
її
потрібно
забинтувати
.
Для
цього
беруть
широкий
бинт
,
а
ще
краще
—
вафельний
рушник
,
змочують
його
асептичним
розчином
галуну
чи
2 %-
м
ваготилу
й
забинтовують
тісно
ним
матку
,
починаючи
від
верхівки
рога
і
до
вульви
.
Потім
піді
-
ймають
її
вище
рівня
вульви
і
,
поступово
розбинтовуючи
,
змащують
антимікробною
маззю
і
вправляють
в
тазову
порожнину
.
Після
вправ
-
лення
матки
вводять
у
її
порожнину
антимікробні
препарати
.
Для
запобігання
повторному
випаданню
матки
змінюють
нахил
підлоги
у
стійлі
(
трохи
піднімають
задню
частину
);
роблять
при
по
-
требі
епідуральну
хвостову
анестезію
і
накладають
на
вульву
фік
-
суючу
петлю
(
або
шви
).
Якщо
матка
дуже
сильно
набрякла
,
травмована
або
у
ній
є
нек
-
ротичні
зміни
,
її
треба
ампутувати
.
Для
цього
тварину
фіксують
у
стоячому
або
лежачому
положенні
,
роблять
інфільтраційну
анесте
-
зію
матки
0,5 %-
м
розчином
новокаїну
поблизу
шийки
,
зрошують
її
антимікробним
розчином
,
відступивши
10 – 15
см
від
шийки
,
на
-
кладають
на
неї
кастраційну
петлю
із
товстого
шовку
чи
шпагату
.
Перед
затягуванням
петлі
роблять
невеликий
поздовжній
розріз
матки
нижче
петлі
,
перевіряють
,
чи
немає
у
ній
петель
кишок
,
і
за
-
тягують
лігатуру
в
3 – 4
прийоми
з
5 – 6-
хвилинним
інтервалом
(
для
сильнішого
стягування
і
повного
гомеостазу
),
відрізають
матку
на
5 – 10
см
нижче
лігатури
і
припікають
культю
розпеченим
залі
-
зом
;
вправляють
культю
в
тазову
порожнину
.
Для
профілактики
гнійного
запалення
вводять
у
порожнину
піхви
антимікробні
препарати
(
емульсії
,
мазі
,
розчин
антибіотиків
),
застосо
-
вують
парасакральну
новокаїнову
блокаду
за
В
.
І
.
Завірюхою
.
203
Субінволюція
матки
у
корів
(subinvolutio uteri) —
сповільнений
її
зворотний
розвиток
після
родів
,
гіпо
-
та
атонія
,
затримання
в
матці
лохій
довше
14 – 15
днів
після
родів
внаслідок
сильного
перерозтягу
під
час
вагітності
,
зниження
нервово
-
м
’
язового
тонусу
при
важких
родах
,
затримання
посліду
,
загальна
слабість
організму
.
Основними
діагностичними
симптомами
є
зниження
скоротливо
-
сті
матки
(
гіпотонія
)
або
повна
її
відсутність
(
атонія
)
та
виділення
з
родових
шляхів
лохій
довше
14 – 15
днів
після
родів
.
Оглядаючи
тварину
та
її
стійло
,
можна
помітити
на
підстилці
біля
задньої
час
-
тини
її
тулуба
невелику
калюжку
,
а
на
корені
хвоста
—
кірочки
гною
.
При
вагінальному
дослідженні
тварини
виявляють
набряк
слизової
оболонки
піхви
та
піхвової
частини
шийки
матки
,
а
також
відкриту
шийку
матки
.
Ректальним
дослідженням
тварини
виявляють
збільшену
матку
з
гладенькою
,
дряблою
стінкою
,
що
наповнена
флуктуючою
рідиною
.
В
одному
з
яєчників
є
жовте
тіло
.
При
погладжуванні
матки
з
вульви
виділяються
буро
-
червоні
,
темно
-
коричневі
або
брудно
-
сірі
з
непри
-
ємним
запахом
лохії
.
Крім
того
,
у
такої
тварини
можуть
спо
-
стерігатися
розлади
травлення
,
іноді
мастити
чи
інші
ускладнення
.
Лікування
.
Необхідно
організувати
тварині
2 – 3
рази
на
день
активний
моціон
,
проаналізувати
раціон
її
годівлі
і
привести
його
у
відповідність
з
потребами
,
робити
щодня
ректальний
масаж
матки
або
вводити
1 – 2
рази
на
день
підшкірно
30 – 40
ОД
окситоцину
чи
пітуїтрину
, 4 – 6
мл
0,05 %-
го
розчину
ерготалу
або
ергометрину
,
10 – 20
мл
мамофізину
чи
застосувати
інші
утеротонічні
засоби
.
Доб
-
ре
діє
електростимуляція
матки
низькочастотними
модульованими
імпульсами
.
Післяродовий
парез
(
післяродова
гіпокальціємія
,
со
m
а
puerper-
alis) —
гостре
,
безгарячкове
,
паралічеподібне
захворювання
добре
вгодованих
високопродуктивних
корів
,
яким
згодовували
великі
кі
-
лькості
концентрованих
кормів
і
яких
утримували
без
активного
мо
-
ціону
.
Виникає
протягом
перших
3
днів
після
родів
і
виявляється
у
зниженні
вмісту
кальцію
і
цукру
в
крові
,
парезі
гладеньких
і
посму
-
гованих
м
’
язів
,
паралічеподібному
стані
глотки
,
язика
,
кишок
,
комі
.
При
встановленні
діагнозу
на
захворювання
зважають
на
такі
характерні
ознаки
:
непевна
хода
(
іноді
після
нетривалого
збуджен
-
ня
);
тремтіння
м
’
язів
крупа
й
кінцівок
,
що
переходить
у
загальне
пригнічення
;
тварина
лежить
із
закинутою
набік
головою
; S-
подіб
-
ним
викривленням
шиї
,
висунутим
язиком
(
рис
. 116);
апетит
,
жуйка
та
румінація
відсутні
;
тактильна
й
больова
чутливість
шкіри
зни
-
жені
;
температура
тіла
знижена
до
35 – 36
º
С
(
рідко
буває
нормаль
-
ною
);
рогівка
ока
суха
,
матова
,
відсутній
корнеальний
рефлекс
.
Без
лікування
або
при
його
запізненні
тварина
гине
протягом
72
год
від
початку
хвороби
.
204
Лікування
.
Хворій
тварині
вводять
під
-
шкірно
15
–
20
мл
20 %-
го
розчину
ко
-
феїну
, 300 – 400
мл
20 %-
го
розчину
каль
-
цію
хлориду
або
каль
-
цію
глюконату
внут
-
рішньовенно
,
при
по
-
требі
їх
вводять
по
-
вторно
через
6 – 8
год
;
ін
’
єктують
внутріш
-
ньом
’
язово
водороз
-
чинний
холекальциферол
4 – 5
тис
.
МО
;
відехол
40 – 50
тис
.
МО
ві
-
таміну
D
3
,
внутрішньовенно
400
мл
20 %-
го
розчину
глюкози
.
Корову
здоюють
,
дезінфікують
вим
’
я
,
вводять
у
кожну
дійку
сте
-
рильний
молочний
катетер
і
за
допомогою
апарата
Еверса
(
рис
. 117)
нагнітають
повітря
до
надання
дійкам
пружності
й
тимпанічного
звуку
при
постукуванні
пальцем
.
Тоді
виймають
катетери
і
маса
-
жують
верхівки
дійок
.
Якщо
після
цього
вони
пропускають
назовні
повітря
,
то
накладають
на
дійки
марлеві
лігатури
,
які
знімають
че
-
рез
20 – 30
хв
;
розтирають
соло
-
м
’
яним
жмутом
тіло
тварини
(
особ
-
ливо
кінцівки
й
круп
)
і
накривають
її
теплим
покривалом
.
Якщо
через
2 – 3
год
стан
тварини
не
поліп
-
шиться
,
через
6 – 8
год
повторюють
нагнітання
повітря
у
вим
’
я
.
Доїти
корову
можна
через
12 – 24
год
після
того
,
як
вона
встане
.
При
повільному
видужуванні
тварини
треба
періодично
звільня
-
ти
пряму
кишку
від
калу
,
сечовий
міхур
від
сечі
.
При
появі
ознак
тимпанії
слід
проколоти
рубець
троакаром
і
через
його
трубку
ввес
-
ти
антибродильні
засоби
.
Ні
в
якому
разі
не
можна
при
післяродовому
парезі
давати
лікарські
речовини
per os (
параліч
глотки
).
З
профілактичною
метою
за
три
тижні
до
отелення
необхідно
зрівноважити
вміст
кальцію
і
фосфору
в
раціоні
корів
;
їх
абсолютна
кількість
повинна
становити
не
більше
70
г
.
За
5 – 7
днів
до
отелен
-
ня
і
після
цього
коровам
дають
добавки
,
багаті
на
кальцій
і
фосфор
,
внутрішньом
’
язово
вводять
8 – 10
тис
.
МО
ліповіду
або
200 – 250
тис
.
МО
відехолу
,
або
700
мкг
оксидевіту
.
Післяродовий
вульвіт
(vulvitis puerperalis) —
запалення
статевих
губ
,
що
виникає
внаслідок
родових
травм
і
проникнення
у
тканини
Рис
. 116.
Положення
корови
при
післяродовому
парезі
:
а
—
важка
;
б
—
легка
(S-
подібне
викривлення
шиї
)
форми
Рис
. 117.
Апарат
Еверса