Файл: Методичн_ рекомендац_ї 1 частина.doc

1. Теоретичні питання до заняття:

• Місце грибів, актиноміцетів, спірохет в системі живих істот

• Морфологічні властивості і структура спірохет, схожість з бактеріями і найпростішими.

• Морфологія і тинкторіальні властивості актиноміцетів. Схожість з бактеріями і грибами.

• Основні морфологічні ознаки пліснявих грибів, критерії для їх класифікації. Морфологія найпростіших.

• Дріжджі та дріжджоподібні гриби Кандида, їх морфологічні ознаки і відзнаки.

1. Практичні завдання, які виконуються на занятті:

• Вивчити на демонстраційних препаратах-мазках морфологічні властивості дріжджів, дріжджоподібних та пліснявих грибів, актиноміцетів, спірохет, найпростіших.

• Дослідити морфологію пліснявих грибів (пеніцилу, мукору, аспергілу) на твердих живильних середовищах.

• Зробити препарати-мазки з чистих культур невідомих мікроорганізмів, пофарбувати за Грамом і визначити їх морфологічні і тинкторіальні властивості.

• Зробити препарат-мазок з власного зубного нальоту, пофарбувати за Грамом і охарактеризувати знайдену мікрофлору за морфологічними і тинкторіальними ознаками, користуючись демонстраційними малюнками.

4. Зміст теми:

На практичному занятті студенти вивчають демонстраційні препарати морфологічні і структурні властивості спірохет, актиноміцетів, грибів, найпростіших. Готують препарати-мазки з чистих культур невідомих мікроорганізмів. Готують препарат-мазок з власного зубного нальоту і визначають знайдену мікрофлору за морфологічними і тинкторіальними властивостями згідно з наведеним малюнком.. Виконані завдання студенти записують у протокол та підписують його у викладача.

Рекомендації для оформлення протоколу.

В протоколи необхідно записати інформацію про мікроскопічні гриби, зробити малюнки демонстраційних препаратів спірохет, актиноміцетів, грибів, найпростіших.

Скорочена інформація про мікроскопічні гриби.

Гриби – це еукаріоти, що належать до царства Mycota (Fungi).

Вони відрізняються від прокаріотичних мікроорганізмів більш складною будовою і більш досконалим способом розмноження.

Класифікацію грибів здійснюють за типом міцелію та способом розмноження:

Більшість патогенних грибів належить до дейтероміцетів, деякі – до аскоміцетів або зигоміцетів.

За морфологією відрізняють гриби ниткоподібні (плісняві) і дріжджі, дріжджоподібні гриби роду Candida.

Клітини пліснявих грибів називають гіфами, вони переплітаються, галузяться, утворюючи тіло гриба – міцелій. Він буває одноклітинний (несептований) – нижчих грибів, і багатоклітинний (септований) – у вищих. Септи – це перегородки в гіфах. Розрізняють субстрат ний (вегетативний) міцелій і повітряний (репродуктивний), який може бути пігментованим.

Дріджді і дріжджоподібні гриби роду Candida – це одноклітинні мікроорганізми овальної форми. Вони не утворюють міцелій, але Candida внаслідок брунькування можуть створювати ланцюжки з подовжених клітин, що називають псевдоміцелієм.

Клітини грибів вкриті оболонкою, мають цитоплазматичну мембрану, чітко диференційоване одне або кілька ядер з ядерцями, комплекс Гольджі, мітохондрії, лізосоми, різноманітні включення.

Культивують гриби на поживних середовищах Сабуро, Чапека, сусло- агарі. Більшість з них аероби.

Гриби розмножуються безстатевим і статевим шляхами. Ті, що розмножуються безстатевим шляхом – вегетативно (брунькуванням, поділом грибниці, спорами), називають недосконалими.

Гриби, що розмножуються шляхом статевого процесу – злиття чоловічих та жіночіх гамет, внаслідок чого утворюються гаплоїдні клітини – спори, називаються досконалими.

ЦВІЛЬОВІ ГРИБИ

МУКОР

1. Гіфа

2. Спорангієносець (спорофора)

3. Спорангій з ендоспорами

4. Спори

АСПЕРГІЛ ПЕНІЦИЛ

1. Гіфа

2. Конідієносець (спорофора)

3. Стеригми

4. Конідії (екзоспори)

• Студенти готують препарати із чистих культур мікроорганізмів, фарбують за Грамом, досліджують у мікроскопі. Результати записують в таблицю.

• Студенти готують препарат із власного зубного нальоту, фарбують за Грамом і роблять малюнок у протоколі, на якому позначають різні бактерії.

Мікрофлора зубного нальоту

6. Питання для самоконтролю

• До якого царства живих істот належать спірохети, актиноміцети, гриби, найпростіших?

• Морфологічні особливості спірохет. Чим вони схожі з бактеріями і найпростішими?

• Морфологічні властивості актиноміцетів. Навести ознаки, які наближають їх до грибів, бактерій.

• Морфологічні властивості пліснявих грибів. За якими ознаками їх поділяють на нижчі і вищі, досконалі і недосконалі?

• Чим схожі і відрізняються за морфологічними властивостями дріжджі і дріжджопожібні гриби?

• Марфологія та будова найпростіших.

Практичне заняття №5 Тема: «Поживні середовища для культивування мікроорганізмів. Стерилізація»

1. Актуальність теми:

Мікробіологічна робота, і в першу чергу практичні завдання, пов’язана з приготуванням поживних середовищ для вирощування мікроорганізмів. Середовища необхідні для накопичення, виділення і зберігання мікроорганізмів. Поживні середовища використовуються при бактеріологічній діагностиці інфекційних захворювань. Крім цього, поживні середовища використовуються для вирощування культур з метою дослідження їх обміну речовин, для виробництва за допомогою мікроорганізмів цінних продуктів метаболізму: ферментів, антибіотиків, вітамінів тощо. Якість діагностики і якість бактеріальних препаратів часто залежить від повноцінності поживних середовищ.

Для засвоєння цієї теми студенти повинні вивчити хімічний склад мікробної клітини, метаболізм мікроорганізмів, механізм живлення, класифікацію мікроорганізмів за типом живлення та інше. Студентам надається можливість ознайомитись з класифікацією поживних середовищ, принципами їх приготування, вимогами до них; засвоїти методи визначення ферментативної активності бактерій.

Не менш актуальною є тема “Стерилізація”. Вивчення цієї теми дає можливість студентам ознайомитись з впливом фізичних, хімічних і біологічних факторів на життєдіяльність мікроорганізмів. Ознайомитись з методами стерилізації і стерилізаційною апаратурою, оволодіти методами контролю стерилізації в автоклаві.

Все це зумовлює актуальність теми заняття та спрямоване на формування позитивної мотивації її вивчення.

2. Конкретні цілі: