Файл: Методичн_ рекомендац_ї 1 частина.doc

4.2. Теоретичні питання до заняття:

• Відмінності в будові, хімічному складі, функціях прокаріотичних і еукаріотичних клітин.

• Класифікація бактерій за морфологічними ознаками.

• Характеристика постійних структурних елементів бактеріальних клітин і їх функції.

• Непостійні структурні компоненти і їх роль в процесах життєдіяльності бактерій.

• Визначення різних бактерій за морфологічними і тинкторіальними ознаками.

• Практичне значення вивчення морфології бактерій.

4.3. Практичні завдання, які виконуються на занятті:

На демонстраційних препаратах:

• Вивчити різні форми і взаємне розташування клітин бактерій, пофарбованих за Грамом.

• Виявити спори у паличкоподібних бактерій при фарбуванні за методом Ціля-Нільсена.

• Знайти включення у бактерій на препаратах, пофарбованих за методом Лефлера.

• Визначити капсули у бактерій при використанні фарбування за Йоне.

• Виявити джгутики у паличкоподібних бактерій, пофарбованих за методом Лефлера.

• Зробити препарати-мазки з чистих культур невідомих бактерій, пофарбувати за Грамом і охарактеризувати за морфологічними і тинкторіальними властивостями.

4. Зміст теми:

На практичному занятті студенти вивчають відмінності в будові та функціях прокаріотів і еукаріотів, знайомляться з морфологічними і структурними особливостями бактеріальних клітин, засвоюють роль постійних і непостійних структур в життєдіяльності бактерій, готують препарати-мазки з чистих культур різних бактерій, фарбують їх за методом Грама і характеризують на підставі морфологічних і тинкторіальних властивостей. Вивчають різні методи світлової та електронної мікроскопії. Виконані завдання студенти записують у протокол та підписують його у викладача.

Рекомендації для оформлення протоколу.

• Студенти вносять до протоколу таблицю «Різниця між прокаріотичними і еукаріотичними клітинами», записують методи світлової та електронної мікроскопії, готують препарати, із чистих культур мікроорганізмів різної морфології, пофарбувавши їх за Грамом. Вивчають препарати в мікроскопі, роблять малюнки мікроорганізмів в протоколах. Вивчають демонстраційні препарати мікроорганзмів різної морфології та будови, малюють досліджені мікроорганізми в протоколах.

Різниця між прокаріотичними і еукаріотичними клітинами

Методи мікроскопії

І. Світлова мікроскопія.

Для світлової мікроскопії застосовують штучне освітлення об'єкту, яке створюють спеціальними освітлювачами.

Збільшення мікроскопа = збільшення об'єктиву × збільшення окуляра.

Збільшення світлового мікроскопа 900-1000 разів.

Роздільна здатність мікроскопа – це мінімальна відстань між двома крапками, які видно роздільно.

Роздільна здатність світлового мікроскопа 0,2 мкм.

1. Світлопольна мікроскопія.

Цей метод найбільш поширений. Щоб побачити мікроорганізми необхідно підвищити їх контрастність. Для цього застосовують різні методи забарвлення. В процесі приготування препарату-мазка мікроорганізми гинуть. У світлопольном мікроскопі об’єкт видно в полі зору на світлому фоні.

2. Темнопольна мікроскопія.

Світлі об'єкти (мікроорганізми) видно в полі зору на чорному фоні. Застосовується спеціальний конденсор темного поля. Об'єкт освітлюється не знизу (як в світлопольном мікроскопі), а збоку. У об'єктив потрапляють відображені від об'єкту промені.

Метод дозволяє досліджувати живі мікроорганізми, їх забарвлення не потрібне.

3. Фазово-контрастна мікроскопія.

Світлова хвиля проходячи через об'єкт змінює фазу (відстає по фазі від сусідніх хвиль). Око людини не помічає відмінності по фазі, а виявляє тільки відмінності в довжині хвилі (колір) і в амплітуді (контрастність). Фазово-контрастний пристрій дозволяє перетворювати відмінності по фазі в зміни амплітуди, внаслідок чого прозорі об'єкти стають контрастними і добре видимі. Мікроорганізми видно у вигляді темних (чорних) об'єктів на світлому фоні.

Метод дозволяє досліджувати живі мікроорганізми.

4. Люмінесцентна мікроскопія.

Деякі речовини здатні світитися під впливом падаючого на них світла. Це явище називається люмінесценція (флюоресценція). Мікроорганізми володіють дуже слабкою власною або первинною люмінесценцією. Тому їх забарвлюють спеціальними барвниками – флюорохромами (акридин оранжевий, берберин, аурофосфін та ін.). Вони забарвлюють не тільки мікробну клітину, але й вибірково певні структури, викликаючи їх світіння. Для мікроскопії застосовують люмінесцентний мікроскоп, в якому об'єкт освітлюється короткохвильовою частиною видимого спектру – синьо-фіолетові промені з λ = 460 нм.

ІІ. Електронна мікроскопія

Електронний мікроскоп призначений для вивчення клітинних структур, розміри яких відповідають манометрам (нм) і ангстремам (А°). Електронний мікроскоп дає збільшення від декількох тисяч до 100 і більше тисяч разів, роздільна здатність до 5 А°. Існує декілька видів електронної мікроскопії: просвічуюча, скануюча (растрова), тіньова та ін. Принцип електронної мікроскопії заснований на використанні електронних променів. Частина електронів затримується об'єктом, інші проходять через нього. Потрапляючи на флюоресцюючий екран електрони формують зображення об'єкту. Електронна мікроскопія дозволяє вивчати як внутріклітинні структури, так і поверхню кліток.

6. Питання для самоконтролю

• Що вивчає морфологія бактерій?

• Що таке бактерії?

• Яка різниця між прокаріотами і еукаріотами?

• Яка класифікація бактерій за морфологічними ознаками?

• Які структурні елементи є постійними в бактеріальній клітині, їх призначення?

• Що собою являють непостійні структурні елементи клітин бактерій, які їх функції?

• З якою метою вивчають морфологічні і структурні особливості бактеріальних клітин?

Практичне заняття №4 Тема: «Морфологія та структура спірохет, актиноміцетів, грибів, найпростіших»

1. Актуальність теми:

Світ мікроорганізмів надзвичайно різноманітний. Спільною ознакою їх є мікроскопічні розміри, а в основному вони дуже відрізняються між собою за різними властивостями. На підставі глибоких відмінностей в будові клітин і їх функцій мікроорганізми поділяються на царства Procaryotae і Eucaryotae. З них більш просто організовані прокаріотичні клітини бактерій, спірохет, актиноміцетів тощо і більш складна структура у еукаріотів – грибів, найпростіших. Але навіть в межах царства окремі групи мікроорганізмів значно відрізняються за будовою і фізіологічними особливостями. Щоб визначити належність їх до царства, родини, роду, виду в першу чергу треба вивчити їх морфологічні властивості. Все це зумовлює актуальність теми заняття та спрямоване на формування позитивної мотивації її вивчення.

2. Конкретні цілі:

• Вивчити морфологічні та структурні особливості спірохет, актиноміцетів, грибів, найпростіших.

• Визначити за морфологічними і тинкторіальними властивостями невідому культуру мікроорганізмів.

• Вивчити за морфологічними і тинкторіальними ознаками мікрофлору зубного нальоту.

3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція). Дивись практичне заняття №1.

4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.

1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття: