Файл: Методичн_ рекомендац_ї 3 частина.doc

ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 05.07.2024

Просмотров: 251

Скачиваний: 0

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

СОДЕРЖАНИЕ

Міністерство охорони здоров'я україни

Практичне заняття №16 Тема: «Морфологія і ультраструктура вірусів. Культивування вірусів (1-е заняття) »

1. Актуальність теми:

4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.

4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:

Рекомендації для оформлення протоколу Класифікація культур тканин і клітин, які застосовуються у вірусології

Класифікація живильних середовищ для культур клітин

Практичне заняття №17 Тема: «Культивування вірусів. Індикація вірусної репродукції (2 заняття)»

1. Актуальність теми:

4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.

Рекомендації для оформлення протоколу. Методи індикації вірусів

3. Бляшкоутворення під бентонітовим покриттям.

4. Реакція гемаглютинації (рга).

5. Реакція гемадсорбції.

7. Виявлення розмноження вірусів в курячих ембріонах.

7. Питання для самоконтролю.

Практичне заняття №18 Тема: «Серологічні реакції, які використовуються у вірусології»

3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція). Дивись практичне заняття №16.

4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття.

4.2. Теоретичні питання до заняття:

4.3. Практичні завдання, які виконуються на занятті:

Рекомендації для оформлення протоколу.

Особливості серологічної діагностики вірусних захворювань

Практичне заняття №19 Тема: «Ортоміксовіруси. Лабораторна діагностика грипу»

3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція). Дивись практичне заняття №16.

4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.

4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття.

4.2. Теоретичні питання до заняття:

4.3. Практичні завдання, які виконуються на занятті:

5. Зміст теми.

Рекомендації для оформлення протоколу

6. Питання для самоконтролю.

Практичне заняття №20 Тема: «Пікорнавіруси. Лабораторна діагностика ентеровірусних інфекцій»

1. Актуальність теми:

2. Конкретні цілі:

Рекомендації для оформлення протоколу.

6. Питання для самоконтролю.

Практичне заняття №21 Тема: «Герпесвіруси, аденовіруси. Лабораторна діагностика герпесу та аденовірусних інфекцій»

1. Актуальність теми:

5. Зміст теми:

Рекомендації для оформлення протоколу Класифікація родини Herpesviridae

Основні властивості вірусів герпесу.

Основні властивості аденовірусів.

Матеріал, що містить вірус

Препарати для лікування і профілактики герпесу:

6. Питання для самоконтролю

Практичне заняття №22 Тема: «Збудники вірусних гепатитів. Лабораторна діагностика вірусних гепатитів»

1. Актуальність теми:

4.2. Теоретичні питання до заняття:

5. Зміст теми

Рекомендації для оформлення протоколу. Характеристика вірусів гепатиту

6. Питання для самоконтролю

Практичне заняття №23 Тема: «Ретровіруси. Віл. Лабораторна діагностика віл-інфекції»

4.2. Теоретичні питання до заняття:

4.3. Практичні завдання, які виконуються на занятті:

5. Зміст теми.

Рекомендації для оформлення протоколу

Класифікація ретровірусів (родина Retroviridae)

Завдання 1. Записати в протокол схему лабораторної діагностики віл/сніДу.

6. Питання для самоконтролю.

Змістовий модуль 3. Фізіологія мікроорганізмів (прокаріотів). Еволюція та класифікація мікроорганізмів.

Змістовий модуль 4. Генетика мікроорганізмів.

Змістовий модуль 5. Мікробіологічні основи антимікробної хіміотерапії.

Змістовий модуль 6. Інфекція.

Змістовий модуль 7. Імунна система організму. Реакції неспецифічного захисту організму від мікроорганізмів.

Змістовий модуль 8. Антигени. Антитіла.

Змістовий модуль 9. Реакції імунітету. Імунопатологія.

Змістовий модуль 10. Загальна вірусологія.

Змістовий модуль 11. Спеціальна вірусологія.

Перелік практичних робіт та завдань до підсумкового модульного контролю 1.

    1. Теоретичні питання до заняття:

  • Методи вивчення вірусів, їх оцінка.

  • Особливості взяття, обробки та транспортування матеріалу для вірусологічних досліджень.

  • Методика підготовки вірусовмісного матеріалу та техніка інфікування чутливих до вірусів систем.

  • Методи культивування вірусів, їх оцінка.

  • Реакції вірусної гемаглютинації і гемадсорбції. Механізм, практичне значення, використання, діагностична цінність.

  • Цитопатична дія вірусів (ЦПД). Класифікація ЦПД вірусів.

    1. Практичні завдання, які виконуються на занятті:

1. Поставити реакцію гемаглютинації (РГА) з метою виявлення вірусу в алантоїдній рідині курячого ембріону, визначити титр вірусу.

2. Виявити вірусну репродукцію в клітинних культурах за цитопатогенною дією (ЦПД), бляшкоутворенням, «кольоровою» пробою, реакцією гемадсорбції.

3. Вивчити різні види ЦПД вірусів.

  1. Зміст теми:

На практичному занятті студенти знайомляться з методами виявлення вірусів у різних чутливих системах (клітинних культурах, курячих ембріонах, чутливих лабораторних тваринах); вчаться виявляти вірус в культурі клітин за цитопатичною дією; вивчають різні види ЦПД у культурі клітин; знайомляться з методикою постановки реакцій бляшкоутворення під агаровим та бентонітовим покриттям; вивчають вірусні бляшки у культурі клітин під агаровим та бентонітовим покриттям; здійснюють облік “кольорової проби”, що поставлена з метою індикації вірусів у культурі клітин; здійснюють облік реакції гемадсорбції, що поставлена з метою індикації вірусів у культурі клітин;здійснюють облік реакції гемаглютинації, що поставлена з метою індикації вірусів у хоріоналантоїсній рідині курячого ембріону. Виконані завдання студенти записують у протокол та підписують його у викладача.


Рекомендації для оформлення протоколу. Методи індикації вірусів

  1. Виявлення цитопатичної дії вірусів (ЦПД) у культурі клітин.

ЦПД – це дегенеративні зміни в клітинах, що проявляються в результаті репродукції в них вірусів

Тип ЦПД

Віруси, що викликають ЦПД

  1. Повна дегенерація

Поліовіруси

Віруси Коксакі

Віруси ЕСНО

Часткова дегенерація

За типом гроноутворення

Аденовіруси

За типом вогнищевої деструкції

Вірус віспи

Вірус грипу

За типом симпластоутворення

Вірус кору

Вірус паротиту

Вірус парагрипу

РС-вірус

Вірус герпесу

Проліферація

Онкогенні віруси

2. Поява внутрішньоядерних включень, що виявляють при забарвленні за Романовським-Гімзе, при люмінесцентній мікроскопії, електронній мікроскопії.

3. Бляшкоутворення під бентонітовим покриттям.

4. Реакція гемаглютинації (рга).

5. Реакція гемадсорбції.

6. Кольорова проба. В результаті життєдіяльності клітин в поживному середовищі (ПС) накопичуються кислі продукти, які призводять до відповідної зміни рН середовища (жовтий). При зараженні культури клітин цитопатогенними вірусами пригнічується метаболізм клітин та рН середовища не змінюється (середовище лишається червоним).

7. Виявлення розмноження вірусів в курячих ембріонах.

Частина ембріона

Віруси

Ознака розмноження

Жовточний мішок

Вірус простого герпесу

Загибель

Хоріон

Вірус простого герпесу

Поксвіруси

Вірус саркоми Рауса

Бляшки

Алантоїс

Вірус грипу

Затримка розвитку та капіляротоксикоз. Гемаглютинація

Вірус паротиту

Загибель

Амніон

Вірус грипу

Гемаглютинація

Вірус паротиту

Загибель


Завдання 1. Навчитись виявляти вірусну репродукцію в культурах клітин за цитопатичною дією.

Студенти оцінюють моношар культури клітин, інфікованої на попередньому занятті, виявляють цитопатичну дію, аналізують її та замальовують у протоколах.

Завдання 2. На демонстраційних препаратах вивчити різні види ЦПД вірусів.

Тип ЦПД

Віруси, що викликають ЦПД

Вигляд ЦПД

Повна дегенерація

Віруси поліомієліту, віруси Коксакі, віруси ЕСНО

За типом гроноутворення

Аденовіруси

ЦПД за типом гроноутворення

За типом симпластоутворення

Вірус кору, вірус паротиту, вірус парагрипу, РС – вірус, вірус герпесу

ЦПД за типом симпластоутворення

Завдання 3. Здійснити облік реакції гемаглютинації з метою виявлення вірусів грипу в хоріоналантоїсній рідині.

РГА – це склеювання еритроцитів під дією вірусів.

Розведення вірусовмісної рідини.

      1. Ке- контроль еритроцитів.

7. Питання для самоконтролю.

  • Після інфікування клітинних культур з наступним ін6кубуванням пробірок в термостаті спостерігається помутніння середовища підтримки. Про що це свідчить?

  • Які біологічні ознаки характерні для репродукції вірусу в курячому ембріоні?

  • Як і коли можна використати реакцію гемаглютинації (РГА ) для індикації вірусів?

  • Які ознаки репродукції вірусу при культивуванні вірусу в лабораторних тваринах?

  • Культивуючи вірус кору в культурі клітин можна виявити великі багатоядерні клітини. Як можна назвати такі зміни в уражених клітинах? Які ще типи ЦПД можуть викликати віруси в культурі клітин?

  • Чи можуть розмножуватись віруси в культурі клітин без появи ЦПД? Якщо так, то яким чином можна виявити репродукцію таких вірусів?



Практичне заняття №18 Тема: «Серологічні реакції, які використовуються у вірусології»

    1. Актуальність теми.

Серологічна ідентифікація вірусних антигенів за допомогою стандартних діагностичних сироваток та серологічна діагностика вірусних захворювань на основі виявлення антитіл у досліджуваних сироватках за допомогою стандартних антигенів - діагностикумів є основними напрямками досліджень у практичних вірусологічних та імунологічних лабораторіях. Через це знання та розуміння суті серологічних досліджень, принципів і особливостей постановки серологічних реакцій є запорукою ефективності лабораторної діагностики вірусних захворювань і, відповідно, ефективності їх лікування. Наведені дані свідчать про актуальність теми даного практичного заняття та спрямовані на формування позитивної мотивації її вивчення.

    1. Конкретні цілі:

  • Засвоїти закономірності імунітету при вірусних інфекціях.

  • Оволодіти основними методами постановки серологічних реакцій, які використовуються у вірусології.

3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція). Дивись практичне заняття №16.

  1. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття.

4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття.

Термін

Визначення

Комплемент

Комплемент – складний комплекс білків сироватки крові, який при активації комплексом антиген-антитіло та іншими факторами вивільнює мембраноатакуючі ферменти і забезпечує неспецифічний захист організму від чужорідних агентів клітинної природи.

Діагностичні сироватки

Діагностичні сироватки – препарати крові тварин (кролів, баранів, коней та ін.), які мають високий рівень специфічних антитіл.

Моноклональні антитіла

Моноклональні антитіла – це препарати антитіл, високо специфічних до однієї антигенної детермінанти, одержані з одного клону клітин-продуцентів in vitro.

1

2

Діагностикуми

Діагностикуми – діагностичні препарати з антигенів.

Гемолітична сироватка

Гемолітична сироватка – сироватка крові яка містить антитіла гемолізини. Одержують шляхом 3-4 разової внутрішньовенної імунізації кролика 50% суспензією еритроцитів барана та ін. з наступною інактивацією при температурі 56ºС.