ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 02.12.2019
Просмотров: 3854
Скачиваний: 1
26
Ефективність
роботи
державного
апарату
залежить
передусім
від
того
,
наскільки
чітко
розподілені
функції
і
компетенція
між
органами
законодавчої
,
виконавчої
і
судової
влади
.
2.
Конституційна
система
органів
державної
влади
в
Україні
Органи
державної
влади
утворюють
певну
систему
,
яка
характеризується
функціональною
і
організаційною
єдністю
.
Єдність
системи
органів
державної
влади
обумовлена
їх
соціальним
призначенням
та
метою
діяльності
.
Органи
державної
влади
відображають
єдність
інтересів
та
волі
народу
,
яку
вони
покликані
реалізувати
.
Функціональна
єдність
системи
органів
державної
влади
передбачає
спільність
їх
завдань
та
функцій
,
у
процесі
їх
реалізації
вони
діють
спільно
,
тісно
взаємодіють
між
собою
.
Організаційна
єдність
системи
органів
державної
влади
виявляється
в
тому
,
що
одні
органи
обираються
або
призначаються
іншими
,
одні
керують
діяльністю
інших
,
одні
підзвітні
та
підконтрольні
іншим
тощо
.
Ст
. 6
Конституції
України
,
закріплюючи
принцип
розподілу
влад
,
згідно
з
яким
державна
влада
в
Україні
здійснюється
на
засадах
її
поділу
на
законодавчу
,
виконавчу
та
судову
,
визначила
також
і
відповідні
види
органів
у
системі
органів
державної
влади
України
:
органи
законодавчої
,
виконавчої
та
судової
влади
.
Кожний
із
цих
видів
(
незважаючи
на
спільні
риси
:
статутно
-
правовий
характер
,
участь
у
реалізації
завдань
та
функцій
держави
,
державно
-
владний
характер
повноважень
,
загальні
принципи
організації
та
діяльності
тощо
,
які
обумовлюють
єдність
системи
органів
державної
влади
України
),
характеризується
специфічними
ознаками
(
об
’
ємом
компетенції
,
порядком
формування
,
організаціями
і
правовими
формами
діяльності
тощо
)
і
являє
собою
її
відповідну
підсистему
(
систему
більш
низького
рівня
).
В
свою
чергу
окремі
підсистеми
системи
органів
державної
влади
(
зокрема
,
органи
виконавчої
та
судової
влади
)
можуть
включати
окремі
ланки
,
які
визначаються
за
різними
критеріями
–
функціями
,
характером
компетенції
,
територією
діяльності
тощо
.
Органи
законодавчої
влади
в
демократичних
державах
–
це
представницькі
законодавчі
органи
–
народні
(
національні
)
представництва
або
легіслатури
(
лат
. lex –
закон
+ latus –
внесений
), -
які
утворюють
шляхом
вільних
і
загальних
виробів
.
Вони
виражають
волю
всього
народу
і
їх
основною
функцією
згідно
з
принципом
розподілу
влад
є
законотворчість
.
Згідно
зі
ст
. 75
Конституції
України
єдиним
органом
законодавчої
влади
в
Україні
є
парламент
–
Верховна
Рада
України
.
Конституювання
Верховної
Ради
України
як
єдиного
органу
законодавчої
влади
не
означає
,
що
закони
в
Україні
можуть
прийматися
лише
цим
органом
.
Законодавча
влада
може
здійснюватися
народом
України
е
тільки
через
своїх
представників
у
Верховній
Раді
,
а
й
безпосередньо
–
шляхом
всеукраїнського
референдуму
, -
хоча
практики
проведення
законодавчого
референдуму
в
Україні
ще
немає
.
Органи
виконавчої
влади
відповідно
до
принципу
розподілу
влад
утворюються
для
здійснення
виконавчої
і
розпорядчої
діяльності
з
керівництва
господарською
,
соціально
-
культурною
та
адміністративно
-
політичною
сферами
життя
суспільства
.
До
системи
органів
виконавчої
влади
Конституція
України
відносить
насамперед
Кабінет
Міністрів
України
–
вищий
орган
у
цій
системі
.
Кабінет
Міністрів
України
спрямовує
і
координує
роботу
інших
органів
виконавчої
влади
:
создан
незарегистрированной
версией
pdfFactory Pro
27
а
)
центральних
–
міністерств
,
державних
комітетів
,
установ
при
Кабінеті
Міністрів
та
інших
центральних
відомств
;
б
)
місцевих
–
місцевих
державних
адміністрацій
,
місцевих
органів
міністерств
,
державних
комітетів
та
інших
центральних
органів
виконавчої
влади
.
Специфічними
рисами
органів
виконавчої
влади
є
те
,
що
вони
:
по
-
перше
,
формуються
шляхом
призначення
;
по
-
друге
,
здійснюють
особливий
вид
діяльності
–
виконавчу
і
розпорядчу
діяльність
,
спрямовану
на
виконання
Конституції
і
законів
України
,
актів
Президента
України
як
безпосередньо
,
так
і
шляхом
адміністративної
правотворчості
;
по
-
третє
,
здійснюють
діяльність
на
засадах
поєднання
єдиноначальності
та
колегіальності
.
Органи
судової
влади
–
суди
–
відповідно
до
принципу
розподілу
влад
здійснюють
судову
владу
шляхом
конституційного
,
цивільного
,
кримінального
та
адміністративного
судочинства
.
Конституція
України
до
системи
органів
відносить
суди
загальної
юрисдикції
(
ст
. 125
Конституції
України
)
та
Конституційний
Суд
України
(
ст
. 147
Конституції
України
).
Специфічними
рисами
органів
судової
влади
є
те
,
що
вони
:
по
-
перше
,
здійснюють
особливу
юрисдикційну
діяльність
–
правосуддя
.
Ця
діяльність
має
правоохоронний
характер
,
вона
спрямована
на
охорону
від
будь
-
яких
зазіхань
на
закріплені
Конституцією
України
засади
конституційного
ладу
,
права
і
свободи
людини
і
громадянина
,
права
інститутів
громадянського
суспільства
;
по
-
друге
,
суди
–
це
завжди
колегіальні
органи
;
по
-
третє
,
свою
діяльність
суди
здійснюють
в
особливих
процесуальних
формах
із
дотриманням
специфічних
принципів
–
гласності
при
розгляді
справ
,
загальності
та
рівноправ
’
я
сторін
тощо
.
Особливе
місце
в
системі
органів
державної
влади
України
посідає
Президент
України
.
Конституція
України
безпосередньо
не
відносить
президента
України
до
якоїсь
певної
гілки
влади
(
законодавчої
,
виконавчої
чи
судової
)
і
закріплює
його
статус
як
глави
держави
,
що
дає
можливість
зробити
висновок
про
особливий
характер
президентської
влади
як
специфічної
самостійної
гілки
влади
(
представницької
за
Б
.
Констаном
).
Проте
це
не
означає
,
що
президент
України
стоїть
над
усіма
іншими
гілками
влади
,
які
мали
б
бути
йому
підпорядковані
.
Здійснюючи
функції
глави
держави
,
Президент
України
бере
участь
у
формуванні
інших
гілок
влади
(
наприклад
,
призначає
позачергові
вибори
до
Верховної
Ради
,
призначає
персональний
склад
Кабінету
Міністрів
України
та
третину
суддів
Конституційного
Суду
України
)
і
взаємодіє
з
ними
.
Конституція
України
наділяє
Президента
України
певними
владними
повноваженнями
по
відношенню
до
органу
виконавчої
влади
.
Але
ці
повноваження
є
необхідними
елементами
«
системи
стримувань
та
противаг
»,
яка
забезпечує
необхідний
баланс
влад
і
передбачає
відповідні
контрольні
повноваження
і
по
відношенню
до
Президента
України
,
наприклад
,
право
Верховної
Ради
України
усувати
Президента
України
з
поста
в
порядку
імпічменту
(
ст
. 111).
Особливу
групу
органів
державної
влади
,
які
також
безпосередньо
не
входять
до
законодавчої
,
виконавчої
та
судової
гілок
влади
становлять
органи
прокуратури
.
Згідно
зі
ст
. 121
Конституції
України
прокуратура
України
становить
єдину
систему
,
на
яку
покладаються
:
1)
підтримання
державного
обвинувачення
в
суді
;
2)
представництво
інтересів
громадянина
або
держави
в
суді
у
випадках
,
визначених
законом
;
создан
незарегистрированной
версией
pdfFactory Pro
28
3)
нагляд
за
додержанням
законів
органами
,
які
проводять
оперативно
-
розшукову
діяльність
,
дізнання
,
досудове
слідство
;
4)
нагляд
за
додержанням
законів
при
виконанні
судових
рішень
у
кримінальних
справах
,
а
також
при
застосуванні
інших
заходів
примусового
характеру
,
пов
’
язаних
з
обмеженням
особистої
свободи
громадян
.
Прокуратура
України
очолює
Генеральний
прокурор
України
,
який
призначається
на
посаду
строком
на
п
’
ять
років
за
згодою
Верховної
Ради
України
та
звільняється
з
посади
Президентом
України
(
ст
. 122
конституції
України
).
При
цьому
Верховна
Рада
України
може
висловити
недовіру
Генеральному
прокуророві
України
,
яка
має
наслідком
його
відставку
з
посади
.
Та
обставина
,
що
органи
прокуратури
не
віднесені
безпосередньо
до
однієї
з
трьох
гілок
влади
дає
підстави
трактувати
їх
як
державні
органи
,
що
не
відносяться
до
органів
державної
влади
.
Такий
підхід
,
на
нашу
думку
,
є
недоцільним
з
огляду
як
на
досить
проблематичну
відмінність
понять
«
орган
державної
влади
»
і
«
державний
орган
»,
так
і
з
урахуванням
того
факту
,
що
органи
прокуратури
наділені
державно
-
владними
повноваженнями
і
беруть
певну
участь
у
функціонуванні
судової
гілки
влади
.
Відповідно
до
конституційних
положень
система
органів
державної
влади
України
будується
на
засадах
принципу
розподілу
влад
.
При
цьому
в
основу
класифікації
органів
державної
влади
покладено
вид
(
форму
)
державної
діяльності
,
здійснювати
тим
чи
іншим
органом
.
Їх
класифікація
,
як
відомо
,
в
літературі
та
чинному
законодавстві
здійснюється
і
за
іншими
критеріями
.
Крім
терміну
«
орган
державної
влади
»
в
Конституції
України
використовується
також
термін
«
державні
установи
»,
яким
позначається
сукупність
установ
,
як
правило
,
соціально
-
культурного
призначення
,
що
знаходяться
в
державній
власності
.
Це
,
зокрема
,
відповідні
освітні
заклади
,
установи
охорони
здоров
’
я
,
кінотеатри
,
бібліотеки
тощо
.
Наприклад
,
під
установами
охорони
здоров
’
я
в
законодавстві
України
розуміють
підприємства
,
установи
і
організації
,
завданням
яких
є
забезпечення
різноманітних
потреб
населення
в
галузі
охорони
здоров
’
я
(
ст
. 3
Основ
законодавства
України
про
охорону
здоров
’
я
від
19
листопада
1992
року
).
3.
Принципи
організації
і
діяльності
органів
державної
влади
Принципи
організації
і
діяльності
органів
державної
влади
–
це
основоположні
вихідні
положення
,
на
яких
базується
побудова
та
функціонування
органів
державної
влади
.
Принципи
організації
і
діяльності
органів
державної
влади
отримали
закріплення
в
Конституції
та
в
законах
України
і
їх
можна
поділити
на
дві
групи
:
1)
універсальні
–
притаманні
всім
видам
органів
державної
влади
,
державному
апарату
України
в
цілому
;
2)
спеціальні
–
такі
,
що
визначають
побудову
і
функціонування
лише
окремих
видів
органів
державної
влади
і
пов
’
язані
зі
специфікою
здійснення
відповідних
видів
державної
діяльності
.
Універсальними
конституційними
принципами
організації
і
діяльності
органів
державної
влади
України
є
:
1)
Принцип
суверенності
та
єдності
системи
органів
державної
влади
–
полягає
в
тому
,
що
система
органів
державної
влади
(
державний
апарат
в
цілому
)
від
імені
і
за
дорученням
народу
України
виступає
носієм
державної
влади
,
а
діяльність
органів
державної
влади
базується
на
засадах
верховенства
,
повноти
та
неподільності
державної
создан
незарегистрированной
версией
pdfFactory Pro
29
влади
в
середині
країни
та
незалежності
від
будь
-
якої
іноземної
влади
і
рівноправності
в
зовнішніх
зносинах
.
Цей
принцип
випливає
з
положень
ст
.
ст
. 1, 5
конституції
України
.
2)
Принцип
розподілу
влад
–
стосовно
організації
і
діяльності
органів
державної
влади
випливає
з
положень
ст
. 6
Конституції
України
і
виявляється
в
тому
,
що
,
по
-
перше
,
органи
законодавчої
і
виконавчої
влади
формуються
відносно
незалежно
один
від
одного
(
Верховна
Рада
України
обирається
виборцями
,
а
персональний
склад
органів
виконавчої
влади
визначається
Президентом
України
або
відповідними
посадовими
особами
органів
виконавчої
влади
);
по
-
друге
,
сфери
компетенції
органів
,
які
здійснюють
різні
гілки
влади
,
чітко
розмежовані
Конституцією
України
;
по
-
третє
,
різні
види
органів
державної
влади
наділені
Конституцією
України
взаємними
контрольними
повноваженнями
,
які
в
сукупності
становлять
систему
«
стримувань
і
противаг
».
3)
Принцип
законності
–
випливає
із
більш
загального
конституційного
принципу
верховенства
права
(
ст
. 8
Конституції
України
)
і
полягає
в
тому
,
що
органи
державної
влади
організуються
і
діють
лише
на
підставі
та
в
спосіб
,
що
передбачені
Конституцією
і
законами
України
(
ст
. 19
Конституції
України
).
4)
Принцип
участі
громадян
у
формуванні
і
діяльності
органів
державної
влади
–
отримав
досить
широку
конкретизацію
в
Конституції
України
.
Так
,
у
ч
. 1
ст
. 38
йдеться
про
право
громадян
брати
участь
в
управлінні
державними
справами
,
у
всеукраїнському
та
місцевих
референдумах
,
вільно
обирати
і
бути
обраними
до
органів
державної
влади
,
а
в
ч
. 2
ст
. 38 –
про
те
,
що
громадяни
користуються
рівним
правом
доступу
до
держаної
служби
.
Важливою
формою
участі
громадян
у
діяльності
органів
державної
влади
є
індивідуальні
чи
колективні
письмові
звернення
до
органів
державної
влади
,
їх
посадових
і
службових
осіб
,
що
зобов
’
язані
розглянути
звернення
і
дати
обґрунтовану
відповідь
у
встановлений
законом
строк
(
ст
. 40),
а
також
реалізації
їх
конституційного
права
оскаржувати
в
суді
рішення
,
діяльність
чи
бездіяльність
органів
державної
влади
,
їх
посадових
і
службових
осіб
(
ч
. 2
ст
. 55).
5)
Принцип
позапартійності
–
закріплюється
в
ч
. 3
ст
. 37
і
полягає
в
забороні
створення
і
діяльності
організаційних
структур
політичних
партій
в
органах
державної
влади
(
за
винятком
Верховної
Ради
України
,
де
утворюються
партійні
фракції
),
а
також
на
державних
підприємствах
,
у
навчальних
закладах
та
інших
державних
установах
і
організаціях
.
У
літературі
,
крім
названих
,
виділяють
також
інші
універсальні
принципи
,
а
саме
:
соціальної
справедливості
;
гуманізму
і
милосердя
;
поєднання
переконання
і
примусу
;
привселюдності
,
відкритості
і
врахування
громадської
думки
;
виборності
тощо
.
Контрольні
питання
.
1.
Розкрийте
поняття
механізм
держави
.
2.
Назвіть
основні
принципи
діяльності
органів
державної
влади
.
3.
У
чому
полягає
юридична
природа
принципу
розподілу
влади
.
4.
На
яких
засадах
ґрунтується
державна
влада
в
Україні
.
5.
У
чому
полягає
основне
призначення
законодавчої
,
виконавчої
та
судової
влади
.
6.
Що
таке
місцеве
самоврядування
в
Україні
.
7.
Що
становить
систему
місцевого
самоврядування
в
Україні
.
создан
незарегистрированной
версией
pdfFactory Pro
30
Лекція
№
5
Тема
:
Основи
цивільного
права
України
План
:
16.
Цивільне
право
,
як
галузь
права
17.
Цивільне
правовідношення
та
його
структура
(
склад
)
18.
Цивільно
-
правова
відповідальність
1.
Цивільне
право
як
галузь
права
У
процесі
своєї
життєдіяльності
особи
вступають
між
собою
в
певні
відносини
,
які
регулюються
нормами
права
.
Цивільне
право
як
галузь
права
регулює
майнові
відноси
-
ни
,
тобто
ті
відносини
,
які
пов
'
язані
з
приналежністю
,
набуттям
,
користуванням
та
роз
-
порядженням
майном
.
Майнові
відносини
,
які
регулюються
цивільним
правом
,
за
змістом
поділяються
на
два
види
:
1)
майнові
відносини
,
пов
'
язані
з
приналежністю
майна
певним
особам
-
це
відно
-
сини
власності
(
відображають
існуючий
розподіл
матеріальних
благ
між
конкретними
особами
,
тобто
закріплюють
матеріальні
блага
за
конкретним
власником
);
2)
майнові
відносини
,
пов
'
язані
з
переходом
майна
від
одних
осіб
до
інших
-
це
відносини
в
галузі
товарообігу
(
вони
виникають
на
основі
договорів
).
Цивільне
право
також
регулює
і
особисті
немайнові
відносини
.
Ці
відносини
вини
-
кають
у
зв
'
язку
із
здійсненням
особою
своїх
особистих
прав
.
А
особисті
права
-
це
блага
,
які
невіддільні
від
особи
:
життя
,
здоров
'
я
,
честь
,
гідність
,
ділова
репутація
,
авторство
.
Вони
індивідуалізують
особу
,
втілюють
її
моральну
оцінку
з
боку
суспільства
.
Особисті
немайнові
відносини
поділяються
на
два
види
:
1)
особисті
немайнові
відносини
,
пов
'
язані
з
майновими
(
наприклад
,
відносини
,
що
виникають
у
зв
'
язку
із
створенням
творів
літератури
,
науки
,
мистецтва
);
2)
особисті
немайнові
відносини
,
які
виникають
та
існують
незалежно
від
майнових
,
тобто
ті
,
які
не
пов
'
язані
з
майновими
(
наприклад
,
відносини
,
об
'
єктом
яких
є
честь
,
гідність
,
право
на
ім
'
я
тощо
).
Цивільне
право
регулює
майнові
та
особисті
немайнові
відносини
на
засадах
юри
-
дичної
рівності
.
Тобто
кожна
із
сторін
є
самостійною
,
незалежною
,
не
може
нав
'
язувати
свою
волю
іншій
,
їх
стосунки
базуються
на
взаємній
згоді
.
Цивільним
правом
регулюються
вищезазначені
відносини
:
а
)
юридичних
осіб
між
собою
;
б
)
громадян
між
собою
;
в
)
громадян
з
юридичними
особами
;
г
)
державою
і
фізичними
або
юридичними
особами
.
Отже
,
з
вищезазначеного
можна
зробити
висновок
,
що
цивільне
право
-
це
галузь
права
,
яка
регулює
на
засадах
юридичної
рівності
майнові
та
особисті
немайнові
відно
-
сини
з
метою
задоволення
матеріальних
і
духовних
потреб
та
інтересів
учасників
суспі
-
льних
відносин
.
создан
незарегистрированной
версией
pdfFactory Pro