ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 08.07.2024

Просмотров: 191

Скачиваний: 0

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

СОДЕРЖАНИЕ

1)Профілактична медицина,знач.,зв. З лікувальною медициною

6)Санітарна культура Київської Русі.

7)Становлення наук-експер. Гігієни ,розвиток гіг. В Україні.

8)Становлення та розвиток кафедри гігієни в нму.

10)Спектральний склад сонячної радіації :

11. Види Біологічної дії уфр

12. Абіогенна дія уфр

23. Основні термобаричні утворення. Їх вплив на здоров’я населення

24. Вплив метерологічних умов на динаміку забруднення атмосферного повітря

25 Використання кліматичних факторів з оздоровчою і профілактичною метою

26 Вимоги до території та місцевості, що застосовується для кліматотерапії

27 Фізична природа та гігієнічне значення природного освітлення

28 Види джерел штучного освітлення їх порівняльна характеристика(переваги, недоліки)

29 Порівняльна характеристика ламп розжарювання та люмінесцентних ламп

30 Гігієнічне значення води

31 Фізіологічні функції води в організмі людини

32 Епідеміогогічне значення води

38.Показники якості води за хімічним складом(хім.Реч.Природ.Походження).

39. Показники якості води за хімічним складом(хім..Реч.Антропогенного походження)їх гігієнічна характеристика.

42. Ендемічне значення води. Роль води у виникнені геохімічних ендемій

43. Токсикологічне значення води Епідеміологічна та токсикологічна роль води

44. Порівняльна характеристика природних джерел водопостачання

45. Джерела забруднення поверхневих джерел водопостачання

46. Самоочищення відкритих водойм

49.Гігієнічне, епідемічне значення грунту

50. Основні фізичні властивості грунту та їх гігієнічне значення.

51. Основні біотичні та абіотичні складові грунту та їх гігієнічне значення.

52. Грунт як фактор передачі збудників інфекційних захворювань.

53. Джерела забруднення грунту їх к-ція і гігієнічна х-ка.

54. Процеси самоочищення грунту від органічних речовин.

55. Системи видалення відходів їх гігієнічна х-ка.

56. Санітарне очищення населених місць, забезпечення збирання та вивезення твердих побутових відходів.

57. Санітарне очищення населених місць, методи знешкодження твердих побутових відходів.

58. Основні джерела забруднення атмосферного повітря житлових та громадських приміщень.

59.Основні забруднювачі повітря житлових приміщень, основні індикаторні показники ступеня забруднення приміщень.

61. Гігієнічне значення вентиляцій житлових та громадських будинків показники ефективності вентиляції.

62.Визначення поняття «мікроклімату» , його гігієнічне значення.

64. Гігієнічне значення температури оточуючих предметів( радіаційна температура, інфрачервоне випромінювання), методи вимірювання.

65.Гігієнічне значення руху повітря закритих приміщень, методи вимірювання.

66. Принципи гігієнічного нормування параметрів мікроклімату в приміщеннях житлових і громадських будівель.

76.Біологічна дія вібрації,вібраційна хвороба.

77.Основи та принципи гігієнічного нормування вібрації.

78.Види праці,їх фізіолого-гігієнічна характеристика.

79.Втома,пояснення та наукові обґрунтування їх розвитку.

80.Профілактика втоми при фізичній та розумовій праці.

81. Сучасні принципи і критерії гігієнічної оцінки праці та її класифікація за ступенем важкості.

82.Сучасні принципи і критерії гігієнічної оцінки праці та її класифікація за ступенем напруженості.

83.Джерела та гігієнічне значення запиленості повітря виробничих приміщень.

84.Властивості пилу,від яких залежить ступінь шкідливості його впливу на організм.

7Шішієнічна оцінка мікроклімату на теплообмін людини Методика визначення еквівалентно-ефективних та результуючих температур.

8Роза вітрів

10.Розрахунок профілактичної та фізіологічної уф опромінення.

11.Визначення мікробного забруднення повітря аспірацій ним методом(з використанням приладу Кротова), оцінка ефективності санації повітря.

12.Визначення та оцінка рівня штучного освітлення приміщення за допомогою люксметра

13. Яскравість поверхонь

Допустима яскравість світильників загального освітлення для житлових та громадських приміщень.

16.Вимірювання та гігієнічна оцінка рівнів шуму в приміщеннях різного призначення .

17.Визначення та гігієнічна оцінка со2 в атмосферному повітрі та повітрі приміщень.

26.Гігієнічна оцінка грунту за результатами фізико-хімічного аналізу грунту

20.Визначення запиленості повітря та гігієнічна оцінка результатів вимірювання запиленості атмосферного повітря і повітря приміщень різного призначення.

21.Гігієнічна оцінка питної води за даними лабораторного аналізу.

26.Гігієнічна оцінка грунту за результатами фізико-хімічного аналізу грунту

Грунт – поверхневий шар літосфери, сформований після появи життя внаслідок дії клімату, рослинності та живих організмів. Складається з біотичної(грунтові мікроорганізми) і абіотичної ( мінеральні та органічні сполуки, органо-мінеральні комплекси, грунтову вологу, і повітря)

Показники:

1.Санітарно-фізичні – Механічний склад, коефіцієнт фільтрації, повітро-, вологопроникність,капілярність, вологоємність, загальна та гігроскопічна вологість

2.Фізико-хімічні – активна реакція( рН), ємність поглинання , сума поглинутих основ

3.показники хімічної безпеки: хімічні речовини природного і антропогенного походження: фоновий вміст валових та рухомих макро- і мікроелементів незабрудненноо грунту, залишкові кількості пестицидів, валовий вміст важких металівта миш»яку, вміст рухомих форм важких металів, вміст нафти та нафтопродуктів, вміст сірчаних сполук, вміст канцерогенний речовин. Проби відбираються «методом конверта». Грунт чистий якшо вміст О2= 19,75-20,3, а СО2 = 0,38-0,8.

Задачі

20.Визначення запиленості повітря та гігієнічна оцінка результатів вимірювання запиленості атмосферного повітря і повітря приміщень різного призначення.

Запиленість повітря визначають за аспіраційно-ваговим і аспіраційно-лічильним методом.

Аспіраційно-ваговий полягає в протягуванні певного об’єму повітря за допомогою електроаспіратора Мігунова через аерозольний фільтр АФА-18 з нетканого синтетичного фільтрувального полотна Петрянова,закріпленого в спеціальному лійкоподібному алонжі. Фільтр зважують на аналітичних терезах до і після аспірації повітря. Тривалість відбору залежить від ступеня запиленості повітряного середовища,швидкості аспірації повітря при відборі проб і визначається за формулою: Т= а*100/С*W (Т-час аспірації,а-мінімальна необхідна наважка пилу на фільтрі,С-ГДК досліджуваного пилу, W- швидкість аспірації повітря). Розрахунок концентрації пилу : С=(q₂-q₁)*1000/V₀ (С-концентрація пилу, q₁-маса фільтра до аспірації, q₂-маса фільтра після аспірації, V₀- об’єм повітря приведений до нормальних умов).

Аспіраційно-лічильний метод:фільтри АФА накладають фільтруючою поверхнею на предметне скло і тримають кілька хвилин над парами ацетону до розплавлення тканин фільтра до прозорої плівки,в якій під мікроскопом добре видно фіксовані пилові частинки. Отримані препарати досліджують під мікроскопом за допомогою окулярного мікрометра,який являє собою лінійку нанесену на кругле скло з діаметром,що дорівнює внутрішньому діаметрові окуляра мікроскопа.


21.Гігієнічна оцінка питної води за даними лабораторного аналізу.

Аналіз води складається з 7 етапів:

1-й етап-встановлюється тип вимог до якості води: вимоги до якості питної водопровідної води при централізованому господарсько-питному водопостачанні. Вода має бути доброякісною і відповідати показникам стандарту.

2-й етап-визначають завдання:зробити висновок про якість питної водопровідної води,встановити причину виникнення карієсу у населення,з’ясувати причину випадкового масового інфекційного захворювання .

3-й етап – визначають програму та об’єм лабораторних досліджень. Для висновку про якість питної водопровідної води згідно з ГОСТ 2874-82 мають бути дослідження фізико-органолептичні та санітарно-мікробіологічні показники.

4-й етап – перевіряють повноту поданих матеріалів і терміни виконання досліджень. Бактеріологічні дослідження мають бути проведені протягом 2 годин після відбору проби,фізико-хімічний аналіз протягом 4 годин після взяття проби.

5-й етап – аналізують дані санітарного обстеження і роблять попередні висновки:чи є підозри що вода забруднена,неякісна,епідемічно небезпечна.

6-й етап – аналізують дані лабораторного дослідження води за кожною групою показників у такій послідовності:фізико-органолептичні,хіміко-органолептичні,показники нешкідливості за хімічним складом,санітарно-мікробіологічні і санітарно-хімічні показники епідемічної безпечності.

7-й етап – лікар робить загальний висновок про якість води відповідно до завдання і при необхідності дає рекомендації щодо поліпшення її якості.