Файл: Методичн_ рекомендац_ї 1 частина.doc

Практичне заняття №9 Тема: «Хіміотерапевтичні препарати. Антибіотики»

1. Актуальність теми.

Хіміотерапія – один з найважливіших засобів у боротьбі з інфекційними захворюваннями та злоякісними пухлинами. Застосування антибіотиків та протимікробних препаратів зробило можливим ефективне лікування багатьох смертельних хвороб, збільшило тривалість життя людини та покращило його якість.

В той же час безконтрольне застосування антибіотиків та протимікробних препаратів може призвести до розвитку численних ускладнень.

Отже, лікар, що застосовує хіміотерапію, повинен чітко уявляти собі механізми дії антибіотиків та протимікробних препаратів, можливу користь та шкоду і призначати препарати виходячи з балансу першого і другого.

Для цього він повинен володіти основними методиками визначення чутливості мікроорганізмів до антибіотиків.

Все це зумовлює актуальність теми заняття та спрямоване на формування позитивної мотивації її вивчення.

2. Конкретні цілі:

• Аналізувати явище мікробного антагонізму.

• Пояснювати механізм дії антибіотиків на мікробну клітину.

• Оцінювати методи визначення чутливості мікроорганізмів до антибіотиків.

• Робити висновок про чутливість мікроорганізмів до антибіотиків.

• Трактувати механізми стійкості мікроорганізмів до антибіотиків.

• Пояснювати механізми ускладнень антибіотикотерапії.

3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція). Дивись практичне заняття №1.

4. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття.

   1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття.

4.2. Теоретичні питання до заняття:

Історія розвитку антимікробної терапії. Періоди розвитку хіміотерапії.

Праці Д. Л. Романовського, П. Ерліха, Г. Домагка. Відкриття сульфаніламідів.

Основні принципи раціональної хіміотерапії.

Поняття про протимікробний препарат, хіміотерапевтичний індекс.

Мікробний антагонізм, його механізми. Мікроби–антагоністи – продуценти антибіотиків. Вчення І. І. Мечникова про фізіологічну роль молочнокислих бактерій кишечнику.

Історія відкриття перших антибіотиків: О. Флемінг, З. Ваксман. Антибіотики, визначення, біологічна роль в природі. Принципи одержання антибіотиків.

Класифікація антибіотиків за походженням, хімічним складом, за механізмом та спектром антимікробної дії. Природні, напівсинтетичні та синтетичні антибіотики.

Механізм дії антибіотиків на мікробну клітину. Антибіотики – інгібітори синтезу пептидоглікану клітинної стінки, синтезу білка, нуклеїнових кислот, а також такі, що порушують функцію цитоплазматичної мембрани.

Бактерицидна та бактеріостатична дія антибіотиків.

Одиниці виміру антимікробної активності антибіотиків. Методи визначення чутливості бактерій до антибіотиків. Поняття про мінімальну пригнічувальну концентрацію. Антибіотикограма.

Ускладнення антибіотикотерапії. Дисбактеріоз. Антибіотикорезистентні, антибіотико залежні та толерантні до антибіотиків штами бактерій.

Природна та набута стійкість до антибіотиків. Генетичні та біохімічні механізми антибіотикорезистентності. Роль плазмід та транспозонів у формуванні лікарської стійкості бактерій. Шляхи запобігання формуванню резистентності бактерій до антибіотиків. Принципи раціональної антибіотикотерапії.

Міжклітинна комунікація у бактерій („відчуття кворуму”) та перспективи створення на її основі антимікробних препаратів нового покоління.

4.3. Практичні завдання, які виконуються на занятті:

• Ознайомитись з методами визначення мікробного антагонізму.

• Вивчити демонстрацію визначення мінімальної концентрації антибіотиків, що пригнічує ріст бактерій, методом серійних розведень.

• Оволодіти методикою визначення чутливості мікроорганізму до антибіотиків методом дисків.

5. Зміст теми.

На практичному занятті студенти вивчають явище антагонізму у бактерій, методи визначення антагонізму та способи його практичного використання, основні класифікації антибіотиків та приклади препаратів, що ілюструють ці класифікації, знайомляться з методикою визначення мінімальної пригнічуючої концентрації антибіотиків методом серійних розведень та проводять визначення чутливості мікроорганізмів до антибіотиків методом дисків. Виконані завдання студенти записують у протокол та підписують його у викладача.

Рекомендації для оформлення протоколу

Хіміотерапевтичний індекс

Це співвідношення максимальної пеерносимої дози до мінімальної терапевтичної.

• Максимальна переносима доза – найбільша кількість препарату, яка не викликає побічних ефектів у хворого.

• Мінімальна терапевтична доза – найменша доза, яка здатна пригнічувати ріст і розмноження мікроорганізмів.

Максимальна переносима доза повинна втричі або більше перевищувати мінімальну терапевтичну.

Антагонізм у бактерій.

Форма взаємовідносин, коли один мікроорганізм пригнічує розвиток інших

Механізми антагонізму:

• Конкуренція за поживний субстрат (різна швидкість росту)

• Виділення мікробами-антагоністами кислот, спиртів та лугів

• Виділення мікробами-антагоністами антибіотиків та бактеріоцинів

• Хижацтво

Антибіотики

Хіміотерапевтичні препарати біологічного походження, або їхні напівсинтетичні похідні і синтетичні аналоги, які здатні в низьких концентраціях вибірково пошкоджувати або вбивати мікроби або клітини злоякісних пухлин, пригнічувати в організмі хворого збудників захворювань або затримувати ріст злоякісних новоутворень.

Вимоги до антибіотиків

• Висока активність проти мікробів

• Мінімальна токсичність

• Збереження активності в рідинах організму

• Розчинність, хороший розподіл в організмі, легке виведення

• Відсутність алергенності

• Якомога повільніший розвиток лікарської стійкості у мікробів

Класифікація антибіотиків за походженням