ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 08.07.2024
Просмотров: 249
Скачиваний: 0
СОДЕРЖАНИЕ
1)Профілактична медицина,знач.,зв. З лікувальною медициною
6)Санітарна культура Київської Русі.
7)Становлення наук-експер. Гігієни ,розвиток гіг. В Україні.
8)Становлення та розвиток кафедри гігієни в нму.
10)Спектральний склад сонячної радіації :
23. Основні термобаричні утворення. Їх вплив на здоров’я населення
24. Вплив метерологічних умов на динаміку забруднення атмосферного повітря
25 Використання кліматичних факторів з оздоровчою і профілактичною метою
26 Вимоги до території та місцевості, що застосовується для кліматотерапії
27 Фізична природа та гігієнічне значення природного освітлення
28 Види джерел штучного освітлення їх порівняльна характеристика(переваги, недоліки)
29 Порівняльна характеристика ламп розжарювання та люмінесцентних ламп
31 Фізіологічні функції води в організмі людини
32 Епідеміогогічне значення води
38.Показники якості води за хімічним складом(хім.Реч.Природ.Походження).
42. Ендемічне значення води. Роль води у виникнені геохімічних ендемій
43. Токсикологічне значення води Епідеміологічна та токсикологічна роль води
44. Порівняльна характеристика природних джерел водопостачання
45. Джерела забруднення поверхневих джерел водопостачання
46. Самоочищення відкритих водойм
49.Гігієнічне, епідемічне значення грунту
50. Основні фізичні властивості грунту та їх гігієнічне значення.
51. Основні біотичні та абіотичні складові грунту та їх гігієнічне значення.
52. Грунт як фактор передачі збудників інфекційних захворювань.
53. Джерела забруднення грунту їх к-ція і гігієнічна х-ка.
54. Процеси самоочищення грунту від органічних речовин.
55. Системи видалення відходів їх гігієнічна х-ка.
57. Санітарне очищення населених місць, методи знешкодження твердих побутових відходів.
58. Основні джерела забруднення атмосферного повітря житлових та громадських приміщень.
62.Визначення поняття «мікроклімату» , його гігієнічне значення.
65.Гігієнічне значення руху повітря закритих приміщень, методи вимірювання.
76.Біологічна дія вібрації,вібраційна хвороба.
77.Основи та принципи гігієнічного нормування вібрації.
78.Види праці,їх фізіолого-гігієнічна характеристика.
79.Втома,пояснення та наукові обґрунтування їх розвитку.
80.Профілактика втоми при фізичній та розумовій праці.
81. Сучасні принципи і критерії гігієнічної оцінки праці та її класифікація за ступенем важкості.
82.Сучасні принципи і критерії гігієнічної оцінки праці та її класифікація за ступенем напруженості.
83.Джерела та гігієнічне значення запиленості повітря виробничих приміщень.
84.Властивості пилу,від яких залежить ступінь шкідливості його впливу на організм.
10.Розрахунок профілактичної та фізіологічної уф опромінення.
12.Визначення та оцінка рівня штучного освітлення приміщення за допомогою люксметра
Допустима яскравість світильників загального освітлення для житлових та громадських приміщень.
16.Вимірювання та гігієнічна оцінка рівнів шуму в приміщеннях різного призначення .
17.Визначення та гігієнічна оцінка со2 в атмосферному повітрі та повітрі приміщень.
26.Гігієнічна оцінка грунту за результатами фізико-хімічного аналізу грунту
21.Гігієнічна оцінка питної води за даними лабораторного аналізу.
55. Системи видалення відходів їх гігієнічна х-ка.
Розрізняють три с-ми видалення відходів: сплавну, вивізну та змішану.
Сплавну застосовують у повністю каналізованих населених пунктах, в яких рідкі та частково тверді відходи сплавляють на очисні споруди системою труб (каналізація); решту твердих відходів вивозять спеціальним автотранспортом.
Вивізну використовують у не каналізованих населених пунктах. При цьому і рідкі , і тверді побутові відходи вивозять у місця знешкоджування утилізації спеціальним автотранспортом.
Змішану застосовують у частково каналізованому населеному пункті. Рідкі відходи каналізованої частини видаляють за допомогою каналізації, з не каналізованої – вивозять асенізаційним транспортом, а всі тверді відходи вивозять транспортом санітарного очищення.
56. Санітарне очищення населених місць, забезпечення збирання та вивезення твердих побутових відходів.
Санітарне очищення населеного пункту має бути плановим, регулярним, комунальним і не залежати від бажання окремих осіб або установ. Передбачає 3 етапи: 1) збирання і тимчасове зберігання твердих побутових відходів. 2) вивезення. 3) знешкоджування та утилізацію.
Тверді побутові відходи збирають у спеціальні сміттєзбирачі, розташовані на обладнаних майданчиках на території домоволодінь, а потім спецавтотранспортом за графіком вивозять до місця знешкоджування. Для вивезення сміття та інших твердих відходів використовують спеціальні машини – сміттєвози.
57. Санітарне очищення населених місць, методи знешкодження твердих побутових відходів.
За кінцевою метою методи знешкодження поділяють на :тилізаційні ( перероблення відходів на органічні добрива, біопаливо,виділення вторинної сировини )ліквідаційні ( поховання в землю, скдання в моря, спалювання без використання тепла ).
За технологічним принципом методи знешкоджування поділяють на:
біотермічні ( поля заорювання, удосконалені звалища, полігони складування, поля компостування, біокамери, заводи біотермічної переробки; у сільській місцевості – компостні купи, парники ).
Термічні ( сміттєспалювальні заводи без або з використанням теплової енергії, піроліз з одержанням горючого газу та нафто подібних мастил ).
Хімічні ( гідроліз ).
Механічні ( сепарація відходів з подальшою утилізацією, пресування в будівельні блоки ).
Змішані.
58. Основні джерела забруднення атмосферного повітря житлових та громадських приміщень.
Основні джерела забруднення повітря населених місць, виробничих приміщень:
викиди промислових підприємств, автотранспорту
пило-, газоутворення промислових підприємств
метеорологічні фактори ( вітри ) та тип поверхонь регіонів ( пилові бурі пустинних місць без зелені ).
Джерела забруднення повітря житлових приміщень, приміщень комунально-побутового призначення, громадських - продукти життєдіяльності організму людей, які виділяються шкірою та диханням ( продукти розкладення поту, шкірного сала, змертвілого епідермісу, інші продукти життєдіяльності, які виділяються у приміщення пропорційно кількості людей, терміну їх перебування у приміщенні та кількості вуглекислого газу, який накопичується у повітрі пропорційно перерахованим забруднювачам, а тому використовується як показник ступеня забруднення цими речовинами приміщення, як індикатор цих з
59.Основні забруднювачі повітря житлових приміщень, основні індикаторні показники ступеня забруднення приміщень.
Джерела забруднення повітря житлових приміщень – продукти життєдіяльності організму людей , які виділяються шкірою та дихання( продукти розкладання поту, шкірного сала, змертвілого епідермісу, інші продукти життєдіяльності, які виділяються у повітря приміщення пропорційно кількості людей, терміну їх перебування у приміщенні та кількості СО2, який накопичуєтьсяу пвітрі пропорційно перерахованим забруднювачам а тому використовується як показник ступеня забруднення цими речовинами приміщень( як індикатор цих забруднень). Через шкіру і дихання виділяється основному органічні продукти обміну речовин, для оцінки ступення забруднюванення визначають окислюваність повітря( вимірюють кількість атомарного кисню, необхідного для окислення органічних сполук в 1м3 повітря за допомогою титрованого розчину біхромату калію K2Cr2O7. ( чисте повітря якщо показник =4-6 мг!м3 кисню) в приміщеннях з дуже поганим сан. Станом може= 20 мг!м3.
60.Вплив різних концентрацій СО2 на організм людини, ГДК СО2 для побутових, громадських та виробничих приміщень. .
Концентрація СО2 збільшується пропорційно кількості людей і терміну їх перебування в приміщенні , але недосягає шкідливих для організму рівня, відображає ступінь забруднення повітря іншими продуктами життєдіяльності. І лише в замкнутих недостатньо вентильованих приміщеннях за рахунок бродіння горіння кількість СО2 може досягати концентрацій небезпечних для здоров»я. Концентрація СО2 2-2,5% не викликає помітних відхилень в самопочутті; до 4% - підвищення інтенсивності дихання, серцевої діяльності, зниження працездатності; При 5% - задишка підвищення серцевої діяльності, зниження працездатності. 6% -зниження розумової діяльності, головні болі, запаморочення: 7%- нездатність контролювати свої дії , втрату свідомості і навіть смерть. 10% викликає швидку, а 15-20% миттєву смерть через параліч дихання. Для визначення СО2 використовують методи Суботіна-нагорського з гідроксидом барію, Калмикова, інтерферометричний, портативний експресний метод Лунге –цеккендорфа ( Прохорова ).Граничнодопустима концентрація СО2 в житлових приміщеннях =0,07-0,1%, у виробничих до 1 – 1,5%
61. Гігієнічне значення вентиляцій житлових та громадських будинків показники ефективності вентиляції.
Повітря приміщень вважається чистим, якщо концентрація СО2 не перевищує 0,07%( по Петенкоферу), або 0,1%( по Флюге). На цій підставі розраховують необхідний об»єм вентиляції- кількість свіжого повітря, яке повинно надходити в приміщення , щоб концентрація СО2 не перевищувала норму, за формулою : V= K*n/(P-P1). Вентиляція- одна із складових у комплексі заходів щодо оздоровлення виробничого середовища,забезпечення оптимальних умов праці і відпочинку.Вентиляційні пристрої підтримують в межах норми заданих метереологічнихумов і чистоти повітря, стану повітря робочої зони який відповідає санітарному законодавству щодо температури, відносної вологості,вмісту в ньому пилу, токсичних речовин. Розрізняють природну і штучну механічну вентиляцію. За організацією повітрообміну вентиляцію поділяють на загально обмінну( зміна повітря в усьому об»ємі приміщенні), місцеву( повітрообмін на окремій частині приміщення). Природна вентиляція здійснюється внаслідок теплового або вітряного тиску й поділяється на неорганізовану та організовану( аерацію).Ефективність аерації: визначити метеорологічні умови у виробничому приміщенні та санітарний стан повітря робочої зони за умов роботи аераційної систем; з»ясувати напрямок руху повітря біля відкритих аераційних отворів; визначити кількість повітря, що виділяється з приміщення через аераційний отвір; розрахувати і порівняти об»єми припливного та витяжного повітря,оцінити повітрообмін у виробничому приміщенні і ефективність аерації. Виміри цих показників проводить лікар з гігієни праці.
62.Визначення поняття «мікроклімату» , його гігієнічне значення.
Мікроклімат-сукупність фізичних факторів виробничого середовища: температура, вологість, рухомість повітря, і теплове випромінювання від навколишніх поверхонь обладнання і відкритих джерел) що впливають на тепловий стан організму.
Поділяється на комфортний і дискомфортний. На стан виробничого мікроклімату впливають: характер технологічного процесу, умови повітрообміну і приміщенні, метеорологічні умови зовнішньої атмосфери, період року, доби. Мікроклімат впливає на загальний стан здоров»я людини, на функції органів і систем які забезпечують терморегуляцію , а саме на фізичні процеси( тепловіддача конвекцією, радіацією, потовипаровуванням) і хімічні ( зміни рівня обмінниї процесів), які забезпечуються ЦНС і серцево- судинною системою , ендокринної системою.в разі перебування людини в дискомфортних умовах виникають патологічні стани.
63. Гігієнічне значення вологості повітря, показники вологості повітря, методи вимірювання. Вологість впливає на теплообмін організма.Вологість характеризується : 1.Абсолютною вологістю – (пружність) водяної пари, що знаходиться даний момент в повітрі ( Па) , або кількість водяної пари в грамах, яка міститься в 1 м3 повітря у момент дослідження. 2.Максимальна вологість – пружність водяної пари( Па) при повному насиченні повітря вологою при даній температурі. 3.Відносна вологість відношення абсолютної вологості до максимальної вираженої у відсотках .Вологість повітря вимірюється психрометрами: статичними( психрометр Августа), і динамічними (аспірацій ний психрометр Ассмана). Для систематичного спостереження за вологістю повітря використовують гігрограф. При визначені вологості повітря за допомогою аспіраційного психрометра виходять із показань «сухого» і «вологого» термометрів, таблиць,графіками. Статичний метод : 1. Абсолютна вологість =A=f-a*( t-t1)B 2.відносна: P=(A*100%)/F Динамічний метод 1.Абсолютна:A= t-0,5*( t-t1)B/755 2.Відносна:P=A*100/F. Норми відносної вологості(%) в теплий період- 30-60; в холодний і перехідний період-30-45; допустима 65.