Файл: Методичн_ рекомендац_ї 3 частина.doc

Міністерство охорони здоров'я україни

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені О.О. БОГОМОЛЬЦЯ

КАФЕДРА МІКРОБІОЛОГІЇ, ВІРУСОЛОГІЇ ТА ІМУНОЛОГІЇ

Широбоков В.П., Войцеховський В.Г., Салата О.В., Бобир В.В., Якименко А.І., Попович Г.А., Гриценко Л.М., Дюжикова О.М.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ З МІКРОБІОЛОГІЇ, ВІРУСОЛОГІЇ ТА ІМУНОЛОГІЇ

Частина III

Київ – 2010

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені О.О. БОГОМОЛЬЦЯ МОЗ УКРАЇНИ

КАФЕДРА МІКРОБІОЛОГІЇ, ВІРУСОЛОГІЇ ТА ІМУНОЛОГІЇ

Широбоков В.П., Войцеховський В.Г., Салата О.В., Бобир В.В.,

Якименко А.І., Попович Г.А., Гриценко Л.М., Дюжикова О.М.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ З МІКРОБІОЛОГІЇ, ВІРУСОЛОГІЇ ТА ІМУНОЛОГІЇ

Частина III

Модуль №1: «Морфологія, фізіологія та генетика мікроорганізмів. Інфекція. Імунітет. Загальна та спеціальна вірусологія», теми занять 16-23.

Спеціальності: 7.110101 “Лікувальна справа”, 7.110104 “Педіатрія”, 7.110105 “Медико-профілактична справа”

Київ – 2010

Автори: Широбоков В.П. – академік НАН України, член-кореспондент НАМН України, професор, завідувач кафедри мікробіології, вірусології та імунології, професор Войцеховський В.Г., професор Салата О.В., доцент Бобир В.В., доцент Якименко А.І., асистент Попович Г.А., асистент Гриценко Л.М., асистент Дюжикова О.М.

За редакцією завідувача кафедри мікробіології, вірусології та імунології, академіка НАН України, члена-кореспондента НАМН України, професора Широбокова В.П.

Методичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичних занять з мікробіології, вірусології та імунолоігї схвалені цикловою методичною комісією з гігієнічних дисциплін Національного медичного університету імені О.О. Богомольця 14 грудня 2009 року.

Зміст:

Практичне заняття №16 Тема: «Морфологія і ультраструктура вірусів. Культивування вірусів (1-е заняття) »

1. Актуальність теми:

Віруси є етіологічним чинником великої групи інфекційних захворювань, різноманітних за клінічними проявами та перебігом, які характеризуються високою контагіозністю та здатністю викликати епідемії та пандемії. На даний час вірусологія, ще нещодавно будучи вузькою дисципліною, є однією з медико-біологічних дисциплін, що інтенсивно розвиваються.

Важливість вірусології зумовлена, насамперед, провідною роллю вірусів в інфекційній патології людини. Їх питома вага зростає по мірі зниження захворюваності бактеріальними, грибковими та протозойними інфекціями на фоні обмеженості засобів специфічної хіміотерапії. По-друге, на моделях вірусів (як найбільш просто організованих форм життя) вирішують багато фундаментальних питань біології та молекулярної генетики (наприклад, вчення про інтрони, сплайсинг та онкогени). Одним з найбільших вкладів вірусології в сучасну науку вважають відкриття зворотної транскриптази, використання якої лежить в основі генної інженерії.

Знання даної теми є необхідним для розуміння патогенезу вірусних захворювань на клінічних кафедрах. В практичній роботі лікаря це є важливим для клініко-морфологічної диференційної діагностики вірусних і інших інфекційних захворювань. На занятті студентам надається можливість оволодіти методами культивування культур клітин, методом інфікування культур клітин вірусовмісним матеріалом, що є необхідним для формування у студентів уявлення про методи діагностики вірусних захворювань.

2. Конкретні цілі:

• Трактувати морфологію і ультраструктуру вірусів.

• Аналізувати особливості взаємодії вірусів з живими системами.

• Оцінювати результати розмноження вірусів в живих системах.

• Аналізувати методи культивування вірусів в лабораторних умовах.

2. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)

4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.

4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:

2. Теоретичні питання до заняття:

• Сучасне визначення вірусів.

• Сучасні погляди на природу і походження вірусів. Місце вірусів у системі живого.

• Історія відкриття і головні етапи розвитку вірусології. Внесок вітчизняних вчених.

• Принципи класифікації вірусів. Основні властивості вірусів людини і тварин.

• Морфологія і ультраструктура вірусів. Типи симетрії вірусів. Хімічний склад, функції складових частин вірусів.

• Репродукція вірусів. Етапи та види взаємодії вірусів з чутливими клітинами.

• Бактеріофаг, історія вивчення. Структура, класифікація фагів за морфологією. Методи якісного і кількісного визначення бактеріофагів. Практичне використання бактеріофагів.

• Форми взаємодії бактеріофагів з бактеріальною клітиною. Вірулентні і помірні фаги. Характеристика продуктивної взаємодії. Лізогенія і фагова конверсія.

3. Практичні завдання, які виконуються на занятті:

1. Вивчити морфологічні та структурні особливості вірусів, їх взаємодію з клітинами.

2. Охарактеризувати методи культивування вірусів.

3. Дослідити клітинні культури, їх використання у вірусології, а також поживні середовища для вирощування клітин.

4. Здійснити інфікування клітинних культур вірусовмісним матеріалом. Методи підготовки матеріалу для вірусологічного дослідження.

4. Зміст теми:

На практичному занятті студенти знайомляться з методикою забору, обробки та транспортування матеріалу для вірусологічного дослідження, приготуванням матеріалу для інфікування живих систем; вивчають зразки живильних середовищ, розчинів та сироваток, що використовуються при роботі з клітинними культурами; вивчають на демонстраційних препаратах різні види культур клітин, які використовуються у вірусології; порівнюють методи культивування вірусів у різних чутливих системах (клітинних культурах, курячих ембріонах, чутливих лабораторних тваринах); проводять інфікування культури клітин вірусовмісним матеріалом, інфікування курячих ембріонів та лабораторних тварин. Виконані завдання студенти записують у протокол та підписують його у викладача.