Файл: yablonskii_v_a_praktichne_akusherstvo_ginekologiya_ta_bioteh.pdf
ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 02.12.2019
Просмотров: 6939
Скачиваний: 1
235
денатурованим
спиртом
, 1 %-
м
розчином
хлораміну
чи
5 %-
м
спир
-
товим
розчином
йоду
,
а
також
заклеювання
отвору
дійкового
кана
-
лу
лейкопластиром
чи
нанесення
антисептичного
плівкового
по
-
криття
(
В
.
С
.
Бриль
).
9.5.
Методи
лікування
маститу
в
інших
тварин
Мастит
у
овець
перебігає
у
таких
самих
формах
,
що
й
у
корів
.
Тому
лікують
їх
так
само
.
Часто
в
них
виникає
гангренозний
мас
-
тит
.
Хвору
тварину
треба
ізолювати
,
часто
здоювати
,
давати
їй
2 – 3
рази
на
день
по
1 – 2
ложки
розчину
метиленового
синього
(1 : 1000),
внутрішньом
’
язово
2 – 3
рази
на
день
вводити
по
200
тис
.
ОД
пені
-
циліну
чи
стрептоміцину
.
Можна
зробити
коротку
новокаїнову
бло
-
каду
за
Д
.
Д
.
Логвиновим
,
вводячи
над
основою
вим
’
я
40 – 60
мл
0,5 %-
го
розчину
новокаїну
в
поєднанні
з
внутрішньом
’
язовим
вве
-
денням
600
тис
.
ОД
біциліну
-3
або
біциліну
-5.
При
виникненні
гангрени
вим
’
я
(
внаслідок
проникнення
інфек
-
ції
крізь
пошкоджену
шкіру
),
що
супроводжується
підвищенням
те
-
мператури
,
втратою
апетиту
,
сильним
збільшенням
ураженої
поло
-
вини
або
всього
вим
’
я
,
воно
стає
твердим
,
болючим
,
почервонілим
,
плямистим
,
на
ньому
виникають
множинні
абсцеси
.
У
важких
ви
-
падках
вим
’
я
може
відпадати
або
процес
поширюється
на
черевну
стінку
,
кінцівки
,
і
тварина
гине
.
З
лікувальною
метою
у
таких
випадках
застосовують
антибіо
-
тикотерапію
,
сульфаніламідні
,
дезінфікуючі
,
припікаючі
препарати
;
per os
дають
метиленове
синє
1 : 3000
по
2 – 3
ложки
двічі
на
день
.
Мастит
у
свиней
уражує
один
пакет
,
половину
або
всю
залозу
і
перебігає
у
катаральній
,
рідше
гнійній
формах
(
дрібні
гнійники
,
абсцеси
або
гангрена
).
Хвору
свиноматку
ізолюють
і
часто
здоюють
уражені
пакети
,
краще
після
попереднього
введення
окситоцину
.
При
серозному
та
катаральному
маститах
роблять
масаж
залози
із
втиранням
камфорного
масла
,
іхтіолової
,
камфорної
або
інших
мазей
.
Дають
per os
ртуті
монохлорид
(
каломель
),
гексаметилентет
-
рамін
,
фенілсаліцилат
(
салол
).
Роблять
коротку
новокаїнову
блока
-
ду
нервів
молочної
залози
,
вводячи
у
простір
між
черевною
стінкою
і
тканинами
запаленого
пакета
30 – 40
мл
0,25 – 0,5 %-
го
розчину
новокаїну
з
додаванням
200 – 300
тис
.
ОД
пеніциліну
або
іншого
антибіотика
.
Ін
’
єкції
можна
повторити
через
12 – 24
год
.
Наявні
гнійники
розрізають
і
вводять
у
порожнину
абсцесу
чи
каверни
марлеву
серветку
,
просочену
антимікробною
емульсією
.
Гангренозні
частки
необхідно
ампутувати
.
Внаслідок
поранення
вим
’
я
зубами
поросят
може
статися
зара
-
ження
їх
на
актиномікоз
з
появою
щільних
вузлів
розміром
від
про
-
236
сяного
зерна
до
гусячого
яйця
,
які
лопаються
з
утворенням
нориць
та
розростанням
сполучної
тканини
.
Мастит
у
кобил
трапляється
рідко
і
переважно
в
катаральній
або
гнійно
-
катаральній
формах
або
у
формі
ботріомікозу
—
хронічного
запалення
молочної
залози
з
утворенням
множинних
неболючих
ґуль
,
які
лопаються
з
утворенням
незагоюваних
виразок
,
з
яких
ви
-
діляється
сірий
мазкий
ексудат
.
Треба
відлучити
лоша
від
матері
і
випоювати
йому
молоко
від
здорової
тварини
,
а
хвору
кобилу
часто
здоювати
,
зробити
їй
коротку
новокаїнову
блокаду
нервів
вим
’
я
,
ін
’
єктуючи
над
основою
ураженої
половини
100
мл
0,5 %-
го
розчину
новокаїну
з
додаванням
300
тис
.
ОД
пеніциліну
чи
стрептоміцину
.
Блокаду
можна
повторити
2 – 3
рази
з
інтервалом
48
год
.
Дозрілі
абсцеси
можна
розрізати
й
ввести
в
їх
порожнину
марле
-
вий
дренаж
,
просочений
антимікробною
емульсією
.
При
ботріоміко
-
зі
молочної
залози
видаляють
уражену
половину
або
все
вим
’
я
.
9.6.
Лікування
інших
захворювань
молочної
залози
Серозний
набряк
вим
’
я
(oedema uberis serosa).
Головними
симп
-
томами
хвороби
є
холодна
шкіра
вим
’
я
,
її
тістувата
консистенція
,
при
надавлюванні
на
вим
’
я
пальцем
утворюється
ямка
,
яка
повіль
-
но
виповнюється
.
Загальний
стан
тварини
без
змін
.
Через
7 – 10
діб
післяродовий
набряк
зникає
.
Щоб
запобігти
травмуванню
вим
’
я
,
тварину
ізолюють
від
загального
стада
і
влаштовують
їй
по
кілька
разів
на
день
одногодинні
прогулянки
.
Для
поновлення
крово
-
та
лімфообігу
і
зменшення
внутрішньотканинного
тиску
корову
часто
здоюють
і
роблять
їй
масаж
вим
’
я
в
напрямку
до
його
основи
,
на
-
кладають
на
нього
припарки
із
сінної
потерті
,
роблять
зігріваючі
спиртові
компреси
(60 °-
й
алкоголь
,
камфорний
спирт
).
Можна
вти
-
рати
в
шкіру
вим
’
я
нейтральні
мазі
,
робити
відволікаючі
втирання
в
ділянці
грудей
,
кінцівок
,
крупа
;
давати
per os
послаблюючі
;
вилу
-
чати
з
раціону
соковиті
корми
та
обмежувати
водопій
.
Криваве
молоко
як
наслідок
сильної
гіперемії
та
змін
стінок
су
-
дин
.
Часто
виникає
при
випасанні
корів
у
лісистій
місцевості
.
Мо
-
локо
при
цьому
набуває
рожевуватого
відтінку
,
а
то
й
просто
стає
кривавим
з
солонуватим
присмаком
,
часто
зсідається
при
кип
’
ятінні
Для
лікування
таку
корову
ізолюють
із
стада
і
залишають
у
спокої
,
обережно
здоюють
(
масаж
заборонений
),
зрошують
вим
’
я
холодною
водою
,
вилучають
з
раціону
соковиті
корми
,
обмежують
водопій
;
да
-
ють
середні
послаблюючі
солі
,
роблять
відволікаючі
втирання
у
ді
-
лянці
підгрудка
чи
кінцівок
,
вводять
внутрішньовенно
150 – 200
мл
237
1 %-
го
розчину
іхтіолу
,
при
значних
домішках
крові
у
молоці
вво
-
дять
внутрішньовенно
розчин
кальцію
хлориду
або
кальцію
глюко
-
нату
,
можна
нагнітати
повітря
у
вим
’
я
за
допомогою
апарата
Еверса
.
Фурункульоз
вим
’
я
—
гнійне
запалення
сальних
залоз
і
волося
-
них
мішечків
.
Спочатку
на
шкірі
вим
’
я
,
звичайно
у
міжвим
’
яній
бо
-
розні
,
з
’
являються
поодинокі
або
множинні
вогнища
запалення
розміром
з
сочевицю
чи
горошину
,
з
волоском
у
центрі
.
Поступово
їх
шкіра
тоншає
,
стає
червонуватою
або
жовтуватою
,
лопається
або
ж
обростає
сполучною
тканиною
.
Хвороба
може
ускладнюватися
фле
-
гмоною
або
індурацією
вим
’
я
.
Для
лікування
хвороби
за
допомогою
теплого
антимікробного
розчину
старанно
обмивають
шкіру
і
виголюють
коротко
волосся
на
ураженій
ділянці
,
протирають
шкіру
навколо
запаленого
місця
роз
-
чином
йоду
в
розбавленні
1 : 500 – 1000,
змащують
вершини
визрі
-
ваючих
карбункулів
чистим
іхтіолом
або
іхтіол
-
гліцерином
,
а
дозрі
-
лі
розрізають
навхрест
.
Акуратно
витирають
спиртовим
тампоном
гній
із
карункулів
,
що
прорвали
,
вкривають
їх
ксероформною
,
стреп
-
тоцидовою
,
іхтіоловою
маззю
або
ж
присипають
дезінфікуючим
по
-
рошком
,
застосовують
кварцове
опромінення
,
синє
світло
,
ульт
-
развук
,
сухе
тепло
,
вводять
внутрішньовенно
200 – 300
мл
1 %-
го
розчину
стрептоциду
чи
150
мл
10 %-
го
кальцію
хлориду
;
роблять
автогемотерапію
чи
лактотерапію
.
При
множинному
фурункульозі
застосовують
внутрішньом
’
язово
антибіотики
,
внутрішньовенно
—
розчин
кальцію
хлориду
.
Якщо
фурункульоз
став
масовим
у
госпо
-
дарстві
,
треба
звернути
увагу
на
ветеринарно
-
санітарний
стан
гос
-
подарства
,
вітамінну
повноцінність
раціонів
.
Віспа
вим
’
я
характеризується
появою
на
шкірі
вим
’
я
круглих
плямок
розміром
з
просяне
зерно
,
оточених
яскраво
-
червоним
обід
-
ком
,
що
згодом
перетворюється
на
вузлики
,
а
потім
на
міхурці
,
на
-
повнені
серозною
або
блідо
-
жовтою
рідиною
,
яка
з
часом
перетворю
-
ється
на
гній
(
пустула
).
Після
лопання
пустул
на
їх
місці
залиша
-
ються
неглибокі
виразки
,
які
піддаються
епітелізації
та
рубцю
-
ванню
.
Хворих
тварин
ізолюють
,
змащують
уражені
ділянки
10 %-
м
спиртово
-
іхтіоловим
розчином
,
легко
втираючи
його
в
шкіру
.
Виразки
обробляють
1 – 2 %-
м
спиртовим
розчином
піоктаніну
, 5 – 6 %-
м
роз
-
чином
калію
перманганату
або
присипають
їх
сумішшю
стрептоциду
та
борної
кислоти
,
взятих
порівну
.
На
ферму
накладають
карантин
і
проводять
оздоровчі
заходи
відповідно
до
інструкції
.
Лакторея
,
як
ознака
атрофії
,
слабкості
чи
паралічу
сфінктера
дійки
,
що
виявляється
в
мимовільному
виділенні
молока
у
разі
не
-
вчасного
доїння
,
при
поверненні
з
пасовища
.
Необхідно
підвищити
тонус
сфінктера
дійки
.
Для
цього
після
кожного
доїння
масажують
по
10 – 15
хв
пучками
пальців
верхівки
дійок
,
змащують
їх
після
238
доїння
1 – 2 %-
ою
йод
-
ною
маззю
або
,
старан
-
но
витерши
,
занурюють
на
1
с
в
еластичний
ко
-
лодій
(
для
створення
колодійового
ковпачка
).
Можна
вставити
«
заво
-
локу
»:
ввівши
у
просвіт
дійки
молочний
ка
-
тетер
,
беруть
тонку
шо
-
вкову
нитку
,
зволожують
її
5 %-
м
розчином
йоду
і
,
наклавши
нав
-
коло
дійкового
каналу
кисетний
шов
,
зав
’
язують
лігатуру
,
трохи
стягнувши
дійку
(
рис
. 129).
Лігатуру
знімають
через
9 – 10
діб
.
Молочні
камені
у
вигляді
«
молочного
піску
»
чи
невеликих
грудок
(
розміром
до
горошини
)
виникають
внаслідок
відкладання
у
молоч
-
них
ходах
солей
фосфору
або
вапнування
пластівців
казеїну
.
Роз
-
минаючи
між
пальцями
дійку
,
пробують
видавити
камінці
через
дійковий
канал
.
Спочатку
можна
подрібнити
їх
за
допомогою
кате
-
тера
або
,
вливши
в
цистерну
теплий
1 %-
й
розчин
поташу
,
видав
-
люють
їх
через
деякий
час
,
ввівши
перед
цим
у
дійку
рослинну
олію
або
вазелінове
масло
.
При
великих
каменях
роблять
блокаду
вим
’
я
за
Б
.
А
.
Башкіро
-
вим
,
проводять
поздовжній
розріз
цистерни
і
після
видалення
ка
-
менів
накладають
на
краї
рани
2 – 3
шви
.
Потім
відпрепаровують
шкіру
,
натягують
її
і
закривають
рану
,
накладають
шви
на
шкіру
.
Закріплюють
у
дійковому
каналі
катетер
;
через
7 – 10
днів
його
ви
-
ймають
і
знімають
шви
.
Звуження
дійкового
каналу
(
важке
видоювання
),
як
наслідок
уродженої
або
набутої
гіпертрофії
сфінктера
дійкового
каналу
,
пе
-
реродження
м
’
язів
на
ґрунті
запальних
процесів
.
Намагаються
ослабити
тонус
сфінктера
дійки
чи
наявного
тут
рубця
за
допомогою
бужів
А
.
А
.
Осетрова
.
Для
цього
фіксують
тварину
,
дезінфікують
у
неї
дійки
і
,
захопивши
двома
пальцями
лівої
руки
кінчик
дійки
,
вводять
у
неї
на
2 – 3
хв
спочатку
найменший
буж
(
діаметром
1,5
мм
,
рис
. 130),
потім
на
2 – 3
хв
—
діаметром
2
мм
,
далі
—
діаметром
2,5
мм
і
т
.
д
.
з
таким
роз
-
рахунком
,
щоб
за
одну
процедуру
розширити
канал
не
більш
як
на
2
мм
.
Останній
буж
зали
-
шають
у
каналі
на
20 –
30
хв
.
Якщо
за
першим
Рис
. 129.
Методи
усунення
лактореї
:
а
—
масаж
сфінктера
дійки
;
б
—
накладання
кисетного
шва
;
в
—
гумове
кільце
,
надіте
на
дійку
(
г
)
а
б
в
г
Рис
. 130.
Бужі
для
розширення
дійкового
каналу
5 4,5 4 3,5 3 2,5 2 1,5
239
разом
не
вдається
розширити
дійковий
канал
,
то
повторюють
процедуру
через
4 – 6
днів
.
Дуже
ефективним
є
оперативний
спо
-
сіб
розширення
дійкового
каналу
за
ме
-
тодом
І
.
І
.
Карташова
,
який
передбачає
хрестоподібний
розріз
дійкового
каналу
за
допомогою
ножа
з
двобічним
лезом
(
рис
. 131)
і
післяопераційне
здоювання
до
епітелізації
поверхні
ранок
,
що
сприяє
стійкому
розширенню
дійкового
каналу
.
При
гангрені
вим
’
я
у
корів
,
новоутво
-
реннях
,
актиномікозі
,
гангренозному
ма
-
ститі
в
овець
можна
вдатися
до
ампутації
(
екстирпації
)
частки
або
всього
вим
’
я
.
Проте
у
практичних
умовах
у
таких
ви
-
падках
тварину
просто
вибраковують
.
9.7.
Профілактика
захворювань
молочної
залози
Захворювання
молочної
залози
є
поліетіологічними
,
тому
їх
про
-
філактика
має
бути
комплексною
і
включати
,
поряд
з
ветеринарни
-
ми
,
організаційно
-
господарські
,
агротехнічні
та
зооінженерні
захо
-
ди
,
а
саме
:
врахування
при
комплектуванні
стад
,
формуванні
маточного
по
-
голів
’
я
особливостей
будови
вим
’
я
,
проведення
селекції
на
придат
-
ність
корів
до
машинного
доїння
,
їх
стійкість
проти
маститу
;
забезпечення
тварин
високоякісними
кормами
,
їх
годівлю
відпо
-
відно
до
фізіологічних
потреб
,
що
має
важливе
значення
для
під
-
тримання
високої
імунобіологічної
реактивності
організму
,
в
тому
числі
резистентності
тканин
молочної
залози
до
несприятливих
фа
-
кторів
довкілля
;
забезпечення
тварин
культурними
пасовищами
,
звільнення
природних
пасовищ
від
корчів
,
які
можуть
пошкоджувати
шкіру
та
дійки
вим
’
я
;
заборона
згодовування
тваринам
недоброякісних
,
запліснявілих
,
замерзлих
кормів
;
додержання
гігієнічних
норм
при
утриманні
тварин
,
догляді
за
ними
;
запобігання
скупченню
тварин
,
протягам
,
високій
вологості
у
приміщеннях
,
травмуванню
вим
’
я
,
своєчасний
ремонт
стійл
,
особ
-
ливо
підлоги
в
них
;
регулярне
чищення
тварин
,
своєчасне
прибирання
з
-
під
них
гною
,
забезпечення
їх
чистою
сухою
підстилкою
;
Рис
. 131.
Ніж
з
двобічним
лезом
для
розширення
дійко
-
вого
каналу
:
а
—
загальний
вигляд
;
б
—
схема
застосування
а
б