ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 05.07.2024
Просмотров: 286
Скачиваний: 0
СОДЕРЖАНИЕ
Міністерство охорони здоров'я україни
4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
Класифікація живильних середовищ для культур клітин
Практичне заняття №17 Тема: «Культивування вірусів. Індикація вірусної репродукції (2 заняття)»
4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
Рекомендації для оформлення протоколу. Методи індикації вірусів
3. Бляшкоутворення під бентонітовим покриттям.
4. Реакція гемаглютинації (рга).
7. Виявлення розмноження вірусів в курячих ембріонах.
Практичне заняття №18 Тема: «Серологічні реакції, які використовуються у вірусології»
4.2. Теоретичні питання до заняття:
4.3. Практичні завдання, які виконуються на занятті:
Рекомендації для оформлення протоколу.
Особливості серологічної діагностики вірусних захворювань
Практичне заняття №19 Тема: «Ортоміксовіруси. Лабораторна діагностика грипу»
4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
4.2. Теоретичні питання до заняття:
4.3. Практичні завдання, які виконуються на занятті:
Рекомендації для оформлення протоколу
Практичне заняття №20 Тема: «Пікорнавіруси. Лабораторна діагностика ентеровірусних інфекцій»
Рекомендації для оформлення протоколу.
Рекомендації для оформлення протоколу Класифікація родини Herpesviridae
Основні властивості вірусів герпесу.
Основні властивості аденовірусів.
Препарати для лікування і профілактики герпесу:
4.2. Теоретичні питання до заняття:
Рекомендації для оформлення протоколу. Характеристика вірусів гепатиту
Практичне заняття №23 Тема: «Ретровіруси. Віл. Лабораторна діагностика віл-інфекції»
4.2. Теоретичні питання до заняття:
4.3. Практичні завдання, які виконуються на занятті:
Рекомендації для оформлення протоколу
Класифікація ретровірусів (родина Retroviridae)
Завдання 1. Записати в протокол схему лабораторної діагностики віл/сніДу.
Змістовий модуль 4. Генетика мікроорганізмів.
Змістовий модуль 5. Мікробіологічні основи антимікробної хіміотерапії.
Змістовий модуль 8. Антигени. Антитіла.
Змістовий модуль 9. Реакції імунітету. Імунопатологія.
Змістовий модуль 10. Загальна вірусологія.
Змістовий модуль 11. Спеціальна вірусологія.
Перелік практичних робіт та завдань до підсумкового модульного контролю 1.
4.2. Теоретичні питання до заняття:
Загальна характеристика та класифікація онкогенних вірусів.
Вірусо-генетична теорія виникнення пухлин за Л.О. Зільбером. Механізми вірусного канцерогенезу.
Морфологія і хімічний склад вірусів імунодефіциту людини. Типи ВІЛ.
Походження та еволюція ВІЛ. Особливості геному.
Культивування ВІЛ, стадії взаємодії цих вірусів з чутливими клітинами.
Клітини-мішені для ВІЛ в організмі людини, характеристика поверхневих вірусних рецепторів.
Механізм розвитку імунодефіциту. СНІД-асоційована патологія (опортуністичні інфекції та пухлини).
Методи лабораторної діагностики СНІДу (імунологічні, генетичні).
Перспективи специфічної профілактики і терапії ВІЛ-інфекції.
4.3. Практичні завдання, які виконуються на занятті:
1. Записати в протокол схему лабораторної діагностики ВІЛ-інфекції.
2. Здійснити облік лабораторної діагностики ВІЛ-інфекції за допомогою ІФА, зробити висновок.
3. Ознайомитись з діагностичними тест-системами, лікувально-профілактичними препаратами, які використовуються при ВІЛ-інфекції.
5. Зміст теми.
На практичному занятті студенти знайомляться з класифікацією та основними біологічними властивостями ретровірусів, детально зупиняються на морфологічних, фізико-хімічних властивостях, ультраструктурі, антигенній будові ВІЛ, методам лабораторної діагностики та перспективі специфічної профілактики та лікування ВІЛ-інфекції. Студенти розглядають та аналізують схему постановки полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) поставленої з метою лабораторної діагностики ВІЛ/СНІДу а також з її модифікацією, яка забезпечує кількісне визначення РНК ВІЛ в крові хворих. Розглядають принципи імуноблоту. Проводять облік реакцій ІФА, поставленої з метою серологічної діагностики ВІЛ.
Складаючи схему лабораторної діагностики ВІЛ-інфекції та СНІДу, студенти використовують знання набуті під час самостійної підготовки та в процесі розгляду теми на занятті. Крім того, студенти на занятті знайомляться з препаратам, що використовуються для лабораторної діагностики ВІЛ-інфекції. Виконані завдання студенти записують у протокол та підписують його у викладача.
Рекомендації для оформлення протоколу
Студенти вивчають та заносять в протокол класифікацію ретровірусів
Студенти розглядають та занотовують у протокол схему лабораторної діагностики ВІЛ/СНІДу
Проводять облік реакції ІФА, поставленої з метою скринінгової серологічної діагностики ВІЛ-інфекції
Студенти характеризують та заносять до протоколу основні препарати, що використовуються для лікування ВІЛ/СНІДу
Класифікація ретровірусів (родина Retroviridae)
Рід |
Представники |
Alpharetrovirus |
Віруси лейкозу, саркоми птахів, саркоми Рауса курей |
Betaretrovirus |
Вірус раку молочних залоз мишей, ендогенний ретровірус людини, вірус мавп Мезон-Пфайзера |
Gammaretrovirus |
Віруси саркоми і лейкемії мишей, котів, приматів |
Deltaretrovirus |
Вірус лейкемії великої рогатої худоби, лімфотропний вірус Т-лімфоцитів людини (HTLV-1,2) |
Epsilonretrovirus |
Вірус саркоми шкіри |
Lentivirus |
ВІЛ, вірус Меді/Вісна, анемії коней |
Spumavirus |
Вірус людини, вакуолізує клітини („піниться”), бичачий сінцитіальний вірус |
Завдання 1. Записати в протокол схему лабораторної діагностики віл/сніДу.
Схема лабораторної діагностики ВІЛ/СНІДу
Індикація ВІЛ, чи його компонентів в матеріалі від хворих |
Виявлення противірусних антитіл |
Виявлення специфічних змін в імунній системі |
-полімеразна ланцюгова реакція -імуноферментний аналіз -виділення ВІЛ з клінічного матеріалу на первинних і стабільних культурах клітин лімфоцитів -електронна мікроскопія |
- непрямий імуноферментний аналіз - вестрнблот (імуноблот) - реакція імунофлюоресценції - реакція латексаглютинації - реакція радіоімунопреципітації |
- визначення кількості Т4-клітин, - визначення співвідношення Т-хелперів та Т-супресорів - визначення кількості інтерлейкіну-2 та гама-інтерферону
|
Завдання 2. Провести облік реакції ІФА, поставленої з метою скринінгової серодіагностики ВІЛ-інфекції.
Завдання 3. Ознайомитися та занести до протоколу основні препарати, що використовуються для лікування ВІЛ/СНІДу.
Інгібітори зворотної транскриптази нуклеозидної природи (зидовудин, ламівудин, ставу дин та ін.).
Інгібітори зворотної транскриптази ненуклеозидної природи (невірапін, делавірдин та ін.).
Інгібітори протеази (індинавір, ритонавір, АВТ-378).
6. Питання для самоконтролю.
Яка будова вірусів імунодефіциту людини?
Які ферменти має ВІЛ?
З якими рецепторами клітини взаємодіє ВІЛ?
Які фізичні фактори є згубними для ВІЛ?
Які порушення клітинного імунітету спостерігаються у хворих СНІДом?
Які механізми передачі ВІЛ?
В яких біологічних рідинах виявляються антитіла до ВІЛ?
Практичне заняття №24
Тема: «Підсумковий модульний контроль 1»
перелік питань до підсумкового модульного контролю-1
Модуль 1. Морфологія, фізіологія та генетика мікроорганізмів. Антибіотики. Інфекція. Імунітет. Загальна та спеціальна вірусологія.
Змістовий модуль 1. Введення в мікробіологію.
Визначення мікробіології як науки. Галузі мікробіології. Предмет і завдання медичної мікробіології. Основні риси та тенденції розвитку сучасної мікробіології.
Відкриття мікроорганізмів А. Левенгуком. Етапи розвитку мікробіології. Внесок Л. Пастера та Р. Коха в мікробіологію.
Становлення основних напрямків мікробіологічної науки. Роль Д.Самойловича, Е. Дженера, І. І. Мечнікова, Д. Й. Івановського, П. Ерліха, С.М.Виноградського, Е. Беринга, Г. Рамона, Ф.О.Леша, Г. Домагка, О. Флемінга, Д.К.Заболотного, Л.О. Зільбера, В. М. Жданова, М.П. Чумакова, Ф. Бернета та інших вчених. Розвиток мікробіології в Україні.
Змістовий модуль 2. Морфологія і структура прокаріотів та паразитичних одноклітинних еукаріотів. Фарбування мікроорганізмів. Мікроскопія..
Основні відмінності прокаріотів та еукаріотів. Форми бактерій з дефектом синтезу клітинної стінки, протопласти, сферопласти. L-форми бактерій.
Морфологія і будова бактерій. Роль окремих структур для життєдіяльності бактерій та у патогенезі інфекційних захворювань. Вегетативні форми та спори.
Морфологія і класифікація найпростіших.
Класифікація і морфологія грибів.
Методи мікроскопії. Виготовлення бактеріологічних препаратів. Барвники та фарбуючи розчини, прості та складні методи фарбування.
Принципи організації, апаратура і режим роботи бактеріологічної, серологічної та вірусологічної лабораторій.
Бактеріоскопічний метод дослідження. Етапи.