Файл: Методички з Бх на 3 модуль.doc

Теоретичні питання

1. Визначення гормонів, як регуляторів процесів обміну в організмі.

2. Гормоноіди - тканинні гормони (гістогормони) - гуморальні регулятори не ендокринного походження.

3. Єдиний нейрогуморальний механізм регуляції.

4. Ендокринна система - як ефекторна система.

5. Секреція ендокринних залоз - як відповідь на стимули (напр. секреція інсуліну - при підвищенні вмісту глюкози в крові та виділення хоріонічного гонадотропіну стінками матки на початку вагітності після імплантації бластоцисти, підвищення секреції тироксину при тривалому перебуванні на холоді).

6. Класифікація гормонів (за місцем синтезу, хімічною природою, механізмом дії).

7. Мішені гормональної дії.

8. Механізми дії гормонів на клітини-мішені:

• дія на мембранні специфічні рецепторні білки;

• дія на внутрішньоклітинні рецептори.

9. Типи рецепторів для білково-пептидних гормонів та нейромедіаторів:

• іонотропні рецептори;

• метаботропні рецептори.

10. Молекулярна організація метаботрошних рецепторів.

11. Білки-трансдуктори - G-білки. Молекулярна будова. Типи G-білків.

12. Аденілатциклаза:

• структура аденілатциклази;

• утворення аденілатциклазного комплексу:

• білок-рецептор;

• G-білок;

• каталітична субодиниця аденілатциклази.

13. Вторинні месенджери та їх роль в механізмах гормонального впливу на клітини-мішені:

• цАМФ (структура, біологічна дія);

• цГМФ (структура, біологічна дія);

• фосфоінозитиди;

• іони кальцію.

14. Протеїнкінази - мішені для цАМФ.

15. Реалізація впливу адреналіну на клітини-мішені. Схема каскадної реакції.

Практичні роботи

Завдання 1. Виявити гормони білкової природи (реакції осадження).

Принцип методу. Білки легко осаджуються під дією ряду агентів, в тому числу і органічних кислот. Осадження білків і, зокрема, білків-гормонів сульфосаліциловою кислотою є чутливою та високо специфічною реакцією на їх виявлення в розчині.

Хід роботи. В пробірку вносять 1 мл досліджуваного розчину інсуліну і додають 3 краплі 20 % розчину сульфосаліцилової кислоти) При наявності в розчині інсуліну спостерігають за утворенням осаду.

Пояснити механізм осадження білків з розчину під дією сульфосаліцилової кислоти.

Завдання 2. Виявити гормони пептидної природи (біуретова реакція).

Принцип методу. Білки і пептиди взаємодіють з CuS0₄ в лужному середовищі, утворюючи комплексні сполуки. Реакція обумовлюється наявністю пептидних зв'язків. Утворена комплексна сполука міді (біуретовий комплекс) має фіолетове забарвлення.

Хід роботи. В пробірку вносять 5 крапель досліджуваного розчину, 5 крапель 5 %-го розчину NaOH, 1 краплю 1 %-го розчину CuSO₄. Спостерігають за появою рожево-фіолетового забарвлення. В суміші не повинно бути надлишку сульфату міді, оскільки утворений за цих умов гідроксид міді, може змінювати колір розчину. З проведеного експерименту зробити висновки.

Тема заняття № 5: Дослідження молекулярно-клітинних механізмів дії стероїдних та тиреоїдних гормонів на клітини-мішені.

Цілі заняття:

• Аналізувати механізми дії стероїдних та тиреоїдних гормонів.

• Трактувати вплив йодвмісних гормонів на обмінні процеси в організмі.

• Зробити висновки про вплив гормонів на генетичний апарат клітини (схема).

• Аналізувати механізми прямого і зворотного зв'язку.

• Проаналізувати можливі аспекти використання гормонів в клініці.

• Провести визначення йодвмісних гормонів в біорідинах (кров, сеча).

Теоретичні питання

1. Біосинтез та секреція тиреоїдних гормонів.

2. Механізм дії стероїдних та тиреоїдних гормонів:

• зв 'язування в тканинах-мішенях із специфічними рецепторами;

• стероїдні та тиреоідні рецептори;

3. Молекулярні механізми дії стероїдних та тиреоїдних гормонів:

• проникнення гормону в клітину;

• зв'язування гормону з цитозольним рецептором;

• модифікація (активація) рецептора в складі гормоно-рецепторного комплексу;

• транслокація модифікованого гормоно-рецепторного комплексу в ядро;

• взаємодія комплексу зі специфічними ділянками ДНК хромати нового комплексу;

• активація специфічних генів;

• транскрипція мРНК;

• синтез ферментних білків, що реалізують біологічні ефекти гормону (ефект тироксину).

4. Тиреоїдні гормони. Аналізувати механізми прямого і зворотнього зв'язку.

5. Вплив Т₃ та Т₄ на метаболічні процеси: обмін вуглеводів, ліпідів, вітамінів.

6. Гіпертиреоз.

7. Гіпотиреоз.

8. Стероїдні гормони. Схема їх синтезу. Шляхи інактивації. Роль в організмі.

• кортикостероїди: глюкокортикоїди (кортизол та ін.);

• мінералокортикоїди (альдостерон та інш.);

• прогестагени (прогестерон);

• естрогени (естрон, естрадіол);

• андрогени (тестостерон, дигідротестостерон).

Практичні роботи

Завдання 1. Визначити йодвмісні гормони (тироксин, Т₃ та Т₄) в біологічних рідинах.

Принцип методу. Гормони щитовидної залози (тироксин, трийодтиронін) містять в своєму складі йод. В процесі їх лужного гідролізу (кип'ятіння з КНСОз) утворюється йодид калію (КІО₃). Йод легко витісняється з йодиду калію при дії на нього йодату калію (KІ) в кислому середовищі згідно рівнянню:

КІО₃ + 5KІ + 3H₂SО₄ → 3І₂ + 3K₂SO₄ + H₂O

Йод, який виділяється, дає синє забарвлення з крохмалем:

І₂ + крохмаль → синє забарвлення

Хід роботи. До 1 мл лужного гідролізату гормонів щитовидної залози додають сірчану кислоту до кислої реакції на лакмус, 4 краплі 1 % розчину крохмалю і 5 крапель 2 % розчину йодату калію. З'являється синє забарвлення. За результатами проведеного експерименту зробити висновки.

Teмa заняття № 6 Дослідження гормональної регуляції метаболізму та клітинних функцій.

Цілі заняття:

• Трактувати механізми дії та особливості синтезу і секреції гормонів залоз

• внутрішньої секреції.

• Пояснити роль гіпоталамуса у взаємодії вищих відділів центральної нервової системи та залоз внутрішньої секреції.

• Охарактеризувати гормони гіпоталамуса, визначити їх роль у секреторній активності гіпофіза.

• Зробити висновки про роль гормонів гіпофізу у функціонуванні

• периферичних ендокринних залоз.

• Трактувати патології, пов'язані з порушенням синтезу та секреції гормонів.

• Провести якісні реакції на вміст гормонів в біорідинах (кров, сеча).

Теоретичні питання

1. Гормони гіпоталамуса:

• ліберини (соматоліберин, тиреоліберин, гонадоліберин. кортиколіберин, фолліліберин, пролактоліберин, меланоліберин);

• статини (соматостатин; пролактостатин; меланостатин).

2. Гормони передньої частини гіпофізу (аденогіпофізу):

• група гормону росту:

• СТГ, соматомедини;

• Пролактин;

• Хоріонічний соматотропні.

• група тропних гормонів:

• тиреотропний гормон;

• гонадотропні гормони (фолікулостимулюючий, лютеїнізуючий, хоріонічний гонадотропін).

• група проопіомеланокортину:

• АКТГ;

• ліпотропний гормон;

• ендорфіни;

• меланоцитостимулюючий гормон.

3. Гормони задньої частки гіпофіза (нейрогіпофіза). їх вплив на гладенькі м'язи та водний баланс організму:

• вазопресин;

• окситоцин.

4. Гормони підшлункової залози:

• інсулін (структура, біосинтез, роль в обміні вуглеводів);

• глюкагон:

5. Гормони шлунково-кишкового тракту:

• гастрин;

• холецистокінін;

• секретин.

6. Біогенні аміни:

• катехоламіни (адреналін, норадреналін, дофамін);

• індоламіни (серотонін, мелатонін);

• гістамін (біологічна дія).

7. Ейкозаноїди: простагландини, тромбоксани.