Файл: yablonskii_v_a_praktichne_akusherstvo_ginekologiya_ta_bioteh.pdf
ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 02.12.2019
Просмотров: 7080
Скачиваний: 1
215
9
9.
З
АХВОРЮВАННЯ
МОЛОЧНОЇ
ЗАЛОЗИ
Мета
заняття
:
оволодіти
методами
діагностики
,
лікування
та
профілактики
осно
-
вних
захворювань
молочної
залози
у
домашніх
тварин
.
Місце
проведення
заняття
:
клініка
кафедри
,
навчальний
пункт
м
’
ясокомбінату
,
ферми
навчального
господарства
та
сусідніх
господарств
.
Оснащення
заняття
:
хворі
тварини
,
фіксаційні
станки
,
термометри
,
фонендоско
-
пи
,
плесиметри
і
перкусійні
молоточки
,
шприци
на
10, 20
мл
,
молочні
катетери
різ
-
ного
діаметра
,
емальована
кювета
,
клейонка
,
ін
’
єкційні
голки
,
плівка
,
вата
,
молочно
-
контрольні
пластинки
(
МКП
-1
та
МКП
-2),
півлітровий
кухоль
із
сіткою
,
пробірки
,
лейкоцитарні
пробірки
;
хроматографічний
папір
Ф
-1,
індикаторні
картки
; 0,2 %-
й
розчин
бромтимолового
синього
на
0,5 %-
му
спирті
, 5 %-
й
розчин
димастину
на
дис
-
тильованій
воді
, 10 %-
й
та
2 %-
й
розчини
мастидину
,
маститдіагност
(
у
100
мл
дисти
-
льованої
води
розчинено
30
г
сульфанолу
, 5
г
триполфосфату
, 0,02
г
бромтимолового
синього
, 0,5
мл
1 %-
го
розчину
розолової
кислоти
), 3 %-
й
розчин
перекису
водню
на
М
/15
фосфатному
буфері
рН
7,2,
насичений
розчин
бензидину
, 70 %-
й
спирт
,
пара
-
фін
,
озокерит
, 1 %-
й
розчин
стрептоциду
, 2 – 3 %-
й
розчин
норсульфазолу
,
розчин
етакридину
лактату
в
розведенні
1 : 1000 – 1 : 2000,
розчин
фурациліну
1 : 5000,
мас
-
тисан
А
,
В
,
Е
,
мастицид
,
мастикур
,
пеніцилін
,
стрептоміцин
,
мономіцин
,
біцилін
-3,
біцилін
-5, 0,5 %-
й
та
3 %-
й
розчини
новокаїну
,
ізотонічний
розчин
натрію
хлориду
, 1 %-
й
розчин
норсульфазолу
, 10 %-
й
розчин
етазолу
, 1 – 2 %-
й
розчин
натрію
гідрокарбонату
, 0,25 %-
й
розчин
нашатирного
спирту
,
окситоцин
,
пітуїтрин
,
іхтіо
-
лова
мазь
,
цинкова
мазь
, 0,5 %-
й
та
1 %-
й
спирто
-
вий
розчин
йоду
, 40 %-
й
розчин
глюкози
, 10 %-
й
розчин
кальцію
хлориду
та
кальцію
глюконату
,
0,5 %-
й
розчин
прогестерону
.
Короткі
методичні
вказівки
.
Після
пояснення
викладачем
змісту
заняття
та
розподілу
обов
’
язків
між
студентами
вони
самостійно
оглядають
тва
-
рин
господарства
,
звертаючи
увагу
на
стан
у
них
молочної
залози
,
виявляють
тварин
з
підозрою
на
захворювання
,
збирають
анамнез
,
досліджують
цих
тварин
,
визначають
у
них
стан
молочної
зало
-
зи
,
якість
здоюваного
молока
чи
секрету
,
ставлять
діагноз
і
під
керівництвом
викладача
проводять
лікування
.
Попередні
зауваження
.
Хвороби
та
аномалії
розвитку
молочної
залози
до
-
сить
поширені
і
завдають
великих
збит
-
ків
тваринництву
внаслідок
зниження
у
хворих
тварин
молочної
продуктивності
,
погіршення
якості
молока
та
молочних
продуктів
,
передчасного
вибракування
тварин
з
невилікуваними
процесами
.
Приступаючи
до
вивчення
теми
треба
Рис
. 120.
Схема
будови
вим
’
я
(
поперечний
розріз
):
1
—
базальні
вени
вим
’
я
;
2
—
фасції
вим
’
я
;
3
—
паренхіма
молочної
за
-
лози
;
4
—
ложе
вим
’
я
;
5
—
велика
молочна
протока
;
6
—
вени
цистер
-
ни
;
7
—
цистерна
;
8
—
стінка
цисте
-
рни
;
9
—
дійковий
канал
;
10
—
дійки
;
11
—
судини
паренхіми
вим
’
я
;
12
—
підвішуюча
зв
’
язка
216
знати
,
які
хвороби
та
аномалії
уражають
вим
’
я
.
Це
передусім
:
аномалії
розвитку
вим
’
я
;
вади
розвитку
дійкового
каналу
;
агалактії
та
гіпогалактії
;
мастит
;
порушення
кровообігу
;
травмати
-
чні
пошкодження
;
захворювання
шкіри
вим
’
я
;
функціональні
роз
-
лади
.
Перед
вивченням
цих
питань
треба
згадати
особливості
будо
-
ви
вим
’
я
(
рис
. 120 – 123).
У
великої
рогатої
худоби
молочна
залоза
(glandula lactifera, uber, mamma, mastos)
складається
з
двох
поло
-
вин
,
кожна
з
яких
,
у
свою
чергу
,
розділена
на
дві
частки
—
передню
й
задню
,
які
закінчуються
дійками
.
Зовні
вим
’
я
вкрите
тонкою
еластичною
шкірою
,
під
якою
є
тон
-
кий
шар
підшкірної
клітковини
,
а
потім
три
фасції
—
поверхнева
,
власна
та
глибока
.
Від
глибокої
фасції
відходять
численні
відгалу
-
ження
—
трабекули
,
що
формують
сполучнотканинну
основу
вим
’
я
і
ділять
його
на
велику
кількість
часток
,
часточок
і
альвеол
.
Альвеоли
разом
з
молочними
протоками
,
що
відходять
від
них
,
утворюють
паренхіму
(
залозисту
частину
)
вим
’
я
.
Кожна
альвеола
вистелена
всередині
залозистим
епітелієм
,
а
зверху
вкрита
сіткою
з
’
єднаних
між
собою
зірчастих
міоепітелі
-
альних
клітин
і
власною
оболонкою
альвеоли
.
Утворений
в
альвеолі
секрет
переміщується
поступово
у
дрібні
молочні
протоки
,
середні
й
великі
молочні
ходи
,
а
потім
у
молочну
цистерну
,
куди
відкривається
від
5
до
20
молочних
ходів
.
Молочна
цистерна
розміщена
над
основою
дійки
і
всередині
її
.
У
слизовій
Рис
. 122.
Схема
будови
молочної
альвеоли
(
одна
з
альвеол
частково
зрізана
):
1
—
вена
;
2
—
нерви
;
3
—
артерія
;
4
—
капіляри
;
5
—
міоепітелій
;
6
—
скловидна
облямівка
;
7
—
вивідна
протока
;
8
—
нервові
волокна
;
9
—
зало
-
зистий
епітелій
3
2
1
4
5
6
7
8
9
Рис
. 121.
Схема
будови
частки
молочної
залози
:
1, 3 – 6
—
молочні
протоки
;
2
—
альвеоли
2
2
1
3
4
1
3
5
6
217
оболонці
дійкової
частини
цистерни
є
багато
складок
.
Більші
з
них
—
вертикальні
(5 – 8)
переходять
у
дійковий
канал
,
утворюючи
розетку
його
внутрішнього
отвору
.
Дійковий
канал
(
довжиною
0,5 – 1,4
см
)
завжди
щільно
закритий
прилеглими
одна
до
однієї
складками
слизової
оболонки
та
сфінк
-
тером
.
Вим
’
я
добре
постачається
кров
’
ю
за
рахунок
парної
зовнішньої
соромітної
артерії
та
частково
парної
артерії
промежини
.
Дійшовши
до
вим
’
я
,
зовнішня
соромітна
,
або
,
як
її
ще
називають
,
молочна
ар
-
а
б
в
Рис
. 123.
Схема
кровоносної
системи
вим
’
я
(
за
М
.
Ф
.
Багдашовим
та
А
.
П
.
Єлисєєвим
) (
а
):
1
—
вена
промежини
;
2
—
задня
вена
основи
вим
’
я
;
3
—
задня
артерія
і
вена
вим
’
я
;
4
—
зовнішня
соромітна
вена
;
5
—
зовнішня
соро
-
мітна
артерія
;
6
—
передня
артерія
і
вена
основи
вим
’
я
;
7
—
передня
артерія
і
вена
вим
’
я
;
8
—
підшкірна
черевна
вена
;
9
—
арте
-
рія
і
вени
цистерни
;
10
—
дійкові
артерії
;
схема
соматичної
іннервації
вим
’
я
коро
-
ви
(
за
А
.
П
.
Єлисєєвим
) (
б
):
1
—
зовнішній
сім
’
яний
нерв
;
2
—
передня
гілка
зовнішнього
сім
’
яного
нерва
;
3
—
передні
судинні
нерви
;
4
,
5
—
шкірна
гілка
і
гілка
задньої
чверті
вим
’
я
;
6
,
7
—
гілки
цистерни
та
судин
;
8
—
клубово
-
пахвовий
нерв
;
9
—
клубо
-
во
-
підчеревний
нерв
;
10
,
11
—
нерв
промежини
;
схема
лімфатичних
судин
вим
’
я
(
за
А
.
П
.
Єлисєєвим
) (
в
):
1
—
глибокі
лімфатичні
судини
;
2
—
лівий
надвим
’
яний
вузол
;
3
—
поверхневі
приносні
лімфатичні
судини
;
4
—
лімфатичний
вузол
цистерни
218
терія
розгалужується
на
передню
й
задню
артерії
вим
’
я
,
гілки
яких
живлять
тканини
відповідної
половини
вим
’
я
.
Венозна
система
вим
’
я
краще
розвинена
,
ніж
артеріальна
.
Від
залозистої
тканини
і
стінок
молочних
цистерн
кров
відтікає
по
гли
-
боких
венах
,
які
в
ділянці
основи
вим
’
я
разом
з
поверхневими
суди
-
нами
впадають
у
середню
та
задню
вени
вим
’
я
відповідного
боку
.
Згодом
вони
вливаються
в
підшкірну
черевну
та
зовнішню
соро
-
мітну
вени
.
В
останню
також
впадає
задня
вена
вим
’
я
.
Лімфатична
система
вим
’
я
представлена
поверхневими
та
глибокими
лімфа
-
тичними
судинами
.
В
кожній
половині
вим
’
я
є
по
1 – 2 (
іноді
3 – 4)
лімфатичних
вузли
.
В
іннервації
вим
’
я
беруть
участь
зовнішній
сім
’
яний
,
клубово
-
пахвинний
,
клубово
-
підчеревний
та
промежинний
парні
нерви
,
які
утворюють
сплетіння
між
частками
та
часточками
,
навколо
альве
-
ол
,
у
стінках
молочних
проток
та
кровоносних
судин
.
Функція
молочної
залози
полягає
в
утворенні
та
нагромадженні
молока
(
лактація
)
з
періодичним
виділенням
його
під
час
ссання
та
доїння
.
Молоко
утворюється
у
залозистих
клітинах
альвеол
.
У
міру
нагромадження
воно
з
альвеол
надходить
у
молочні
протоки
,
запо
-
внюючи
ємнісну
систему
вим
’
я
.
При
заповненні
її
на
80 %
під
впли
-
вом
зростаючого
тиску
секреція
молока
гальмується
.
При
доїнні
та
ссанні
молоко
виводиться
рефлекторно
.
Рефлекс
виведення
молока
виникає
одночасно
в
обох
половинах
вим
’
я
і
три
-
ває
у
корів
5 – 7
хв
.
За
цей
час
корову
треба
видоїти
.
9.1.
Методи
діагностики
захворювань
молочної
залози
Клінічне
дослідження
тварин
на
захворювання
молочної
залози
розпочинають
із
збирання
анамнезу
,
загального
дослідження
тва
-
рини
.
Потім
проводять
повне
здоювання
і
ще
раз
досліджують
мо
-
лочну
залозу
.
Збираючи
анамнестичні
дані
,
довідуються
про
час
та
перебіг
останніх
родів
,
рівень
годівлі
й
утримання
тварини
під
час
вагітно
-
сті
,
перед
виникненням
захворювання
та
під
час
нього
;
тривалість
сухостійного
періоду
;
статеву
циклічність
після
родів
;
час
появи
за
-
хворювання
та
його
ознаки
;
молочну
продуктивність
тварини
в
по
-
передню
лактацію
та
до
захворювання
;
спосіб
її
доїння
;
стан
молоч
-
ної
залози
у
попередній
лактації
;
зміни
якості
молока
у
зв
’
язку
із
за
-
хворюванням
тварини
;
поширення
в
господарстві
(
на
фермі
,
в
чере
-
ді
)
захворювань
молочної
залози
та
інших
хвороб
.
Загальне
дослідження
тварини
проводять
за
прийнятою
схемою
(
вимірюють
температуру
тіла
,
визначають
пульс
,
інтенсивність
ди
-
219
хання
,
характер
румінації
,
досліджують
стан
статевих
органів
то
-
що
).
Під
час
дослідження
молочної
залози
застосовують
методи
огляду
та
пальпації
.
Оглядаючи
вим
’
я
ззаду
та
збоку
,
звертають
увагу
на
його
розмір
і
форму
,
симетричність
його
половин
,
розмір
та
форму
дійок
,
на
колір
шкіри
,
наявність
на
них
подряпин
,
саден
.
Прикладаючи
руку
зворотним
боком
долоні
спочатку
до
передніх
,
а
потім
до
задніх
часток
вим
’
я
,
визначають
місцеву
температуру
.
По
-
чергово
пучками
пальців
захоплюють
кожну
дійку
біля
її
основи
,
натягують
її
і
промацують
до
верхівки
;
розкочуючи
її
між
пальцями
,
визначають
стан
цистерни
,
стінок
і
сфінктера
дійки
;
встановлюють
легкість
видоювання
молока
з
кожної
дійки
,
товщину
та
однорід
-
ність
молочної
цівки
;
поставивши
пальці
однієї
руки
між
поло
-
винами
вим
’
я
і
натискаючи
пальцями
іншої
руки
в
різних
місцях
поверхні
досліджуваної
чверті
,
промацують
її
.
Так
само
промацують
інші
чверті
.
Нормальне
вим
’
я
має
ніжну
еластичну
шкіру
,
яка
легко
збира
-
ється
у
складки
.
Його
паренхіма
пружно
-
еластична
,
неболюча
,
осо
-
бливо
після
видоювання
;
при
промацуванні
відчувається
часточко
-
ва
структура
.
Пальпацією
задньої
поверхні
вим
’
я
знаходять
основу
задніх
чвертей
і
в
складці
шкіри
над
нею
лімфатичні
вузли
,
прома
-
цують
їх
.
Зазвичай
вони
рухомі
,
неболючі
,
щільні
.
Закінчуючи
дослідження
вим
’
я
,
здоюють
з
кожної
чверті
у
загли
-
блення
пластинки
,
на
сіточку
або
в
окремі
пробірки
невеликі
порції
молока
і
оглядають
їх
,
звертаючи
увагу
на
колір
,
запах
,
консистен
-
цію
,
наявність
домішок
,
згустків
та
ін
.
Якщо
проведене
дослідження
не
дало
змоги
встановити
точний
діагноз
,
його
повторюють
у
такій
самій
послідовності
після
повного
здоювання
усіх
часток
вим
’
я
або
застосовують
спеціальні
проби
на
мастит
(
при
підозрі
на
субклінічний
мастит
).
9.2.
Лабораторні
методи
діагностики
маститу
Виявлення
домішок
у
молоці
.
Після
видалення
з
частки
2 – 3
мл
молока
здоюють
невелику
порцію
його
у
бактеріологічну
чашку
або
пробірку
(
пластинку
із
заглибленнями
).
При
легкому
похитуванні
пробірки
можна
побачити
в
молоці
домішки
крові
,
пластівці
або
згустки
казеїну
.
Ще
краще
використати
для
цього
спеціальну
чаш
-
ку
чи
банку
із
вмонтованим
у
неї
темним
ситечком
.
Пропустивши
молоко
крізь
ситечко
чи
марлю
,
можна
побачити
на
них
домішки
.
Визначення
реакції
молока
.
Нормальне
молоко
має
слабкокислу
реакцію
(
рН
6,3 – 6,9; 16 – 18°
Тернера
).
При
захворюваннях
молоч
-
ної
залози
(
найчастіше
при
маститах
)
реакція
молока
зміщується
у
лужний
бік
.
Подібні
зміни
можна
виявити
за
допомогою
різних
ін
-
дикаторних
проб
.