Файл: yablonskii_v_a_praktichne_akusherstvo_ginekologiya_ta_bioteh.pdf
ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 02.12.2019
Просмотров: 6944
Скачиваний: 1
225
юванні
з
ураженої
частки
виділяється
невелика
кількість
каламутної
жовтуватої
рідини
з
домішками
крупинок
або
плівок
фібрину
.
Фібринозний
мастит
супроводжується
значним
руйнуванням
па
-
ренхіми
,
заміщенням
її
сполучною
тканиною
,
запалення
може
на
-
бувати
фібринозно
-
гнійної
форми
,
ускладнюватися
гангреною
вим
’
я
,
гнійними
метастазами
у
внутрішніх
органах
.
Геморагічний
мастит
(mastitis haemorrhagica) —
гостре
запален
-
ня
вим
’
я
з
крововиливами
в
проміжну
тканину
,
альвеоли
та
молоч
-
ні
протоки
,
що
виникає
звичайно
в
перші
дні
після
родів
як
усклад
-
нення
серозного
або
катарального
маститів
,
рідше
—
ретикулопери
-
тоніту
,
травматичного
перикардиту
чи
інших
захворювань
.
Ознаки
:
пригнічення
тварини
,
зниження
або
відсутність
у
неї
апетиту
,
зме
-
ншення
молочної
продуктивності
,
підвищення
температури
тіла
до
41 °
С
.
Уражена
частка
,
а
то
й
усе
вим
’
я
збільшені
в
об
’
ємі
,
на
його
шкірі
виступають
червоні
плями
,
воно
гаряче
,
болюче
,
надвим
’
яні
лімфатичні
вузли
збільшені
.
Молоко
з
уражених
часток
червонува
-
те
,
із
згустками
казеїну
.
Специфічні
мастити
—
ящурний
,
туберкульозний
,
актиномікоз
-
ний
—
виникають
як
симптоми
відповідних
хвороб
.
При
ящурному
маститі
на
шкірі
вим
’
я
,
як
правило
на
дійках
,
виникає
ящурна
ек
-
зантема
—
афти
,
які
через
2 – 3
дні
лопаються
і
на
їх
місці
залиша
-
ються
виразки
,
що
поступово
епітелізуються
.
Якщо
процес
захоплює
і
паренхіму
,
то
надій
різко
знижується
,
молоко
стає
жовтуватим
,
сли
-
зовим
,
з
домішками
пластівців
казеїну
,
фібрину
чи
навіть
крові
.
Туберкульоз
вим
’
я
(
як
ознака
генералізованої
форми
хвороби
)
ха
-
рактеризується
появою
у
вим
’
ї
поодиноких
,
дифузних
або
величез
-
ної
кількості
дрібних
туберкульозних
вузликів
,
що
пронизують
усю
тканину
залози
.
Уражена
частка
вим
’
я
збільшується
в
об
’
ємі
,
ущі
-
льнюється
,
молоко
може
бути
водянистим
,
жовтуватим
,
із
домішка
-
ми
пластівців
казеїну
.
При
актиномікозі
вим
’
я
уражена
частка
збільшена
в
об
’
ємі
,
щільна
,
неболюча
,
у
ній
промацуються
загрубіння
діаметром
2 – 5
см
,
абсцеси
,
які
можуть
прориватися
назовні
чи
в
просвіт
молочної
цис
-
терни
,
утворюючи
несхильні
до
загоєння
нориці
.
Диференційну
діагностику
гострих
маститів
у
корів
наведено
у
табл
. 15.
Субклінічний
(
прихований
)
мастит
—
запалення
вим
’
я
із
слабо
вираженими
клінічними
ознаками
,
що
виникає
внаслідок
система
-
тичного
недодоювання
корів
,
пропусків
доїння
,
неправильного
ре
-
жиму
роботи
доїльних
апаратів
,
інтоксикацій
,
невмілого
запуску
,
неповного
лікування
гострих
маститів
.
Характеризується
в
’
ялим
перебігом
серозного
,
катарального
чи
гнійно
-
катарального
запа
-
лення
,
тому
клінічно
виявити
прихований
мастит
практично
не
-
можливо
.
Він
завершуються
повним
припиненням
секреції
молока
226
та
атрофією
ураженої
частки
вим
’
я
.
При
діагностиці
прихованих
маститів
насамперед
звертають
увагу
на
якісні
зміни
молока
,
вико
-
ристовуючи
для
цього
наведені
вище
проби
.
15.
Диференційна
діагностика
гострих
маститів
у
корів
Характер
маститу
Загальний
стан
тва
-
рини
Зміни
ураженої
частки
вим
’
я
Зміни
надою
і
якості
молока
Серозний
Легке
пригнічення
,
іноді
з
незначним
підвищенням
тем
-
ператури
тіла
Уражена
частка
(
полови
-
на
чи
все
вим
’
я
)
збільше
-
на
,
почервоніла
,
гаряча
,
напружена
,
болюча
,
за
-
пально
-
набрякла
Молокоутворення
зни
-
жене
,
молоко
спочатку
нормальне
,
потім
водя
-
нисте
,
з
пластівцями
Катараль
-
ний
Легке
пригнічення
та
погіршення
апетиту
,
незначне
підвищення
темпе
-
ратури
Уражена
частка
збільше
-
на
,
іноді
болюча
та
гаря
-
ча
,
з
дрібними
дифузни
-
ми
фокусами
ущільнення
Молокоутворення
зни
-
жене
,
молоко
з
ураже
-
ної
частки
водянисте
,
жовтувате
з
пластівця
-
ми
та
згустками
казеїну
Фібриноз
-
ний
Загальне
пригнічен
-
ня
,
погіршення
або
відсутність
апетиту
,
підвищен
-
ня
температури
до
40 °
С
і
вище
,
кульгання
на
кін
-
цівку
з
боку
ура
-
женої
чверті
Вим
’
я
різко
збільшене
,
запально
-
набрякле
,
по
-
червоніле
,
гаряче
,
болю
-
че
,
сильно
ущільнене
,
іноді
з
осередками
розм
’-
якшення
,
часто
при
паль
-
пації
крепітує
Молокоутворення
різко
зменшене
або
повністю
припинилося
.
Молоко
каламутне
,
жовтувате
,
з
домішками
крупинок
або
плівок
фібрину
,
іноді
крові
Гнійно
-
катараль
-
ний
Загальне
пригні
-
чення
,
погіршення
апетиту
,
різке
підвищення
темпе
-
ратури
тіла
на
по
-
чатку
захворю
-
вання
Уражена
частка
збільше
-
на
,
болюча
,
ущільнена
,
шкіра
її
дещо
запально
-
набрякла
Молокоутворення
різко
знижене
,
молоко
з
ураженої
частки
каламутне
,
блідо
-
сіре
,
з
домішками
пластів
-
ців
,
гною
або
крові
Абсцес
вим
’
я
Загальне
пригні
-
чення
,
погіршення
апетиту
,
підвищен
-
ня
температури
ті
-
ла
Уражена
частка
збільше
-
на
,
локально
або
дифузно
ущільнена
,
горбкувата
,
почервоніла
,
шкіра
за
-
пально
-
набрякла
,
болю
-
ча
,
гаряча
,
поверхнево
розміщені
абсцеси
флук
-
тують
Молокоутворення
зни
-
жене
,
молоко
при
поо
-
диноких
абсцесах
нор
-
мальне
,
при
множин
-
них
—
водянисте
з
,
до
-
мішками
гною
і
крові
Флегмона
вим
’
я
Загальне
пригні
-
чення
,
погіршення
або
відсутність
апетиту
,
підвищен
-
ня
температури
тіла
,
кульгання
Уражена
частка
сильно
збільшена
,
гаряча
,
болю
-
ча
,
щільна
,
кам
’
яниста
,
різкий
набряк
та
напру
-
ження
шкіри
,
вим
’
я
сму
-
гасте
з
розлитим
почерво
-
нінням
Молокоутворення
різко
знижене
,
часто
припиняється
,
молоко
ураженої
час
-
тки
водянисте
,
кала
-
мутне
,
сірого
забарв
-
лення
,
з
домішками
пластівців
та
гнійних
тілець
Гемора
-
гічний
Загальне
при
-
гнічення
,
по
-
гіршення
апетиту
,
значне
підвищення
температури
тіла
Уражена
частка
значно
збільшена
,
вкрита
черво
-
ними
або
темно
-
червони
-
ми
плямами
,
рідше
гіпе
-
ремійована
,
гаряча
,
бо
-
люча
,
щільна
Молокоутворення
різко
знижене
,
молоко
водянисте
,
червонувате
,
з
плас
-
тівцями
та
крупинка
-
ми
некротичних
тка
-
нин
227
9.4.
Лікування
корів
,
хворих
на
мастит
Мета
заняття
:
вивчити
й
засвоїти
методику
лікування
корів
,
хворих
на
мастит
.
Місце
проведення
заняття
:
клініка
кафедри
,
тваринницькі
ферми
.
Оснащення
заняття
:
хворі
на
мастит
(
чи
модельні
)
корови
,
ін
’
єкційні
голки
,
гумо
-
ва
трубка
,
молочні
катетери
,
шприци
(5
та
100
мл
), 0,5 – 1 %-
й
розчин
новокаїну
,
антибіотики
,
мастисан
А
,
мастисан
Б
,
сульфабіцеритин
,
сульфатетраретин
,
фуринал
,
мастикур
, 10 %-
й
розчин
норсульфазолу
, 10 %-
й
розчин
етазолу
,
окситоцин
,
пітуїт
-
рин
,
вата
,
спирт
,
розчин
йоду
, 50 %-
й
гліцерин
,
іхтіолова
,
камфорна
,
йодисто
-
калієва
та
інші
мазі
,
парафін
,
озокерит
,
поліетиленова
плівка
чи
клейонка
,
вата
,
ватянка
,
навим
’
яник
,
марля
,
металева
кювета
,
тіосульфатна
грілка
,
лампа
солюкс
чи
інфра
-
руж
,
лампа
з
горілкою
ПРК
-2,
портативний
апарат
для
гальванізації
,
ультразвуко
-
вий
апарат
.
Короткі
методичні
вказівки
.
При
лікуванні
корів
,
хворих
на
мастит
,
залежно
від
його
характеру
,
перебігу
та
загального
стану
організму
тварини
,
поряд
із
безпосере
-
днім
впливом
на
вим
’
я
(
опромінення
,
масаж
,
втирання
мазей
,
лініментів
,
внутріш
-
ньовим
’
яні
вливання
антисептичних
засобів
,
теплові
процедури
тощо
),
застосуван
-
ням
засобів
впливу
на
весь
організм
(
внутрішньовенні
,
пероральні
,
внутрішньо
-
м
’
язові
введення
лікарських
речовин
),
патогенетичної
терапії
(
новокаїнові
блокади
)
обов
’
язково
застосовують
загальнотонізуючу
терапію
та
проводять
у
господарстві
відповідні
ветеринарно
-
зоотехнічні
заходи
.
Загальні
принципи
лікування
маститів
у
корів
.
При
лікуванні
корів
,
хворих
на
мастит
,
керуються
такими
принципами
:
чим
раніше
застосувати
лікування
,
тим
воно
ефективніше
;
хвору
тварину
необхідно
ізолювати
,
перевести
на
ручне
доїння
,
уражені
частки
вим
’
я
видоювати
в
останню
чергу
в
окремий
посуд
і
знищити
видоєний
секрет
та
знезаразити
посуд
;
добрі
результати
можна
одержати
лише
при
комплексній
етіо
-
тропно
-
патогенетичній
терапії
;
перед
проведенням
будь
-
якої
лікувальної
процедури
вим
’
я
слід
помити
теплою
водою
з
милом
і
висушити
рушником
;
потрібно
поліпшити
умови
утримання
та
догляду
тварини
,
обов
’
язково
змінити
її
раціон
—
вилучити
з
нього
соковиті
корми
та
обмежити
водопій
;
при
лікуванні
тільних
корів
,
особливо
під
час
запуску
та
сухо
-
стою
,
потрібно
бути
дуже
обережним
з
дозуванням
лікарських
пре
-
паратів
та
застосуванням
інших
процедур
.
Фізична
терапія
.
У
перші
дні
захворювання
корів
на
серозний
і
катаральний
мастити
для
зменшення
больової
реакції
та
випоті
-
вання
сироватки
крові
застосовують
холод
,
обливаючи
уражену
час
-
тку
вим
’
я
холодною
водою
або
змащуючи
її
рідкою
глиною
з
оцтом
(3
столові
ложки
на
1
л
води
),
а
з
3 – 5-
го
дня
,
навпаки
,
для
розсмокту
-
вання
запального
ексудату
застосовують
тепло
.
Для
зменшення
внутрішньотканинного
тиску
та
швидкого
виведення
із
вим
’
я
інфі
-
льтрату
обережно
часто
(
через
кожні
2 – 3
год
)
здоюють
молоко
.
При
серозному
маститі
здоювання
можна
поєднувати
з
легким
масажем
вим
’
я
знизу
вверх
,
за
ходом
лімфатичних
судин
,
а
при
катарально
-
му
—
навпаки
,
зверху
вниз
,
для
кращого
переміщення
згустків
та
ексудату
з
молочних
ходів
у
цистерну
і
видаленням
їх
під
час
доїн
-
ня
.
228
Щоб
прискорити
розсмок
-
тування
запального
набряку
,
втирають
мазі
в
шкіру
вим
’
я
—
іхтіолову
,
камфорну
,
йоди
-
сто
-
калієву
та
інші
протизапальні
мазі
.
Теплова
,
ультрафіолетова
та
ультразвукова
терапія
.
Для
прискорення
розсмок
-
тування
запального
інфільт
-
рату
можна
2 – 3
рази
на
день
робити
теплі
обгортання
вим
’
я
,
припарки
з
сінної
по
-
терті
та
ароматичних
трав
,
використовувати
гумові
грілки
з
теплою
водою
,
мішечки
з
нагрітим
піском
,
накладати
на
вим
’
я
зігріваючий
спиртовий
компрес
або
ро
-
бити
аплікацію
з
парафіну
чи
озокериту
(
рис
. 124).
Парафін
нагрі
-
вають
до
60 – 65 °
С
і
за
допомогою
широкого
пензля
наносять
тон
-
ким
шаром
на
чисту
й
суху
шкіру
ураженої
частки
вим
’
я
;
У
міру
за
-
гусання
парафіну
доводять
товщину
його
шару
до
1 – 1,5
см
,
накри
-
вають
зверху
поліетиленовою
плівкою
або
клейонкою
і
шаром
вати
та
марлі
,
підв
’
язують
надвим
’
яною
пов
’
язкою
.
Процедуру
повторю
-
ють
щодня
.
Озокерит
(
температура
плавлення
52 – 68 °
С
)
треба
також
спо
-
чатку
розплавити
,
а
потім
налити
шаром
1 – 1,5
см
у
вистелену
клейонкою
кювету
.
Коли
температура
його
знизиться
до
50 °
С
і
він
загусне
,
наносять
його
разом
із
клейонкою
на
шкіру
ураженої
част
-
ки
вим
’
я
,
накладають
зверху
шар
вати
й
фіксують
плівкою
або
спе
-
ціальною
пов
’
язкою
.
При
наявності
тіосульфатної
грілки
(
двошарова
поліетиленова
плівка
,
герметичні
камери
якої
заповнені
кристалічним
натрієм
тіосульфатом
)
опускають
її
у
воду
з
температурою
80 °
С
для
розпла
-
влення
кристалів
препарату
,
потім
виймають
,
витирають
насухо
й
прикладають
до
вим
’
я
через
два
шари
марлі
,
накривають
зверху
ватником
і
фіксують
.
Зігріваючі
компреси
можуть
бути
водяними
і
спиртовими
,
в
тому
числі
спиртово
-
камфорними
та
спиртово
-
іхтіоловими
.
При
цьому
на
чисту
частку
вим
’
я
накладають
подвійний
шар
просоченої
застосо
-
вуваним
розчином
марлі
,
потім
клейонку
,
товстий
шар
сірої
вати
і
надівають
навим
’
яник
.
У
міру
висихання
компресу
його
замінюють
новим
.
Тривалість
аплікації
2 – 6
год
,
частота
застосування
—
двічі
на
день
.
Опромінення
вим
’
я
лампою
«
Солюкс
»
чи
«
Інфраруж
»
проводять
на
відстані
60 – 80
см
двічі
на
день
протягом
30 – 60
хв
.
Рис
. 124.
Прогрівання
вим
’
я
озокеритом
при
маститі
229
Ультрафіолетове
опромінення
проводять
лампою
з
горілкою
ПРК
-2.
Відстань
від
лампи
до
вим
’
я
і
тривалість
експозиції
визна
-
чають
залежно
від
стану
вим
’
я
.
Іонофорез
(
електрофорез
)
проводять
за
допомогою
портативного
апарата
для
гальванізації
із
свинцевими
електродами
2 – 3
см
зав
-
товшки
.
Ультразвукову
терапію
застосовують
так
.
Після
видалення
(
го
-
ління
)
волосків
на
шкірі
ураженої
частки
вим
’
я
,
протирання
її
70 %-
м
спиртом
,
розчином
фурациліну
(1 : 500)
або
іншим
антисептиком
і
змащування
50 %-
м
розчином
гліцерину
притуляють
до
неї
головку
ультразвукового
апарата
і
повільно
(
зі
швидкістю
1 – 1,5
см
/
с
)
переміщують
її
по
поверхні
шкіри
,
застосовуючи
споча
-
тку
малі
дози
опромінення
(0,6 – 0,9
Вт
/
см
2
),
збільшуючи
їх
до
1,2 – 2
Вт
/
см
2
.
Тривалість
процедури
5 – 15
хв
,
проводиться
щодня
,
на
курс
лікування
потрібно
провести
від
2
до
15
сеансів
.
Етіотропна
терапія
.
Для
пригнічення
розвитку
у
вим
’
ї
мікрофло
-
ри
за
всіх
форм
маститу
,
крім
серозного
,
можна
ввести
через
молоч
-
ний
катетер
в
уражену
частку
вим
’
я
після
попереднього
введення
окситоцину
та
обережного
ретельного
здоювання
комплексні
препа
-
рати
мастицид
,
мастисан
-
А
,
Б
,
Е
,
мастивален
,
пенерсин
,
мастикур
,
1 – 2 %-
й
розчин
діоксидину
,
дифурол
-
А
,
дифурол
-
Б
та
інші
,
1 – 2
рази
на
день
протягом
2 – 3
днів
,
а
також
2 – 3 %-
й
норсульфа
-
зол
,
етакридина
лактат
1 : 1000 – 1 : 2000,
розчини
антибіотиків
(
пе
-
ніциліну
,
стрептоміцину
,
неоміцину
чи
ін
.),
розчинених
у
50 – 80
мл
0,5 %-
го
розчину
новокаїну
,
ізотонічного
розчину
натрію
хлориду
чи
в
молоці
із
здорової
частки
вим
’
я
(
рис
. 125).
При
цьому
спочатку
ви
-
доюють
молоко
з
ураженої
частки
вим
’
я
,
після
чого
захоплюють
дійку
рукою
,
обро
-
бляють
її
верхівку
спиртом
,
здавлюють
до
появи
з
каналу
секрету
і
обережно
вво
-
дять
у
дійковий
канал
катетер
.
Потім
приєднують
до
катетера
стерильну
гумо
-
ву
трубку
і
шприц
і
повільно
без
сильного
натиску
вводять
розчин
.
Закінчивши
вводити
розчин
,
витирають
дійку
ватою
і
стискають
трохи
її
верхівку
для
того
,
щоб
не
витік
розчин
.
Через
1 – 2
год
після
введення
розчин
видоюють
.
Вливання
можна
повторювати
двічі
на
день
.
Через
15 – 20
хв
здоюють
введений
розчин
і
вводять
антимікробний
розчин
.
Однак
введені
в
молочну
цистерну
розчини
погано
проникають
у
молочні
ходи
і
спричинюють
подразнювальний
Рис
. 125.
Вливання
у
вим
’
я
розчину
через
дійковий
канал