ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 05.07.2024
Просмотров: 270
Скачиваний: 0
СОДЕРЖАНИЕ
Міністерство охорони здоров'я україни
4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
Класифікація живильних середовищ для культур клітин
Практичне заняття №17 Тема: «Культивування вірусів. Індикація вірусної репродукції (2 заняття)»
4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
Рекомендації для оформлення протоколу. Методи індикації вірусів
3. Бляшкоутворення під бентонітовим покриттям.
4. Реакція гемаглютинації (рга).
7. Виявлення розмноження вірусів в курячих ембріонах.
Практичне заняття №18 Тема: «Серологічні реакції, які використовуються у вірусології»
4.2. Теоретичні питання до заняття:
4.3. Практичні завдання, які виконуються на занятті:
Рекомендації для оформлення протоколу.
Особливості серологічної діагностики вірусних захворювань
Практичне заняття №19 Тема: «Ортоміксовіруси. Лабораторна діагностика грипу»
4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
4.2. Теоретичні питання до заняття:
4.3. Практичні завдання, які виконуються на занятті:
Рекомендації для оформлення протоколу
Практичне заняття №20 Тема: «Пікорнавіруси. Лабораторна діагностика ентеровірусних інфекцій»
Рекомендації для оформлення протоколу.
Рекомендації для оформлення протоколу Класифікація родини Herpesviridae
Основні властивості вірусів герпесу.
Основні властивості аденовірусів.
Препарати для лікування і профілактики герпесу:
4.2. Теоретичні питання до заняття:
Рекомендації для оформлення протоколу. Характеристика вірусів гепатиту
Практичне заняття №23 Тема: «Ретровіруси. Віл. Лабораторна діагностика віл-інфекції»
4.2. Теоретичні питання до заняття:
4.3. Практичні завдання, які виконуються на занятті:
Рекомендації для оформлення протоколу
Класифікація ретровірусів (родина Retroviridae)
Завдання 1. Записати в протокол схему лабораторної діагностики віл/сніДу.
Змістовий модуль 4. Генетика мікроорганізмів.
Змістовий модуль 5. Мікробіологічні основи антимікробної хіміотерапії.
Змістовий модуль 8. Антигени. Антитіла.
Змістовий модуль 9. Реакції імунітету. Імунопатологія.
Змістовий модуль 10. Загальна вірусологія.
Змістовий модуль 11. Спеціальна вірусологія.
Перелік практичних робіт та завдань до підсумкового модульного контролю 1.
4.2. Теоретичні питання до заняття:
Особливості серологічних реакцій, що використовуються в вірусології
Методика парних сироваток.
Особливості вірусних діагности кумів.
Реакція зв’язування комплементу та особливості її застосування в вірусології.
Реакції, що використовуються виключно у вірусології – реакція гальмування гемаглютинації та гемадсорбції, реакція віруснейтралізації .
4.3. Практичні завдання, які виконуються на занятті:
1. Здійснити постановку реакцію гальмування гемаглютинації (РГГА) з метою серологічної діагностики вірусної інфекції, зробити облік реакцій і висновки.
2. Вивчити схему постановки і зробити облік реакції віруснейтралізації (РН) з метою серологічної ідентифікації вірусу.
3. Вивчити схему постановки і зробити облік реакції зв’язування комплементу (РЗК) з метою серологічної діагностики вірусного захворювання. Обґрунтувати висновок.
4. Здійснити облік реакції непрямої гемаглютинації поставленої з метою серологічної діагностики вірусної інфекції.
Зміст теми.
На практичному занятті студенти вивчають закономірності імунітету при вірусних інфекціях, роль гуморальних і клітинних механізмів, які приймають участь у формуванні імунітету та антигенну будову вірусів. Ознайомлюються з методикою постановки та принципами обліку серологічних реакцій, які використовуються у вірусології: реакції гемаглютинації, реакції гальмування гемаглютинації, реакції зв’язування комплементу, реакції нейтралізації. Проводять облік реакції гальмування гемаглютинації, що поставлена з метою серологічної ідентифікації та діагностики вірусних інфекцій. Здійснюють облік реакції зв’язування комплементу – з метою виявлення противірусних антитіл, оцінюють реакцію вірус нейтралізації – з метою ідентифікації вірусів. Виконані завдання студенти записують у протокол та підписують його у викладача.
Рекомендації для оформлення протоколу.
Завдання 1. Ознайомитись з особливостями серологічної діагностики вірусних інфекцій та провести облік РЗК, поставленої з метою серологічної діагностики вірусної інфекції.
Особливості серологічної діагностики вірусних захворювань
1. Антитіла виявляють у парних сироватках, першу беруть на початку хвороби, другу - через 2 тижні.
2. Сироватки позбавляють вірусних інгібіторів.
3. Реакція вважається позитивною, якщо титр антитіл у 2 сироватці збільшився в 4 і більше рази.
Схема постановки РЗК при вірусних інфекціях
Вміст пробірок: 1-4 – розведення досліджуваної сироватки (сироватка + антиген + комплемент ), 5- контроль антигену на антикомплементарність (антиген + комплемент +фізіологічний розчин + гемолітична система), 6 – контроль антигену на гемотоксичність (антиген + фізрозчин + гемолітична система), 7-8 контроль антигену нормальної тканини на гемотоксичність та антикомплементарність.
Завдання 2. Ознайомитись зі схемою постановки та провести облік реакції гальмування гемаглютинації, що поставлена з метою серологічної ідентифікації вірусної інфекції.
Схема постановки реакції гальмування гемаглютинації (РГГА) з метою серологічної ідентифікації вірусів грипу
Завдання 3. Ознайомитись зі схемою постановки та провести облік реакції гальмування гемаглютинації, що поставлена з метою серологічної діагностики вірусної інфекції.
Схема постановки реакції гальмування гемаглютинації (РГГА) з метою серологічної діагностики грипу
Питання для самоконтролю.
Які біологічні моделі можна використати для постановки реакції нейтралізації вірусів?
Які особливості серологічної діагностики вірусних захворювань?
З якою метою при серологічній діагностиці вірусних інфекцій беруться парні сироватки?
Особливості постановки реакції зв’язування комплементу при вірусних інфекціях.
Що таке гемолітична сироватка та як її отримують.
Що таке гемолітична система?
Які додаткові контролі потрібно поставити при постановці реакції зв’язування комплементу у вірусології.
Практичне заняття №19 Тема: «Ортоміксовіруси. Лабораторна діагностика грипу»
Актуальність теми.
Через широке розповсюдження та високий рівень захворюваності, грип та гострі респіраторні інфекції продовжують залишатись актуальною проблемою системи охорони здоров’я України. Щороку на них хворіють понад 13-20 млн осіб, що складає понад 90 % усіх зареєстрованих інфекцій.
Своєрідність структури та генетики збудників грипу, їх широке розповсюдження не лише серед людей, а й серед тварин, здатність до інтенсивної мінливості і, як наслідок, виникнення тяжких грипозних епідемій та пандемій – все це обумовлює наукову та практичну важливість усіх питань, пов’язаних з грипом. Внаслідок нових екологічних та соціально-економічних умов, забруднення навколишнього середовища, глобального потепління змінюється коло природних хазяїв збудників грипу, контакти між ними, формується підґрунтя для виникнення нових типів грипозних вірусів. Є абсолютно реальна загроза появи пандемічного штаму збудника при рекомбінації вірусів грипу людини та птахів. Наслідки такої пандемії можуть бути катастрофічними у глобальному масштабі. Все це свідчить про актуальність теми заняття та спрямовано на формування позитивної мотивації її вивчення.
Конкретні цілі:
Засвоїти біологічні властивості вірусів грипу.
Оволодіти методами вірусологічної та серологічної діагностики грипу.
Аналізувати основні сучасні підходи до лікування та профілактики грипу.
3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція). Дивись практичне заняття №16.
4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття.
Термін |
Визначення |
1 |
2 |
Вірусні глікопротеїни
1 |
Вірусні глікопротеїни – структурні поверхневі білки зовнішніх оболонок складних вірусів, які складаються із зовнішньої (гідрофільної) частини, що містить на кінці аміногрупу (N -кінець), і занурену у ліпідний шар гідрофобну частину, остання містить на зануреному кінці гідроксильну групу (С-кінець). Вірусні 2 |
|
глікопротеїни є специфічними антигенами. Основною функцією вірусних глікопротеїнів є взаємодія із специфічними рецепторами поверхні клітин, тобто специфічна адсорбція вірусу на клітинах. Іншою їх функцією є участь у злитті вірусної ї клітинної мембран, що призводить до проникнення вірусів у клітину та роздягання (вивільнення геномів). |
Антигенний шифт |
Антигенний шифт це така мінливість вірусу грипу, яка призводить до появи штамів із зовсім новими поверхневими глікопротеїнами, тобто супроводжується радикальним оновленням антигенів збудника. |
Антигенний дрейф |
Антигенний дрейф – часткові зміни певного гемаглютиніну, при якому відбувається заміна однієї або декількох амінокислот внаслідок точкових мутацій, що призводить до появи штамів з незначно оновленими антигенними властивостями. |
Вірусна популяція |
Вірусна популяція – віруси окремого виду, що походять з однієї вірусної частки репродукуються в природній або експериментальній чутливій системі і утворюють в ній необмежену кількість генерацій. |
Адаптація вірусу |
Адаптація вірусу - здатність вірусу інтенсивно розмножуватися в культурі клітин нового господаря або при зміні умов культивування. |
4.2. Теоретичні питання до заняття:
Загальна характеристика і класифікація ортоміксовірусів. Класифікація вірусів грипу людини.
Загальна характеристика вірусів грипу: структура та особливості геному, хімічний склад та антигенна будова.
Резистентність вірусів грипу, чутливість до фізичних та хімічних факторів.
Методи культивування ортоміксовірусів.
Джерело інфекції та механізм передачі грипу.
Патогенез грипу, роль персистенції вірусу в організмі людини і тварин у збереженні епідемічно значущих штамів.
Особливості лабораторної діагностики грипу.
Основи специфічної профілактики і лікування грипу.
4.3. Практичні завдання, які виконуються на занятті:
1. Засвоїти схему вірусологічної діагностики грипу. Здійснити облік РГА з метою вивчення і визначення титру вірусу, а також облік РГГА з метою серологічної ідентифікації вірусів грипу, зробити висновок.
2. Здійснити постановку РГГА з метою серологічної діагностики грипу, оцінити результати і зробити висновки.
3. Ознайомитись з діагностичними, профілактичними і лікувальними препаратами, які використовуються при грипі.