Файл: Методичн_ рекомендац_ї 1 частина.doc

ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 05.07.2024

Просмотров: 281

Скачиваний: 0

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

СОДЕРЖАНИЕ

Національний медичний університет

Практичне заняття №1 Тема: «Організація бактеріологічної лабораторії. Барвники і прості методи фарбування мікроорганізмів. Мікроскопія»

Рекомендації для оформлення протоколу. Правила роботи в учбовій мікробіологічній лабораторії

Практичне заняття №2 Тема: «Фарбування бактерій за Грамом»

5. Зміст теми:

Рекомендації для оформлення протоколу.

Тинкторіальні властивості деяких мікроорганізмів

Особливості хімічного складу клітинної стінки грампозитивних та грамнегативних бактерій

6. Питання для самоконтролю:

Практичне заняття №3 Тема: «Морфологія і структура бактерій»

4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.

4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:

4.2. Теоретичні питання до заняття:

4.3. Практичні завдання, які виконуються на занятті:

Рекомендації для оформлення протоколу.

Методи мікроскопії

6. Питання для самоконтролю

Практичне заняття №4 Тема: «Морфологія та структура спірохет, актиноміцетів, грибів, найпростіших»

1. Актуальність теми:

2. Конкретні цілі:

3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція). Дивись практичне заняття №1.

4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.

Рекомендації для оформлення протоколу.

6. Питання для самоконтролю

Практичне заняття №5 Тема: «Поживні середовища для культивування мікроорганізмів. Стерилізація»

Рекомендації для оформлення протоколу.

2. За походженням

Практичне заняття №6 Тема: Ріст і розмноження мікроорганізмів. Виділення чистих культур бактерій (1-е заняття)

1. Актуальність теми.

2. Конкретні цілі:

3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція). Дивись практичне заняття №1.

4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.

4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття.

4.2. Теоретичні питання до заняття:

4.3. Практичні завдання, які виконуються на занятті:

5. Зміст теми

Рекомендації для оформлення протоколу.

II. Методи, які ґрунтуються на принципі використання біологічних особливостей мікроорганізмів:

6. Питання для самоконтролю.

Практичне заняття №7 Тема: «Ріст і розмноження мікроорганізмів. Виділення чистих культур бактерій (2-е заняття)»

1. Актуальність теми.

2. Конкретні цілі:

3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція). Дивись практичне заняття №1.

4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.

4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття.

4.2. Теоретичні питання до заняття:

4.3. Практичні завдання, які виконуються на занятті:

5. Зміст теми.

Рекомендації для оформлення протоколу.

6. Питання для самоконтролю.

Практичне заняття №8 Тема: «Виділення чистих культур бактерій (3-є заняття)»

1. Актуальність теми.

2.Конкретні цілі:

3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція). Дивись практичне заняття №1.

4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.

4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття.

4.2. Теоретичні питання до заняття:

4.3. Практичні завдання, які виконуються на занятті:

5. Зміст теми.

Рекомендації для оформлення протоколу.

Посів на кольоровий ряд Гісса дозволяє:

6. Питання для самоконтролю.

Практичне заняття №9 Тема: «Хіміотерапевтичні препарати. Антибіотики»

4.2. Теоретичні питання до заняття:

4.3. Практичні завдання, які виконуються на занятті:

5. Зміст теми.

Рекомендації для оформлення протоколу

Класифікація антибіотиків за механізмами дії на мікроорганізми

6. Питання для самоконтролю.

7. Рекомендована література.

4. Методи виділення кислото- і лугостійких мікроорганізмів.

5.Метод виділення мікроорганізмів, які стійкі до антибіотиків, анілінових барвників, тощо.

6. Методи виділення бактерій на елективних середовищах.

7. Метод виділення культур шляхом зараження чутливих лабораторних тварин.

Основні етапи виділення чистої культури бактерій.

Етапи

Завдання етапів

1

I Взяття досліджуваного матеріалу.

2

1.Взяти матеріал, який містить збудника.

2.Зберегти збудника в матеріалі. 3.Запобігти від інфікування

себе і оточуючих осіб.

II Посів матеріалу на тверді поживні середовища.

Одержати ізольовані колонії.

III Дослідження ізольованих колоній:

1. Вивчення культуральних власти-востей (форма, розмір, колір, тощо).

2. Мікроскопія препарату, виготов-леного з мікроорганізмів колонії та пофарбованого за Грамом або іншим методом (визначення морфологічної однорідності та однотинкторіальності)

Відібрати колонію, яка схожа на колонії патогенних мікроорганіз-мів (на основі вивчення культуральних та морфологічних властивостей)

1

IV Пересів відібраної колонії мікроорганізмів на скошене поживне середовище.

2

Одержати чисту культуру.

V. Дослідження культури:

1. Вивчення культуральних ознак.

2. Мікроскопія препарату, виготов-леного з мікроорганізмів колонії та пофарбованого за Грамом або іншим методом (визначення морфологічної однорідності та однотинкторіальності)

Визначити чистоту культури (ознаки чистої культури – морфологічна однорідність та однотинкторіальність мікроорганізмів).

Чиста культура - це популяція мікроорганізмів одного виду, яка вирощена на стерильному поживному середовищі.


Після виділення чистої культури визначають вид мікроорганізму (ідентифікують).

Основні етапи ідентифікації (визначення видової належності)

чистої культури бактерій.

Етапи

Мета

1. Визначити морфологічні і тинкторіальні властивості (фарбування за Грамом або іншим методом).

Визначити вид мікроорганізму

2. Визначити активну рухливість (методи «роздавленої» або «висячої» краплі).

3. Визначити культуральні властивості (характер колоній, характер росту культури в рідких і на твердих поживних середовищах).

4. Визначити ферментативні властивості (посів на диференціально-діагностичні середовища).

5. Визначити антигенні властивості (здійснити серологічні реакції).

6. Визначити чутливість культури до специфічного фагу.

7. Визначити патогенність (інфікування лабораторних тварин).

8. Визначити інші властивості (за необхідністю).

Вид – сукупність мікроорганізмів, які мають спільні морфофізіологічні властивості (морфологічні, тинкторіальні, культуральні, ферментативні, антигенні та ін.) і схожий генотип (високий ступінь гомології ДНК, близький сумарний вміст пар Г+Ц).

Вид мікроорганізмів визначають за їх морфологічними, тинкторіальними, культуральними, ферментативними, антигенними та іншими властивостями.

Завдання 1. Розпочати виділення чистої культури аеробних бактерий із суміші мікроорганізмів.

III


Термостат

IVIII

Суміш МПА

мікроорганізмів

Завдання 2. Розпочати виділення чистої культури анаеробних бактерий із грунту.

III

Анаеростат Термостат

IVIII

Суспензія Кров’яний МПА

грунту


6. Питання для самоконтролю.

  • В чому полягає суть бактеріологічного методу діагностики інфекційних захворювань?

  • Що таке чиста культура мікроорганізмів?

  • Які ознаки чистої культури бактерій?

  • З якою метою одержують і де застосовують чисту культуру мікроорганізмів?

  • Які існують методи посіву мікроорганізмів з метою отримання ізольованих колоній?

  • На яких принципах грунтуються методи виділення чистої культури?

  • Які біологічні властивості мікроорганізмів покладені в основу методів виділення чистих культур бактерій?

  • Які основні етапи виділення чистої культури, в чому їх суть?

  • Які ви знаєте методи створення анаеробних умов для культивування мікроорганізмів?

Практичне заняття №7 Тема: «Ріст і розмноження мікроорганізмів. Виділення чистих культур бактерій (2-е заняття)»

1. Актуальність теми.

Одним з етапів бактеріологічного методу дослідження ( основного методу діагностики інфекційних захворювань) - є одержання ізольованих колоній мікроорганізмів. Кожний вид мікроорганізмів має певний характер росту та певні ознаки колоній на твердому поживному середовищі (так само, як і свої особливості росту в рідкому поживному середовищі). Враховуючи це, з метою виділення збудника інфекційного захворювання, треба знати методи та володіти технікою отримання ізольованих колоній з матеріалу. Крім того, морфологічні і тинкторіальні ознаки, які виявляють при фарбуванні за Грамом, культуральні, а також характер рухів мають надзвичайно велике діагностичне значення при характеристиці окремих мікроорганізмів, та дозволяють дати попередню відповідь про збудника інфекції.

2. Конкретні цілі:

  • Засвоїти методики дослідження колоній мікроорганізмів (зовнішні ознаки, мікроскопія, рухливість мікроорганізмів).

  • Оволодіти технікою пересіву колоній бактерій на поживні середовища (аеробних бактерій на скошений МПА, анаеробних бактерій на спеціальні середовища).

3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція). Дивись практичне заняття №1.

4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.

4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття.


Термін

Визначення

1

2

Культуральні властивості

Культуральні властивості – характер росту в рідких та на твердих поживних середовищах, властивості колоній

Колонія

Потомство однієї мікробної клітини, що виросло на поверхні, або в глибині твердого поживного середовища.

1

2

Дисоціація мікробів

Одна з форм внутрішньопопуляційної мінливості, коли в популяції з’являються особини та клони, які відрізняються від вихідного типу формою колоній (S-R дисоціація) та іншими ознаками (наприклад, втратою капсули, рухливості; зниження ферментативної активності, вірулентності, антигенності; чутливості до фагів, фізичних та хімічних факторів та ін.)

Форми колоній

S-колонії - круглі, опуклі, мають рівний край та гладку і блискучу поверхню. При пересіві в рідке поживне середовище утворюють рівномірне помутніння.

R-колонії - для них характерною є неправильна форма, зазубрений край і зморшкувата, шорстка поверхня. При пересіві в рідке поживне середовище утворюють зернистий осад.

Ріст мікроорганізмів

Узгоджене збільшення кількості всіх компонентів бактеріальної клітини

Розмноження мікроорганізмів

Збільшення числа клітин в популяції.

Способи розмноження бактерій

Бінарний поділ (більшість бактерій), фрагментація клітин (актиноміцети); спорами (стрептоміцети); фрагментація та брунькування (мікоплазми); цикл розвитку хламідій (у них є 2 форми: позаклітинні інфекційні елементарні тільця (не здатні до поділу) та внутрішньоклітинні, здатні до бінарного поділу, внаслідок чого формуються елементарні тільця).

Ріст бактерій в періодичній культурі (стаціонарне культивування)

Стаціонарне (періодичне) культивування – це ріст бактеріальної популяції в умовах середовища, до якого не додаються поживні речовини та з якого не видаляються продукти метаболізму. Періодична культура має декілька фаз розвитку: лагфаза - період між внесенням мікробів в поживне середовище та початком розмноження; логфаза (експоненціальна) - збільшення числа бактерій проходить зі сталою швидкістю; стаціонарна – кількість бактерій перестає збільшуватись, тобто в одиниці об’єму стала кількість мікробів; відмирання – зменшення кількості бактерій в популяції в результаті їх загибелі.