Файл: Методичн_ рекомендац_ї 1 частина.doc

4.2. Теоретичні питання до заняття:

• Методи дослідження колоній.

• Ознаки, за якими характеризують колонії.

• Поняття про морфологічні, тинкторіальні, культуральні властивості мікроорганізмів.

• Пігменти бактерій, їх фізіологічне значення.

• Характер росту мікроорганізмів в рідких поживних середовищах.

• Поняття «ріст» та «розмноження» мікроорганізмів.

• Способи розмноження бактерій.

• Фактори, що гальмують розмноження мікробів.

• Поняття «періодична культура», фази її розвитку.

• Методи визначення рухливості бактерій.

4.3. Практичні завдання, які виконуються на занятті:

• Вивчити ознаки, за якими характеризують колонії.

• Засвоїти способи макро- та мікроскопічного дослідження колоній.

• Визначити рухливість аеробних бактерій методом «роздавленої» краплі.

• Здійснити посів мікроорганізмів на тверді та рідкі поживні середовища з метою отримання чистої культури.

5. Зміст теми.

На практичному занятті студенти вивчають ознаки, за якими характеризують колонії, засвоюють способи макро- і мікроскопічного дослідження колоній; засвоюють техніку посіву матеріалу петлею на тверді поживні середовища (в пробірки із скошеним МПА) та в рідкі поживні середовища (середовище Врублєвського) для одержання чистих культур аеробних і анаеробних бактерій. Виконані завдання студенти записують у протокол та підписують його у викладача.

Рекомендації для оформлення протоколу.

Ознаки колоній

1. Профіль: плоский, плоско-припіднятий, злегка опуклий, горбистий, опукло-порізаний, з вдавленим центром, з опуклим центром, куполоподібний.

2.Форма: кругла, розетко подібна, зірчаста, листковидна, тощо.

3. Контур краю: рівний, зубчастий, хвилястий, фестончатий, війчастий, бахромчастий, нитчастий, гіллястий.

4. Консистенція: суха, волога, слизиста.

5. Колір: білий, жовтий, червоний; безбарвні. Відзначають, чи виділяється пігмент у середовище.

6. Прозорість: прозорі, напівпрозорі, непрозорі.

7. Поверхня: гладка, шорстка, зморшкувата, горбиста; блискуча, матова.

8. Структура: однорідна, дрібнозерниста, грубозерниста, волокниста.

9. Розмір: великі (діаметр більш як 4-5 мм), середні (2-4 м), дрібні (1-2 мм). Якщо діаметр становить менш 1 мм, то такі колонії називають точковими.

Класифікація пігментів бактерій

Завдання №1. Продовжити виділення чистих культур аеробних бактерій. Дослідити отримані колоній і пересіяти їх на скошений агар.

1. Зовнішня характеристика колоній:

розмір –

форма –

колір –

профіль –

контур краю –

прозорість –

поверхня–

структура –

консистенція –

2. Фарбування за Грамом

Колонії аеробних

бактерій на МПА

термостат

3. Пересів на накопичувальне середовище (скошений МПА)

Завдання №2. Продовжити виділення чистих культур анаеробних бактерій. Дослідити отримані колонії і пересіяти їх на редукційне середовище Врублєвского.

1.Зовнішня характеристика колоній:

розмір –

форма –

колір –

профіль –

контур краю –

колонії анаеробних прозорість –

бактерій на поверхня–

кров’яному МПА структура –

консистенція –

2. Фарбування за Грамом

3. Пересів на накопичувальне

середовище анаеростат термостат

(редукційне середовище

Врублєвського)

6. Питання для самоконтролю.

• Які існують методи дослідження колоній мікроорганізмів?

• За якими ознаками роблять висновок про чистоту колонії?

• В чому полягає біологічне значення S-R-дисоціації?

• Яке фізіологічне значення для бактерій мають пігменти?

• Чи може бути зовнішній вигляд колонії та здатність утворювати пігменти стійкою ознакою виду, яку використовують для їх ідентифікації?

• Чим відрізняється ріст мікроорганізмів на твердих та в рідких поживних середовищах?

• Від чого залежить характер росту мікроорганізмів в рідких поживних середовищах?

• Як називається потомство однієї мікробної клітини, що виросло на поверхні, або в глибині твердого поживного середовища?

• Чим відрізняються експоненціальна та стаціонарні фази розвитку періодичної культури?

• Яку біологічну властивість мікроорганізмів визначають методом «роздавленої» краплі?

Практичне заняття №8 Тема: «Виділення чистих культур бактерій (3-є заняття)»

1. Актуальність теми.

Заключним етапом бактеріологічного методу дослідження (основного методу діагностики інфекційних захворювань) - є ідентифікація чистої культури, тобто визначення виду мікроорганізмів. Ідентифікувати культуру можна лише на підставі цілого комплексу ознак, а саме: культуральних, морфологічних, тинкторіальних, ферментативних, антигенних та інших. В умовах практичної мікробіологічної лабораторії найбільш часто визначають ферментативні властивості чистої культури з використанням «строкатого» ряду Гісса. Принцип вивчення ферментативних властивостей бактерій з використанням «строкатого» ряду Гісса покладений в основу сучасних методів, які використовуються з цією ж метою: системи індикаторних папірців (СІП), панелі біохімічної диференціації (ПБД), системи автоматизованої ідентифікації. Вони більш стандартизовані і менш трудомісткі, порівняно з використанням «строкатого » ряду Гісса.

Виділення чистої культури з патологічного матеріалу і встановлення її виду дає можливість поставити діагноз інфекційного захворювання і встановити чутливість культури бактерій до антибіотиків. Останнє необхідне для розробки раціональної схеми лікування.