ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 08.07.2024

Просмотров: 200

Скачиваний: 0

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

СОДЕРЖАНИЕ

1)Профілактична медицина,знач.,зв. З лікувальною медициною

6)Санітарна культура Київської Русі.

7)Становлення наук-експер. Гігієни ,розвиток гіг. В Україні.

8)Становлення та розвиток кафедри гігієни в нму.

10)Спектральний склад сонячної радіації :

11. Види Біологічної дії уфр

12. Абіогенна дія уфр

23. Основні термобаричні утворення. Їх вплив на здоров’я населення

24. Вплив метерологічних умов на динаміку забруднення атмосферного повітря

25 Використання кліматичних факторів з оздоровчою і профілактичною метою

26 Вимоги до території та місцевості, що застосовується для кліматотерапії

27 Фізична природа та гігієнічне значення природного освітлення

28 Види джерел штучного освітлення їх порівняльна характеристика(переваги, недоліки)

29 Порівняльна характеристика ламп розжарювання та люмінесцентних ламп

30 Гігієнічне значення води

31 Фізіологічні функції води в організмі людини

32 Епідеміогогічне значення води

38.Показники якості води за хімічним складом(хім.Реч.Природ.Походження).

39. Показники якості води за хімічним складом(хім..Реч.Антропогенного походження)їх гігієнічна характеристика.

42. Ендемічне значення води. Роль води у виникнені геохімічних ендемій

43. Токсикологічне значення води Епідеміологічна та токсикологічна роль води

44. Порівняльна характеристика природних джерел водопостачання

45. Джерела забруднення поверхневих джерел водопостачання

46. Самоочищення відкритих водойм

49.Гігієнічне, епідемічне значення грунту

50. Основні фізичні властивості грунту та їх гігієнічне значення.

51. Основні біотичні та абіотичні складові грунту та їх гігієнічне значення.

52. Грунт як фактор передачі збудників інфекційних захворювань.

53. Джерела забруднення грунту їх к-ція і гігієнічна х-ка.

54. Процеси самоочищення грунту від органічних речовин.

55. Системи видалення відходів їх гігієнічна х-ка.

56. Санітарне очищення населених місць, забезпечення збирання та вивезення твердих побутових відходів.

57. Санітарне очищення населених місць, методи знешкодження твердих побутових відходів.

58. Основні джерела забруднення атмосферного повітря житлових та громадських приміщень.

59.Основні забруднювачі повітря житлових приміщень, основні індикаторні показники ступеня забруднення приміщень.

61. Гігієнічне значення вентиляцій житлових та громадських будинків показники ефективності вентиляції.

62.Визначення поняття «мікроклімату» , його гігієнічне значення.

64. Гігієнічне значення температури оточуючих предметів( радіаційна температура, інфрачервоне випромінювання), методи вимірювання.

65.Гігієнічне значення руху повітря закритих приміщень, методи вимірювання.

66. Принципи гігієнічного нормування параметрів мікроклімату в приміщеннях житлових і громадських будівель.

76.Біологічна дія вібрації,вібраційна хвороба.

77.Основи та принципи гігієнічного нормування вібрації.

78.Види праці,їх фізіолого-гігієнічна характеристика.

79.Втома,пояснення та наукові обґрунтування їх розвитку.

80.Профілактика втоми при фізичній та розумовій праці.

81. Сучасні принципи і критерії гігієнічної оцінки праці та її класифікація за ступенем важкості.

82.Сучасні принципи і критерії гігієнічної оцінки праці та її класифікація за ступенем напруженості.

83.Джерела та гігієнічне значення запиленості повітря виробничих приміщень.

84.Властивості пилу,від яких залежить ступінь шкідливості його впливу на організм.

7Шішієнічна оцінка мікроклімату на теплообмін людини Методика визначення еквівалентно-ефективних та результуючих температур.

8Роза вітрів

10.Розрахунок профілактичної та фізіологічної уф опромінення.

11.Визначення мікробного забруднення повітря аспірацій ним методом(з використанням приладу Кротова), оцінка ефективності санації повітря.

12.Визначення та оцінка рівня штучного освітлення приміщення за допомогою люксметра

13. Яскравість поверхонь

Допустима яскравість світильників загального освітлення для житлових та громадських приміщень.

16.Вимірювання та гігієнічна оцінка рівнів шуму в приміщеннях різного призначення .

17.Визначення та гігієнічна оцінка со2 в атмосферному повітрі та повітрі приміщень.

26.Гігієнічна оцінка грунту за результатами фізико-хімічного аналізу грунту

20.Визначення запиленості повітря та гігієнічна оцінка результатів вимірювання запиленості атмосферного повітря і повітря приміщень різного призначення.

21.Гігієнічна оцінка питної води за даними лабораторного аналізу.

10)Спектральний склад сонячної радіації :

Діапазон радіочастот(>100000 нм)

Далека інфрачервона ділянка (100000-10000 нм)

інфрачервона діл.(10000-760 нм), теплова дія, покращує обмін речовин в шкірі, посилює дію ультрафіолетового випромінювання;

видиме В.(760 – 400 нм), теплова, слабка фотохімічна Д., дає відчуття світла, тонізує;

Ультрафіолетова ділянка (400-120 нм)

Крайня УФ-діл. (120-10 нм)

М’яке рентгенівське випр. (10-0,1 нм)

Жорстке рентгенівське випр.(<0,1 нм)

Ультрафіолетове В.:

а) область А(400-315 нм), фотохімічна дія, слабка стимулююча дія, пігментотуворення; б)область Б(315-280), фотохім., сильна стимулююча , слабка бактерицидна дія, синтез холекальциферолу;

в )область С(280 – 10 нм), фотохімічна, загальностимулююча, сильна бактерицидна дія, синтез холекальциферолу.

11. Види Біологічної дії уфр

А) Загальностимулююча (еритемна) – л(довжина хвилі)=250-320, max при 250 і 297, min 280 км. Ця дія проявл. в фотолізі білків шкіри при проникн. променів в шкіру на глибину 3-4км з утв-ям прод. фотолізу гістаміну, холіну, аденозину, піримідинових сполук, інші, які всмокт.в кров, обмін реч. в організмі.

Б) Д-вітаміноутворююча (антирахітна) – властива для діапазону 280-297 км. Дія полягає у розщепленні кальцеферолів із ергостерину (7,8-дегідрохолестерину) в шкір.салі (в сальних залозах) під впливом УФР завдяки розщепленню бензольного кільця утв-ся віт.Д2Д3, а з провітаміну 2,L-дегідроергостерину віт.Д4.

В) Пігментоутворююча – для діапазону абс. А, В обл. і л=280-340 км. З max при 320-330 км та 240-260 км. Вона обумовлена перетворенням активного тирозину, діоксифенілаланіну, прод.розпаду адреналіну під впливом УФР і тирозиназа (фермент) у пігменті меланін (захист від УФР).

12. Абіогенна дія уфр

а)Бактерицидна (абіотична) – в обл. С і В та охоплює діапазон від 300-180 км з max 254км. Під впливом УФР спочатку виникає подразнення бактерій, тобто активізація їх життєдіяльності ,втрачається здатність до багаторазового відновлення, формування колоній внаслідок порушення обміну НК (бактеріостатична дія) і, нарешті, коагуляція білків, що призводить до загибелі бактерій.

Б) Фотоофтальмологічна УФР (запалення слиз.об.очей) – проявляється високо в горах, та як профілактика індивідуальна у електрозварюванні,фізіотерапії, які працюють зі штучним джерелом УФВ.

В) Канцерогенна дія УФР – проявляється в умовах жаркого тропічного клімату та на виробництві з підвищенним рівнем і тривалою дією технічних джерел УФР.


13. Еритемна доза – визначення за доп. біодозиметра Горбачова. Біодоза – найменший термін УФО не засмаглої шкіри у хвилинах, після якого через 15-20 год.з’являється почервоніння шкіри ( еритема).

Фізіологічна доза (оптимальна) – 1/2-1/4 від еритемної дози.

Профілактична доза – 1/8 від еритемної. Найменша доза УФВ, яка забезпечує профілактику порушень фосфорно-кальцієвого обміну, гіповітамінозу Д та ін.симптомів світлового голодування.

14. Штучні джерела УФВ : пряма ртутно-кварцева (ПРК), дугова ртутно-кварцева (ДРК), еритемні увіолеві ЕУВ-30, ЛЕ-30, лампи бактерицидні БУВ-30, ЛБ-30.

Використовують з лікувальною метою – при ревматизмі, невралгічних болях, шкірному ТБ і особливо в хір.практиці з метою прискорення загоювання хір., травмат., бойових, гнійних ран та ін.їх ускладнень. Дія УФР на рани складається з її бактерицидних властивостей, здатності до прискорення відторгнення гнійних виділень, стимуляції кератопластичних ф-цій шкіри, заг.знеболюючої дії. А тому з цією метою викор. штуч.дж.УФРширокого діапазону – типу ПРК ламп.

При дії УФВ на поверхню рани і одночасному опроміненні здор.зони навколо рани, з якої виходять регенеративні процеси, прискорюється гідратація рани, скорочується період рубцювання та епітелізації, тобто прискорюється загоєння рани.

ЛЕ – викор. для профілактики світлового голодування. УФО підлягає шкіра на животі та спині. Здійснювати його слід у добре провітреній кімнаті, щоб легко виводився озон, що утв-ся при цьому. Особи, які знах.у приміщенні під час опромінення, мають захищати очі темними окулярами

15. Заходи профілактики недост.УФВ : а) Раціон. Планування; б) Використання у вікнах увіолевого скла; в) Застос.штуч.джерела УФВ.

Заходи профілактики надлишкового УФР: а) Світлий одяг з натур.тканин; б) Раціон.режим праці і відпочинку (з 10-14 год); в)на виробництві – нормування УФВ; г) захисні екрани для тіла та обличчя; д) одяг, рукавиці, окуляри; е)ефективна вентиляція.

16. Погода – сукупність фіз..та хім..властивостей приземного шару атмосфери за відносно короткий проміжок часу (години, добу, тижні).

Чинники, що хар.погоду: 1. Геліофізичні а) інтенсивність сон.випром. (сумарна та еритемна УФР; тривалість сон.сяйва) б) сонячна активність ( сон.плями; активні ділянки). 2. Геофізичні а)напруженість геомагнітного поля; б)геомагнітна активність (геомагнітні бурі). 3. Електричний стан. 4. Метеорологічні а) температура повітря; б) вологість повітря; в) атмосферний тиск; г) швидкість та напрямок вітру. 5. Синоптичні а)хмарність; б) опади. 6. Хім.склад приземного шару атмосфери.


17. Формують погоду чинники: 1. Природні (сон.радіація,підстилаючи поверхня, циркуляція повітряних мас, циркуляція океанічних мас); 2. Антропогенні ( забруднення атмосфери, знищення лісів, створення штуч.водойм, меліорація, іригація).

18. Клімат – багаторічний режим погоди, що закономірно повторюється на певній території.

Чинники, що форм.клімат: а) Геогр.широта місцевості; б) Висота над рівнем моря, рельєф; в) Особливість циркуляції повітряних мас; г) Близкість до морів.

19. Чинники, що характеризують клімат: температура повітря; вологість; АТ; кіл-ть опадів; швидкість напрямку вітру; кіл-ть сон.випром.

20. Геліометеотропна реакція – вплив сонця на людину. Більшість здорових людей з добре розвинутими фізіологічними механізмами пристосування не помічають у своєму самопочутті або стані порушень, пов’язаних із зміною погоди. Такі люди як правило здорові, значно рідше хворіють і звуться метеостабільними, метеорезистентними, метеостійкими.

Проте є люди найчастіше хворі, чутливі до змін погоди. Це так звані метеолабільні, або так звані, метеочутливі. Кількість метеолабільних хворих залежить від виду патології, віку, типу психічної діяльності і варіює серед різних контингентів у широких межах. У метеолабільних людей несприятливі зміни погоди спричиняють різні, а інколи небезпечні для життя появи у вигляді геліометеотропних реакцій. Типова метеотропна реакція є так званий фантомний біль у людей з ампутованою стопою, кистю, біль у суглобах, у хворих, що страждають на артрит. Є дані про збільшення через несприятливу погоду числа випадків недоношеності вагітності, вуличного та інших видів травматизму, автокатастроф, вбивств, самогубств.

21. Заходи профілактики геліометеотропних реакцій

-облік метеочутливих хворих, як на лікарській дільниці, так і в стаціонарі,

-виявлення метеочутливост та і її ступені

  • 1ступень – суб'єктивні відчуття

  • 2 ступінь – об'єктивні ознаки

  • 3 ступінь – хронічні захворювання з можливістю загострення

-виділення осіб підвищеного ризику,

-організація медичного прогнозу погоди, повідомлення лікувально-профілактичних закладів про прогноз погоди,

-підвищення неспецифічної стійкості організму,

-щадний режим для хворих, переведення хворих підвищеного ризику в спеціальні палати зі штучним мікрокліматом, покращення мікрокліматичних умов у звичайних палатах, (Мікроклімат – стан повітряного середовища в замкнутому приміщенні або на величезному просторі.)


-перенесення планових операцій чи важких процедур,

-планові 10-15 денні курси лікування при несприятливому місячному прогнозі погоди.

-використання кліматичних факторів для загартування, профілактики і лікування захворювань.

Кліматопрофілактика – використання природно-кліматичних чинників з метою попередження захворювань, зміцнення імунітету, гартування. Кліматопрофілактика використовує: температуру, вологість, тиск, рухливість повітря, хімічні властивості (оксигенація) Види кліматопрофілактики:

  • Гемопрофілактіка (загар). Біодоза (эритемная доза) – температура в середині червня в середині дня, протягом якого на шкірі незагорілої людини з'являється еритема.

  • Аеропрофілактика (32 години при низькій температурі приводить до підвищення вологості одягу)

  • Оксигенація

  • Фізичні чинники

  • Гідропрофілактика (купання у відкритих водоймищах); море та дія елементів (J, B, Cu), централізація кровотоку.

  • Зміна кліматичних районів

Кліматичні курортиУкраїни

22.Акліматизація-це складний соціально-біологічний процес активного пристосування до нових кліматичних умов. Розрізняють 3 фази акліматизації: 1)початкову - спостерігаються фізіологічні реакції,які були описані при холодному,жаркому та високогірному кліматі; 2) перебудови динамічного стереотипу,яка може Реалізуватися сприятливо чи несприятливо. 3)стійкої акліматизації. Акліматизація настає тоді, коли нові кліматичні умови не висувають надмірних вимог, які виходять за межі компенсаторних можливостей організму. Чинники: міграція людей, переїзди у інші кліматичні райони, зміна режиму дня, харчування.


23. Основні термобаричні утворення. Їх вплив на здоров’я населення

Атмосферна циркуляція - безперервний і складний рух повітряних мас. Вона є одним з основних факторів погодо- і кліматоутворення, а також вираженим біотропним фактором клімату. У зв'язку з цим типи циркуляційних процесів покладені в основу більшої частини сучасних методів медико-метеорологічного прогнозування. Циркуляцію атмосфери визначає комплекс факторів, з яких головними є енергія Сонця, обертання Землі навколо своєї осі, неоднорідність земної поверхні. Основною формою загальної циркуляції атмосфери у нетропічних широтах є циклонічна діяльність (виникнення, розвиток і переміщення циклонів і антициклонів).

Циклон - атмосферне збудження з пониженим тиском повітря (мінімальний тиск у центрі) і замкнутими ізобарами (лініями рівного атмосферного тиску), з рухом повітря і напрямом вітру проти годинникової стрілки в північній півкулі, за годинниковою стрілкою - в південній. Циклонічні утворення формують звичайно похмуру, вологу, нерідко дощову погоду. Проходження циклонів часто пов'язане з фронтальною діяльністю, яка найбільш несприятлива для організму людини, оскільки супроводжується різкою зміною метеорологічних елементів і значними електромагнітними коливаннями атмосферного походження.

Антициклон - область підвищеного атмосферного тиску із замкнутими ізобарами. Тиск, максимальний в центрі антициклону, до периферії падає. Баричні градієнти в антициклоні менші, ніж в циклоні. Переважають нисхідні рухи повітря, що обумовлює малохмарну погоду зі слабким вітром і добре вираженим добовим ходом метеорологічних елементів. Все це формує переважно сприятливі для організму людини умови погоди. Однак при сонячній антициклональній погоді можуть розвиватися дискомфортні для людини гігротермічні умови (перегрівання, духота), які утворюються внаслідок прогрівання повітряних мас.

24. Вплив метерологічних умов на динаміку забруднення атмосферного повітря

Безпосереднім фактором, що визначає ступінь забруднення атмосфери, є напрямок вітру. Аналіз повторюваності різних напрямків вітру у різні періоди року, особливо із боку підприємства – джерела викидів, проводиться з урахуванням відстані між підприємством і житловою забудовою, ураховуючи, що максимум концентрацій шкідливих речовин створюється на відстані , кратній 10 -20 висотам труб для низьких джерел викиду (Н ≤ 50 м), і на відстані 20-40 висот труби для високих джерел ( Н> 50 м).