ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 02.12.2019
Просмотров: 3949
Скачиваний: 1
16
Успіх
соціологічного
дослідження
значною
мірою
залежить
від
правильного
добору
,
своєчасної
підготовки
та
навчання
його
виконавців
.
У
зв
'
язку
з
цим
особливе
місце
в
організації
робіт
другого
етапу
дослідження
відводиться
пояснювальній
роботі
,
яка
передбачає
інструктування
всіх
учасників
дослідження
,
оголошення
відповідних
розпоряджень
та
наказів
,
використання
з
цією
метою
засобів
масової
інформації
та
пропаганди
,
читання
лекцій
,
організацію
бесід
на
робочих
місцях
.
На
цьому
етапі
проводиться
дослідження
для
перевірки
надійності
інструменту
,
його
коригування
,
розробка
остаточних
його
варіантів
.
На
третьому
етапі
здійснюють
роботи
згідно
з
розробленою
програмою
соціологічного
дослідження
з
використанням
відібраних
соціологічних
методів
(
аналіз
документів
,
опитування
,
спостереження
тощо
),
збирають
конкретну
інформацію
і
заповнюють
підготовлені
раніше
макети
таблиць
.
На
четвертому
етапі
матеріали
емпіричного
соціологічного
дослідження
обробляються
,
як
правило
,
на
ЕОМ
з
використанням
різних
методів
економічної
математики
,
статистики
з
метою
визначення
та
кількісної
оцінки
впливу
різних
чинників
на
досліджуваний
об
'
єкт
.
Нарешті
,
на
підставі
одержаної
кількісної
інформації
про
розвиток
соціальних
явищ
,
процесів
проводиться
змістовний
аналіз
даних
,
робляться
узагальнення
,
висновки
,
вивчаються
виявлені
тенденції
і
,
якщо
це
потрібно
,
розробляються
рекомендації
щодо
їх
коригування
.
Завершується
цей
етап
складанням
звіту
про
виконане
дослідження
з
викладенням
його
результатів
,
висновків
,
рекомендацій
.
Результати
соціологічних
досліджень
можуть
бути
викладені
в
різних
формах
.
Це
може
бути
певна
соціологічна
інформація
,
яка
сама
собою
є
багатим
джерелом
відомостей
про
соціальні
явища
,
процеси
.
Використання
її
допомагає
розібратися
в
багатьох
соціальних
проблемах
.
Для
розв
'
язування
конкретних
завдань
можуть
розроблятися
практичні
пропозиції
,
наприклад
,
щодо
усунення
стримуючих
і
активізації
сприяючих
чинників
позитивних
змін
досліджуваного
явища
,
запровадження
певних
коригуючих
заходів
.
На
підставі
матеріалів
соціологічного
дослідження
можуть
розроблятися
соціальні
проекти
конкретні
пропозиції
щодо
застосування
нових
форм
організації
,
управління
тощо
.
Завершується
соціологічне
дослідження
складанням
пояснювальної
записки
і
звіту
за
результатами
дослідження
.
До
звіту
оформляються
додатки
.
У
додатках
уміщують
таблиці
,
дані
яких
ілюструють
положення
всіх
розділів
звіту
.
Тут
також
подають
основні
методичні
матеріали
,
за
якими
велося
дослідження
.
Звіт
має
бути
максимально
коротким
і
концентрувати
основну
увагу
на
висновках
та
рекомендаціях
.
У
ньому
доцільно
подати
інформацію
про
завдання
дослідження
,
в
які
строки
його
було
проведено
,
які
джерела
інформації
було
використано
.
Формулюючи
основні
результати
дослідження
,
важливо
наголосити
на
наявності
соціальних
проблем
та
чинників
,
що
заважають
їх
розв
'
язанню
.
Найважливіші
положення
звіту
мають
бути
проілюстровані
переконливими
статистичними
даними
,
що
не
потребують
особливих
пояснень
.
До
запропонованих
заходів
слід
додати
висновки
щодо
очікуваного
від
них
економічного
й
соціального
ефекту
,
означити
способи
контролю
успішності
нововведень
і
дати
перелік
служб
,
органів
управління
,
відповідальних
за
їх
здійснення
.
17
ЗВ
'
ЯЗОК
ТИПУ
ДОСЛІДЖЕННЯ
,
ЙОГО
ГІПОТЕЗ
,
ЦІЛЕЙ
ТА
способу
збирання
інформації
Тип
дослідження
Цілі
дослідженн
я
Види
гіпотез
Способи
збирання
та
аналізу
інформації
Розвідувальне
(
пошукове
)
Формування
проб
-
леми
,
мети
,
за
-
вдань
,
описових
гіпотез
—
Вивчення
матеріалів
Інших
досліджень
,
звітів
,
статистичних
даних
,
експертне
опитування
,
спостереження
тощо
Описове
Перевірка
описо
-
вих
гіпотез
,
повне
кіль
кісно
-
якісне
описання
об
'
єкта
Описові
Вибіркове
та
монографічне
обстеження
,
анкетування
,
кореляційний
аналіз
Аналітичне
Виявлення
при
-
чиннно
-
наслідкових
залежностей
в
об
'
єкті
Пояснювальні
Експеримент
2.
Програма
соціологічного
дослідження
.
Мета
,
об
’
єкт
та
предмет
соціологічного
дослідження
.
Відправні
завдання
соціологічного
дослідження
,
які
багато
в
чому
визначають
його
успіх
,
наукову
і
практичну
значущість
,
вирішуються
на
першому
,
підготовчо
-
організаційному
етапі
,
під
час
розробки
програми
.
Програма
соціологічного
дослідження
—
це
документ
,
що
розкриває
досліджувану
(
проблемну
)
ситуацію
і
процедуру
її
вивчення
,
в
якому
всебічно
обґрунтовуються
методологічні
підходи
й
методичні
заходи
соціологічного
дослідження
.
Програма
містить
відповідно
дві
частини
—
методологічну
й
методичну
(
процедурну
).
Першу
присвячено
предмету
дослідження
,
другу
—
його
методам
.
Розробка
методологічної
частини
програми
передбачає
вибір
теми
й
обґрунтування
проблеми
,
формулювання
мети
і
завдань
дослідження
,
теоретичний
аналіз
проблеми
,
висування
гіпотез
дослідження
.
Під
час
розробки
методичної
частини
визначається
тип
вибірки
,
техніка
збору
даних
,
спосіб
обробки
матеріалу
,
складається
робочий
план
дослідження
.
Безпосереднім
приводом
для
проведення
соціологічного
дослідження
є
наявність
проблеми
,
реальної
проблемної
ситуації
.
18
Проблема
(
від
грец
. -
задача
,
утруднення
) -
все
те
,
що
потребує
вивчення
і
розв
'
язання
.
У
найпростішому
розумінні
—
це
питання
,
на
яке
треба
відповісти
,
але
знань
для
відповіді
бракує
.
Для
цього
і
проводяться
дослідження
.
Проблема
тим
відрізняється
від
завдання
,
що
для
розв
'
язання
останнього
знання
є
,
слід
їх
тільки
використати
,
щоб
відповісти
на
поставлене
питання
.
Але
якщо
з
'
являється
проблема
,
то
знання
потрібно
знайти
,
здобути
.
Проблеми
неоднакові
за
своїми
масштабами
.
Одні
зачіпають
інтереси
лише
окремої
групи
,
інші
—
цілого
регіону
,
треті
—
суспільства
загалом
.
Уважається
,
що
в
основі
проблеми
лежать
якісь
суперечності
чи
то
між
фактами
,
чи
між
фактами
і
способами
пояснення
,
чи
між
потребами
та
можливостями
їх
задоволення
в
соціальній
ситуації
,
що
склалася
.
Соціальна
ситуація
-
це
сукупність
соціальних
чинників
,
що
впливають
на
почуття
,
уявлення
і
поведінку
індивіда
чи
групи
в
системі
взаємодії
в
певний
період
часу
.
Проблемна
ситуація
-
це
усвідомлення
суперечності
в
розвитку
соціального
процесу
,
необхідності
здійснення
певних
теоретичних
чи
практичних
дій
.
Програма
дослідження
має
чітко
окреслити
всі
суперечності
,
тобто
сформулювати
проблему
,
на
розв
'
язання
якої
орієнтується
дослідження
.
Формулювання
проблеми
має
більш
-
менш
точно
відбити
суперечності
,
для
вирішення
яких
треба
прийняти
відповідні
управлінські
постанови
,
зміст
якої
і
допомагає
охарактеризувати
соціологічне
дослідження
.
Соціальні
проблеми
в
цілому
трактуються
соціологами
як
хвороби
суспільства
.
Це
девіантність
поведінки
,
корумпованість
,
дефіцит
патріотизму
,
деградація
особистості
,
десоціалізація
молоді
,
безробіття
,
бідність
,
депопуляція
тощо
.
Розв
'
язання
цих
проблем
сприяє
суспільному
оздоровленню
.
Після
формулювання
й
обґрунтування
актуальності
проблеми
з
'
ясовують
,
на
який
результат
орієнтовано
дослідження
і
в
які
способи
його
досягатимуть
,
тобто
визначають
мету
та
завдання
дослідження
.
Для
цього
вивчають
спеціальну
літературу
,
дані
наукових
досліджень
,
нагромаджений
досвід
,
документацію
з
досліджуваної
теми
,
проводять
експертне
опитування
,
спостереження
тощо
.
Мета
дослідження
-
це
очікуваний
кінцевий
підсумок
,
що
визначає
загальну
спрямованість
дослідження
.
Загальна
мета
соціологічного
дослідження
—
одержання
інформації
для
розробки
рекомендацій
,
підготовки
і
прийняття
управлінських
рішень
,
здатних
підвищити
життєздатність
соціальної
організації
(
удосконалити
стиль
поведінки
її
членів
,
сприяти
подоланню
соціальної
апатії
,
оптимізувати
соціальну
адаптацію
молоді
тощо
).
Отже
,
соціологічне
дослідження
орієнтоване
на
виявлення
резервів
посилення
дієвості
соціального
управління
в
різних
сферах
суспільства
.
Мета
дослідження
розкривається
в
його
завданнях
.
Завдання
—
це
запитання
,
на
які
мають
бути
одержані
відповіді
,
щоб
реалізувати
мету
дослідження
.
Інакше
кажучи
,
завдання
—
це
способи
досягнення
мети
.
ефективності
трудової
діяльності
;
У
завданнях
потрібно
вказати
,
які
показники
необхідно
зібрати
та
в
який
спосіб
їх
можна
визначити
(
наприклад
,
мотивація
ставлення
до
своїх
професійних
обов
'
язків
вивчатиметься
опитуванням
).
Отже
,
формулювання
завдань
дослідження
дає
змогу
впорядкувати
процес
наукового
пошуку
,
систематизувати
процес
дослідження
,
підвищити
його
19
ефективність
.
Програма
соціологічного
дослідження
повністю
підпорядковується
його
меті
та
завданням
,
що
надає
дослідженню
чітко
вираженого
характеру
.
Відповідно
до
мети
й
завдання
встановлюють
об
'
єкт
і
предмет
дослідження
,
а
також
одиниці
обстеження
.
Об
'
єкт
дослідження
—
це
певна
соціальна
дійсність
,
соціальний
процес
або
соціальні
умови
,
Щ
о
містять
суперечності
і
породжують
проблемну
ситуацію
,
на
яку
спрямовано
пізнання
.
Предмет
соціологічного
дослідження
—
це
властивості
чи
відносини
об
'
єкта
,
які
найбільш
рельєфно
віддзеркалюють
приховані
в
ньому
суперечності
,
проблему
,
що
досліджується
.
Отже
,
у
предметі
відбивається
взаємозв
'
язок
проблеми
й
об
'
єкта
дослідження
.
У
процесі
попереднього
аналізу
об
'
єкта
й
виокремлення
найзначущих
з
погляду
розв
'
язання
проблеми
факторів
формулюють
робочі
гіпотези
.
Гіпотеза
(
від
грец
. —
припущення
) —
обґрунтоване
припущення
щодо
пояснення
будь
-
яких
фактів
,
явищ
,
процесів
,
причин
,
чинників
та
тенденцій
їх
розвитку
,
яке
потребує
емпіричного
підтвердження
чи
спростування
.
Розробка
гіпотез
-
центральний
момент
соціологічного
дослідження
.
Гіпотези
можуть
бути
науковими
,
тобто
ґрунтуватися
на
відомих
теоріях
,
або
такими
,
що
ґрунтуються
на
повсякденному
життєвому
досвіді
і
відіграють
роль
своєрідної
підказки
для
формулювання
справді
наукових
гіпотез
.
Роль
гіпотези
в
соціологічному
дослідженні
надзвичайно
велика
.
По
-
перше
,
вона
акумулює
досвід
науки
,
соціальної
практики
,
самого
дослідника
,
зокрема
його
інтуїцію
,
по
-
друге
—
конкретизує
мету
дослідження
,
є
головним
методичним
інструментом
,
що
організує
весь
процес
дослідження
,
підпорядковуючи
його
внутрішній
логіці
.
Гіпотеза
перевіряється
фактами
,
виявленими
в
ході
дослідження
.
Для
того
щоб
перевірити
робочі
гіпотези
,
отримати
достовірні
результати
соціологічного
дослідження
,
слід
знати
,
яку
інформацію
потрібно
зібрати
,
чому
саме
цю
,
а
не
іншу
,
і
в
якій
формі
.
Вирішенню
цих
питань
сприяє
проведення
спеціальних
дослідних
операцій
,
що
дають
можливість
порівняти
вихідні
теоретичні
знання
з
об
'
єктивним
станом
реальності
,
соціальної
практики
.
Мається
на
увазі
теоретична
й
емпірична
інтерпретація
вихідних
понять
,
що
дістала
назву
логічного
аналізу
предмета
дослідження
.
Сутність
цього
аналізу
полягає
в
структуруванні
основних
понять
предмета
і
всебічного
пояснення
їхнього
змісту
.
Оскільки
предмет
дослідження
подається
через
певні
абстрактні
поняття
,
які
є
ніби
символами
досліджуваного
явища
,
то
й
логічному
аналізу
(
розчленуванню
)
піддається
не
саме
явище
,
а
поняття
і
категорії
,
що
відтворюють
його
.
Для
того
щоб
описати
предмет
,
окреслити
напрям
подальшого
його
аналізу
,
слід
дати
чіткі
визначення
його
категорій
,
використовуючи
для
цього
узвичаєні
наукові
формулювання
(
словники
),
а
також
виходячи
з
логіки
,
наукової
позиції
та
соціального
досвіду
самого
дослідника
.
Таке
трактування
має
логіко
-
пізнавальний
характер
і
називається
інтерпретацією
.
Логічний
аналіз
поряд
з
інтерпретацією
основного
поняття
передбачає
виокремлення
й
інтерпретацію
тих
простіших
понять
,
які
воно
містить
.
На
цій
стадії
логічного
аналізу
інтерпретацію
замінюють
процедурою
уточнення
якісної
структури
предмета
дослідження
,
що
називається
операціоналізацією
.
20
Операціоналізація
-
це
процедура
конкретизації
соціологічних
понять
чи
зведення
їх
до
таких
індикаторів
,
які
можна
описувати
деякою
сукупністю
операцій
.
*
Зміст
ключових
теоретичних
понять
,
що
в
них
зафіксовано
проблему
і
предмет
дослідження
,
послідовно
конкретизується
.
Це
є
ніби
моделюванням
проблеми
,
що
вивчається
,
її
деталізацією
.
Емпірична
інтерпретація
та
операціоналізація
означають
не
тільки
теоретичне
уточнення
основних
понять
.
Методична
частина
програми
конкретно
-
соціологічного
дослідження
описує
методику
проведення
соціологічних
досліджень
.
Важливим
складовим
елементом
методики
є
розрахунок
та
обґрунтування
вибірки
.
Однією
із
особливостей
опитувань
громадської
думки
є
те
,
що
опутується
,
як
правило
,
невелика
частина
певної
групи
населення
,
а
висновки
поширюються
на
всю
групу
.
Тому
вибірковий
метод
виник
як
альтернатива
суцільному
опитуванню
.
Яскравим
прикладом
суцільного
опитування
є
референдуми
та
переписи
Населення
.
Вибірковий
метод
включає
в
себе
такі
поняття
як
:
об
'
єкт
дослідження
,
генеральна
сукупність
,
вибіркова
сукупність
.
Під
об
'
єктом
дослідження
розуміють
сукупність
людей
з
певними
властивостями
та
якостями
,
що
цікавлять
замовника
і
дослідника
.
Вся
чисельність
соціальних
об
'
єктів
,
які
є
предметом
вивчення
у
межах
,
окреслених
Програмою
конкретно
-
соціологічного
дослідження
,
утворює
генеральну
сукупність
.
Емпіричні
соціологічні
дослідження
є
,
як
правило
,
несу
цільними
,
і
їх
проводять
лише
на
певній
частині
об
'
єктів
генеральної
сукупності
,
яка
має
назву
вибіркової
сукупності
.
Вибіркова
сукупність
-
це
певна
кількість
елементів
генеральної
сукупності
,
відібраних
за
певними
правилами
.
Одиницею
спостереження
у
соціологічних
опитуваннях
є
конкретна
людина
,
яка
відповідатиме
на
запитання
анкети
.
Побудова
вибірки
при
підготовці
проекту
конкретно
-
соціологічного
дослідження
зводиться
до
розв
'
язання
трьох
основних
проблем
:
1)
визначення
обсягу
вибірки
,
тобто
кількості
людей
,
яких
треба
опитати
для
одержання
якісної
інформації
;
2)
визначення
типу
вибірки
-
побудова
конкретної
схеми
процедури
відбору
;
3)
оцінка
якості
вибірки
-
визначення
ймовірності
і
міри
точності
,
з
якими
результати
опитування
вибіркової
сукупності
можна
переносити
на
ту
чи
іншу
частину
населення
.
Якість
вибірки
оцінюють
за
такими
показниками
як
:
надійність
,
репрезентативність
.
Репрезентативністю
називається
властивість
вибіркової
сукупності
відтворювати
генеральну
сукупність
.
Під
надійністю
вибірки
розуміють
певну
гарантію
,
що
одержаний
результат
правильно
відбиває
досліджувану
дійсність
.
Валідністю
інформації
називається
підтвердження
(
доказ
),
що
досліджувалися
(
вимірювалися
)
саме
ті
явища
,
які
соціолог
передбачав
дослідити
.
Вибірки
поділяються
на
імовірнісні
і
цілеспрямовані
.
До
імовірнісних
вибірок
відносять
:
власне
випадковий
вибір
,
серійну
,
гніздову
,
механічну
вибірки
.
Цілеспрямована
вибірка
може
здійснюватися
за
допомогою
таких
методів
:
стихійно
;
вибірки
(
поштове
,
телефонне
опитування
),
основи
масиву
(
коли
опитується
60-70%
генеральної
сукупності
і
квотної
вибірки
).
З
них
найбільш
точним
і