Файл: Методичн_ рекомендац_ї 3 частина.doc

ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 05.07.2024

Просмотров: 293

Скачиваний: 0

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

СОДЕРЖАНИЕ

Міністерство охорони здоров'я україни

Практичне заняття №16 Тема: «Морфологія і ультраструктура вірусів. Культивування вірусів (1-е заняття) »

1. Актуальність теми:

4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.

4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:

Рекомендації для оформлення протоколу Класифікація культур тканин і клітин, які застосовуються у вірусології

Класифікація живильних середовищ для культур клітин

Практичне заняття №17 Тема: «Культивування вірусів. Індикація вірусної репродукції (2 заняття)»

1. Актуальність теми:

4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.

Рекомендації для оформлення протоколу. Методи індикації вірусів

3. Бляшкоутворення під бентонітовим покриттям.

4. Реакція гемаглютинації (рга).

5. Реакція гемадсорбції.

7. Виявлення розмноження вірусів в курячих ембріонах.

7. Питання для самоконтролю.

Практичне заняття №18 Тема: «Серологічні реакції, які використовуються у вірусології»

3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція). Дивись практичне заняття №16.

4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття.

4.2. Теоретичні питання до заняття:

4.3. Практичні завдання, які виконуються на занятті:

Рекомендації для оформлення протоколу.

Особливості серологічної діагностики вірусних захворювань

Практичне заняття №19 Тема: «Ортоміксовіруси. Лабораторна діагностика грипу»

3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція). Дивись практичне заняття №16.

4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.

4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття.

4.2. Теоретичні питання до заняття:

4.3. Практичні завдання, які виконуються на занятті:

5. Зміст теми.

Рекомендації для оформлення протоколу

6. Питання для самоконтролю.

Практичне заняття №20 Тема: «Пікорнавіруси. Лабораторна діагностика ентеровірусних інфекцій»

1. Актуальність теми:

2. Конкретні цілі:

Рекомендації для оформлення протоколу.

6. Питання для самоконтролю.

Практичне заняття №21 Тема: «Герпесвіруси, аденовіруси. Лабораторна діагностика герпесу та аденовірусних інфекцій»

1. Актуальність теми:

5. Зміст теми:

Рекомендації для оформлення протоколу Класифікація родини Herpesviridae

Основні властивості вірусів герпесу.

Основні властивості аденовірусів.

Матеріал, що містить вірус

Препарати для лікування і профілактики герпесу:

6. Питання для самоконтролю

Практичне заняття №22 Тема: «Збудники вірусних гепатитів. Лабораторна діагностика вірусних гепатитів»

1. Актуальність теми:

4.2. Теоретичні питання до заняття:

5. Зміст теми

Рекомендації для оформлення протоколу. Характеристика вірусів гепатиту

6. Питання для самоконтролю

Практичне заняття №23 Тема: «Ретровіруси. Віл. Лабораторна діагностика віл-інфекції»

4.2. Теоретичні питання до заняття:

4.3. Практичні завдання, які виконуються на занятті:

5. Зміст теми.

Рекомендації для оформлення протоколу

Класифікація ретровірусів (родина Retroviridae)

Завдання 1. Записати в протокол схему лабораторної діагностики віл/сніДу.

6. Питання для самоконтролю.

Змістовий модуль 3. Фізіологія мікроорганізмів (прокаріотів). Еволюція та класифікація мікроорганізмів.

Змістовий модуль 4. Генетика мікроорганізмів.

Змістовий модуль 5. Мікробіологічні основи антимікробної хіміотерапії.

Змістовий модуль 6. Інфекція.

Змістовий модуль 7. Імунна система організму. Реакції неспецифічного захисту організму від мікроорганізмів.

Змістовий модуль 8. Антигени. Антитіла.

Змістовий модуль 9. Реакції імунітету. Імунопатологія.

Змістовий модуль 10. Загальна вірусологія.

Змістовий модуль 11. Спеціальна вірусологія.

Перелік практичних робіт та завдань до підсумкового модульного контролю 1.

4.2. Теоретичні питання до заняття:

  • Облігатні та факультативні збудники вірусних гепатитів, їх властивості та класифікація.

  • Вірусний гепатит А. Етіологія, епідеміологія, патогенез, клінічні прояви. Характеристика методів лабораторної діагностики. Специфічна профілактика, постінфекційний та поствакцинальний імунітет.

  • Вірус гепатиту В. Особливості будови. Характеристика антигенів. Репродукція.

  • Епідеміологія, патогенез і клініка вірусного гепатиту В. Постінфекційний імунітет. Лабораторна діаг­ностика. Динаміка появи серологічних маркерів гепатиту В. Інтерпретація серологічних даних.

  • Профілактика і лікування гепатиту В.

  • Вірусний гепатит С. Етіологія, епідеміологія, патогенез, клінічні прояви. Характеристика методів лабораторної діагностики. Специфічна профілактика, постінфекційний та поствакцинальний імунітет.

  • Вірусний гепатит D. Етіологія, епідеміологія, патогенез, клінічні прояви. Характеристика методів лабораторної діагностики. Специфічна профілактика, постінфекційний та поствакцинальний імунітет.

  • Вірусний гепатит Е. Етіологія, епідеміологія, патогенез, клінічні прояви. Характеристика методів лабораторної діагностики.

  • Збудники вірусних гепатитів G, TTV, SenV.

    1. 4.3. Практичні завдання, які виконуються на занятті:

1. Вивчити класифікацію і диференційні властивості вірусів гепатитів.

2. Здійснити облік лабораторної діагностики гепатиту В за допомогою ІФА. Зробити висновок.

3. Ознайомитись з діагностичними тест-системами, лікувально-профілактичними препаратами, які використовуються при гепатитах.

5. Зміст теми

На практичному занятті студенти знайомляться з сучасними методами лабораторної діагностики вірусних гепатитів; ознайомитись з імуноферментним методом діагностики вірусного гепатиту В; знайомляться з препаратами для специфічної профілактики вірусного гепатиту А та вірусного гепатиту В (вакцини). Виконані завдання студенти записують у протокол та підписують його у викладача.

Рекомендації для оформлення протоколу. Характеристика вірусів гепатиту

Характеристика

вірусів

HAV

HBV

HCV

HDV

HEV

HGV

Тип нуклеїнової кислоти

1л РНК(+)

2л ДНК, кільцева, неповна

1л РНК (+)

1л РНК

дефектний вірус

1л РНК (+)

1л РНК+

Систематичне положення

Picornaviridae

Hepadnaviridae

Flaviviridae

Deltavirus

Caliciviridae

Flaviviridae

Розмір віріону (нм)

27

40

80

36

32-34

60

Будова

Простий

Складний

Складний

Складний

Простий

Складний

Культивування в культурі клітин

Клітини гепатоми

Клітини гепатоми

_

_

_

?

Патогенність для тварин

Шимпанзе, мармозети

Шимпанзе

Шимпанзе

Шимпанзе

Шимпанзе

?

Реплікація в гепатоцитах

Цитоплазма

Ядро

Цитоплазма

Ядро

Цитоплазма

?

Антигенні варіанти

Вірусспецифічний антиген

НВsAg, HBcAg, HBeAg, HBxAg

Кілька субтипів

2 форми: мала, велика

Неоднорідний

5 філогенетичних груп

Онкогенність

-

+

+

+

-

+

Асоціюється з іншими НV

З HBV

HCV

HАV, HBV

Механізм передачі

Фекально-оральний

Парентеральний

Статевий

Парентеральний

Статевий

Парентеральний

Фекально-оральний

Парентеральний

Фактори передачі

Вода, їжа

Кров, сперма, вагінальний секрет

Кров

Кров

Вода, їжа

Кров

Групи ризику

Діти

Медики, реципієнти крові, наркомани, статеві партнери, діти ВГВ-позитив-них матерів

Медики, реципієнти крові, наркомани, статеві партнери, пацієнти гемодіалізу

Хворі на ВГВ, медики, рецепієнти, наркомани

Молоді люди з Азії, Африки

Медики, реципієнти, нар-комани, статеві партнери, пацієнти гемодіалізу

Профілактика

Інактивована та жива вакцина

1.Плазменна вакцина (з крові НвsAg-носіїв)

2.Гено-інженерна дріжджева

3. Рекомбінантна поксвірусна

Інтерферон

Не розроблена

Не розроблена

Не розроблена


Завдання 1. Провести облік реакції ІФА, поставленої з метою виявлення Нbs – антигену вірусу гепатиту В.

Завдання 2. Ознайомитись з препаратами для специфічної профілактики вірусних гепатитів.

  1. Комбінована вакцина для профілактики гепатиту А та гепатиту В TWINRIX.

  2. Рекомбінантна дріжджова вакцина проти гепатиту В – ENGERIX.


6. Питання для самоконтролю

  • Вкажіть, які антигени вірусу гепатиту В можна виявити в сироватці крові хворих на вірусний гепатит В. Які антигени вірусу гепатиту В можна виявити лише в гепатоцитах?

  • Які маркери гострого вірусного гепатиту В можна виявити в крові хворого?

  • Які маркери гострого гепатиту А можна виявити в крові хворого?

  • Який маркер можна виявити в крові після вакцинації проти вірусного гепатиту В?

  • Які препарати застосовують з метою специфічної профілактики вірусного гепатиту В?

  • Яка мінімальна інфікуюча доза вірусу гепатиту В при парентеральному попаданні?

  • Які віруси гепатитів можуть призводити до розвитку первинної гепатоцелюлярної карциноми?

  • Чим зумовлений високий процент хронізації та резистентність до антивірусної терапії при вірусному гепатиті С?

  • Який метод профілактики вірусного гепатиту D?

  • Які вірусні гепатити можна діагностувати в Україні? Які методи лабораторної діагностики слід застосувати?

  • Які віруси є збудниками вірусних гепатитів TTV та Sen? Чи реєструються в Україні випадки цих захворювань?

Практичне заняття №23 Тема: «Ретровіруси. Віл. Лабораторна діагностика віл-інфекції»

  1. Актуальність теми.

СНІД називають чумою XX століття, яка забирає дедалі більше людських жертв. Для попередження подальшого розповсюдження ВІЛ-інфекції та її негативного впливу на соціальні та економічні процеси в нашій державі прийнято Закон України про запобігання захворюванню на СНІД, затверджена і реалізується програма профілактики СНІДу та наркоманії, введена в дію програма “Безпека донорської крові”.

На сьогодні смертельно небезпечним вірусів імунодефіциту у світі щодня інфікується близько 7000 переважно молодих людей. СНІД – особливо небезпечне інфекційне захворювання, інфікування збудником якого, при умові відсутності на сьогодні ефективних методів лікування та специфічної профілактики, призводить до смерті. Загальний підсумок пандемії СНІДу у світі лише за перші 17 років сягнув 33,4 мільйонів ВІЛ-інфікованих та хворих на СНІД. Щомісяця в епідемію ВІЛ-інфекції (СНІДу) залучаються більш як 1200 громадян України. За темпами розвитку ВІЛ-інфекції наша країна протягом тривалого часу займає провідні позиції. Це все свідчить про актуальність теми заняття та спрямовані на формування позитивної мотивації її вивчення.


  1. Конкретні цілі:

  1. Засвоїти основні біологічні властивості ретровірусів.

  2. Оволодіти сучасними методами лабораторної діагностики ВІЛ-інфекції та СНІДу.

  3. Аналізувати перспективу створення ефективних протиретровірусних препаратів та сучасні підходи до профілактики і лікування ВІЛ-інфекції.

  1. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція). Дивись практичне заняття №16.

  2. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.

    1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття.

Термін

Визначення

1

2

ВІЛ-інфекція

ВІЛ-інфекція – захворювання, викликане вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ).

СНІД

СНІД – кінцева стадія ВІЛ-інфекції, яка характеризується різноманітними патологічними проявами, зумовленими глибоким ураженням імунної системи вірусами імунодефіциту людини.

1

2

Звортня транскриптаза (ревертаза, РНК-залежна ДНК поліменраза)

Зворотня транскриптаза (ревертаза, РНК-залежна ДНК полімераза) – фермент, який безпосередньо зв’язаний з вірусною РНК, він визначає стратегію геному в клітині, забезпечуючи деякі етапи репродукції вірусів (на вірусній РНК створює її ДНК-копію).

Скринінг

Скринінг (screening - відбір). В разі ВІЛ-інфекції - дослідження сироваток певних популяцій населення (донорів, вагітних, наркоманів, тощо), яке проводиться з метою виявлення сироваток, які з високою ймовірністю містять противірусні антитіла, і виключення сироваток, які не містять специфічних противірусних антитіл.

СНІД-асоційовані хвороби

СНІД - асоційовані хвороби – захворювання, що проявляються на пізніх стадіях розвитку ВІЛ-інфекції і вважаються проявом СНІДу.

Полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР)

Полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР) – метод виявлення та ідентифікації вірусів та мікробів в досліджуваних матеріалах. Принцип методу базується на багаточисленному копіюванні (селективній ампліфікації) досліджуваної нуклеїнової кислоти ферментом ДНК – полімеразою.