ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 08.07.2024

Просмотров: 267

Скачиваний: 0

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

СОДЕРЖАНИЕ

1)Профілактична медицина,знач.,зв. З лікувальною медициною

6)Санітарна культура Київської Русі.

7)Становлення наук-експер. Гігієни ,розвиток гіг. В Україні.

8)Становлення та розвиток кафедри гігієни в нму.

10)Спектральний склад сонячної радіації :

11. Види Біологічної дії уфр

12. Абіогенна дія уфр

23. Основні термобаричні утворення. Їх вплив на здоров’я населення

24. Вплив метерологічних умов на динаміку забруднення атмосферного повітря

25 Використання кліматичних факторів з оздоровчою і профілактичною метою

26 Вимоги до території та місцевості, що застосовується для кліматотерапії

27 Фізична природа та гігієнічне значення природного освітлення

28 Види джерел штучного освітлення їх порівняльна характеристика(переваги, недоліки)

29 Порівняльна характеристика ламп розжарювання та люмінесцентних ламп

30 Гігієнічне значення води

31 Фізіологічні функції води в організмі людини

32 Епідеміогогічне значення води

38.Показники якості води за хімічним складом(хім.Реч.Природ.Походження).

39. Показники якості води за хімічним складом(хім..Реч.Антропогенного походження)їх гігієнічна характеристика.

42. Ендемічне значення води. Роль води у виникнені геохімічних ендемій

43. Токсикологічне значення води Епідеміологічна та токсикологічна роль води

44. Порівняльна характеристика природних джерел водопостачання

45. Джерела забруднення поверхневих джерел водопостачання

46. Самоочищення відкритих водойм

49.Гігієнічне, епідемічне значення грунту

50. Основні фізичні властивості грунту та їх гігієнічне значення.

51. Основні біотичні та абіотичні складові грунту та їх гігієнічне значення.

52. Грунт як фактор передачі збудників інфекційних захворювань.

53. Джерела забруднення грунту їх к-ція і гігієнічна х-ка.

54. Процеси самоочищення грунту від органічних речовин.

55. Системи видалення відходів їх гігієнічна х-ка.

56. Санітарне очищення населених місць, забезпечення збирання та вивезення твердих побутових відходів.

57. Санітарне очищення населених місць, методи знешкодження твердих побутових відходів.

58. Основні джерела забруднення атмосферного повітря житлових та громадських приміщень.

59.Основні забруднювачі повітря житлових приміщень, основні індикаторні показники ступеня забруднення приміщень.

61. Гігієнічне значення вентиляцій житлових та громадських будинків показники ефективності вентиляції.

62.Визначення поняття «мікроклімату» , його гігієнічне значення.

64. Гігієнічне значення температури оточуючих предметів( радіаційна температура, інфрачервоне випромінювання), методи вимірювання.

65.Гігієнічне значення руху повітря закритих приміщень, методи вимірювання.

66. Принципи гігієнічного нормування параметрів мікроклімату в приміщеннях житлових і громадських будівель.

76.Біологічна дія вібрації,вібраційна хвороба.

77.Основи та принципи гігієнічного нормування вібрації.

78.Види праці,їх фізіолого-гігієнічна характеристика.

79.Втома,пояснення та наукові обґрунтування їх розвитку.

80.Профілактика втоми при фізичній та розумовій праці.

81. Сучасні принципи і критерії гігієнічної оцінки праці та її класифікація за ступенем важкості.

82.Сучасні принципи і критерії гігієнічної оцінки праці та її класифікація за ступенем напруженості.

83.Джерела та гігієнічне значення запиленості повітря виробничих приміщень.

84.Властивості пилу,від яких залежить ступінь шкідливості його впливу на організм.

7Шішієнічна оцінка мікроклімату на теплообмін людини Методика визначення еквівалентно-ефективних та результуючих температур.

8Роза вітрів

10.Розрахунок профілактичної та фізіологічної уф опромінення.

11.Визначення мікробного забруднення повітря аспірацій ним методом(з використанням приладу Кротова), оцінка ефективності санації повітря.

12.Визначення та оцінка рівня штучного освітлення приміщення за допомогою люксметра

13. Яскравість поверхонь

Допустима яскравість світильників загального освітлення для житлових та громадських приміщень.

16.Вимірювання та гігієнічна оцінка рівнів шуму в приміщеннях різного призначення .

17.Визначення та гігієнічна оцінка со2 в атмосферному повітрі та повітрі приміщень.

26.Гігієнічна оцінка грунту за результатами фізико-хімічного аналізу грунту

20.Визначення запиленості повітря та гігієнічна оцінка результатів вимірювання запиленості атмосферного повітря і повітря приміщень різного призначення.

21.Гігієнічна оцінка питної води за даними лабораторного аналізу.

Принцип роботи полягає в тому, що попередньо нагрітий кататермометр втрачає тепло не тільки під дією температури повітря та радіаційної температури, але й під дією руху повітря, пропорційно його швидкості. Кататермометр призначений для визначення охолоджуючої здатності повітря, на підставі якої і визначається υ руху повітря. F-фактор кататермометра – постійна величина, нанесена на тильній стороні шкали, яка показує кількість тепла, втраченого з 1см² поверхні резервуару приладу за час його проходження з 38°С до 35°С і дорівнює >600мкал/см².

Анемометр – прилад, що дозволяє визначити швидкість руху атмосферного повітря у крильчатого 0,5-10 м/с, у чашкового 1-50 м/с. використовується для визначення швидкості руху повітря у вентиляційних шахтах. Робота вертикально встановленого чашкового анемометра не залежить від напрямку вітру. Крильчатий орієнтують віссю на напрям вітру.

Відсутні питання №№ 8, 72. Не знайшов, не знаю що писати, не можу вигадати можливу відповідь.:) дякую за розуміння.

5. Для визначення радіаційної температури в приміщеннях використовують кульові термометри. Він складається з термометра, розміщеного в порожнистій (вакуумній) кулі з діаметром 10-15см, покритій шаром пористого пінополіуретану – матеріалу, який має схожі зі шкірою людини коефіцієнти адсорбції інфрачерв радіації. Визначення радіаційної температури також проводиться на рівнях 0,2 і 1,5м від підлоги. При комфортних умовах мікроклімату різниця в показаннях кульового термометра на рівнях 0,2; 1,5м не перевищує 3С. Норми в таблицях!!!

6)Мікроклімат – це сукупність фізичних факторів повітряного середовища (температура, радіаційна т-ра, вологість, шв-ть руху повітря), які впливають на процеси терморегуляції і формують теплове відчуття.

Методи оцінки комплексного впливу параметрів мікроклімату:

Субєктивні:

Опитування

Анкетування

Скарги

Еквівалентно-ефективна Т (умовно-числове визначення суб’єктивного теплового відчуття людини при різних співвідношеннях Т, вологості, шв-ті руху повітря)

Радіаційна Т (те саме + радіаційної температури)

Обєктивні:

Факторний

Т(18-21 С)

Швидкість руху повітря (0,1-0,5 м/с)

Рад. Т (±2,5-3 С від середньої Т повітря)

Відносна вологість повітря (30-60 %)

Метод оцінки фізіологічних реакцій (ЧСС, АТ,ЧД, Т шкіри чола, Т кисті в діл-ці табакерки і оцінювання потовиділення)

Метод кататермометрії (визначається охолоджуюча здатність, прирівнювання її до людини)


Фригометрія

Метод розрахунку тепловитрат людини

Оцінка стану здоров’я та захворюваності людей


7Шішієнічна оцінка мікроклімату на теплообмін людини Методика визначення еквівалентно-ефективних та результуючих температур.

Еквівалентно-ефективна температура (ЕЕТ) – умовно-числове визначення суб’єктивного теплового відчуття людини (“комфортно”, “тепло”, “холодно” і т.д.) при різних співвідношеннях температури, вологості, швидкості руху повітря, а результуюча температура (РТ) – і радіаційної температури. Ці умовні числа ЕЕТ та РТ відповідають температурі нерухомого (0 м/с), на 100 % насиченого вологою повітря, яке створює відповідне теплове відчуття.

ЕЕТ та РТ розроблені в камеральних умовах при різних співвідношеннях параметрів мікроклімату і оформлені у вигляді таблиць та номограм.

Для визначення ЕЕТ спочатку вимірюють температуру, вологість, швидкість руху повітря у досліджуваному приміщені. А потім в таблиці ЕЕТ (таблиця 4) за цими даними знаходять її значення і роблять відповідні висновки. Користування таблицею просте: ЕЕТ знаходять на перетині значення температури повітря (1 і остання колонки) і швидкості руху та вологості повітря (у головці таблиці).

На номограмі (мал. 8.1) еквівалентно-ефективну температуру знаходять на перетині показників сухого (ліворуч), вологого (праворуч) термометрів психрометра та швидкості руху повітря (в м/хв, на кривих лініях).

На номограмі РТ (мал. 8.2) спочатку знаходять точку взаємовідношення між температурою повітря (за сухим термометром психрометра) і швидкістю

руху повітря, від якої проводять пряму лінію до значення радіаційної температури, а від точки перетину цієї лінії з правою шкалою температури повітря проводять пряму лінію до значення абсолютної вологості повітря (права шкала), а на перетині цієї прямої з кривими лініями номограми знаходять результуючу температуру.

8Роза вітрів

Під напрямом вітру розуміють сторону горизонту, звідки віє вітер і позначають румбами – 4 основними (Пн., Пд., Сх., Зх.) і 4 проміжними (Пн-Зх., Пн-Сх., Пд-Зх., Пд-Сх.).

Річну повторюваність вітрів в тій чи іншій місцевості зображають у графічному вигляді “рози вітрів”(мал. 7.1).

Для побудови “рози вітрів” на графіку румбів відкладають виражену у відсотках частоту вітрів кожного напрямку і з’єднують ламаною лінією. Штиль позначають колом з радіусом відповідно відсотка штильових днів.


“Розу вітрів” використовують в метеорології, аеро- і гідронавігації, а також у гігієні. В останньому випадку – для раціонального планування, взаєморозміщення об’єктів при запобіжному санітарному нагляді за будівництвом населених місць, промислових підприємств, оздоровчих об’єктів, зон відпочинку.

Напрямок руху атмосферного повітря визначається за допомогою вимпела, (на кораблях), флюгерів різної побудови та тканинного конусу (на аеродромах).

В приміщеннях, де рух повітря надто слабкий, напрямок руху повітря можна досліджувати за допомогою фумігатора (диму, синтезованого тим або іншим засобами) або відхиленням полум’я свічки.

9 Визначення інтенсивності УФР

8.Під напрямом вітру розуміють сторону горизонту, звідки віє вітер, і позначають румбами – 4-ма основними( Пн, Пд, Сх, Зх) і 4-ма проміжними(Пн-Зх, Пн-Сх, Пд-Зх, Пд-Сх). Річну повторюваність вітрів у тій чи іншій місцевосиі зображують графічно у вигляді»рози вітрів». Для побудови «рози вітрів» на графіку румбів відкладають виражену у відсотках частоту вітрів кожного напрямку і з’єднують ламаною лінією. Штиль позначають колом з радіусом відповідно відсотка штильових днів. В гігієні “розу вітрів» використовують для раціонального планування, взаєсорозміщення об’єктів при запобіжному санітапному нагляді за будівництвом населених місць, промислових підприємств,


10.Розрахунок профілактичної та фізіологічної уф опромінення.

Штучні джерела УФ-радіації для профілактичного опромінення - різних конструкцій опромінювачі та фотарії - обладнуються еритемними лампами ЛE-15, ЛЕ-30 та іншими, які не генерують небажаного короткохвильового УФ випромінювання, коротшого за 285 нм.прямі ртутно-кварцові лампи (ПРК) повинні екранувати для цього спеціальними фільтрами.Перед опроміненням спочатку визначають еритемну дозу (біодозу), а потім, користуючись таблицею , визначають відстань і термін профілактичного опромінення.

11.Визначення мікробного забруднення повітря аспірацій ним методом(з використанням приладу Кротова), оцінка ефективності санації повітря.

Для оцінки ефективності санації повітря необхідно провести посів повітря на чашкиПетрі з м’ясопептонним чи спеціальним середовищем за допомогою приладу Кротова (рис. 3.3) до опромінення приміщення. Опромінення виконують за допомогою бак­терицидних ламп ЛБ-30 чи ртутно-кварцових типу ПРК з урахуванням розрахованої експозиції. Після опромінен­ня проводять повторний посів повітря на чашки Петрі. Після інкубації чашок в термостаті на протязі 24 годин при температурі 37 °С підраховують кількість колоній, які виросли на обох чашках, засіяних повітрям до і після опромінення.Оцінка мікробного забруднення повітря проводиться шляхом визначення показника мікробного забруднення повітря - мікробного числа (загальна кількість мікро­організмів у 1 м3 повітря) та кількості гемолітичного стафілокока.Мікробне число розраховують за формулою:

М.ч. = (А х 1000) / (Т х V)

де: М.ч. - кількість мікробних тіл у 1 м3 повітря;

А - кількість колоній на чашці Петрі;

Т-тривалість забору проби повітря, хв.;

V - швидкість пропускання повітря через прилад

Кротова, л/хв.

Бактерицидна дія УФР характеризується ступенем ефективності, який показує, на скільки % зменшилась кількість мікроорганізмів, та коефіцієнтом ефективності, який показує, у скільки разів зменшилось число мікро-організмів у тому ж об’ємі повітря (різниця у кількості колоній, які проросли на чашках Петрі, засіяних повітрям до і після опромінення).Санація вважається ефективною, якщо ступінь ефективності становить 80 %, а коефіцієнт ефективності - не менше 5. (Ступінь ефективності - виражене у відсотках відношення різниці між кількістю колоній до санації і після санації до кількості колоній до санації. Коефіцієнт ефективності - число, яке показує, у скільки разів в результаті санації зменшилось число колоній).Отримане після санації повітря мікробне число порівнюють також з рекомендаціями до­пустимого бактеріального забруднення повітря закритих приміщень.