Файл: Kopia_Kopia_ursovyy__proekt_MINISTERSTVO_AGRAR.doc

ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 26.03.2024

Просмотров: 168

Скачиваний: 0

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

СОДЕРЖАНИЕ

Міністерство аграрної політики та продовольства україни

Методичні вказівки для підготовки

Технології харчових виробництв"

II. Орієнтована тематика курсових проектів

1. Характеристика розділів

1.1. Обґрунтування та розрахунок сировинних ресурсів

1.2. Огляд сучасних способів виробництва м’ясних виробів

1.3. Основні процеси які покладені в технологію виробництва готової продукції

2.1. Розрахунок кількості необхідної сировини і готової продукції

2.2. Розрахунок робочої сили

2.3. Розрахунок необхідної кількісті технологічного обладнання

2.4. Розрахунок необхідної площі

2.5. Розрахунок енерговитрат

Вихід оброблених міхурів

Розрахунок кишкової сировини

2.7. Розрахунок сировини для шкіроконсервувального виробництва

Вихід готової продукції (консервовані шкіри) визначають за такою формулою:

2. 8. Втрати сировини при охолодженні і заморожуванні

2.9. Розрахунок сировини при виробництві м’ясокопченостей

2.10. Розрахунок кількості основної і допоміжної сировини при виробництві ковбас згідно заданого асортименту

2.11. Продуктовий розрахунок виробництва напівфабрикатів

Рецептура котлет московських

Рецептура пельменів сибірських

Вихід сировини при обвалці і жиловці

Розрахунок сировини при виробництві напівфабрикатів

5. Розрахунок витрат допоміжних матеріалів і тари

Характеристика обладнання

Розрахунок робочої сили

8. Розрахунок площі

2.12. Продуктовий розрахунок переробки крові

Розрахунок виходів продуктів крові

2.13. Продуктовий розрахунок виробництва м’ясних консервів

Розрахунок сировини

2.14. Продуктовий розрахунок виробництва клею і желатину

2.15. Продуктовий розрахунок отримання та переробки жиру

3. Характеристика основного технологічного обладнання

4. Склад, властивості і характеристика готової продукції згідно до вимог стандарту

5. Організація виробничого контролю

6. Заходи щодо охорони праці у запроектованому цеху та охорона навколишнього середовища

18.Убой и первичная переработка скота и птицы. Под ред. В.М. Горбатова Пищевая промышленность, і973. - з11 с.

19. Фалиев г.А. Оборудование предприятий мясной промышленности. - м.: Пищепромиздат , 196і . – 276 с.

Курс______________________Група______________Семестр______________ завдання

(Прізвище, ім’я, по батькові) Тема курсового проекту (роботи)

Календарний план

Керівник _______________ ___________________________

Користуючись нормами виходу, визначають кількість харчової крові (50% від загальної кількості), дефібринованої харчової крові, сирого фібрину (10%), світлої сироватки після сепарування (60%), формених елементів (40%), технічної крові, дефібринованої технічної крові.

Таблиця 22


Розрахунок виходів продуктів крові

Продукція

Кількість, кг

Направлення

В зміну

В дві зміни

Харчова кров

Сирий фібрин

Світла сироватка

Формені елементи

Готову продукцію розраховують також по нормам виходу, дані заносять в таблицю, складену по наступній формі (табл. 22).

Для визначення кількості одержаного гематогену необхідно використати рецептуру його.

Сушильну установку розраховують наступним чином. Визначають часове надходження крові за зміну.

g = Q1 / Т,

де Q1 – маса крові до сушки, кг;

Т – тривалість зміни, год.

Підраховують кількість вологи, яку необхідно віддати в процесі сушки.

W = g х (W1 – W2) / 100 – W2,

де g – кількість крові, яка надходить, кг/год;

W1 – вологість крові до сушки, %;

W2 – вологість крові після сушки, %.

Кількість вологи в крові розраховують за наступною формулою:

W = Q2 x (100 – W2) / 100 – W1,

де Q2 – маса сухої крові, яку в свою чергу, можна визначити по формулі

Q2 = 100 – W1 / 100 – W2

Кількість випареної вологи W = Q1 – Q2

2.13. Продуктовий розрахунок виробництва м’ясних консервів

Для розрахунків приймають продуктивність цеху в умовних банках і визначеним асортиментом консервів. Визначають необхідну кількість сировини, обладнання, площі цеху, кількість працюючих,

Необхідна кількість сировини розраховується по рецептурі для даного виду консервів, яка дана у відповідних технологічних інструкціях. Крім того приймають до уваги розмір банки, вид банки, що визначаються в інструкції номером.

Для ведення розрахунків сировини банки переводять у фізичні.

Приклад: Цех виробляє консерви “Яловичина тушкована” 25 туб в зміну. Для переводу фізичних в умовні користуються коефіцієнтами, які виражають відношення об’єму умовної банки до об’єму фізичної.

Приймаємо, що використовують банку № 8 масою 370 г; К = 1,047; умовна банка 353, 4 мл. Загальна кількість фізичних банок складає:

25000 х 1,047 = 26175

знаючи витрати сировини і допоміжних матеріалів на одну банку, можна визначити необхідну кількість їх на всю зміну продуктивність і звести в таблицю за такою формою (табл. 23).


Таблиця 23

Розрахунок сировини

№ п/п

Сировини і матеріали

Витрати, кг

На 1 банку

За зміну

Примітка

1

М’ясо без кісток

0,295

6893

2

Жир-сирець і т.д.

0, 035

818

7711

Витрати жилованого м’яса і жиру 70% від маси туш, через це необхідна кількість в зміну м’яса на кістках складає:

7711 х 100 / 70 = 11016 кг

Приймаючи середню масу однієї туші великої рогатої худоби рівною 200 кг визначають необхідну кількість туш для змінної продуктивності:

11016 : 200 = 55 туш.

Аналогічно розраховують необхідну кількість допоміжних матеріалів.

В основному обладнання цього цеху розраховується для безперервно і періодично працюючих апаратів.

Так, кількість закаточних машин визначається за формулою:

N = A / Q x T,

де А – кількість банок, що надходить у зміну на закатування;

Q – продуктивність закаточної машини, в год.;

Т – тривалість зміни, год.

Кількість контрольних ванн для перевірки банок залежить від габаритних розмірів.

Довжину ванни визначають за формулою:

А х d / а1 х К; К = Т / t,

де А – кількість банок, які поступають в зміну;

d – діаметр банок;

а1 – число рядів банок у ванні (береться довільно);

К – періодичність зміни;

Т – тривалість зміни;

t – тривалість контролю.

Ширину ванни визначають за формулою:

α = L1 x a1 + L2 x (a1 + 1) + L3,

де L1– висота банки;

L 2– відстань між банками;

L3– ширина передачі.

Кількість автоклавів для стерилізації:

N = A / Q x K; К = Т / t; t = t1 +t2,

де А – кількість банок, які подаються в автоклав;

Q – змінність автоклава;

t – тривалість процесу;

t1 – тривалість стерилізації = / А + В + С + Д/;

t2 – тривалість завантаження і вивантаження автоклава.



2.14. Продуктовий розрахунок виробництва клею і желатину

Розрахунок сировини та готової продукції виконують на підставі встановлених норм виходів. Витрати кісток на 1 т клею складають 6,25 т. Допоміжні матеріали розраховують за проектними або виробничими нормами.

Необхідна кількість дробильних машин полірувальних, калібрувальних барабанів визначають за формулою:

N = M / Q x t x K,

де М – кількість сировини, переробленої за добу, т;

Q – продуктивність машини, т/год.;

t – кількість годин роботи машини за добу;

К – коефіцієнт, який для кісткодробильних машин складає 0,7-0,75; для полірувальних барабанів 0,8-0,85; для калібрувальних 0,9.

Для розрахунку необхідної кількості мацераційних чанів, зольників, миючих машин, варочних котлів, при виробництві желатину користуються формулою:

N = M x T / Q x a x V,

де М – добова кількість сировини, т;

Т – тривалість операції, доба;

Q – норма завантаження сировини на 1 м ємності, т;

а – коефіцієнт заповнення, рівний 0,9;

V – вибрана ємність, м.

Кількість бульйонів і желатину, отриманого з них, розраховують, виходячи із концентрації бульйону і виходу желатину (приймаються виробничі дані).

Вихід харчового желатину складає 80-85%, технічного 15-20% від загальної кількості. З кожного варочного чана беруть 4-5 бульйонів харчового желатину і 2-3 технічного.

Желатинізацію клею і желатину проводять в формах при охолодженні їх в бакові-желатинізаторі, на стрічці, а клею на столах.

Охолодження холодною водою або розсолом.

Необхідна кількість форм розраховується за формулою:

n = А х Т / Q x d x t,

де А – кількість упареного бульйону, який поступає на желатинізацію за добу, кг;

Q – робоча ємність форми, л;

d – густина бульйону при даній концентрації;

Т – тривалість желатинізації, год.; t = 24 год.

Продуктивність холодильної камери по переробці бульйону складає:

Qб = qб х nб х 24 / tб, кг за добу,

де qб – маса бульйону в одній желатинізованій формі;

nб – ємність холодильної камери, виражена в кількості форм;

tб – тривалість желатинізації, год.

Продуктивність желатизаційно – розподільного агрегату (стрічки), виражена в кількості переробленого бульйону (холодцю), визначають за формулою:

Qб = а х в х V x d, кг/год.,

де а – ширина поливу, см;

в – товщина поливу, см;

V – швидкість руху стрічки, м/хв.;