Файл: Методичн_ рекомендац_ї 1 частина.doc

ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 05.07.2024

Просмотров: 267

Скачиваний: 0

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

СОДЕРЖАНИЕ

Національний медичний університет

Практичне заняття №1 Тема: «Організація бактеріологічної лабораторії. Барвники і прості методи фарбування мікроорганізмів. Мікроскопія»

Рекомендації для оформлення протоколу. Правила роботи в учбовій мікробіологічній лабораторії

Практичне заняття №2 Тема: «Фарбування бактерій за Грамом»

5. Зміст теми:

Рекомендації для оформлення протоколу.

Тинкторіальні властивості деяких мікроорганізмів

Особливості хімічного складу клітинної стінки грампозитивних та грамнегативних бактерій

6. Питання для самоконтролю:

Практичне заняття №3 Тема: «Морфологія і структура бактерій»

4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.

4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:

4.2. Теоретичні питання до заняття:

4.3. Практичні завдання, які виконуються на занятті:

Рекомендації для оформлення протоколу.

Методи мікроскопії

6. Питання для самоконтролю

Практичне заняття №4 Тема: «Морфологія та структура спірохет, актиноміцетів, грибів, найпростіших»

1. Актуальність теми:

2. Конкретні цілі:

3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція). Дивись практичне заняття №1.

4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.

Рекомендації для оформлення протоколу.

6. Питання для самоконтролю

Практичне заняття №5 Тема: «Поживні середовища для культивування мікроорганізмів. Стерилізація»

Рекомендації для оформлення протоколу.

2. За походженням

Практичне заняття №6 Тема: Ріст і розмноження мікроорганізмів. Виділення чистих культур бактерій (1-е заняття)

1. Актуальність теми.

2. Конкретні цілі:

3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція). Дивись практичне заняття №1.

4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.

4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття.

4.2. Теоретичні питання до заняття:

4.3. Практичні завдання, які виконуються на занятті:

5. Зміст теми

Рекомендації для оформлення протоколу.

II. Методи, які ґрунтуються на принципі використання біологічних особливостей мікроорганізмів:

6. Питання для самоконтролю.

Практичне заняття №7 Тема: «Ріст і розмноження мікроорганізмів. Виділення чистих культур бактерій (2-е заняття)»

1. Актуальність теми.

2. Конкретні цілі:

3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція). Дивись практичне заняття №1.

4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.

4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття.

4.2. Теоретичні питання до заняття:

4.3. Практичні завдання, які виконуються на занятті:

5. Зміст теми.

Рекомендації для оформлення протоколу.

6. Питання для самоконтролю.

Практичне заняття №8 Тема: «Виділення чистих культур бактерій (3-є заняття)»

1. Актуальність теми.

2.Конкретні цілі:

3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція). Дивись практичне заняття №1.

4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.

4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття.

4.2. Теоретичні питання до заняття:

4.3. Практичні завдання, які виконуються на занятті:

5. Зміст теми.

Рекомендації для оформлення протоколу.

Посів на кольоровий ряд Гісса дозволяє:

6. Питання для самоконтролю.

Практичне заняття №9 Тема: «Хіміотерапевтичні препарати. Антибіотики»

4.2. Теоретичні питання до заняття:

4.3. Практичні завдання, які виконуються на занятті:

5. Зміст теми.

Рекомендації для оформлення протоколу

Класифікація антибіотиків за механізмами дії на мікроорганізми

6. Питання для самоконтролю.

7. Рекомендована література.

    1. Теоретичні питання до заняття:

  • Структура бактеріологічної лабораторії, призначення різних підрозділів.

  • Організація та оснащення робочого місця лікаря-бактеріолога.

  • Методика виготовлення бактеріального препарату-мазку.

  • Анілінові барвники та приготування фарбуючи розчинів для фарбування мікроорганізмів.

  • Прості та складні методи фарбування мікроорганізмів.

  • Світловий мікроскоп, будова, призначення окремих частин.

  • Визначення збільшення та роздільної здатності мікроскопа. Імерсійна система.

    1. Практичні завдання, які виконуються на занятті:

  • Ознайомитись з принципами організації бактеріологічної лабораторії та правилами роботи в ній.

  • Вивчити барвники і фарбуючи розчини, які використовуються в мікробіології.

  • Засвоїти методику виготовлення бактеріологічного препарату і фарбування простими методами.

  • Оволодіти методами мікроскопічного дослідження бактеріологічних препаратів з використанням імерсійного об’єктиву.

  1. Зміст теми:

На практичному занятті студенти вивчають структуру бактеріологічної лабораторії, правила роботи в ній, організацію робочого місця лікаря-бактеріолога, готують мазки із чистих культур стафілокока та кишкової палички, фарбують мазки простими методами (метиленовим синім та фуксином), вивчають методику мікроскопії бактеріальних препаратів із використанням імерсійного об’єктиву. Виконані завдання студенти записують у протокол та підписують його у викладача.


Рекомендації для оформлення протоколу. Правила роботи в учбовій мікробіологічній лабораторії

У мікробіологічних лабораторіях працюють з матеріалом, що містить мікроорганізми. У зв’язку з цим необхідно дотримуватись правил роботи, які забезпечують її стерильність і запобігання можливості виникнення внутрішньо лабораторних заражень:

  1. В лабораторію можна входити в халаті і шапочці.

  2. Забороняється вносити в лабораторію сторонні речі.

  3. Кожний студент повинен працювати на своєму робочому місці.

  4. Робоче місце необхідно утримувати в чистоті.

  5. Матеріал для практичної роботи одержує черговий у лаборантській кімнаті і роздає студентам групи в присутності викладача.

  6. Використані в роботі інфіковані матеріали, пробірки з культурами бактерій необхідно знезаразити, для чого черговий здає відпрацьований матеріал у лаборантську.

  7. Якщо випадково розіб’ється посуд з заразним матеріалом, чи розіллється рідкий заразний матеріал, студент повинен негайно сповістити викладача і разом з ним знезаразити інфіковане місце.

  8. Після закінчення роботи студент повинен:

  • Здати черговому матеріал, одержаний на початку заняття;

  • Здати весь відпрацьований матеріал, який підлягає знезараженню, а також свої посіви у термостат;

  • Привести в порядок робоче місце, продезінфікувати його;

  • Вимити руки дезінфікуючим розчином і милом.

  • Черговий студент контролює порядок на робочих місцях студентів в групі і здає у лаборантську все, що одержав для роботи на початку заняття.

    Структура бактеріологічної лабораторії

    1. Приймальна матеріалу.

    2. Кабінет лікаря-бактеріолога.

    3. Бактеріологічна.

    4. Мікроскопічна.

    5. Термостатна.

    6. Серологічна.

    7. Стерилізаційна.

    8. Лабораторія поживних середовищ.

    9. Мийна.

    10. Віварій.

    Організація робочого місця лікаря-бактеріолога

    1. Бактеріологічна петля.

    2. Мікроскоп з освітлювачем.

    3. Штатив для пробірок.

    4. Пробірка з стерильним фізіологічним розчином.

    5. Пастерівська піпетка.

    6. Анілінові барвники.

    7. Імерсійне масло.

    8. Лоточок з мостиком для фарбування мазків.

    9. Покривні, предметні скельця.

    10. Стерильні мірні піпетки.

    11. Фільтрувальний папір.

    12. Склограф.

    13. Спиртовка.

    14. Стакан з дезинфікуючим розчином.

    15. Газовий пальник.

    16. Стерильні пробірки, чашки Петрі.

    17. Дозатори і набори стерильних наконечників.

    Методика виготовлення бактеріального препарату-мазку

    1. Приготування суспензії бактерій на предметному склі.

    2. Висушування суспензії бактерій та одержання мазку.

    3. Фіксація мазку. Мета фіксації: вбити мікроби, закріпити їх на склі і забезпечити краще їх фарбування.

    4. Фарбування мазку.

    5. Промивання.

    6. Висушування препарату-мазку.

    Анілінові барвники

    Для фарбування мікроорганізмів використовують анілінові барвники. Це, в основному, похідні органічних сполук (аніліну та інших). Це порошки, які не розчиняються у воді, але добре розчиняються в органічних розчинниках (спирт, ацетон). Для фарбування мікроорганізмів використовують спиртово-водні розчини.

    Анілінові барвники бувають: основні, кислі та нейтральні. Для фарбування бактерій використовують основні барвники. Методи фарбування мікроорганізмів є прості і складні. Прості – коли використовують 1 барвник. Складні – використовують 2 та більше барвників, або 1 барвник та речовини, які не фарбують мікроби, але приймають участь у процесі фарбування.

    Анілінові барвники

    Колір

    Основні

    Кислі

    Червоний

    Нейтральний червоний

    Фуксин

    Сафранін

    Піронін

    Кислий фуксин

    Еозин

    Фіолетовий

    Генціанвіолет

    Кристалвіолет

    Синій

    Метиленовий синій

    Зелений

    Малахітовий зелений

    Бриліантовий зелений

    Чорний

    Інулін

    Нігрозин

    Жовтий

    Конго

    Аурантія

    Коричневий

    Хризоїдин

    Схема промінів при сухій (А) і масляній (Б) системах;

    1-фронтальна лінза об’єктиву; 2-імерсійне масло; 3-предметне скло.

    Завдання №1. Приготувати бактеріальні препарати із коків та паличок, пофарбувати простими методами, дослідити в мікроскопі.

    Фарбування

    метиленовим синім

    Чиста культура

    Staphylococcus saprophyticus

    Фарбування фуксином

    Чиста культура

    Escherichiacoli

    Висновок:

    1. Питання для самоконтролю:

    • Що вивчає медична мікробіологія?

    • Яка структура бактеріологічної лабораторії та яке призначення її підрозділів?

    • Для чого фарбують мікроорганізми?

    • Які властивості мікроорганізмів можна дослідити при мікроскопії пофарбованих препаратів?

    • Як готують фарбуючи розчини із анілінових барвників?

    • З якою метою роблять фіксацію мазків на предметному склі?

    • Яким об’єктивом користуються при мікроскопії бактеріальних препаратів? Які ознаки такого об’єктиву?

    • Як розрахувати загальне збільшення мікроскопа?

    • Що таке роздільна здатність мікроскопа і чому вона дорівнює?


  • Практичне заняття №2 Тема: «Фарбування бактерій за Грамом»

    1. Актуальність теми:

    Метод фарбування бактерій за Грамом відноситься до складних методів. Складні методи застосовують для детального вивчення структури бактеріальних клітин, а також для диференціації одних мікроорганізмів від інших. Отже, вони мають важливе диференційно-діагностичне значення в мікробіології. Серед складних методів фарбування метод Грама є найбільш поширеним. При фарбуванні бактерій цим методом їх можна поділити на дві групи: грамнегативні та грапозитивні. Особливості фарбування за Грамом враховуються, поряд з іншими властивостями, при визначенні виду бактерій.

    1. Конкретні цілі:

    • Засвоїти техніку фарбування за Грамом, використовуючи культури грампозитивних та грамнегативних бактерій.

    • Вивчити властивості грампозитивних та грамнегативних бактерій.

    1. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція). Дивись практичне заняття №1.

    1. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.

      1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:

    Термін

    Визначення

    1

    2

    Складні методи фарбування бактерій

    Складні методи дозволяють диференціювати одні мікроорганізми від інших, а також вивчити особливості будови мікробних клітин. До складних методів відносять фарбування за Грамом, за Романовським-Гімзою, методом Циля-Нільсена, Нейсера.

    Метод Грама

    Метод розробив Крістіан Грам у 1884р.Серед складних методів фарбування він є найбільш поширеним. Він має важливе диференційно-діагностичне значення, оскільки допомагає визначити таксономічне положення тих чи інших бактерій

    Тинкторіальні властивості бактерій

    Особливість забарвлення бактерій тими чи іншими методами називають їх тинкторіальними властивостями.

    Грампозитивні бактерії

    Грампозитивні бактерії забарвлюються за методом Грама в темно-фіолетовий колір (здатні утворювати міцну сполуку з генціанвіолетом та йодом).

    1

    2

    Грамнегативні бактерії

    Грамнегативні бактерії забарвлюються за методом Грама в червоний колір (сполука з генціанвіолетом та йодом вимивається спиртом, тому вони забарвлюються фуксином в червоний колір).


      1. Теоретичні питання до заняття:

    • Складні методи фарбування бактерій.

    • Метод Грама.

    • Механізм фарбування за Грамом.

    • Методика фарбування за Грамом.

    • Властивості грампозитивних та грамнегативних бактерій.

    • Тинкторіальні властивості окремих груп мікроорганізмів.

      1. Практичні завдання, які виконуються на занятті:

    • Вивчити властивості грампозитивних та грамнегативних мікроорганізмів.

    • Записати тинкторіальні властивості окремих груп мікроорганізмів.

    • Вивчити фактори, що впливають на фарбування за Грамом.

    • Вивчити особливості хімічного складу клітинної стінки грампозитивних та грамнегативних бактерій.

    • Приготувати препарати-мазки з чистих культур бактерій, пофарбувати за методом Грама, дослідити в мікроскопі, визначити морфологічні та тинкторіальні властикості.


    5. Зміст теми:

    На практичному занятті студенти вивчають методику фарбування за Грамом, готують мазки із чистих культур стафілокока та кишкової палички, фарбують мазки за методом Грама, вивчають виготовлені препарати із використанням імерсійного об’єктиву, властивості грампозитивних та грамнегативних мікроорганізмів, тинкторіальні властивості окремих груп мікроорганізмів. Виконані завдання студенти записують у протокол та підписують його у викладача.

    Рекомендації для оформлення протоколу.

    ВЛАСТИВОСТІ ГРАМПОЗИТИВНИХ ТА ГРАМНЕГАТИВНИХ МІКРООРГАНІЗМІВ

    ГРАМПОЗИТИВНІ

    ГРАМНЕГАТИВНІ

    Не чутливі до дії пепсину, трипсину, панкреатину.

    Перетравлюються ферментами шлунково-кишкового тракту.

    Чутливі до лізоциму, пеніциліну.

    Мало чутливі.

    Слабо виражені імуногенні властивості.

    Добре виражені імуногенні властивості.

    Можуть бути кислотостійкими.

    Чутливі до дії кислот.

    Можуть утворювати ендоспори.

    Ендоспор не утворюють.

    Війок не утворюють.

    Можуть утворювати війки.

    Можуть утворювати екзотоксин.

    Рідко продукують екзотоксин. При руйнуванні клітин виділяється ендотоксин.

    Оболонка бактеріальної клітини

    1.Цитоплазматична мембрана (ЦПМ).

    2. Периплазматичний простір.

    3. Клітинна стінка.

    4. Пептидоглікан (багатошаровий), тейхоєві кислоти.

    5. Пептидоглікан (одношаровий).

    6. Зовнішня мембрана (подвійний шар фосфоліпідів).

    7. Ліпопротеїни.

    8. Білки-поріни.

    9. Ліпополісахарид.

    10. Слизовий шар

    Тинкторіальні властивості деяких мікроорганізмів

    ГРАМПОЗИТИВНІ

    ГРАМНЕГАТИВНІ

    1. Стафілокок.

    2. Стрептокок.

    3. Коринебактерії дифтерії.

    4. Мікобактерії туберкульозу.

    5. Збудник правця.

    6. Збудник газової гангрени.

    7. Збудник ботулізму.

    8. Актиноміцети.

    1. Менінгококи.

    2. Гонококи.

    3. Кишкова паличка.

    4.Сальмонели.

    5. Шигели.

    6. Збудник чуми.

    7. Збудник туляремії.

    8. Холерний вібріон.