Файл: Методичн_ рекомендац_ї 3 частина.doc

4.2. Теоретичні питання до заняття:

• Особливості серологічних реакцій, що використовуються в вірусології

• Методика парних сироваток.

• Особливості вірусних діагности кумів.

• Реакція зв’язування комплементу та особливості її застосування в вірусології.

• Реакції, що використовуються виключно у вірусології – реакція гальмування гемаглютинації та гемадсорбції, реакція віруснейтралізації .

4.3. Практичні завдання, які виконуються на занятті:

1. Здійснити постановку реакцію гальмування гемаглютинації (РГГА) з метою серологічної діагностики вірусної інфекції, зробити облік реакцій і висновки.

2. Вивчити схему постановки і зробити облік реакції віруснейтралізації (РН) з метою серологічної ідентифікації вірусу.

3. Вивчити схему постановки і зробити облік реакції зв’язування комплементу (РЗК) з метою серологічної діагностики вірусного захворювання. Обґрунтувати висновок.

4. Здійснити облік реакції непрямої гемаглютинації поставленої з метою серологічної діагностики вірусної інфекції.

5. Зміст теми.

На практичному занятті студенти вивчають закономірності імунітету при вірусних інфекціях, роль гуморальних і клітинних механізмів, які приймають участь у формуванні імунітету та антигенну будову вірусів. Ознайомлюються з методикою постановки та принципами обліку серологічних реакцій, які використовуються у вірусології: реакції гемаглютинації, реакції гальмування гемаглютинації, реакції зв’язування комплементу, реакції нейтралізації. Проводять облік реакції гальмування гемаглютинації, що поставлена з метою серологічної ідентифікації та діагностики вірусних інфекцій. Здійснюють облік реакції зв’язування комплементу – з метою виявлення противірусних антитіл, оцінюють реакцію вірус нейтралізації – з метою ідентифікації вірусів. Виконані завдання студенти записують у протокол та підписують його у викладача.

Рекомендації для оформлення протоколу.

Завдання 1. Ознайомитись з особливостями серологічної діагностики вірусних інфекцій та провести облік РЗК, поставленої з метою серологічної діагностики вірусної інфекції.

Особливості серологічної діагностики вірусних захворювань

1. Антитіла виявляють у парних сироватках, першу беруть на початку хвороби, другу - через 2 тижні.

2. Сироватки позбавляють вірусних інгібіторів.

3. Реакція вважається позитивною, якщо титр антитіл у 2 сироватці збільшився в 4 і більше рази.

Схема постановки РЗК при вірусних інфекціях

Вміст пробірок: 1-4 – розведення досліджуваної сироватки (сироватка + антиген + комплемент ), 5- контроль антигену на антикомплементарність (антиген + комплемент +фізіологічний розчин + гемолітична система), 6 – контроль антигену на гемотоксичність (антиген + фізрозчин + гемолітична система), 7-8 контроль антигену нормальної тканини на гемотоксичність та антикомплементарність.

Завдання 2. Ознайомитись зі схемою постановки та провести облік реакції гальмування гемаглютинації, що поставлена з метою серологічної ідентифікації вірусної інфекції.

Схема постановки реакції гальмування гемаглютинації (РГГА) з метою серологічної ідентифікації вірусів грипу

Завдання 3. Ознайомитись зі схемою постановки та провести облік реакції гальмування гемаглютинації, що поставлена з метою серологічної діагностики вірусної інфекції.

Схема постановки реакції гальмування гемаглютинації (РГГА) з метою серологічної діагностики грипу

6. Питання для самоконтролю.

• Які біологічні моделі можна використати для постановки реакції нейтралізації вірусів?

• Які особливості серологічної діагностики вірусних захворювань?

• З якою метою при серологічній діагностиці вірусних інфекцій беруться парні сироватки?

• Особливості постановки реакції зв’язування комплементу при вірусних інфекціях.

• Що таке гемолітична сироватка та як її отримують.

• Що таке гемолітична система?

• Які додаткові контролі потрібно поставити при постановці реакції зв’язування комплементу у вірусології.

Практичне заняття №19 Тема: «Ортоміксовіруси. Лабораторна діагностика грипу»

1. Актуальність теми.

Через широке розповсюдження та високий рівень захворюваності, грип та гострі респіраторні інфекції продовжують залишатись актуальною проблемою системи охорони здоров’я України. Щороку на них хворіють понад 13-20 млн осіб, що складає понад 90 % усіх зареєстрованих інфекцій.

Своєрідність структури та генетики збудників грипу, їх широке розповсюдження не лише серед людей, а й серед тварин, здатність до інтенсивної мінливості і, як наслідок, виникнення тяжких грипозних епідемій та пандемій – все це обумовлює наукову та практичну важливість усіх питань, пов’язаних з грипом. Внаслідок нових екологічних та соціально-економічних умов, забруднення навколишнього середовища, глобального потепління змінюється коло природних хазяїв збудників грипу, контакти між ними, формується підґрунтя для виникнення нових типів грипозних вірусів. Є абсолютно реальна загроза появи пандемічного штаму збудника при рекомбінації вірусів грипу людини та птахів. Наслідки такої пандемії можуть бути катастрофічними у глобальному масштабі. Все це свідчить про актуальність теми заняття та спрямовано на формування позитивної мотивації її вивчення.

1. Конкретні цілі:

• Засвоїти біологічні властивості вірусів грипу.

• Оволодіти методами вірусологічної та серологічної діагностики грипу.

• Аналізувати основні сучасні підходи до лікування та профілактики грипу.

3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція). Дивись практичне заняття №16.

4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.

4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття.

4.2. Теоретичні питання до заняття:

• Загальна характеристика і класифікація ортоміксовірусів. Класифікація вірусів грипу людини.

• Загальна характеристика вірусів грипу: структура та особливості геному, хімічний склад та антигенна будова.

• Резистентність вірусів грипу, чутливість до фізичних та хімічних факторів.

• Методи культивування ортоміксовірусів.

• Джерело інфекції та механізм передачі грипу.

• Патогенез грипу, роль персистенції вірусу в організмі людини і тварин у збереженні епідемічно значущих штамів.

• Особливості лабораторної діагностики грипу.

• Основи специфічної профілактики і лікування грипу.

4.3. Практичні завдання, які виконуються на занятті:

1. Засвоїти схему вірусологічної діагностики грипу. Здійснити облік РГА з метою вивчення і визначення титру вірусу, а також облік РГГА з метою серологічної ідентифікації вірусів грипу, зробити висновок.

2. Здійснити постановку РГГА з метою серологічної діагностики грипу, оцінити результати і зробити висновки.

3. Ознайомитись з діагностичними, профілактичними і лікувальними препаратами, які використовуються при грипі.