ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 02.12.2019
Просмотров: 3853
Скачиваний: 1
91
Вони
є
такими
;
для
юнаків
у
віці
від
16
до
18
років
— 16
кг
;
для
дівчат
у
віці
від
16
до
18
років
—
до
10
кг
.
Третє
.
Як
відомо
,
при
укладенні
трудового
договору
може
бути
обумовлене
угодою
сторін
випробування
з
метою
перевірки
відповідності
працівника
роботі
,
яка
йому
доручається
.
Але
такі
випробування
не
встановлюються
для
осіб
молодше
18
років
.
Четверте
.
Для
робітників
віком
до
18
років
норми
виробітку
встановлюються
виходячи
з
норм
виробітку
для
дорослих
робітників
пропорційно
скороченому
робочому
часу
для
осіб
,
що
не
досягли
18
років
.
При
цьому
заробітна
плата
виплачується
їм
у
тому
ж
розмірі
,
як
і
працівникам
відповідних
категорій
при
повній
тривалості
щоденної
роботи
.
Оплата
праці
учнів
ЗОНІ
,
ПТУ
,
які
працюють
у
вільний
від
навчання
час
,
провадиться
пропорційно
відпрацьованому
часу
або
залежно
від
виробітку
.
Підприємства
,
установи
,
організації
можуть
встановлювати
учням
доплати
до
заробітної
плати
.
П
'
яте
.
Відповідно
до
ст
. 6
Закону
України
"
Про
відпустки
"
особам
віком
до
18
років
надається
щорічна
основна
відпустка
тривалістю
31
календарний
день
.
Слід
знати
,
що
право
працівника
на
щорічні
основну
та
додаткові
відпустки
повної
тривалості
у
перший
рік
роботи
настає
після
закінчення
6-
ти
місяців
безперервної
роботи
на
даному
підприємстві
.
Тривалість
відпустки
визначається
пропорційно
до
відпрацьованого
часу
.
Проте
щорічні
відпустки
повної
тривалості
до
настання
шестимісячного
терміну
безперервної
роботи
у
перший
рік
роботи
на
даному
підприємстві
за
бажанням
працівника
надаються
особам
віком
до
18
років
,
а
також
іншим
категоріям
працівників
.
Щорічні
відпустки
за
другий
та
наступні
роки
роботи
можуть
бути
надані
працівникові
в
будь
-
який
час
відповідного
робочого
року
.
Черговість
надання
відпусток
визначається
графіками
.
Особам
віком
до
18
років
щорічні
відпустки
за
другий
і
наступні
роки
роботи
за
їх
бажанням
надаються
у
зручний
для
них
час
.
Шосте
.
Для
всіх
підприємств
і
організацій
встановлюється
броня
прийняття
на
роботу
і
професійне
навчання
на
виробництві
молоді
,
яка
закінчила
загальноосвітні
школи
,
професійні
навчально
-
виховні
заклади
,
а
також
інших
осіб
молодше
18
років
.
Працездатній
молоді
—
громадянам
України
віком
від
15
до
28
років
після
закінчення
або
припинення
навчання
у
загальноосвітніх
,
професійних
навчально
-
виховних
і
вищих
навчальних
закладах
,
завершення
професійної
підготовки
і
перепідготовки
,
а
також
звільнення
зі
строкової
військової
або
альтернативної
(
невійськової
)
служби
надається
перше
робоче
місце
на
строк
не
менше
2-
х
років
,
а
молодим
спеціалістам
—
випускникам
державних
закладів
,
потреба
в
яких
раніше
була
заявлена
підприємствами
,
установами
,
організаціями
,
надається
робота
за
фахом
на
період
не
менше
3-
х
років
.
Сьоме
.
Працівникам
,
які
проходять
виробниче
навчання
або
навчаються
без
відриву
від
виробництва
,
власник
підприємства
,
установи
,
організації
або
уповноважений
ним
орган
повинен
створювати
необхідні
умови
для
поєднання
роботи
з
навчанням
.
Для
працівників
,
які
навчаються
без
відриву
від
виробництва
в
загальноосвітніх
і
професійно
-
технічних
закладах
,
встановлюється
скорочений
робочий
тиждень
або
скорочена
тривалість
щоденної
роботи
із
збереженням
заробітної
плати
.
Восьме
.
Звільнення
працівників
молодше
18
років
з
ініціативи
власника
підприємства
або
уповноваженого
ним
органу
допускається
,
крім
додержання
загального
порядку
звільнення
,
тільки
за
згодою
районної
(
міської
)
служби
у
справах
неповнолітніх
.
Батьки
,
усиновителі
і
піклувальники
неповнолітнього
,
а
також
державні
органи
та
службові
органи
,
на
яких
покладено
нагляд
і
контроль
за
додержанням
законодавства
про
працю
,
мають
право
вимагати
розірвання
трудового
договору
з
неповнолітнім
,
у
создан
незарегистрированной
версией
pdfFactory Pro
92
тому
числі
й
строкового
,
коли
продовження
його
чинності
загрожує
здоров
'
ю
неповнолітнього
або
порушує
його
законні
інтереси
.
Які
особливості
праці
жінок
?:
Перше
.
Материнство
,
як
сказано
у
ст
. 51
Конституції
України
,
охороняється
державою
.
Зокрема
,
вагітним
жінкам
та
матерям
надаються
оплачувані
відпустки
та
інші
пільги
(
ст
.24
Конституції
).
Друге
.
Забороняється
застосування
праці
жінок
на
важких
роботах
і
на
роботах
із
шкідливими
або
небезпечними
умовами
праці
,
а
також
на
підземних
роботах
.
Забороняється
також
залучення
жінок
до
підіймання
і
переміщення
речей
,
маса
яких
перевищує
встановлені
для
них
граничні
норми
.
Трете
.
Залучення
жінок
до
робіт
у
нічний
час
не
допускається
,
за
винятком
тих
галузей
народного
господарства
,
де
це
викликається
особливою
необхідністю
і
дозволяється
як
тимчасовий
захід
.
Четверте
.
Не
допускається
залучення
до
робіт
у
нічний
час
,
до
надурочних
робіт
і
робіт
у
вихідні
дні
і
направлення
у
відрядження
вагітних
жінок
і
жінок
,
що
мають
дітей
віком
до
3-
х
років
.
Цим
жінкам
відповідно
до
медичного
висновку
знижуються
норми
виробітку
,
норми
обслуговування
або
вони
переводяться
на
іншу
роботу
(
потрібна
їх
згода
),
яка
є
легшою
і
виключає
вплив
несприятливих
виробничих
факторів
.
П
'
яте
.
Відповідно
до
ст
.179
КЗпП
України
та
ст
.17
Закону
України
"
Про
відпустки
"
жінкам
надаються
оплачувані
відпустки
у
зв
'
язку
з
вагітністю
та
пологах
тривалістю
: 1)
до
пологів
— 70
календарних
днів
; 2)
після
пологів
— 56
календарних
днів
(70
календарних
днів
—
у
разі
народження
двох
і
більше
дітей
та
у
разі
ускладнення
пологів
),
починаючи
з
дня
пологів
.
Жінкам
,
які
усиновили
новонароджених
дітей
безпосередньо
з
пологового
будинку
,
надається
відпустка
з
дня
усиновлення
тривалістю
56
календарних
днів
(70
календарних
днів
—
при
усиновленні
двох
і
більше
дітей
).
Шосте
.
За
бажанням
жінки
їй
надається
також
частково
оплачувана
відпустка
по
догляду
за
дитиною
до
досягнення
нею
віку
3-
х
років
,
а
також
без
збереження
зарплати
до
досягнення
нею
6-
річного
віку
.
Вказаний
час
зараховується
як
до
загального
,
так
і
до
безперервного
стажу
роботи
і
до
стажу
роботи
за
спеціальністю
.
Сьоме
.
Жінкам
,
що
мають
дітей
віком
до
півтора
року
,
надаються
,
крім
загальної
перерви
для
відпочинку
і
харчування
,
додаткові
перерви
для
годування
дитини
.
Ці
перерви
надаються
не
рідше
ніж
через
3
години
тривалістю
не
менше
ЗО
хв
.
кожна
.
При
наявності
двох
і
більше
грудних
дітей
тривалість
перерви
встановлюється
не
менше
години
.
Перерви
для
годування
дитини
включаються
в
робочий
час
і
оплачуються
за
середнім
заробітком
.
Восьме
.
Забороняється
відмовляти
жінкам
у
прийнятті
на
роботу
і
знижувати
їм
заробітну
плату
з
мотивів
,
пов
'
язаних
з
вагітністю
або
наявністю
дітей
віком
до
3-
х
років
.
Відмовляючи
таким
жінкам
у
прийнятті
на
роботу
,
власник
або
уповноважений
ним
орган
зобов
'
язаний
повідомити
їм
причини
відмови
у
письмовій
формі
.
Відмова
у
прийнятті
на
роботу
може
бути
оскаржена
у
судовому
порядку
.
Дев
'
яте
.
Звільнення
з
роботи
вагітних
жінок
і
жінок
,
які
мають
дітей
віком
до
3-
х
років
(
або
до
6
років
),
одиноких
матерів
при
наявності
дитини
віком
до
14
років
або
дитини
-
інваліда
з
ініціативи
власника
або
уповноваженого
ним
органу
взагалі
не
допускається
,
крім
випадків
повної
ліквідації
підприємства
,
установи
й
організації
,
коли
допускається
звільнення
з
обов
'
язковим
працевлаштуванням
.
Десяте
.
Законом
України
"
Про
пенсійне
забезпечення
"
передбачено
,
що
до
стажу
роботи
,
який
дає
право
на
трудову
пенсію
,
зараховується
,
зокрема
,
час
догляду
создан
незарегистрированной
версией
pdfFactory Pro
93
непрацюючої
матері
за
малолітніми
дітьми
,
але
не
довше
,
ніж
до
досягнення
кожною
дитиною
3-
річного
віку
,
а
також
час
догляду
за
дитиною
-
інвалідом
до
16
років
.
4.
Відповідальність
за
порушення
трудового
законодавства
.
Відповідно
до
трудового
законодавства
України
тільки
працівник
особисто
(
персонально
)
зобов
'
язаний
нести
відповідальність
за
невиконання
чи
неналежне
виконання
прийнятих
ним
на
себе
трудових
обов
'
язків
,
за
заподіяну
ним
особисто
майнову
шкоду
роботодавцеві
.
Особиста
,
персональна
відповідальність
працівника
—
це
одна
з
властивостей
трудового
правовідношення
.
Вона
є
гарантією
,
яка
захищає
його
від
відповідальності
за
чужу
вину
,
за
вину
інших
працівників
,
в
тому
числі
і
роботодавця
чи
інших
керівників
процесу
праці
.
Працівник
може
спокійно
трудитися
,
якщо
він
не
винний
,
коли
він
належним
чином
виконує
прийняту
на
себе
за
трудовим
договором
роботу
.
Це
одночасно
і
гарантія
роботодавцеві
—
притягнути
до
відповідальності
саме
винного
працівника
.
Гарантією
від
безпідставного
притягнення
останнього
до
відповідальності
перед
роботодавцем
є
легальна
презумпція
його
невинуватості
.
Працівник
не
повинен
доводити
свою
невинність
,
він
за
законом
вважається
таким
,
доки
роботодавець
не
доведе
його
вину
і
наявність
умов
для
покладення
на
нього
відповідальності
.
Це
ж
стосується
і
випадків
укладення
з
працівником
договору
про
колективну
(
бригадну
)
матеріальну
відповідальність
.
Роботодавець
для
покладення
на
працівника
,
який
трудиться
в
колективі
(
бригаді
),
відповідальності
також
повинен
довести
його
вину
.
Частина
працівників
бригади
чи
всі
її
члени
можуть
бути
притягнуті
до
відповідальності
,
якщо
вони
винні
.
Але
не
можуть
нести
матеріальну
відповідальність
невинні
члени
бригади
.
Договір
про
колективну
(
бригадну
)
відповідальність
не
означає
,
що
працівник
повинен
нести
відповідальність
без
вини
.
Він
також
не
означає
,
що
роботодавець
звільняється
від
обов
'
язку
доведення
вини
того
чи
іншого
працівника
при
вирішенні
питання
про
його
відповідальність
.
Такий
договір
сам
по
собі
ще
не
дає
роботодавцю
права
притягати
до
відповідальності
невинних
.
Таким
чином
,
трудове
законодавство
України
не
знає
: 1)
загальної
відповідальності
,
а
знає
лише
особисту
,
персональну
відповідальність
за
шкоду
,
заподіяну
роботодавцеві
працівником
особисто
,
безпосередньо
його
протиправними
діями
; 2)
субсидіарної
(
доповнювальної
)
відповідальності
одного
працівника
за
іншого
або
батьків
,
піклувальників
,
усиновителів
неповнолітнього
працівника
за
нього
,
оскільки
він
в
трудових
правовідносинах
прирівнюється
до
повнолітніх
,
тобто
несе
відповідальність
на
загальних
підставах
; 3)
солідарної
відповідальності
за
чужу
вину
,
за
шкоду
,
заподіяну
сумісно
.
Така
відповідальність
можлива
лише
за
кримінальним
законодавством
в
разі
притягнення
працівника
(
працівників
)
до
неї
.
Матеріальна
відповідальність
власника
або
уповноваженого
ним
органу
—
це
виконання
обов
'
язку
відшкодувати
в
установленому
законом
порядку
і
розмірі
шкоду
,
заподіяну
працівникові
внаслідок
невиконання
або
неналежного
виконання
повноважень
з
питань
управління
працею
.
Матеріальну
шкоду
може
заподіяти
працівникові
власник
або
уповноважений
ним
орган
,
порушивши
право
на
працю
.
Найчастіше
це
порушення
законодавства
про
переведення
на
іншу
роботу
без
згоди
працівника
або
звільнення
працівника
.
У
разі
незаконного
звільнення
чи
незаконного
переведення
на
іншу
роботу
працівникові
,
поновленому
на
роботі
органом
,
що
розглядає
трудовий
спір
,
власник
або
уповноважений
ним
орган
виплачує
середній
заробіток
за
час
вимушеного
прогулу
або
різницю
в
заробітку
,
але
не
більш
як
за
рік
.
Якщо
заява
про
поновлення
на
роботі
розглядається
понад
рік
не
з
вини
працівника
,
орган
,
який
розглядає
трудовий
спір
,
создан
незарегистрированной
версией
pdfFactory Pro
94
виносить
рішення
про
виплату
середнього
заробітку
за
увесь
час
вимушеного
прогулу
.
У
такому
самому
порядку
оплачується
вимушений
прогул
,
що
стався
через
відмову
у
прийнятті
на
роботу
або
несвоєчасне
укладення
трудового
договору
з
працівником
.
Якщо
неправильне
формулювання
причини
звільнення
працівника
перешкоджало
влаштуванню
його
на
іншу
роботу
,
власник
або
уповноважений
ним
орган
зобов
'
язаний
виплатити
середній
заробіток
за
час
вимушеного
прогулу
,
але
не
більш
як
за
рік
.
Якщо
заява
про
виплату
середнього
заробітку
за
час
вимушеного
прогулу
через
неправильне
формулювання
причини
звільнення
розглядалася
понад
рік
не
з
вини
працівника
,
власник
або
уповноважений
ним
орган
виплачує
середній
заробіток
за
увесь
час
вимушеного
прогулу
.
У
разі
несвоєчасної
видачі
трудової
книжки
власник
або
уповноважений
ним
орган
виплачує
працівникові
середній
заробіток
за
час
вимушеного
прогулу
.
При
затримці
власником
або
уповноваженим
ним
органом
виконання
рішення
органу
,
який
розглядає
трудовий
спір
про
поновлення
на
роботі
працівника
,
незаконно
звільненого
або
переведеного
на
іншу
роботу
без
його
згоди
,
цей
орган
виносить
ухвалу
про
виплату
працівникові
власником
або
уповноваженим
ним
органом
середнього
заробітку
або
різниці
в
заробітку
за
весь
час
затримки
виконання
рішення
.
Підстави
,
порядок
та
розмір
відшкодування
шкоди
,
заподіяної
працівникові
під
час
виконання
ним
трудових
обов
'
язків
,
регулюються
"
Правилам
1
!
відшкодування
власником
підприємства
,
установи
і
організації
або
уповноваженим
ним
органом
шкоди
,
заподіяної
працівникові
ушкодженням
здоров
'
я
,
пов
'
язаним
з
виконанням
ним
трудових
обов
'
язків
",
затвердженими
постановою
Кабінету
Міністрів
України
від
23.06.1993
р
.
Згідно
з
цими
Правилами
власник
або
уповноважений
ним
орган
несе
матеріальну
відповідальність
за
шкоду
,
заподіяну
працівникові
каліцтвом
або
іншим
ушкодженням
здоров
'
я
,
пов
'
язаним
з
виконанням
ним
трудових
обов
'
язків
,
а
також
за
моральну
шкоду
,
заподіяну
потерпілому
внаслідок
фізичного
чи
психічного
впливу
небезпечних
або
шкідливих
умов
праці
.
Відшкодування
шкоди
,
заподіяної
працівнику
,
складається
з
: 1)
виплат
втраченого
заробітку
(
або
відповідної
його
частини
)
залежно
від
ступеня
втрати
потерпілим
професійної
працездатності
,
яка
визначається
медико
-
соціальною
експертною
комісією
(
МСЕК
)
у
відсотках
до
професійної
працездатності
,
яку
мав
потерпілий
до
ушкодження
здоров
'
я
; 2)
виплати
в
установлених
випадках
одноразової
допомоги
потерпілому
(
членам
сім
'
ї
та
утриманцям
померлого
); 3)
компенсації
витрат
на
медичну
та
соціальну
допомогу
(
посилене
харчування
,
протезування
,
сторонній
догляд
тощо
).
За
наявності
факту
моральної
шкоди
потерпілому
відшкодовується
моральна
шкода
.
Заява
про
відшкодування
шкоди
подається
власникові
,
з
вини
якого
заподіяна
шкода
.
До
заяви
додаються
висновки
МСЕК
про
ступінь
втрати
професійної
працездатності
та
необхідні
витрати
на
медичну
та
соціальну
допомогу
,
а
також
відповідні
рішення
про
відшкодування
моральної
шкоди
.
Власник
зобов
'
язаний
розглянути
заяву
про
відшкодування
шкоди
та
прийняти
відповідне
рішення
протягом
10
днів
з
дня
її
надходження
з
усіма
необхідними
документами
або
надходження
додаткових
документів
.
Копія
наказу
(
розпорядження
)
власника
про
відшкодування
шкоди
або
вмотивована
письмова
відмова
вручається
заінтересованій
особі
протягом
10
днів
з
дня
прийняття
рішення
.
Матеріальна
відповідальність
працівника
—
це
виконання
ним
обов
'
язку
відшкодувати
в
установленому
законом
порядку
і
розмірі
шкоду
,
заподіяну
підприємству
,
установі
,
організації
.
При
покладенні
матеріальної
відповідальності
права
та
законні
інтереси
працівників
гарантуються
встановленням
відповідальності
тільки
за
создан
незарегистрированной
версией
pdfFactory Pro
95
пряму
дійсну
шкоду
і
лише
в
межах
і
порядку
,
передбачених
законодавством
,
за
умови
,
якщо
така
шкода
заподіяна
підприємству
,
установі
,
організації
винними
протиправними
діями
(
бездіяльністю
)
працівника
.
За
наявності
зазначених
підстав
та
умов
матеріальна
відповідальність
може
бути
покладена
незалежно
від
притягнення
працівника
до
дисциплінарної
,
адміністративної
або
кримінальної
відповідальності
.
Працівник
,
який
заподіяв
шкоду
,
має
право
добровільно
відшкодувати
її
повністю
або
частково
.
За
згодою
працівника
або
уповноваженого
ним
органу
він
може
передати
для
відшкодування
заподіяної
шкоди
рівноцінне
майно
або
відновити
пошкоджене
.
За
шкоду
,
заподіяну
підприємству
,
установі
,
організації
при
виконанні
трудових
обов
'
язків
,
працівник
,
з
вини
якого
заподіяно
шкоду
,
несе
матеріальну
відповідальність
у
розмірі
прямої
шкоди
,
але
не
більше
свого
середнього
місячного
заробітку
,
крім
випадків
,
передбачених
чинним
законодавством
України
.
Матеріальна
відповідальність
працівників
є
двох
видів
:
обмежена
і
повна
.
Відповідно
до
законодавства
України
обмежену
відповідальність
несуть
: 1)
працівники
за
псування
чи
знищення
з
необережності
матеріалів
,
напівфабрикатів
,
виробів
(
продукції
),
у
тому
числі
при
їх
виготовленні
,
у
розмірі
заподіяної
з
їхньої
вини
шкоди
,
але
не
більше
свого
середнього
місячного
заробітку
.
У
такому
самому
розмірі
працівники
несуть
матеріальну
відповідальність
за
шкоду
чи
знищення
з
необережності
інструментів
,
вимірювальних
приладів
,
спецодягу
та
інших
предметів
,
виданих
їм
підприємством
,
установою
,
організацією
для
користування
; 2)
керівники
підприємств
,
установ
,
організацій
та
їх
заступники
,
а
також
керівники
структурних
підрозділів
на
підприємствах
,
установах
,
організаціях
та
їх
заступники
—
у
розмірі
заподіяної
з
їхньої
вини
шкоди
,
але
не
більше
свого
середнього
місячного
заробітку
,
якщо
шкода
заподіяна
зайвими
грошовими
виплатами
,
неправильною
постановкою
обліку
та
збереження
матеріальних
цінностей
і
грошей
,
невжиттям
необхідних
заходів
щодо
попередження
простоїв
,
випуску
неякісної
продукції
,
розкрадання
,
знищення
чи
псування
матеріальних
цінностей
і
грошей
.
Працівники
несуть
матеріальну
відповідальність
у
повному
розмірі
заподіяної
з
їхньої
вини
шкоди
підприємству
,
установі
,
організації
,
якщо
: 1)
між
працівником
і
підприємством
,
установою
,
організацією
укладено
письмовий
договір
про
те
,
що
працівник
бере
на
себе
повну
матеріальну
відповідальність
за
незабезпечення
збереження
майна
та
інших
цінностей
,
переданих
йому
для
збереження
чи
з
іншою
метою
; 2)
майно
та
інші
цінності
працівник
отримав
під
звіт
за
разовим
дорученням
або
за
іншими
разовими
документами
; 3)
шкода
заподіяна
діями
працівника
,
які
мають
ознаки
злочину
і
переслідуються
в
кримінальному
порядку
; 4)
шкода
заподіяна
працівником
у
стані
сп
'
яніння
; 5)
шкода
виражена
у
нестачі
,
умисному
знищенні
або
умисному
пошкодженні
матеріалів
,
напівфабрикатів
,
виробів
(
продукції
),
у
тому
числі
заподіяна
при
виготовленні
їх
,
а
також
інструментів
,
вимірювальних
приладів
,
спецодягу
та
інших
предметів
,
які
видані
підприємством
,
установою
,
організацією
працівникові
у
користування
; 6)
згідно
із
законодавством
України
на
працівника
покладено
повну
матеріальну
відповідальність
за
шкоду
,
що
заподіяна
підприємству
,
установі
,
організації
при
виконанні
трудових
обов
'
язків
; 7)
шкоду
заподіяно
не
при
виконанні
трудових
обов
'
язків
; 8)
посадова
особа
винна
в
незаконному
звільненні
або
переведенні
працівника
на
іншу
роботу
.
Право
на
відшкодування
моральної
шкоди
,
заподіяної
працівникові
у
зв
'
язку
я
виконанням
ним
трудових
обов
'
язків
, —
один
із
правових
походів
захисту
трудових
прав
та
інтересів
працівників
.
Законодавець
наділив
працівника
правом
на
відшкодування
создан
незарегистрированной
версией
pdfFactory Pro