Файл: Kopia_Kopia_ursovyy__proekt_MINISTERSTVO_AGRAR.doc

d – густина бульйонів, які поступають на желатинізацію.

Необхідна кількість вагонок розраховують по формулі:

n = А х Т / Q x t,

де А – кількість сухого желатину або клею, виробленого за добу;

Q – кількість клею або желатину, отриманого з однієї вагонетки;

Т – тривалість процесу сушки, год.;

t = 24 год.

2.15. Продуктовий розрахунок отримання та переробки жиру

Розрахунок сировини (жиру) та готової продукції виконують на підставі встановлених норм виходів та за формулою:

Таблиця 24

Вихід жиру

n = Q x K,

де Q – кількість тварин, голів;

К – вихід жиру, кг.

Дані заносяться в таблицю 24.

Для того щоб перетопити жир визначають необхідну кількість чанів та перетопочних котлів.

Довжина чана:

α = F / В,

де F – площа чана, м ;

В – ширина чана (приймається рівною 1,0-1,2).

Кількість перетопочних котлів розраховується за формулою:

N = Q x t / Т х Ψ,

де Q – кількість сировини, кг в зміну;

t – тривалість роботи котла, год.;

Т – тривалість зміни, год.;

t = t1 + t2 + t3 + t4,

де t1 – тривалість завантаження;

t2 – тривалість перетопки;

t3 – тривалість відстоювання;

t 4– тривалість вивантаження.

Відстійників повинно бути вдвоє більше, ніж котлів.

Кількість тари для топленого жиру розраховують за формулою:

х = (А / Е) – 1,

де А – кількість жиру, кг;

Е – ємність тари, кг;

1 – коефіцієнт запасу.

3. Характеристика основного технологічного обладнання

Обладнання, що використовується у продуктовому розрахунку заносять у таблицю, вказують його позицію, назву, марку, продуктивність і габаритні розміри. Описати призначення обладнання, короткий устрій і принцип роботи. Вказати переваги або недоліки того чи іншого обладнання, що використовується при даній технології переробки.

4. Склад, властивості і характеристика готової продукції згідно до вимог стандарту

У відповідності з стандартом до готової продукції, які пред’явлені вимоги.

Органолептична (сенсорна) оцінка якості (зовнішній вигляд на розрізі, смак, запах, колір, стан поверхні, соковитість), хімічні дослідження (вміст вологи, солі, нітратів, крохмалю) і біохімічні (ефективність теплової обробки ).

В цьому розділі необхідно показати співвідношення м’яса та жиру у продукті, вихід продукту, кишкову оболонку, в’язку ковбас або позначення консервів.

Термін зберігання, температуру зберігання.

5. Організація виробничого контролю

Дати характеристику виробничому контролю на відповідність її якісних показників згідно вимог ДеСту або технологічних умов (ТУ) на нові види виробів. Приводяться дані про класифікації продуктів по виду і сорту, показати категорії контролю і методи його здійснення.

Показати залежність методів контролю від складу , властивостей і призначення продукту(для місцевої реалізації або відправки).

Норми і вимоги до якості сировини і готової продукції, а також установлені методи контролю повинні відповідати передовому рівню науки і техніки.

Дати акцент на те, що важливими умовами виробництва продукції високої якості є суворе дотримання технологічної дисципліни і усесторонній аналіз причин зниження рівня якості.

6. Заходи щодо охорони праці у запроектованому цеху та охорона навколишнього середовища

У цьому розділі необхідно конструктивно показати як будуть здійснюватись заходи по охороні праці працюючи у запроектованому цеху. Намітити шляхи до охорони навколишнього середовища.

Графічна частина

На основі проведених розрахунків по проектуванню виконується графічна частина. Графічну частину необхідно виконувати на двох листах ватману формату А1. На одному з них приводиться детальна схема генерального плану м’ясопереробного цеху. На іншому проектуємий цех згідно завдання з розміщенням технологічного обладнання згідно розрахунків, враховуючи розраховану площу.

Оформлення списку літератури.

Використану по курсовій роботі літератури в алфавітному порядку приводять у кінці розрахунково-пояснювальної записки.

Список використаних джерел слід укладати в порядку згадування їх у тексті за наскрізною нумерацією.

Спочатку приводять вітчизняну , а потім іноземну літературу.

Ініціали автора обов’язково пишуть після прізвища.

Приклад відповідного опису у переліку посилань:

2. Журавська Н.К., Альохіна Л. Т., Отряшенкова Л. М. „Дослідження і контроль якості м’яса і м’ясопродуктів”. – 1985. – 226с.

Оформлення курсового проекту.

Текст курсового проекту друкують або пишуть від руки, залишаючи береги таких розмірів: лівий – не менше 20мм., правий – не менше 10мм., верхній і нижній – не менше 20мм.

Нумерація сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, малюнків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака №.

Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку.

В кінці номера підрозділу повинна стояти крапка. Наприклад: „2.3”(3 підрозділ другого розділу).

Пункти нумерують у межах кожного підрозділу.

Номер пункту складається з порядкових номерів розділу, підрозділу, пункту, між якими ставлять крапку. У кінці номера повинна стояти крапка, наприклад: „1.3.2.” (другий пункт третього підрозділу першого розділу).

Ілюстрації позначають словом „Мал.” і нумерують послідовно в межах розділу.

Номер ілюстрації складається з номера розділу і порядкового між якими номера ілюстрації, ставиться крапка. Наприклад: Мал.1.2.(другий малюнок першого розділу).

Таблиці нумерують послідовно в межах розділу.

У правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис „Таблиця” із зазначенням її номера. Номер таблиці складається з номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: „Таблиця 1.2.” (друга таблиця першого розділу).

Формули в дисертації нумерують у межах розділу.

Номер формул складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, між якими ставиться крапка. Номери пишуть біля правого берега аркуша в одному рядку з відповідною формулою в круглих душках, наприклад: (3.1) (перша формула третього розділу).

За змістом таблиці поділяються на аналітичні та неаналітичні. Аналітичні таблиці результатом обробки й аналізу цифрових показників. Як правило, після таких таблиць робиться узагальнення про нове (виведене) значення, яке вводиться до тексту словами: „Таблиця дає змогу зробити висновок, що....”, „із таблиці видно, що...”.

До неаналітичних таблиць вміщують здебільшого необроблені статистичні дані, необхідні лише для подання інформації або констатації певного стану речей.

Записка повинна бути грамотно і чисто оформлена відповідно до вимог.

До записки повинно бути прикладена одержане студентом завдання підписане завідувачем кафедри, керівником і студентом.

Захист курсового проекту.

Виконаний курсовий проект студент захищає на засіданні кафедри у призначений час. Під час захисту він робить доклад про виконану роботу, та обґрунтовує правильність зроблених ним тих чи інших розрахунків.

Оцінювання курсового проекту.

Курсовий проект оцінюється згідно модульно – рейтинговій схеми за такими формами контролю. Рейтингова оцінка за шкалою по абсолютній кількості балів: відмінно – 100-90, добре 89 – 75, задовільно –74 – 54, незадовільно менше 54 балів . За технічний рівень – 25 бал, за якість – 15 бали, за складність – 10 бали, за ритмічність–10, своєчасність-10 балів і захист–30балів.

Список рекомендованої літератури

І. Береза И.Г. Сокращение потерь и повышение качества мяса сельскохозяйственных животных. -К., Урожай .-1 991 . - с.272.

2. Большаков А.С. и др. Технология мяса и мясопродуктов. - М.: Пищевая промышленность, І976. - 360 с.

3. Буянов А.С., Рейн Л.М. Слепченко., Чурилин И.Н. Дипломное проектирование предприятий мясной промышленности. - М.: Пищевая промышленность, 1979. - 327 с.

4. Власенко В .В., Середа Л.П. Бандура В. М. Технологія переробки птиці. - Вінниця, 1997. - 294 с. 5. Горбатов В.М.и. др. Техника и технология в мясной промышленности. Справочник М.:Пищевая промышленность, І975.- 143 с.

5. Журавская Н.К., Алехина Л.Т. Отрашенкова Л.М. Исследование и контроль качества мяса и мясопродуктов. - М.: Агропромиздат, 1985, - 296 с.

6. Лаврова Л.П. Крылова В. В. Технология колбасних изделий. - М.:Пищевая промышленность, 1975. 196 с.

7. Рогов Й. А., Забашта А.Г., Алексахина В. А., Титов Е. И. Технология и оборудование колбасного производства.- М.: Агропромиздат, 1989. - 256 с.

8. Райн. Л.М., Мищенко Е.П., Грицай Н.П., Хохлова З.В. Технология мясоптицепродуктов. - М.: Пищевая промышленность, 1965. - 460 с.

9. Производотвенно-технический контроль и методы оценки качеств мяса, мясопродуктов, птицепродуктов. Под ред. В. М.Горбатова. -М.Пищевая промышленность, 1974.- 248 с.

10.Технология мяса и мясопродуктов Л.Т. Алехина, А.С. Большаков, Г.Г. Бересков и др. Под. ред. И.А. Рогова.- М.: Агропромиздат, І988. -576 с.

11. Технология мяса и мясопродуктов А .А. Соколов, Д .В. Павлов А.С.Большаков и др. Под. ред А. А. Соколова. - М.: Пищевая промышленность, 1970. - 740 с.

12. Технология мясных и технических продуктов. Под. ред. В.М. Горбатова. - М.: Пищевая промышленность, 1973. - 538 с.

13. Тимощук Й. Й., Головатенко Н.А., Сенников С.А. Общая технология мяса и мясопродуктов. - К. Урожай, І989. -2І5 с.

І4.Тимощук И.Й. ,Ясевич А.Н.Справочник технолога мясоперерабатываю-щего предприятия. -К: Урожай, 1986.–145 с.

І5. Тимощук Й .Й. Совершенствование технологии мясных продуктов. - К.: Урожай, 1988. - 192 с.

І6. ТИУ 86. 38 .93-96 Колбасы вареные, сосиски и ветчина из свинины и говядины. Технологическая инструкция. – 34 с.

І7. ТУЦ 46.38.037-96 Колбасы вареные, сосиски и ветчина из свинины и говядины. Технические условия. – 34 с.