Файл: Методичн_ рекомендац_ї 4 частина.doc

Рекомендації для оформлення протоколу.

До протоколу слід внести:

1. Малюнки морфології збудників дизентерії.

2. Замалювати ряд Гіcса, змінений збудниками дизентерії.

3. Схему мікробіологічної діагностики бактеріальної дизентерії.

4. Сучасну класифікацію шигел.

5. Результати серологічної ідентифікації виділеної копрокультури.

6. Препарати для діагностики і лікування дизентерії

6. Питання для самоконтролю

• Характеристика роду шигел.

• Морфологічні, культуральні, біохімічні властивості шигел.

• Антигенна будова шигел.

• Класифікація шигел.

• Токсини шигел і їх характеристика.

• Патогенез дизентерії.

• Методи мікробіологічної діагностики дизентерії.

• Препарати для діагностики і лікування дизентерії.

Практичне заняття №7

Тема: Вібріони. мікробіологічна діагностика холери.

1. Актуальність теми:

Холера – це антропонозна особливо небезпечна карантинна інфекція. Яка реєструеться в багатьох країнах світу і спричиняє пандемії. Зараз світ живе в умовах 7-ї пандемії.

В патогенезі хвороби найважливіше – це порушення водно-електролітного балансу, що може призвести до швидкої загибелі організму.

Для боротьби з цією інфекціею важливе значення має швидка мікробіологічна діагностика. В зв’язку з цим лікар будь-якої спеціальності повинен знати біологічні властивості збудника, вміти здійснювати мікробіологічну діагностику захворювання, оцінювати препарати для специвічної профілактики.

2. Конкретні цілі:

• Вивчити біологічні властивості холерного вібріона і класифікацію вібріонів

• Ознайомитись з патогенетичними та імуно-біологічними закономірностями холери

• Створити схему мікробіологічної діагностики холери і таблицю диференціації вібріонів

• Вивчити лікувально-профілактичні і діагностичні препарати, які використовуються при холері.

3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція). Дивись практичне заняття №1.

4. Завдання для самостійної підготовки до заняття.

4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття.

4.2. Теоретичні питання до заняття:

• Актуальність теми ”Холерні вібріони”

• Систематичне положення і класифікація вібріонів

• Біологічні властивості холерного вібріона

• Патогенетичні та імунобіологічні закономірності холери

• Методи мікробіологічної діагностики холери, диференційні ознаки вібріонів

• Препарати для діагностики і специфічної профілактики холери

4.3. Практичні завдання, які виконуються на занятті:

• Провести мікроскопічне дослідження демонстраційних препаратів збудників холери

• Вивчити поживні середовища для культивування збудників холери – 1% лужна пептонна вода, лужний агар, середовище TCBS.

• Створити схему мікробіологічної діагностики холери

• Вивчити диференційні тести при холері: хемовари за Хейбергом, пробу з бактеріофагами, поліміксином, гемоліз

• Здійснити серологічну ідентифікацію вібріону за допомогою О-I сироватки, а також сироваток Огава, Інаба.

• Вивчити діагностичні препарати, що застосовуються при холері.

5. Зміст теми:

На практиці студенти вивчають морфологічні властивості вібріонів, поживні середовища для культивування збудника холери. На підставі вивчення патогенезу холери і властивостей збудника творюють схему мікробіологічної діагностики захворювання. Здійснюють серологічну ідентифікацію вібріонів за допомогою О-I сироватки та сироватки Огава та Інаба. Знайомляться з діагностичними та лікувально-профілактичними препаратами, що використовують при холері. Виконані завдання студенти записують у протокол і підписують його у викладача

Рекомендації для оформлення протоколу

Студенти вносять до протоколів:

• Малюнок 1. мікроскопічний препарат холерного вібріона

• Малюнок 2. поживні середовища для культивування холерного вібріона – 1% лужна пептонна вода, лужний агар, пробірка з манозою, сахарозою, арабінозою.

• Малюнок 4. Схема постановки реакції аглютинації для серологічної ідентифікації вібріонів

• Малюнок 5. Зразки діагностичних та лікувально-профілактичних препаратів

6. Питання для самоконтролю.

• Холерний вібріон – збудник антропонозної карантинної інфекції, характеристика пандемій.

• Характерні особливості ( морфологічні і культуральні ) збудника холери.

• Роль токсинів і ферментів патогенності при холері. Механізм дії холерогена.

• Особливості мікробіологічної діагностики холери.

• Найважливіші диференційні ознаки біоварів холерного вібріону

• Обгрунтування специфічної профілактики, характеристика препаратів.

Практичне заняття №8

Тема: «Коринебактерії. Мікробіологічна діагностика дифтерії».

1.Актуальність теми:

Дифтерія займає одне з провідних місць в інфекційній патології. У природі велика кількість коринебактерій, серед яких є безумовнопатогенні, умовнопатогенні і непатогенні. Проблема дифтерії є дуже актуальною у зв’язку з підйомом захворюваності серед дітей, а також дорослих.

Важливого значення набуває постановка етіологічного діагнозу дифтерії, визначення токсигенності виділених штамів і своєчасне проведення комплексу специфічного лікування хворих, екстренної профілактики захворювань в осередку інфекції. Не аби-яку роль відіграє і виявлення бактеріоносіїв токсигенних і нетоксигенних дифтерійних паличок з подальшою санацією носіїв для переривання ланцюгу епідемічного розповсюдження захворювання.

Усе це підтверджує актуальність вивчення теми в курсі спеціальної мікробіології.

2. Конкретні цілі:

• Вивчити біологічні властивості коринебактерій – збудників дифтерії

• Вивчити патогенетичні закономірності захворювань, спричинених патогенними коринебактеріями

• Визначити методи мікробіологічної діагностики, етіотропної терапії та профілактики дифтерії

3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція). Дивись практичне заняття №1.

4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.

4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття.