Файл: Методичн_ рекомендац_ї 1 частина.doc

ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 05.07.2024

Просмотров: 353

Скачиваний: 0

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

СОДЕРЖАНИЕ

Національний медичний університет

Практичне заняття №1 Тема: «Організація бактеріологічної лабораторії. Барвники і прості методи фарбування мікроорганізмів. Мікроскопія»

Рекомендації для оформлення протоколу. Правила роботи в учбовій мікробіологічній лабораторії

Практичне заняття №2 Тема: «Фарбування бактерій за Грамом»

5. Зміст теми:

Рекомендації для оформлення протоколу.

Тинкторіальні властивості деяких мікроорганізмів

Особливості хімічного складу клітинної стінки грампозитивних та грамнегативних бактерій

6. Питання для самоконтролю:

Практичне заняття №3 Тема: «Морфологія і структура бактерій»

4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.

4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:

4.2. Теоретичні питання до заняття:

4.3. Практичні завдання, які виконуються на занятті:

Рекомендації для оформлення протоколу.

Методи мікроскопії

6. Питання для самоконтролю

Практичне заняття №4 Тема: «Морфологія та структура спірохет, актиноміцетів, грибів, найпростіших»

1. Актуальність теми:

2. Конкретні цілі:

3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція). Дивись практичне заняття №1.

4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.

Рекомендації для оформлення протоколу.

6. Питання для самоконтролю

Практичне заняття №5 Тема: «Поживні середовища для культивування мікроорганізмів. Стерилізація»

Рекомендації для оформлення протоколу.

2. За походженням

Практичне заняття №6 Тема: Ріст і розмноження мікроорганізмів. Виділення чистих культур бактерій (1-е заняття)

1. Актуальність теми.

2. Конкретні цілі:

3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція). Дивись практичне заняття №1.

4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.

4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття.

4.2. Теоретичні питання до заняття:

4.3. Практичні завдання, які виконуються на занятті:

5. Зміст теми

Рекомендації для оформлення протоколу.

II. Методи, які ґрунтуються на принципі використання біологічних особливостей мікроорганізмів:

6. Питання для самоконтролю.

Практичне заняття №7 Тема: «Ріст і розмноження мікроорганізмів. Виділення чистих культур бактерій (2-е заняття)»

1. Актуальність теми.

2. Конкретні цілі:

3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція). Дивись практичне заняття №1.

4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.

4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття.

4.2. Теоретичні питання до заняття:

4.3. Практичні завдання, які виконуються на занятті:

5. Зміст теми.

Рекомендації для оформлення протоколу.

6. Питання для самоконтролю.

Практичне заняття №8 Тема: «Виділення чистих культур бактерій (3-є заняття)»

1. Актуальність теми.

2.Конкретні цілі:

3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція). Дивись практичне заняття №1.

4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.

4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття.

4.2. Теоретичні питання до заняття:

4.3. Практичні завдання, які виконуються на занятті:

5. Зміст теми.

Рекомендації для оформлення протоколу.

Посів на кольоровий ряд Гісса дозволяє:

6. Питання для самоконтролю.

Практичне заняття №9 Тема: «Хіміотерапевтичні препарати. Антибіотики»

4.2. Теоретичні питання до заняття:

4.3. Практичні завдання, які виконуються на занятті:

5. Зміст теми.

Рекомендації для оформлення протоколу

Класифікація антибіотиків за механізмами дії на мікроорганізми

6. Питання для самоконтролю.

7. Рекомендована література.

ФАКТОРИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ФАРБУВАННЯ БАКТЕРІЙ ЗА ГРАМОМ

1. Клітинна стінка грампозитивних бактерій містить до 90% пептидоглікану (глікопептиду, муреїну), містить тейхоєві кислоти. Муреїн багатошаровий. У грампозитивних бактерій, проникність клітинної стінки нижча, ніж у грамнегативних бактерій. Комплекс генціанвіолет-йод утримується в стінці після дії спирту, оскільки при цьому зменшується діаметр пор в глікопептиді. Стінка грамнегативних бактерій містить глікопептиду значно менше, його молекула “зшита” слабкіше порівняно з стінкою грампозитивних бактерій. Вважають, що після обробки етиловим спиртом пори в молекулі глікопептиду грамнегативних бактерій залишаються широкими, що дозволяє екстрагувати комплекс генціанвіолет-йод.

2. У грампозитивних бактерій виявлено велику кількість рибонуклеїнату магнію (співвідношення РНК:ДНК у грампозитивних бактерій дорівнює 8:1, а у грамнегативних бактерій 1:1). Вважають, що рибонуклеїнат магнію утворює великі стійкі комплекси з барвником і йодом, які не вимиває спирт.

3. Відмінність в кислотності білків цитоплазми у грампозитивних та грамнегативних бактерій. Ізоелектрична точка білків цитоплазми грампозитивних бактерій знаходиться в межах рН 4-5, у грамнегативних бактерій – в межах рН 5-6. Кислі білки грампозитивних бактерій мають спорідненість до основних анілінових барвників, утворюють з йодом та генціанвіолетом більш стійкі до дії спирту комплекси.


Особливості хімічного складу клітинної стінки грампозитивних та грамнегативних бактерій

ГРАМПОЗИТИВНІ

ГРАМНЕГАТИВНІ

1. У клітинній стінці мало білків, а пептиди одноманітні за складом амінокислот.

Клітинна стінка містить усі амінокислоти, містить білки.

2. Ліпідів мало.

Ліпідів багато (до 22%).

3. Пептидоглікану до 90%.

Пептидоглікану мало (5-9%).

4. Містять тейхоєві кислоти.

Тейхоєві кислоти відсутні.

СТРУКТУРНІ ОСОБЛИВОСТІ КЛІТИННИХ СТІНОК

ГРАМПОЗИТИВНІ

ГРАМНЕГАТИВНІ

1. Просто побудована клітинна стінка

1. Клітинна стінка має складну структуру.

2. Клітинна стінка складається з пептилоглікану. Товщина клітинної стінки 100-500А.

2. Клітинна стінка багатошарова: внутрішній- глікопептид; середній- фосфоліпіди, ліпопротеїни, білки; зовнішній- ліпополісахариди.

3. Пептилоглікан багатошаровий

3. Один шар муреїну.

4. Матрикс представлений полісахаридами

(в тому числі тейхоєві кислоти)

4. На пептилоглікановому каркасі зовні розміщуються ліпопротеїди, ліпополісахариди, фосфоліпіди. Тейхоєві кислоти не виявлені.

Методика фарбування за Грамом.

  1. На фіксований мазок наносять розчин генціанвіолету на 1-2 хв., після чого розчин зливають, не змиваючи його водою.

  2. Наносять на мазок розчин Люголя на 1-2 хв.

  3. Знебарвлюють мазок 96% спиртом протягом 15-20 сек.

  4. Промивають водою.

  5. Наносять на мазок розчин фуксину на 1-2 хв.

  6. Промивають водою, висушують фільтрувальним папірцем.

Завдання 1. Приготувати бактеріальні препарати із коків, паличок та їх суміші, пофарбувати за Грамом, встановити морфологічні та тинкторіальні властивості.


Чиста культура Чиста культура

Staphylococcus Escherichia coli

saprophyticus

Фарбування за Грамом

Висновок:

6. Питання для самоконтролю:

  • Методика фарбування за Грамом;

  • Чому метод Грама називають диференційним?

  • Які особливості хімічного складу клітинної стінки грампозитивних та грамнегативних бактерій?

  • Які особливості будови клітинної стінки грампозитивних та грамнегативних бактерій?

  • Назвіть основні фактори, що впливають на забарвлення бактерій за Грамом.

Практичне заняття №3 Тема: «Морфологія і структура бактерій»

  1. Актуальність теми:

Бактерії – це одноклітинні мікроорганізми, що відносяться до царства Procaryotae. Вони широко розповсюджені, включають багато представників, серед яких є сапрофітні і патогенні форми.

Морфологія бактерій – це наука, що вивчає форму і структуру бактерій в онто- і філогенезі. На основі морфологічних досліджень бактерій встановлено, що вони відрізняються за розмірами, формою і розташуванням клітин. Відомості про будову бактеріальних клітин допомагають визначити функції окремих структур. Знання морфологічних і структурних особливостей різних бактерій є необхідними для їх ідентифікації і диференціації, для розуміння їх впливу на макроорганізм. Це зумовлює актуальність теми заняття, яка спрямована на формування позитивної мотивації її вивчення.


  1. Конкретні цілі:

  • Ознайомитись з морфологією різних бактерій.

  • Вивчити постійні структурні елементи бактеріальних клітин і їх функції.

  • Аналізувати роль непостійних структур в життєдіяльності бактерій.

  • Приготувати мікроскопічні препарати з чистих культур бактерій і охарактеризувати їх за морфологічними і тинкторіальними властивостями.

  1. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція). Дивись практичне заняття №1.


4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.

4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:

Термін

Визначення

1

2

Прокаріоти

Одноклітинні організми, що мають двонитчасту кільцеву ДНК, не мають сформованого ядра, типових клітинних структур, мітозу.

1

2

Коки

Бактерії кулястої форми

Паличкоподібні бактерії

Бактерії циліндричної форми

Звивисті бактерії

Бактерії зігнутої форми з одним або декількома обертами.

Постійні структурні елементи бактеріальних клітин

Нуклеоїд

Аналог ядра у бактерій, подвійна кільцева нитка ДНК

Цитоплазма

Зерниста колоїдна система, що вміщує різні органели, органічні і неорганічні сполуки; в ній перебігають процеси метаболізму

Цитоплазматична мембрана

Обмежує цитоплазму, складна за хімічним вмістом будова, виконує активну роль в процесах метаболізму

Мезосоми

Аналог мітохондрій є похідним цитоплазматичної мембрани, приймає участь в енергетичному метаболізмі, поділі клітин тощо.

Клітинна стінка

Біогетерополімер зі складним хімічним вмістом; зовнішня оболонка бактерій.

Рибосоми

Білок синтезуючі системи

Непостійні структурні елементи бактеріальної клітини

Капсули

Захисний слизовий шар, який вкриває клітинну стінку

Спори

Форма існування бактерій в несприятливих умовах для збереження генетичної інформації

Джгутики

Поверхневі структури у деяких паличкоподібних бактерій, що зумовлюють їх активний Рух

Пілі (фімбрії, війки)

Тонкі полі нитки, що вкривають поверхню бактеріальних клітин, обумовлюють їх адгезію

Секс-пілі

Приймають участь у кон’югації бактерій

Включення

Запасні поживні речовини (волютин, глікоген тощо)