Файл: Методички з Бх на 3 модуль.doc

ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 08.07.2024

Просмотров: 195

Скачиваний: 0

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

СОДЕРЖАНИЕ

Модуль 3. Молекулярна біологія. Біохімія міжклітинних комунікацій. Біохімія тканин та фізіологічних функцій

Теоретичні питання

Практичні роботи

Література

Теоретичні питання

Практичні роботи

Теоретичні питання

Практичні роботи

Теоретичні питання

Практичні роботи

Теоретичні питання

Практичні роботи

Теоретичні питання

Практичні роботи

Теоретичні питання

Практичні роботи

Теоретичні питання

Практичні роботи

Теоретичні питання

Практичні роботи

1. Виявлення молочної кислоти в шлунковому соку (якісна реакція) за методом Уффельмана.

2. Виявлення наявності крові у шлунковому соку бензидиново пробою.

Теоретичні питання

Практичні роботи

Теоретичні питання

Практичні роботи

Теоретичні питання

Теоретичні питання

Практичні роботи

Теоретичні питання

Практичні роботи

Теоретичні питання

Практичні роботи

Теоретичні питання

Практичні роботи

Теоретичні питання

Практичні роботи

1 Етап. Виділення мікросомальної фракції печінки (демонстрація).

2 Етап. Визначення анілін-n-гідроксилазної активності мікросом печінки.

Теоретичні питання

Практичні роботи

Література

Практичні роботи

Завдання 1. Провести якісну реакцію на вміст в крові похідних амінокислот - адреналіну та норадреналіну (катехоламінів) - гормонів мозкової речовини наднирників (реакція з хлоридом заліза (III).

Принцип методу. Адреналін (метиламіноетанолпірокатехін) - гормон мозкової речовини наднирників - дає реакції, характерні для пірокатехінів. З іонами заліза (III) він утворює сполуку фенолятного типу - смарагдово-зеленого кольору. При подальшому додаванні лугу (NaOH), утворюється адренохром вишнево-червоного кольору.

Адреналін легко окислюється на повітрі, внаслідок чого розчин набуває червоного забарвлення. Характерною реакцією на виявлення адреналіну є також реакція з діазореактивом (суміш розчинів сульфанілової кислоти та нітрату натрію), що супроводжується появою червоного забарвлення.

Хід роботи. В пробірку вносять 10 крапель 0,1 %-го розчину адреналіну і додають 1 краплю 1 %-го розчину FeCl3. З'являється смарагдово-зелене забарвлення. До отриманого розчину вносять 1 краплю лугу (NaOH) - з'являється вишнево-червоне забарвлення.

За результатами проведеного експерименту зробити висновок.

Завдання 2. Виявити в сечі 17-кетостероїди - метаболіти гормонів кори наднирників і статевих залоз (реакція з м-динітробензолом).

Принцип методу. Поняття „17-кетостероїди" об'єднує стероїди, що містять карбонільну групу біля сімнадцятого атома вуглецю. Це метаболіти стероїдних гормонів кори наднирників та статевих залоз. 17-кетостероїди в досліджуваних розчинах виявляють за допомогою м-динітробензолу. Продукт конденсації 17-кетостероїдів з м-динітробензолом у лужному середовищі дає фіолетово-рожеве забарвлення. Інтенсивність забарвлення пропорційна кількості 17-кетостероїдів у сечі, що може бути використано для їх кількісного визначення.

Хід роботи. В пробірку вносять 1 мл сечі, 5 крапель 30 %-го розчину NaOH, 5 крапель 2 %-го розчину м-динітробензолу. Суміш в пробірці перемішують скляною паличкою. Через 2-3 хв. при наявності 17-кетдстороїдів з'являється фіолетово-рожеве забарвлення.

За результатами проведеного експерименту зробити висновок.

В нормі екскреція 17-кетостероїдів у чоловіків складає 44,5 ± 2,3 мкмоль за добу (12,8 ± 0,8 мг за добу), у жінок - 36,8 ± 2,4 мкмоль за добу (10,6 ± 0,7 мг за добу).


Клініко-діагностичне значення. Максимальну екскрецію 17-кетостероїдів у чоловіків та жінок спостерігають у 25-річному віці, після чого починається поступове їх зниження.

При стресах кількість 17-кетостероїдів у крові та сечі зростає.

В залежності від типу патології гіпо- чи гіперфункції надниркових залоз змінюється вміст кетостероїдів. Зокрема, при хворобі Аддісона (гіпофункція), гіпофізарному карликовому рості, гіпотиреозі, важких хворобах печінки (цироз) екскреція 17-кетостероїдів зменшується. На противагу цьому, при пухлинах наднирникових залоз (синдром Гценка-Кушинга) спостерігається підвищений вміст 17-кетостероїдів в сечі.

Паралельне визначення виісту вільних 17-кетостероїдів в плазмі крові та сечі дає можливість оцінити функціональний стан кіркової речовини надниркових залоз.

Про функціональний стан статевих залоз роблять висновок по вимірюванню добової екскреції тестостерону - найбільш активного андрогену, який утворюється в організмі людини. Добова екскреція тестостерону у чоловіків віком 25-35 років становить у середньому 70 мкг на добу, у жінок - 8 мкг на добу.

Тема заняття № 7. Дослідження гормональної регуляції гомеостазу кальцію та фосфатів в організмі.

Цілі заняття:

  • Характеризувати гормональний статус організму за показниками кальцій-фосфатного обміну.

  • Пояснити сукупну регулюючу дію гормонів - паратгормону, кальцитоніну та сполуки гормонального типу дії - кальцитріолу на вміст кальцію і фосфатів в плазмі крові.

  • Проаналізувати особливості розподілу кальцію в організмі (загальна кількість в організмі, розподіл в клітинах, форми кальцію в плазмі крові).

  • Зробити висновки про роль остеобластів та остео^иіастів в контролі кальцієвого і фосфатного гомеостазу.

  • Пояснити гіпер- та гіпокальціємічні ефекти та механізми дії паратгормону, кальцитріолу та кальцитоніну.

  • Аналізувати основні порушення кальцієвого гомеостазу.

  • Провести якісні реакції на вміст кальцію і фосфатів в крові.


Теоретичні питання

  1. Вміст кальцію в організмі, його розподіл на внутрішньоклітинний та позаклітинний.

  2. Внутрішньоклітинна локалізація та функції кальцію.

  3. Кальцій плазми крові, його три основні молекулярні форми:

    • іонізований кальцій;

    • кальцій, зв'язаний з білками;

    • кальцій у вигляді слабо дисоціюючих солей з аніонами органічних та неорганічних кислот.

  1. Гомеостаз кальцію в організмі:

    • роль остеобластів та остеокластів в регуляції кальцієвого гомеостазу;

    • абсорбція та реабсорбція кальцію і фосфатів в тонкому кишечнику;

    • роль нирок в реабсорбції кальцію і фосфатів.

  1. Паратгормон (гіперкальціємічний гормон), будова та вплив на обмін кальцію і фосфатів в тканинах:

    • у кістковій тканині;

    • в нирках;

    • у кишечнику.

  1. Кальцитонін (гіпокальціємічний гормон): будова, біологічні функції. ч|

  2. Кальцитріол (1,25-дигідроксихолекальциферол): будова, біосинтез, біологічні функції.

  3. Порушення кальцієвого гомеостазу:

    • остеопороз;

    • гіперпаратиреоз;

    • рахіт;

    • остеомаляція.

Практичні роботи

Завдання 1. Провести якісну реакцію на вміст кальцію в плазмі крові (реакція з оксалатом амонію).

Хід роботи. В три пробірки внести по 1 мл плазми крові проб. № 1, № 2, № 3. Проба № 1 містить плазму крові здорової людини. В кожну з пробірок внести по 1 мл насиченогр розчину щавлевокислого амонію (оксалат амонію). Спостерігати за помутнінням розчину та випаданням білого осаду щавелевокислбго кальцію. За ступенем помутніння розчину і кількістю утвореного осаду зробити висновки про вміст кальцію в пробах, а також про гормональний статус організму.

Завдання 2. Провести якісну реакцію на вміст фосфатів в плазмі крові (реакція з молібденовокислим амонієм).

Хід роботи. В три пробірки внести по 1 мл плазми крові проб. № 1, № 2, № 3. Проба № 1 містить плазму крові здорової людини. В кожну з пробірок внести по 2 мл молібденового реактиву (молібденовокислого амонію) і прокип'ятити декілька хвилин. Розчин жовтіє і при охолоджені утворюється жовтий осад фосфо-молібдато амонію. За кількістю утвореного осаду зробити висновки про вміст фосфатів в пробах.


Змістовий модуль 16. Біохімія харчування людини. Вітаміни як компоненти харчування.

Тема заняття № 12. Механізми перетравлення поживних речовин в травному тракті.

Цілі заняття:

  • Трактувати фізіологічні потреби та енергетичну цінність основних поживних речовин - складових компонентів харчування людини: білків, вуглеводів, ліпідів та незамінних компонентів: вітамінів, мікроелементів.

  • Пояснювати біохімічні механізми ферментативних процесів травлення та надходження до тканин складових компонентів нутрієнтів при розщепленні білків, вуглеводів і ліпідів.

  • Пояснювати біохімічні механізми виникнення основних патологічних процесів, спадкових та набутих ензимопатій травлення в шлунку та кішківнику.

Теоретичні питання

  1. Компоненти харчування людини, потреби організму в поживних сполуках.

  2. Загальна характеристика перетравлення поживних речовин.

  3. Біохімічні механізми перетравлення білків:

    • ферменти перетравлення білків в окремих відділах травного каналу.

  1. Біохімічні механізми перетравлення вуглеводів:

    • ферменти перетравлення вуглеводів в окремих відділах травного каналу.

  1. Біохімічні механізми перетравлення ліпідів:

    • ферменти перетравлення ліпідів в окремих відділах травного каналу.

  1. Порушення перетравлення окремих нутрієнтів в шлунку та кишечнику;

  2. Спадкові ензимопатії процесів травлення:

    • біохімічні зміни при порушеннях функції шлунка та їх югініко-біохімічна діагностика;

    • порушення секреторної функції підшлункової залози, їх клініко-біохімічна характеристика при гострому та хронічному панкреатиті.

  1. Види стеаторей:

    • панкреатична стеаторея (дефіцит панкреатичної ліпази при панкреатитах);

    • гепатогенна стеаторея (дефіцит жовчі в кишечнику);

    • ентерогенна стеаторея (інгібування ферментів ліполізу та ресинтезу триацилгліцеролів у кишечнику).


  1. Спадкові ензимопатії недостатності дисахаридаз кишечника.

  2. Клініко-біохімічна діагностика непериносимості лактози, сахарози.