ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 30.06.2024
Просмотров: 662
Скачиваний: 0
СОДЕРЖАНИЕ
Структура та зміст методичних матеріалів
Іі. Тематичний план дисципліни
Ііі. Зміст навчальної дисципліни
Тема 1. Категорійно-понятійний апарат з безпеки життєдіяльності.
Тема 3. Техногенні небезпеки та їх реалізації.
Іv. Плани семінарських (практичних) занять Заняття № 1 Теми 1 - 3. Семінар-прес-конференція на тему:
Тема 2. Практичне заняття на тему:
Тема 2, 3. Практичне заняття на тему:
Тема 3. Практичне заняття на тему:
Тема 3. Практичне заняття 4 на тему:
Тема 4. Семінар – круглий стіл на тему:
Тема 5. Практичне заняття на тему:
Тема 6. Семінар-прес-конференція на тему:
V. Приклади типових індивідуальних завдань та порядок їх розвязання завдання 1
Виявлення та оцінка інженерної обстановки при зруйнуванні пожежа та вибухонебезпечних об'єктів
Іі. Виявлення та оцінка пожежа вибухонебезпечної обстановки на об’єкті господарювання.
VI.Карта самостійної роботи студента
Для студентів всіх напрямів підготовки та спеціалізацій
Карта самостійної роботи студента
Для студентів всіх напрямів підготовки та спеціалізацій
VII. Порядок поточного й підсумкового оцінювання знань студентів з дисципліни
7.2.Оцінювання результатів поточного контролю. Об’єкти поточного контролю
7.3.Оцінювання активності роботи студента протягом семестру
VIII. Особливості поточного контролю знань студентів заочної форми навчання
Усне опитування та (або) експресс-контроль щодо глибини знань студентами сутності менеджменту безпеки, правового забезпечення та організаційно-функціональної структури захисту населення та адміністративно-територіального округу від надзвичайної ситуації.
Обговорення окремих дискусійних проблем пов’язаних з визначенням критеріїв та показників оцінки ефективності функціонування системи безпеки та захисту об’єкту господарювання у надзвичайних ситуаціях.
„Мозковий штурм” на тему: „Ідентифікація джерел фінансування заходів з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та відшкодування збитків постраждалим.”.
Інформаційне забезпечення:
Презентація до семінарського заняття (комплект слайдів).
Наочні та навчальні матеріали, підготовлені студентами до заняття.
Література:
Панкратов О.М., Міляєв О.К. Безпека життєдіяльності людини в надзвичайних ситуаціях: Навч. посібник.-К.: КНЕУ, 2005,-232с.
Бабенко О.І., Задорожна О.М., Черевко Р.І. Безпека життєдіяльності людини в надзвичайних ситуаціях: Навч. посібник.-К.: ІЗМН, 1996.-224с.
Миценко І.М. Забезпечення життєдіяльності людини в навколишньому середовищі: Навч. посібник. –Кіровоград, 1998.- 292с.
Чирва Ю.О., Баб’як О.С. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник. – К.: АТІКА, 2001.- 304с.
Джигирей В.А. та ін. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник. – Львов: “Афіша”, 1999.- 254с.
Стеблюк М.І. Цивільна оборона.-Київ.: “Знання-прес”,2003, - 430 с.
Шоботов В.М. Цивільна оборона. Навчальний посібник.—К.: ”Центр навчальної літератури”, 2004.- 439 с.
Інтернет видання.
Рівень оцінювання знань на занятті:
3 бали – студент отримує за активну участь в дискусіях, вірні й повні відповіді на теоретичні питання, вірні виконання завдань експрес-опитування, активну участь у „мозковому штурмі”;
2 бали – студент отримує за участь в дискусіях, вірні але не повні відповіді на теоретичні питання, переважно точні виконання завдань експрес-опитування, участь у „мозковому штурмі”;
1 бал – студент отримує в тому випадку, коли участь в дискусіях була не активною, відповіді на теоретичні питання свідчили про поверхневий характер знань, слабо аргументовані, виконання завдань експрес-опитування носили незавершений характер, участь у „мозковому штурмі” малоактивні;
0 балів – студент отримує у випадку, коли він не приймав участі в дискусіях, „мозковому штурмі”, відповіді на теоретичні питання були невірними, або студент взагалі на них не відповідав і не приймав участі в обговоренні, завдання експрес-опитування не виконувались, матеріали, що свідчили про підготовку до заняття, у нього були відсутні.
V. Приклади типових індивідуальних завдань та порядок їх розвязання завдання 1
Тема: Виявлення та оцінка обстановки в осередку ураження землетрусом.
Навчальна та виховна мета:
1. Ознайомити студентів з основами методики виявлення та оцінки обстановки на території об’єкту господарювання при загрозі виникнення (виникненні) надзвичайної ситуації, джерелом якої є землетрус.
2. Пробудити у студентів, як у майбутніх керівників колективів працівників, почуття відповідальності щодо забезпечення безпеки життя та діяльності людей в умовах надзвичайної ситуації.
Навчально-матеріальне забезпечення:
Література:
1. Панкратов О.М., Ольшанська О.В. Безпека життєдіяльності людини у надзвичайних ситуаціях. Практикум. – К.: КНЕУ, 2010. – 179 с.
2. Методичні вказівки з курсу „Цивільної оборони”. – К.: КНЕУ, 1997. – 135 с.
3. Шоботов В.М. Цивільна оборона: Навчальний посібник. – Київ: ”Центр навчальної літератури”, 2004. – 439 с.
4. Панкратов О.М., Міляєв О.К. Безпека життєдіяльності людини у надзвичайних ситуаціях: Навчальний посібник. – К.: КНЕУ, 2005. – 232 с.
Наочні матеріали та технічні засоби:
схема місцевості (за вказівками викладача);
комплект слайдів з довідковою інформацією;
креслярсько-графічні інструменти (кольорові олівці, лінійка, циркуль, тощо);
калькулятор.
Короткі відомості про землетруси.
Найнебезпечнішими геологічними процесами є землетруси. Протягом року на Землі відбувається понад 100 000 таких природних явищ, в наслідок чого щорічно від дії їх факторів ураження гине до 10 000 людей.
Землетруси – це сильні коливання, струси або зсуви земної кори, породжені тектонічними або вулканічними процесами. Місце де вивільняється енергія і виникають підземні поштовхи називають осередком землетрусу, а його центр − гіпоцентром. Проекція гіпоцентру на поверхню літосфери є епіцентром землетрусу.
З гіпоцентру випромінюється сейсмічна енергія у формі сейсмічних хвиль − пружних подовжніх і поперечних коливань.
Основними характеристиками землетрусів є глибина осередку, магнітуда та інтенсивність енергії сейсмічних хвиль на поверхні літосфери.
Глибина осередку землетрусу (Н) – це відстань від епіцентру до гіпоцентру. Залежно від значення цього параметру землетруси поділяються на поверхневі – Н = 0 – 70 км, проміжні – Н = 70 – 300 км та глибинні – Н > 300 км. Понад 75% енергії, що вивільняється при землетрусах, належить поверхневим землетрусам. Магнітуда є кількісним показником загальної енергії, що випромінюється при сейсмічному поштовху у формі пружних коливань. Це безрозмірна величина, яка представляє собою логарифм максимальної амплітуди (Zm) зсуву ґрунту (поверхневої хвилі), зміряної в мікрометрах (мкм) сейсмографом на відстані 100 км від епіцентру землетрусу, тобто:
M ~ lg Zm.
Значення магнітуди коливається від 0 до 9 і характеризує вихід сейсмічної енергії в епіцентрі землетрусу. Тому для більш об'єктивної оцінки сили коливання земної поверхні в районі, який видалений від епіцентру, введено поняття інтенсивності землетрусу.
Інтенсивність землетрусу – це величина, що характеризує енергетичний параметр коливання верхнього шару літосфери. Вона є функцією магнітуди (M), відстані до епіцентру (R), глибини осередку землетрусу (H) і розраховується за формулою:
, (2.1.1)
де К1, К2, К3, – константи, величина яких залежить від місця розташування зони землетрусу. Для сейсмонебезпечних районів України їх значення можна прийняти відповідно − 3; 1,5; 3,5.
Отже, інтенсивність оцінює силу землетрусу на поверхні літосфери і вимірюється в балах за такими шкалами:
9-ти бальною шкалою Ріхтера, яка використовує величину магнітуди ( 1<M<9 );
12-ти бальною шкалою Меркаллі, що характеризує інтенсивність землетрусу (модифіковані шкали: Меркаллі ММ – використовується в США; шкала Меркаллі КЗ – в деяких країнах Європи);
12-ти бальною шкалою MSK-64 (шкала Медведева, Шпонхойера, Карника), яка рекомендована ЮНЕСКО.
В країнах СНД застосовується 12-ти бальна шкала MSK-64.
Інтенсивність позначають римськими цифрами, а магнітуду – арабськими.
В залежності від інтенсивності землетруси поділяють на слабкі (I-III бала), помірні (IV бала), сильні (V-VI балів), дуже сильні (VII балів), руйнівні (VIII-X балів), катастрофічні (XI балів) і сильно катастрофічні (XII балів).Оцінка масштабів зруйнувань при землетрусах здійснюється з використанням в якості критерію інтенсивність землетрусу (J) в балах. При цьому J для конкретного об'єкту по 12-ти бальній шкалі знаходять по формулі (2.1.1) На практиці в розрахунках при оцінці стійкості об’єктів до землетрусів характер і ступінь зруйнувань визначають за допомогою, наприклад, табл. 2.1.1 − 2.1.5 для різних дискретних значень J.
Таблиця 2.1.1
Ознаки та характер дії землетрусів певної інтенсивності
за 12-бальною шкалою Меркаллі (MSK-64)
Бали |
Ознаки та характер прояви землетрусу |
I |
Фіксуються лише сейсмічними приладами |
II |
Відчувається окремими людьми, що знаходяться в повному спокої |
III |
Відчувається не значною кількістю населення |
IV |
Легке деренчання і коливання предметів, посуду і шибок |
V |
Загальний струс будівель, коливання меблів, утворення тріщин у шибках і штукатурці |
VI |
Падіння посуду і інших предметів із шаф, утворення тріщин у стиках стін і стелі |
VII |
Тріщини в стінах кам'яних будинків, антисейсмічні і дерев'яні споруди залишаються неушкодженими |
VIII |
Тріщини у ґрунті, зсув або перекидання пам'ятників, сильне ушкодження будинків, зруйнування гідротехнічних та дорожніх споруд |
IX |
Сильне зруйнування кам'яних будинків, перекоси дерев'яних споруд, зруйнування гідротехнічних та дорожніх споруд |
X |
Тріщини у ґрунті, іноді до метра завширшки, обвали схилів ярів, зруйнування кам'яних споруд, викривлення залізничних рейок, сильне зруйнування гідротехнічних та дорожніх споруд |
XI |
Більш широкі тріщини в поверхневих шарах землі, чисельні обвали, кам'яні будинки повністю руйнуються, випинання залізничних рейок, повне зруйнування гідротехнічних та дорожніх споруд |
XII |
Великі зміни ландшафту, чисельні тріщини, обвали, виникнення водоспадів, дамб на гірських річках, зміна їх перебігу, жодна споруда не витримує руйнівної дії землетрусу |
Таблиця 2.1.2
Співвідношення між шкалами Ріхтера і MSK-64
Магнітуда по Ріхтеру |
4,0-4,9 |
5,0-5,9 |
6,0-6,9 |
7,0-7,9 |
8,0-8,9 |
Інтенсивність за шкалою MSK-64 |
IV-V |
VI-VII |
VIII-IX |
IX-X |
XI-XII |
Таблиця 2.1.3
Ступінь зруйнувань будівель і споруд при землетрусі
№ з/п |
Характеристика будівель і споруд |
Ступінь зруйнування, бали |
|||
низька |
середня |
сильна |
повне зруйнування |
||
1 |
Масивні промислові будівлі з металевим каркасом і обладнанням краном вантажопідйомністю 25-50 т |
VII-VIII |
VII-IX |
IX-X |
X-XII |
2 |
Будівлі з легким металевим каркасом і без каркасної конструкції |
VI-VII |
VII-VIII |
VIII-IX |
IX-XII |
3 |
Промислові будівлі з металевим каркасом і суцільним крихким заповненням стін і даху |
VI-VII |
VII-VIII |
VIII-IX |
IX-XI |
4 |
Будівлі із збірного залізобетону |
VI-VII |
VII-VIII |
- |
VIII-XI |
5 |
Цегляні без каркасні виробничі і допоміжні одно і багатоповерхові будівлі з перекриттям (покриттям) із залізобетонних збірних елементів |
VI-VII |
VII-VIII |
VIII-IX |
IX-XI |
6 |
Адміністративні багатоповерхові будівлі з металевим або залізобетонним каркасом |
VII-VIII |
VIII-IX |
IX-X |
X-XI |
7 |
Цегляні малоповерхові будівлі (один-два поверхи) |
VI |
VI-VII |
VII-VIII |
VIII-IX |
8 |
Цегляні багатоповерхові будівлі (три і більше поверхів) |
VI |
VI-VII |
VII-VIII |
VIII-IX |
9 |
Складські цегляні будівлі |
V-VI |
VI-VIII |
VIII-IX |
IX-X |
10 |
Трубопроводи на металевих або залізобетонних естакадах |
VII-VIII |
VIII-IX |
IX-X |
- |