ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 02.12.2019
Просмотров: 3852
Скачиваний: 1
31
Основним
нормативним
актом
,
який
регулює
цивільні
правовідносини
,
є
Цивільний
кодекс
України
,
введений
в
дію
з
1
січня
2004
року
.
На
сьогоднішній
день
цивільне
право
змінюється
,
оновлюється
відповідно
до
ви
-
мог
ринкової
економіки
.
З
моменту
проголошення
суверенітету
України
прийнято
ряд
важливих
законів
,
які
містять
у
собі
цивільно
-
правові
норми
.
Зокрема
,
це
Закони
"
Про
підприємства
", "
Про
підприємництво
", "
Про
власність
", "
Про
авторське
право
і
суміжні
права
"
та
інші
.
Подальший
розвиток
ринкових
відносин
в
Україні
вимагає
створення
цілком
ново
-
го
Цивільного
Кодексу
України
.
Вже
підготовлено
остаточний
варіант
такого
кодексу
і
передано
на
розгляд
Верховної
Ради
України
.
2.
Цивільне
правовідношення
та
його
структура
(
склад
)
Цивільні
правовідносини
-
це
врегульовані
нормами
цивільного
права
майнові
від
-
носини
,
відносини
,
що
виникають
у
сфері
інтелектуальної
діяльності
,
та
особисті
немай
-
нові
відносини
,
учасники
яких
виступають
юридично
рівними
носіями
суб
'
єктивних
ци
-
вільних
прав
і
обов
'
язків
,
реалізація
яких
забезпечується
можливістю
застосування
засо
-
бів
державно
-
примусового
впливу
.
Громадяни
(
фізичні
особи
)
та
організації
(
юридичні
особи
)
вступають
у
різні
циві
-
льно
-
правові
відносини
.
З
метою
індивідуалізації
окремих
цивільно
-
правових
відносин
наукою
цивільного
права
виділяють
їх
елементи
або
склад
:
-
суб
'
єкти
;
-
об
'
єкт
(
об
'
єкти
);
-
зміст
(
суть
).
Суб
'
єкти
цивільно
-
правових
відносин
Особи
,
які
вступають
між
собою
в
певні
стосунки
з
приводу
майна
чи
особистих
немайнових
прав
,
називаються
суб
'
єктами
цивільних
правовідносин
.
У
цивільних
право
-
відносинах
завжди
повинно
бути
не
менше
двох
суб
'
єктів
(
дві
сторони
),
тому
що
це
від
-
носини
між
особами
.
Згідно
з
Цивільним
кодексом
України
суб
'
єктами
цивільних
право
-
відносин
можуть
бути
:
-
фізичні
особи
(
громадяни
України
,
іноземці
,
особи
без
громадянства
);
-
юридичні
особи
(
державні
підприємства
та
установи
,
кооперативи
,
акціонерні
то
-
вариства
,
орендні
підприємства
,
громадські
та
інші
організації
).
Українська
держава
як
суб
'
єкт
цивільного
права
має
відокремлене
майно
,
несе
са
-
мостійну
відповідальність
за
своїми
зобов
'
язаннями
та
інше
.
Усі
суб
'
єкти
цивільних
правовідносин
мають
певні
права
і
виконують
певні
обов
'
я
-
зки
.
Суб
'
єктами
цивільних
правовідносин
є
перш
за
все
громадяни
України
.
Але
для
то
-
го
щоб
бути
суб
'
єктом
цивільних
правовідносин
,
громадяни
повинні
мати
належну
пра
-
воздатність
і
дієздатність
.
Правоздатність
-
це
здатність
особи
мати
певні
цивільні
права
та
обов
'
язки
.
Усі
громадяни
незалежно
від
віку
,
стану
здоров
'
я
наділені
цивільною
правоздатністю
.
Право
-
здатність
виникає
в
момент
народження
і
припиняється
смертю
.
Правоздатність
у
всіх
фізичних
осіб
рівна
незалежно
від
походження
,
соціального
і
майнового
стану
,
расової
та
національної
приналежності
,
статі
,
освіти
,
мови
,
ставлення
до
релігії
,
роду
,
характеру
занять
,
місця
проживання
та
інших
обставин
.
Жоден
громадя
-
нин
не
може
бути
позбавлений
цивільної
правоздатності
.
Але
законодавство
України
пе
-
редбачає
певні
випадки
обмеження
правоздатності
.
создан
незарегистрированной
версией
pdfFactory Pro
32
Зміст
цивільної
правоздатності
визначається
Цивільним
кодексом
України
,
який
проголошує
,
що
громадяни
відповідно
до
закону
можуть
мати
майно
на
основі
права
власності
,
право
користування
жилими
приміщеннями
та
іншим
майном
,
успадковувати
і
заповідати
майно
,
обирати
рід
занять
і
місце
проживання
,
мати
право
автора
твору
науки
,
літератури
і
мистецтва
,
відкриття
,
винаходу
та
інших
результатів
інтелектуальної
твор
-
чості
,
а
також
інші
майнові
та
особисті
немайнові
блага
.
Цивільна
дієздатність
-
це
здатність
громадянина
своїми
діями
набувати
цивільні
права
і
створювати
для
себе
цивільні
обов
'
язки
.
На
відміну
від
правоздатності
,
яка
виникає
в
момент
народження
громадянина
,
на
-
буття
дієздатності
залежить
від
віку
і
стану
здоров
'
я
.
Розрізняють
такі
види
дієздатності
:
-
повну
;
-
неповну
;
-
часткову
;
-
обмежену
;
-
визнання
громадянина
недієздатним
.
Повна
дієздатність
настає
з
досягненням
повноліття
,
тобто
з
18
років
.
Повна
дієздатність
-
це
здатність
громадянина
власними
діями
набувати
і
здійсню
-
вати
будь
-
які
майнові
та
особисті
немайнові
права
,
брати
на
себе
й
виконувати
будь
-
які
обов
'
язки
.
Якщо
закон
дозволяє
одружитися
до
досягнення
18-
річного
віку
,
то
громадянин
,
який
не
досяг
такого
віку
,
набуває
дієздатності
в
повному
обсязі
з
моменту
одруження
.
Повнолітні
особи
можуть
самостійно
вчиняти
будь
-
які
цивільно
-
правові
угоди
і
самостійно
відповідають
за
заподіяну
шкоду
.
Часткова
дієздатність
характеризується
тим
,
що
за
громадянином
визнається
право
вчиняти
не
всі
,
а
лише
деякі
дії
,
передбачені
законом
.
Часткову
дієздатність
мають
громадяни
віком
до
14
років
.
Вони
мають
право
учиняти
дрібні
побутові
угоди
.
Також
ці
особи
можуть
розпоряджатися
своєю
заробіт
-
ною
платою
або
стипендією
,
здійснювати
свої
авторські
або
винахідницькі
права
на
свої
твори
,
винаходи
,
раціоналізаторські
пропозиції
і
промислові
зразки
,
права
на
свої
від
-
криття
,
право
вносити
вклади
до
кредитних
установ
і
розпоряджатися
ними
,
право
на
во
-
лодіння
,
користування
і
розпорядження
майном
трудового
або
селянського
господарства
,
якщо
неповнолітні
є
членами
зазначених
господарств
.
Особи
від
14
до
18
років
можуть
бути
членами
громадських
організацій
.
Неповнолітні
віком
від
14
до
18
років
відповідають
за
заподіяну
ними
шкоду
,
якщо
вони
мають
майно
чи
заробіток
.
Коли
у
неповнолітнього
віком
від
14
до
18
років
немає
майна
або
заробітку
,
достатнього
для
відшкодування
заподіяної
ним
шкоди
,
шкода
у
відповідній
частині
повинна
бути
відшкодована
його
батьками
або
піклувальниками
,
якщо
вони
не
доведуть
,
що
шкода
заподіяна
не
з
їх
вини
.
За
шкоду
,
заподіяну
неповнолітнім
,
який
не
досяг
14
років
,
відповідають
його
ба
-
тьки
(
усиновителі
)
або
опікун
,
якщо
не
доведуть
,
що
шкода
сталася
не
з
їх
вини
.
Цивільний
кодекс
України
передбачає
обмеження
дієздатності
громадян
при
на
-
станні
певних
умов
:
а
)
якщо
громадянин
зловживає
спиртними
напоями
або
наркотичними
засобами
;
б
)
ставить
у
тяжке
матеріальне
становище
себе
та
свою
сім
'
ю
.
Під
зловживанням
спиртними
напоями
(
наркотиками
)
слід
розуміти
як
системати
-
чне
пияцтво
,
так
і
надмірне
вживання
алкоголю
(
наркотиків
).
создан
незарегистрированной
версией
pdfFactory Pro
33
Обмеження
дієздатності
можливе
,
коли
внаслідок
зловживання
спиртними
напоя
-
ми
або
наркотичними
засобами
особа
ставить
у
тяжке
матеріальне
становище
водночас
сім
'
ю
і
себе
.
Обмеження
дієздатності
громадянина
здійснюється
у
судовому
порядку
.
Обмежено
дієздатній
особі
суд
призначає
піклувальника
.
Обмежено
дієздатний
громадянин
може
лише
за
згодою
піклувальника
укладати
угоди
щодо
розпорядження
майном
,
одержувати
заробітну
плату
,
пенсію
або
інші
види
доходів
і
розпоряджатися
ними
.
Обмежено
дієздатний
громадянин
має
право
укладати
дрібні
побутові
угоди
,
а
та
-
кож
несе
цивільну
відповідальність
за
заподіяну
шкоду
.
Обмеження
в
дієздатності
скасо
-
вується
,
якщо
є
дані
про
припинення
громадянином
зловживань
спиртними
напоями
або
наркотичними
засобами
.
Можливе
визнання
громадянина
недієздатним
у
судовому
порядку
,
якщо
внаслідок
душевної
хвороби
або
недоумства
громадянин
не
може
розуміти
значення
своїх
дій
або
керувати
ними
.
Цій
особі
суд
призначає
опікуна
.
За
шкоду
,
заподіяну
недієздатним
громадянином
,
відповідають
його
опікун
або
ор
-
ганізація
,
які
зобов
'
язані
здійснювати
за
ним
нагляд
,
якщо
не
доведуть
,
що
шкода
виник
-
ла
не
з
їх
вини
.
Учасниками
майнових
і
особистих
немайнових
відносин
,
що
регулюються
сучас
-
ним
цивільним
законодавством
,
крім
громадян
,
виступають
різноманітні
організації
-
державні
,
кооперативні
,
громадські
,
господарські
товариства
,
орендні
і
колективні
під
-
приємства
,
господарські
об
'
єднання
та
інші
організації
.
Але
для
того
,
щоб
ці
організації
стали
суб
'
єктами
цивільних
правовідносин
,
вони
повинні
бути
юридичними
особами
.
Цивільний
кодекс
України
встановлює
,
що
юридичними
особами
визнаються
орга
-
нізації
,
які
мають
відокремлене
майно
,
можуть
від
свого
імені
набувати
майнових
та
осо
-
бистих
немайнових
прав
і
нести
обов
'
язки
,
бути
позивачем
і
відповідачем
у
суді
,
госпо
-
дарському
чи
третейському
суді
.
З
даного
визначення
можна
виділити
певні
ознаки
юри
-
дичної
особи
:
а
)
організаційна
єдність
(
тобто
юридична
особа
-
колективне
утворення
);
б
)
наявність
відокремленого
майна
(
майно
відокремлено
як
від
членів
трудового
колективу
даної
організації
,
так
і
від
майна
держави
чи
інших
організацій
та
осіб
);
в
)
можливість
виступати
від
свого
імені
в
суді
,
арбітражному
чи
третейському
суді
;
г
)
здатність
нести
самостійну
майнову
відповідальність
(
відповідає
за
майно
,
що
належить
за
зобов
'
язаннями
).
Крім
того
,
юридичні
особи
мають
рахунок
у
банку
,
свій
статут
чи
положення
,
на
основі
якого
діють
,
свою
печатку
тощо
.
Як
суб
'
єкт
цивільних
правовідносин
,
юридична
особа
,
так
як
і
громадянин
,
має
правоздатність
і
дієздатність
.
У
юридичних
осіб
правоздатність
і
дієздатність
виникають
одночасно
з
моменту
їх
державної
реєстрації
,
а
у
певних
випадках
,
передбачених
законодавчими
актами
,
з
моменту
реєстрації
статуту
.
Правоздатність
юридичної
особи
встановлюється
відповідно
до
цілей
діяльності
даної
юридичної
особи
.
У
нинішніх
умовах
значно
розширено
господарську
самостійність
,
а
отже
,
і
циві
-
льну
правоздатність
підприємств
,
господарських
товариств
,
кооперативів
.
Так
,
відповід
-
но
до
ст
. 1
Закону
"
Про
підприємства
",
незалежно
від
форм
власності
на
засоби
виробни
-
цтва
та
інше
майно
,
підприємство
може
здійснювати
будь
-
які
види
діяльності
,
якщо
вони
не
заборонені
законодавством
України
і
відповідають
цілям
,
передбаченим
у
статуті
під
-
приємства
.
создан
незарегистрированной
версией
pdfFactory Pro
34
Цивільні
права
та
обов
'
язки
юридичних
осіб
виникають
з
різних
підстав
,
насампе
-
ред
,
з
договорів
.
Зміст
цивільної
правоздатності
юридичної
особи
складає
також
здат
-
ність
юридичної
особи
мати
особисті
немайнові
права
та
обов
'
язки
-
це
право
на
на
-
йменування
,
виробничу
марку
,
право
на
честь
,
гідність
та
інші
.
Юридична
особа
набуває
цивільних
прав
і
бере
на
себе
цивільні
обов
'
язки
через
свої
органи
,
що
діють
у
межах
прав
,
наданих
їм
законом
або
статутом
(
положенням
),
на
підставі
якого
діє
юридична
особа
.
Юридичні
особи
утворюються
в
порядку
,
встановленому
законодавством
.
Підпри
-
ємство
,
наприклад
,
може
створюватися
за
рішенням
власника
майна
або
уповноваженого
органу
,
а
також
у
результаті
виділення
із
складу
діючих
підприємств
,
організацій
одного
чи
декількох
структурних
підрозділів
.
Юридична
особа
припиняє
своє
існування
шляхом
ліквідації
або
реорганізації
(
злиття
,
поділу
,
відокремлення
або
приєднання
).
Об
'
єкти
цивільно
-
правових
відносин
Громадяни
та
організації
вступають
у
цивільні
правові
відносини
з
метою
задово
-
лення
своїх
потреб
(
відносин
).
Об
'
єктом
цивільних
правовідносин
є
благо
,
здатне
задовольняти
майнові
або
немайнові
блага
людей
,
заради
якого
вони
вступають
у
правовідносини
.
Іншими
словами
,
це
те
,
на
що
спрямовані
цивільні
права
та
обов
'
язки
учасників
цивільного
правовідношення
.
До
об
'
єктів
цивільних
правовідносин
відносять
:
-
речі
-
найбільш
поширений
об
'
єкт
цивільних
правовідносин
,
так
як
ними
задовольняються
найбільш
поширені
потреби
суб
'
єктів
(
купівля
-
продаж
,
ціна
,
поставка
тощо
);
-
дії
та
послуги
цивільно
-
правових
відносин
,
які
виникають
з
договорів
.
Наприклад
,
з
договором
перевезення
,
перевізник
зобов
'
язується
перевезти
вантаж
,
тобто
надати
транспортні
фактичні
послуги
,
які
можуть
мати
і
юридичний
характер
.
Наприклад
,
за
договором
доручення
об
'
єктом
є
певні
юридичні
дії
,
так
як
за
цим
договором
повірений
укладає
угоду
,
оформляє
спадкові
права
,
одержує
поштову
кореспонденцію
,
перекази
тощо
.
Об
'
єктом
деяких
договорів
підряду
теж
є
дії
,
спрямовані
на
досягнення
певного
результату
роботи
(
пошиття
одягу
,
хімічна
чистка
,
ремонт
взуття
тощо
);
-
результати
духовної
та
інтелектуальної
творчості
.
Факт
створення
літературних
,
наукових
,
драматичних
творів
,
сценаріїв
,
радіопередач
і
т
.
ін
.
є
юридичними
фактами
,
що
породжують
авторські
правовідносини
.
Аналогічні
до
цього
винаходи
,
раціоналізаторські
пропозиції
,
промислові
зразки
є
також
інтелектуальною
власністю
;
-
особисті
немайнові
блага
-
це
честь
,
гідність
,
ділова
репутація
,
життя
.
Цивільно
-
правові
норми
самі
по
собі
не
породжують
цивільних
правовідносин
.
Виникнення
,
зміна
та
припинення
цивільних
правовідносин
відбувається
на
підставі
юридичних
фактів
,
що
поділяються
на
юридичні
дії
та
юридичні
події
.
Зміст
цивільного
правовідношення
складають
цивільні
права
і
обов
'
язки
суб
'
єктів
правовідношення
.
При
цьому
один
із
суб
'
єктів
має
правомірності
на
здійснення
певних
дій
для
задоволення
свого
інтересу
,
а
інший
-
несе
відповідні
цим
правомочностям
обо
-
в
'
язки
.
Право
,
що
належить
конкретній
особі
,
називається
суб
'
єктивним
цивільним
правом
,
а
відповідний
цьому
праву
обов
'
язок
іншої
особи
-
суб
'
єктивним
цивільним
обов
'
язком
.
3.
Цивільно
-
правова
відповідальність
создан
незарегистрированной
версией
pdfFactory Pro
35
Цивільно
-
правова
відповідальність
-
це
такий
вид
юридичної
відповідальності
,
яка
наступає
за
невиконання
або
неналежне
виконання
зобов
'
язань
(
договорів
)
і
яка
передбачена
в
діючому
цивільному
законодавстві
або
угодою
сторін
,
що
не
суперечить
чинному
законодавству
.
Відповідальність
настає
лише
при
наявності
певних
умов
:
а
)
вини
;
б
)
протиправності
дії
(
бездіяльності
);
в
)
наявності
шкоди
(
майнової
,
моральної
);
г
)
причинного
зв
'
язку
між
протиправною
дією
і
шкодою
.
Загальним
принципом
цивільно
-
правової
відповідальності
є
принцип
вини
,
тобто
відповідальність
настає
лише
тоді
,
коли
заподіювач
винен
у
нанесенні
шкоди
.
Вина
-
це
психічне
ставлення
особи
до
своєї
протиправної
дії
.
Вона
може
бути
у
формі
умислу
або
необережності
.
Особа
,
яка
передбачає
шкідливі
наслідки
своєї
протиправної
поведінки
і
бажає
їх
настання
або
ставиться
до
настання
їх
байдуже
,
діє
умисно
(
вина
в
формі
умис
-
лу
).
Необережність
-
це
коли
особа
передбачає
настання
негативних
наслідків
,
але
легко
-
важно
гадає
їх
відвернути
,
тобто
не
бажає
,
щоб
настали
негативні
наслідки
.
Підставою
цивільно
-
правової
відповідальності
є
вина
як
у
формі
умислу
,
так
і
в
формі
необе
-
режності
.
В
окремих
випадках
цивільним
законодавством
передбачена
відповідальність
,
яка
наступає
без
вини
,
коли
шкода
заподіяна
джерелом
підвищеної
небезпеки
і
таку
шкоду
відшкодовує
власник
джерела
підвищеної
небезпеки
.
Відносини
,
що
виникають
із
факту
заподіяння
шкоди
джерелом
підвищеної
небез
-
пеки
,
регулюються
ст
. 450
Цивільного
кодексу
.
Джерело
підвищеної
небезпеки
-
це
будь
-
яка
діяльність
,
у
тому
числі
діяльність
з
використання
,
трансформування
,
збереження
предметів
матеріального
світу
,
яка
створює
високий
ступінь
вірогідності
заподіяння
непередбаченої
шкоди
через
неможливість
безперервного
і
високоякісного
контролю
за
нею
людини
.
Дана
стаття
передбачає
приблизний
перелік
організацій
і
громадян
,
діяльність
яких
пов
'
язана
з
підвищеною
небезпекою
:
транспортні
організації
,
промислові
підприємства
,
власники
автомобілів
,
трамваї
тощо
.
Для
того
,
щоб
накласти
відповідальність
,
дія
або
бездіяльність
,
якими
заподіяно
шкоду
,
повинні
бути
протиправними
,
тобто
забороненими
законом
.
До
протиправних
дій
відносяться
невиконання
або
неналежне
виконання
договору
,
заподіяння
шкоди
особі
чи
її
майну
.
Під
шкодою
розуміють
будь
-
яке
зменшення
або
знищення
будь
-
якого
особистого
чи
майнового
блага
(
тобто
шкода
може
бути
моральною
і
матеріальною
).
Необхідною
умовою
виникнення
цивільно
-
правової
відповідальності
є
наявність
безпосереднього
причинного
зв
'
язку
між
протиправною
дією
особи
і
тим
негативним
на
-
слідком
,
що
настає
у
результаті
цієї
протиправної
дії
.
У
деяких
випадках
боржник
звільняється
від
відповідальності
за
невиконання
зо
-
бов
'
язання
або
заподіяння
шкоди
,
коли
мають
місце
непереборна
сила
або
випадок
.
Не
-
переборна
сила
-
це
такі
явища
природи
,
яким
людина
не
могла
запобігти
(
наприклад
,
землетрус
).
Випадок
-
такий
збіг
обставин
,
за
яких
виконання
зобов
'
язання
стало
немож
-
ливим
,
але
в
цьому
ніхто
не
винен
.
Непереборну
силу
усунути
людина
не
може
,
випадок
,
як
збіг
обставин
,
можна
усунути
і
тим
запобігти
негативним
наслідкам
.
Залежно
від
характеру
порушеного
правовідношення
розрізняють
договірну
і
по
-
задоговірну
відповідальність
.
При
невиконанні
обов
'
язку
,
що
випливає
з
укладеного
до
-
говору
,
настає
договірна
відповідальність
.
У
разі
порушення
обов
'
язку
,
встановленого
создан
незарегистрированной
версией
pdfFactory Pro